Практичне заняття № 3 Тема. Закони, закономірності та принципи менеджменту

Практичне заняття № 3

Тема. Закони, закономірності та принципи менеджменту

Мета: розглянути сутність законів та закономірностей менеджменту, класифікацію принципів менеджменту.

План заняття

1.   Обговорення питань теми (30 хв.).

2.   Виконання вправи та практичних завдань (40 хв.).

3.   Підведення підсумків (10 хв.).

Теоретичні завдання: Питання для обговорення:

1.   Закони та закономірності менеджменту.

2.   Принципи менеджменту.

Дискусійні питання:

1.   Проаналізуйте закони менеджменту.

2.    Охарактеризуйте сутність, природу та роль принципів менеджменту в досягненні мети організації.

3.   Охарактеризуйте принципів менеджменту.

Основні поняття: закон, закономірність, принципи.

Рекомендована література: 11, 12, 13, 40.

Вправа “Актуальність/реальність” принципів менеджменту

Ознайомитись із принципами (Ф. Тейлора, А. Файоля, Г. Емерсона), визначити для кожного з них у сучасному українському бізнесі:

-           актуальність,   важливість    (біля    кожного    принципу   позначити: актуальний “А” або неактуальний “Н/А”);

-     реальність, поширеність (біля кожного принципу позначити: реальний – “Р” або нереальний “Н/Р”).

Тобто біля кожного принципу має бути дві позначки.

Обговорити своє бачення принципів з одногрупниками в мікрогрупі. Висловити спільну точку зору, підготувати аргументи її обґрунтування. Способом послідовних виступів представників кожної з мікрогруп обговорити актуальність і реальність принципів у групі.

Практичні завдання:

1.        Політика організації та управління виробництвом і людьми в всесвітньо відомій компанії “Sony” здійснюється на основі наступних принципів:

-       постановка цілей і задач, які зрозумілі і керівникам, і працівникам;

-       свідома відмова від жорстких планів і контролю за ходом їх виконання;

-       антибюрократичний стиль керівництва;

-       доручення найбільш важливих проектів новаторам;

-       право молодшого за посадою не погоджуватися із старшим (інтереси справи мають вищий пріоритет);

-       виховання у співробітників відчуття приналежності до однієї великої сім’ї під назвою “Sony”.

Сформулювати власне ставлення до принципів менеджменту компанії. З урахуванням української специфіки чи можна використовувати досвід менеджменту компанії “Sony” в практичній діяльності українських компаній?

2.   Професор американського університету Британської Колумбії Лоуренс Дж. Пітер, на основі спостережень та тривалих роздумів прийшов до здавалося б парадоксального висновку, який в теорії управління отримав назву “Принцип Пітера”. Суть принципу зводиться до того, що, на думку його автора, некомпетентність в професійних справах зустрічається повсюдно. Тому природно припустити, що тільки компетентність повинна винагороджуватися вищою посадою, а некомпетентність слід розглядати як перешкоду до просування по службі. Тому, як вважає Л.Дж. Пітер, якщо компетентність служить підставою, а некомпетентність – перешкодою для просування по службі, будь-який працівник зупиниться, зрештою, на рівні своєї некомпетентності. Результат цього – зіпсована робота, відчай колег і зниження ефективності діяльності компанії. Принцип Пітера спірний, але і не позбавлений підстав. Особливе значення рівень компетентності має для менеджерів, які відповідають не тільки за свою роботу, але і колективу. Некомпетентність менеджера може безпосередньо відобразитись на результатах діяльності компанії. Чи згодні ви з Лоуренсом Дж. Пітером? Спробуйте знайти аргументи на захист своєї позиції.

