Поняття і елементи комунікацій. Комунікативний процес та його етапи

Поняття і елементи комунікацій. Комунікативний процес та його етапи

Управління вимагає ефективного обміну інформацією між менеджерами й пра-цівниками для досягнення головної мети організації.

Комунікації – це обмін інформацією, на основі якої керівник отримує дані, необхідні для прийняття рішень, і доводить їх до працівників організації.

Проте сам факт обміну інформацією ще не свідчить про комунікацію, оскільки інформація, що передається, може бути незрозуміла для того,хто її отримує.

Основними елементами комунікацій є:

1.                     Відправник – особа, яка генерує інформацію для комунікації, перетворює

її   у повідомлення і передає його іншій особі або групі осіб.

2.                     Одержувач – особа (або група осіб), якій призначено повідомлення.

3.                      Повідомлення – закодована за допомогою будь–яких символів і подана у реально відчутній формі думка, призначена для передавання.

відправник має:

а) знати мету комунікації (чого він намагається досягти); б) усвідомлювати відповідність концепції комунікації конкретній ситуації

(доречність обміну інформацією з іншою особою).

2. Кодування та вибір канала.

Кодування – процес перетворення концепції комунікації у повідомлення за допомогою слів, інтонацій голосу, рисунків, жестів, виразів обличчя тощо. Повідомлення є реальним продуктом процесу кодування інформації.

На вибір каналу комунікації впливають такі фактори:

– тип символів для кодування інформації;

– характер повідомлення;

– вагомість і привабливість каналу для одержувача;

– конкретні переваги (недоліки) того чи іншого типу каналу.

Для підвищення результативності комунікації рекомендує використовувати два або більше каналів для передачі одного і того самого повідомлення.

3.   Передача     повідомлення     через      канал– є      доставка     повідомлення     від

відправника до одержувача. На цьому етапі суттєвим є вплив перешкод (шумів).

Інформаційний шум – це те, що деформує інформацію, її зміст (відхилення,

помилки тощо). Перешкодами ( шумами) може бути:

– відсутність інтересу до неї;

–     «технічні        негаразди», до        яких        можна        віднести,наприклад,   різне

розуміння символів, за допомогою яких інформація передається;

– чисто     фізичні    або    психологічні    моменти:втомленість,  слабка пам'ять,

імпульсивність, розсіяність, надлишкова емоційність.

Вони             практично            завжди             супроводжують             комунікації.Діяльність

менеджера з управління комунікаціями пов’язана із з’ясуванням причин шумів і послабленням їхнього впливу на комунікацію.

4.   Декодування      означає      переклад      отриманого      повідомлення      у      форму,

зрозумілу для одержувача. Коли символи, обрані відправником, мають одне і те саме значення для одержувача повідомлення, останній зрозуміє, що мав на увазі відправник.

На практиці одержувач частіше тлумачить сутність і зміст повідомлення інакше, ніж відправник. До того ж варто враховувати вплив перешкод(шумів). Усе це, зрештою, вимагає здійснення п’ятого етапу процесу комунікації.

5. Заключний   етап   комунікації– це     зворотний   зв’язок, тобто  процес, у

якому відправник і одержувач міняються місцями(одержувач повідомляє відправника про те, як він зрозумів зміст повідомлення).

При цьому одержувач: кодує інформацію про сприйняття повідомлення; обирає відповідний канал комунікації; передає це повідомлення відправнику.

Відправник, у свою чергу: декодує це повідомлення; порівнює інформацію відправника із власною концепцією комунікації і визначає ступінь їхнього взаєморозуміння.

Безумовно, наявність зворотного зв’язку збільшує тривалість комунікації, ускладнює процес, але підвищує його ефективність, забезпечує впевненість у правильності інтерпретації концепції комунікації.

Схематично модель процесу комунікаціі наведена на рис.  1.

(зворотний зв’язок)

Рис.   1. Модель процесу комунікації

Скачано с www.znanio.ru