Податок на прибуток

 Податок на прибуток.

Податок на прибуток підприємств. Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22. 05. 1997 р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями визначено платників податку, встановлено порядок визначення об'єкта оподаткування, ставки податку, термін його сплати, а також передбачено особливості оподаткування для операцій окремого типу.

Платниками податку (ст. 2) є суб'єкти підприємницької діяльності (в тому числі бюджетні та громадські організації, а також нерезиденти), які одержують прибуток від господарської діяльності, та філії, відділи й інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані мати окремий банківський рахунок і вести окремий облік результатів діяльності.

Об'єкт оподаткування визначено у ст. 3. Прибуток (Пр), який підлягає оподаткуванню, обчислюють як різницю між валовими доходами (ВД) звітного періоду, визначеними згідно із ст. 4, і валовими витратами підприємства (ВВ), визначеними згідно із ст. 5, а також сумою амортизаційних відрахувань (А), нарахованих згідно із ст. 8 і 9:

Пр = ВД - ВВ - А

Ст. 10 установлює єдину ставку податку на прибуток у розмірі 25% для підприємств усіх форм власності.

Із набранням чинності цим Законом на підприємствах запроваджено податковий облік, яким встановлено порядок обчислення податку, валових доходів і валових витрат для визначення оподаткованого прибутку. Правила ведення

податкового обліку викладено у ст. 11, а також визначено податкові періоди, дату збільшення валових доходів і дату збільшення валових витрат підприємства.

Валовий дохід — загальна сума доходу платника податну від усіх видів діяльності, одержаного (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах на території України і за її межами.

Валовий дохід охоплює:

-          загальні доходи від продажу товарів, робіт, послуг, в тому числі допоміжних і обслуговуючих виробництв, які не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів (крім операцій з їх первісного випуску і кінцевого відшкодування);

-          доходи від здійснення банківських операцій, передбачених у ст. 7 Закону;

-          доходи, не враховані при обчисленні валових доходів, що належать до періодів, які передували звітному, і виявлені в звітному періоді;

-          доходи з інших джерел і від не реалізаційних операцій згідно з п. 4.1.6 цього Закону.

Не включають до валового доходу:

-          суми акцизного збору, ПДВ, одержані (нараховані) підприємством у складі ціни продажу продукції (робіт, послуг), за винятком випадків, коли таке підприємство не є платником ПДВ;

-          суми грошових коштів або вартість майна, одержані платником податку як компенсація за примусове відчуження державою іншого майна у випадках, передбачених законодавством;

-          суми грошових коштів або вартість майна, одержані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством;

-          суми грошових коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів, які повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджету, якщо такі суми не було включено до валових витрат;

-          суми одержаного платником податку емісійного до ходу;

-          грошові кошти, які видають платнику податків з Державного інноваційного фонду на поворотній основі при здійсненні інноваційних проектів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

-          інші надходження, прямо обумовлені нормами цього Закону. Правила ведення податкового обліку, визначені в ст. 11, встановлюють, що датою збільшення валового доходу платника податку вважається (залежно від того, що сталося раніше);

-          дата зарахування коштів від покупця на банківські рахунки платника податку в рахунок плати за товари (роботи, послуги), що мають бути продані; у випадку продажу за готівку — дата їх оприбуткування в касу;

-          дата відвантаження товарів, а для робіт, послуг — дата фактичного пред'явлення результатів робіт (послуг) платником податку.

У випадку, коли торгівля продукцією здійснюється з використанням кредитних чи дебетових карток, дорожніх, персональних чеків, датою збільшення валового доходу вважається дата оформлення рахунка (товарного чека).

При здійснені бартерних операцій датою збільшення валового доходу вважається будь-яка з подій, що сталася раніше:

Ø  дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного пред'явлення результатів робіт (послуг) платником податку;

Ø  дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного одержання результатів робіт (послуг).

Датою збільшення валового доходу у випадку продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження цих коштів на банківські рахунки платника податку або дата одержання відповідної компенсації в будь- якому іншому вигляді, у тому числі зменшення заборгованості платника податку перед бюджетом.