Тестові завдання для самостійного опрацювання:

1.   Закон спеціалізації управління передбачає:

а) досягнення єдності зусиль усіх підрозділів, служб, працівників для виконання завдань організації шляхом застосування правил, процедур ієрархії управління, особистих зв'язків, стилів керівництва;

б) розподіл управлінської діяльності на засадах застосування конкретних функцій менеджменту;

в) те, що будь-яка система має такий набір ресурсів, за якого її потенціал завжди буде більшим від простої суми потенціалів ресурсів, що до неї входять, або істотно меншим;

г) те, що рішення будь-якого питання в менеджменті в більш короткий термін порівняно з конкуруючою стороною завжди впливає на кінцеві результати діяльності організації.

2.   Зазначте, згідно з яким законом необхідно формувати оптимальний рівень делегування вищим керівництвом нижчим рівням своїх повноважень з метою досягнення високих результатів:

а) закон спеціалізації управління; б) закон синергії;

в) закон оптимального поєднання централізації і децентралізації управління;

г) закон інтеграції управління.

3.   Закономірності менеджменту – це:

а) властивості організації, які характеризують її здатність до адаптації та модернізації;

б) сукупність функцій, орієнтованих на ефективне використання людських, матеріальних та фінансових ресурсів із метою досягнення цілей організації;

в) керовані правила, що визначають основні вимоги до систем, структур й організації управління;

г) об'єктивні, стійкі, загальні та повторювальні зв'язки між явищами, процесами, категоріями менеджменту, які являють собою логічні форми відображення реальної практики управління.

4.    Основні вихідні положення, провідні ідеї, правила, якими мають керуватися органи управління, здійснюючи управлінську діяльність називаються:

а) принципами менеджменту; б) законами менеджменту;

в) закономірностями менеджменту; г) економічними законами.

5.    Принцип менеджменту, відповідно до якого будь-яка діяльність в організації повинна спрямовуватися на досягнення конкретних цілей та виконання поставлених завдань називається:

а) принципом активізації;

б) принципом цілеспрямованості; в) принципом системності;

г) принципом взаємозалежності.

6.   Принцип активізації – це:

а) принцип менеджменту, згідно з ним кожна організація складається із взаємозалежних   внутрішніх   змінних,   при   цьому   фактори   зовнішнього

середовища постійно впливають на організацію та викликають відповідну реакцію з її сторони;

б) принцип менеджменту, відповідно до якого будь-яка діяльність в організації повинна спрямовуватися на досягнення конкретних цілей та виконання поставлених завдань;

в) принцип менеджменту, відповідно до якого організація розглядається як відкрита система, що складається із взаємопов'язаних елементів;

г) принцип менеджменту, відповідно до якого зміна середовища спонукає організацію до діяльності, постійного розвитку, впровадження інновацій.

7.   До закономірностей менеджменту відносять:

а) активізації та цілеспрямованості; б) системності та взаємозалежності;

в) процесу, функцій та методів менеджменту; г) процесу менеджменту та системності.

8.          Принцип менеджменту, згідно з яким кожна організація складається із взаємозалежних внутрішніх змінних, при цьому фактори зовнішнього середовища постійно впливають на організацію та викликають відповідну реакцію з її сторони називається:

а) принципом системності; б) принципом активізації;

в) принципом взаємозалежності; г) принципом цілеспрямованості.

9.   Принцип системності – це:

а) принцип менеджменту, відповідно до якого будь-яка діяльність в організації повинна спрямовуватися на досягнення конкретних цілей та виконання поставлених завдань;

б) принцип менеджменту, згідно з ним кожна організація складається із взаємозалежних внутрішніх змінних, при цьому фактори зовнішнього середовища постійно впливають на організацію та викликають відповідну реакцію з її сторони;

в) принцип менеджменту, відповідно до якого зміна середовища спонукає організацію до діяльності, постійного розвитку, впровадження інновацій;

г) принцип менеджменту, відповідно до якого організація розглядається як відкрита система, що складається із взаємопов'язаних елементів.

10.   Ієрархічність відносять до:

а) принципів менеджменту;

б) основних категорій менеджменту; в) групи якостей менеджера;

г) законів менеджменту.

Скачано с www.znanio.ru