Поняття кредиту, його класифікація та умови його надання

Поняття кредиту, його класифікація та умови його надання.

Кредит - це надання банком грошових коштів юридичним та фізичним особам у тимчасове користування на визначених умовах.

Банківський кредит надається суб'єктам кредитування всіх форм власності на комерційній договірній основі за умови дотримання принципів:

•         забезпеченості;

•         повернення;

•         строковості;

•         платності;

•         цільового використання.

Комерційні банки можуть надавати кредити всім суб'єктам господарської діяльності незалежно від їх галузевої належності, статусу і форми власності за умови наявності у них реальних можливостей та правових форм забезпечення своєчасного повернення позики та сплати відсотків (комісійних) за користування кредитом.

Кредити видаються суб'єктам господарської діяльності у безготівковій формі

шляхом:

1)   сплати платіжних документів з позичкового рахунка як у національній, так і в іноземній валюті;

2)     перерахування на поточний рахунок позичальника, а також у готівковій

формі для розрахунків із здавачами сільськогосподарської продукції.

Забороняється надання кредитів на:

•         покриття збитків господарської діяльності позичальника;

•          формування та збільшення статутного капіталу комерційних банків та інших господарських товариств;

•         придбання цінних паперів будь-яких підприємств.

Комерційні банки самостійно визначають порядок залучення та використання коштів, проведення кредитних операцій, установлення рівня відсоткових ставок та комісійних винагород.

Кредити класифікують за різноманітними ознаками:

1.  За призначенням:

-      виробничий – в разі придбання машин, обладнання тощо, які при їх експлуатації покупцями забезпечують отримання прибутку, за рахунок якого здійснюється погашення отриманого кредиту;

-    невиробничий – за рахунок кредиту придбаються продовольчі, промислові, споживчі та інші товари;

-    лізинговий – відносини між юридичними особами, що виникають у випадку передачі майна в лізинг.

2.  За об’єктами:

-   товарний – надається в основному продавцями покупцям або безпосередньо у вигляді постачання товару, або призначений для оплати товару, який надається фірмою-продавцем;

-   грошовий – надається в основному банками у грошовій формі;

-    комерційний – товарна форма кредиту, що характеризує кредитну угоду між двома суб’єктами підприємницької діяльності;

-   банківський – надається банками суб’єктам кредитування всіх форм власності на умовах тимчасового користування, обумовлених кредитним договором. Основними принципами є забезпеченість, поверненість, дотримання строків, цільове використання;

-    консорціумний – надається позичальнику банківським консорціумом. Кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам- резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору;

-    споживчий - кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

3.  За забезпеченням:

-   забезпечений – надається під будь-які цінності (товари, векселі, цінні папери тощо);

-    бланковий – видається під зобов’язання боржника погасити кредит в строк; зазвичай оформлюється соло-векселем з одним підписом позичальника;

4.  За строками:

-   короткостроковий – до 1 року;

-   середньостроковий – від 1 до 5 років;

-   довгостроковий – понад 5 років;

-   прострочений – кредит, за яким закінчився строк повернення, встановлений в кредитному договорі;

-    відстрочений – кредит, строк повернення за яким перенесено на прохання позичальника на пізнішу дату. Відстрочка погашення кредиту оформлюється додатковою угодою до основного кредитного договору та супроводжується, як правило, встановленням більш високої процентної ставки. До відстрочених кредитів відносяться пролонговані кредити.

5.  За ступенем ризику:

-     кредитна лінія – угода банка-кредитора надати кредит в майбутньому в розмірах, що не перевищують раніше обумовлені розміри, на визначений строк без додаткових спеціальних переговорів;

-     овердрафт – кредит, що надається на поточний рахунок позичальника зі стійким фінансовим станом на певний період часу для фінансування господарської діяльності підприємства.

6.  За способами надання:

-   одноразово – у визначений строк у повному розмірі;

-   в розстрочку – надається кількома виплатами;

-   достроково – за вимогою кредитора або за заявою позичальника;

-   з регресією платежів – часткова виплата у визначені строки.

