Поняття та структура внутрішнього контролю

 Поняття та структура внутрішнього контролю

Необхідною складовою аудиторської роботи загалом є застосування сис- теми внутрішнього аудиту. Внутрішній аудит — це незалежна оцінка діяльнос- ті, що проводиться всередині організації для надання їй послуги співробітника- ми саме цієї організації. Це контроль, який здійснюється шляхом перевірки та оцінки адекватності та ефективності інших видів контролю. Звідси можна зро- бити висновок, що хоча внутрішні аудитори є працівниками організацій (ком- паній), які перевіряються (аудіюються), вони можуть вільно висловлювати ду- мку про виявлені ними недоліки, але їх не можна примусити дати висновок, який суперечить результатам перевірки. їхній плав роботи затверджується са- мою організацією, на відміну від зовнішніх аудиторів, які планують роботу са- мостійно, зважаючи тільки на власні міркування (що, у свою чергу, захищено законом). Внутрішній аудит повинен розглядатися як елемент системи внутрі- шнього контролю, створений адміністрацією для перевірки, оцінки і надання звітності про бухгалтерський облік та інших складових контролю господарської діяльності. Система внутрішнього контролю (СВК) організовується керівницт- вом підприємства для того, щоб:

1)   упорядковано та ефективно здійснювати діяльність підприємства;

2)   забезпечити дотримання політики керівництва;

3)   забезпечити збереження майна і коштів підприємства;

4)   досягти якісного документування операцій.

Адміністрація зобов'язана забезпечити існування такої СВК, яка була б достатньою для того, щоб:

•   у фінансовій звітності було враховано все, що має бути враховано, не включено нічого з того, чого не має бути включено, і все, що має бути врахова- но, було точно визначено, кваліфіковано, оцінено та зареєстровано;

•   діяльність програм, що контролюють функціонування системи обліку (первинні документи, їх аналіз та рознесення по рахунках), не могла бути сфа- льсифікованою;

•   кошти підприємства не могли бути незаконно привласнені або неефек- тивно використані;

•   політика управління в галузі планування, довготермінового прогнозу- вання тощо була узгодженою;

•   усі відхилення від планів вчасно виявлялись, аналізувались, а винні не- сли відповідальність;

•   фінансова інформація передавалася найбільш ефективно з метою її оп- тимального використання уповноваженими особами;

•   фінансова звітність надавала правильне та об'єктивне уявлення про гос- подарську діяльність підприємства.

СВК можна поділити на три основні складові:

1)   контрольне середовище — це набір характеристик, який визначає слу- жбові взаємовідносини, що сприяють контролю в компанії;

2)   система бухгалтерського обліку компанії — політика та процедури, що стосуються відповідного запису господарських операцій;

3)   процедури контролю — це спеціальні перевірки, які виконуються пер- соналом компанії.

Ці три складові у взаємозв'язку забезпечують запобігання, явлення та ви- правлення істотних помилок інформації та її викривлення контрольного сере- довища залежить від стилю роботи керівників, їхніх поглядів на стратегію ком- панії та ефективності системи роз'яснення цілей контролю та нагляду за діяль- ністю персоналу.

Контрольне середовище складається з таких елементів:

•   політика та методи управління;

•   організаційна структура компанії;

•   методи розподілення функцій управління та відповідальності;

•   управлінські методи контролю, зокрема внутрішній аудит;

•   кадрова політика та практика;

•   зовнішній вплив (наприклад, перевірка з боку органів ревізії та контролю). Найважливішою характеристикою СВК компанії є компетентність персо-

налу, що здійснює функції контролю.

Досить важливою характеристикою ефективної СВК є належний розподіл функціональної відповідальності. Іноді ця характеристика називається розподі- лом обов'язків. Відповідний розподіл обов'язків є невід'ємною умовою ефекти- вності процедур контролю.

У системі бухгалтерського обліку обробляється інформація про гос- подарські операції, реєструються операції у журналах та книгах (звичайних або комп'ютеризованих) та складається фінансова звітність. Облікова політика під- приємства та процедури обліку є важливими елементами системи контролю. Мінімальні вимоги до системи обліку з точки зору контролю включають у себе план рахунків, а також деякі письмові визначення та інструкції, що стосуються класифікації господарських операцій. Подібні матеріали можуть міститися в комп'ютерних системах, програмах, різноманітних посібниках, блок-схемах з обробки облікової інформації та інших документах. Внутрішній аудитор ком- панії та персонал, який відповідає за систему обробки інформації, часто розгля- дають та оцінюють цю документацію. Зовнішній аудитор може вивчити резуль- тати їхньої роботи замість того, щоб виконувати її знову.

Процедури контролю спрямовані на запобігання, виявлення та виправ- лення помилок та перекручень, які можуть виникнути в процесі обліку госпо- дарських операцій. Існує багато різних процедур контролю, кожна з яких по- винна запобігати помилкам певного виду (або кількох видів помилок) у перек- рученій інформації.

Скачано с www.znanio.ru