7.  За метою використання:

-   фінансування оборотних активів;

-   фінансування необоротних активів.

Нині найпоширенішим видом кредитів в Україні є банківський кредит і підприємство за такого виду кредитування виступає в ролі позичальника.

До кредитно-гарантійних послуг, що надаються підприємствам банками належать:

Ø  акцептний кредит.

Ø  авальний кредит.

Акцептний кредит – це позика, яка передбачає акцептування банком інкасованої підприємством-позичальником брати за умови, що підприємство надає у розпорядження банку вексель до настання строку його оплати.

Особливість акцептного кредиту: банк дає підприємству не гроші, а гарантію оплатити вексель у визначений термін, тобто банк виконує умовне зобов’язання і здійснює оплату векселя лише тоді, коли підприємство не виконує своїх зобов’язань. Акцептний кредит короткостроковий. Підприємства за акцептним векселем сплачують лише комісійні.

Авальний кредит – це позика, при якій банк бере на себе відповідальність за зобов’язаннями підприємства у формі гарантії або поручительства, тобто умовне платіжне зобов’язання. За авальний кредит банк одержує комісійні залежно від виду вимог, що випливають із гарантії та терміну дії. За наданий кредит стягується також процент за діючими ставками.

Факторинг – це послуги кредитного характеру, що надаються банками підприємством, тобто система фінансування, за умовами якої підприємство- постачальник товарів передає короткострокові вимоги по торговельних операціях комерційного банку. Факторингові операції включають кредитування у формі попередньої оплати торгових вимог, ведення бухгалтерського обліку клієнта, зокрема обліку реалізації продукції, страхування клієнта від кредитного ризику, інкасації заборгованості клієнту.

Для отримання кредиту позичальник звертається до банку з листом, клопотанням чи заявою. У зазначених документах вказується необхідна сума кредиту, його мета, строки погашення та форми забезпечення. Якщо рахунки позичальника відкриті в іншому банку, то він надає в банк установчі документи із зазначенням юридичної адреси, картку із зразками підписів, завірену банком довідку про залишки коштів на рахунках і наявність заборгованості за позичками.

Позичальник, що отримує одноразовий кредит на придбання товарів чи на оплату товарно-матеріальних цінностей за контрактами чи угодами, надає в банк копії цих контрактів і угод та інші документи, що стосуються операцій, надходженнями від яких передбачається погашення кредиту.

Позичальник, що звертається в банк за отриманням кредиту на спорудження об'єктів для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, виробництва товарів народного споживання тощо, надає в банк проект будівництва чи реконструкції підприємства, що відповідає встановленим законодавством санітарно-гігієнічним, екологічним та іншим нормам, а також висновки експертів щодо проектно-кошторисної документації, які підтверджують дотримання встановлених норм, та інші документи (контракт з будівельним підприємством, техніко-економічне обґрунтування, графіки виконання робіт), які необхідні для кредитування.

Позичальник, що отримує кредит на витрати, які не перекриваються над- ходженнями протягом календарного року, надають прогнозні розрахунки не- обхідності в короткостроковому кредиті на рік з поквартальною розбивкою.

Комерційний банк вивчає і аналізує діяльність потенційного позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповернення кредиту і приймає рішення про надання або відмову у наданні кредиту.

Фінансовий стан позичальника оцінюється за показниками ліквідності, фінан- сової сталості, складу і динаміки дебіторської та кредиторської заборгованості, рентабельності, грошових надходжень. На підставі визначених коефіцієнтів:

терміну функціонування підприємства, його ділової активності, политу на вироблену продукцію, наявності державних замовлень і кредитної історії розра- ховується загальна фінансова вага позичальника, за якою його відносять до певного класу для прийняття рішення пре надання кредиту і розмір відсоткової ставки. Ставка відсотка залежить від облікової ставки НБУ на дату укладання кредитного договору і від ступеня ризику, який несе банк, надаючи кредит певному клієнту.