Примерная программа по украинской литературе 5 9 кл.

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ  ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ  ГОСУДАРСТВЕННОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ   ДОПОЛНИТЕЛЬНОГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ  ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ  «РЕСПУБЛИКАНСКИЙ ЦЕНТР РАЗВИТИЯ ОБРАЗОВАНИЯ»    ПРИМЕРНАЯ ПРОГРАММА для образовательных учреждений (организаций)   Луганской Народной Республики   с русским языком обучения с изучением украинского языка       Украинская литература    V­IX классы Базовый  уровень         Луганск 2018  Допущено  Министерством образования и науки Луганской Народной Республики  (приказ № 701­од от 20.07.2018г.)  Составители:  Забаренко В. А., учитель украинского языка и литературы ГУ ЛНР «Луганское общеобразовательное учреждение ­ средняя общеобразовательная школа № 48 имени А.Н. Канищева»;  Миллионная О.А., методист ГУ «Луганский методический центр»;    Назаренко Е.П., учитель украинского языка и литературы ГУ ЛНР «Луганское общеобразовательное учреждение ­ средняя общеобразовательная школа № 49 имени Ю.А. Гагарина»;  Паламарчук   Н.С.,   учитель   украинского   языка   и   литературы   ГУ   ЛНР «Луганское общеобразовательное учреждение ­ специализированная школа № 54 имени Алексея Ерёменко»;  Процайло Е.Ю., учитель украинского языка и литературы ГУ ЛНР «Луганское общеобразовательное учреждение ­ средняя общеобразовательная школа № 26»; Тертычная Е.А., учитель украинского языка и литературы ГУ ЛНР «Луганское общеобразовательное учреждение ­ средняя общеобразовательная школа № 17 имени Валерия Брумеля»;  Шупер О.И.,  учитель украинского языка и литературы ГУ ЛНР «Луганское учебно­воспитательное объединение «Академия детства».  Общая редакция:   Перетятая   О.С.,  и.о.   заведующего   кафедры   украинской   филологии   и издательского   дела   ГОУ   ВПО   ЛНР   «Луганский   национальный   университет имени Тараса Шевченко», кандидат филологических наук. Рецензенты:   Серебряк   М.В.,    старший   преподаватель   кафедры   украинской   филологии   и издательского   дела   ГОУ   ВПО   ЛНР   «Луганский   национальный   университет имени Тараса Шевченко», кандидат филологических  наук;  Колесникова А.Ю., старший преподаватель кафедры украинской филологии и издательского   дела   ГОУ   ВПО   ЛНР   «Луганский   национальный   университет имени Тараса Шевченко», кандидат филологических наук. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА    Орієнтовна програма для освітніх організацій (установ) Луганської Народної Республіки   з   російською   мовою   навчання   з   вивченням   української   мови «Українська   література.   5   –   9   клас.   Базовий   рівень»   розроблена   на   основі Державного   стандарту   основної   загальної   освіти   (5   –   9   класи)   та   Орієнтовної програми   для   освітніх   організацій   (установ)   Луганської   Народної   Республіки   з російською мовою навчання з вивченням української мови «Українська мова. 5 – 9 класи. Базовий рівень». Програма деталізує і розкриває зміст стандарту, визначає загальну   стратегію   навчання,   виховання   і   розвитку   учнів   засобами   навчального предмета відповідно до цілей вивчення літератури, які визначені стандартом.  Орієнтовна програма для освітніх організацій (установ) Луганської Народної Республіки   з   російською   мовою   навчання     з   вивченням   української   мови «Українська література. 5 – 9 класи. Базовий рівень» є цілісним документом, який  включає   розділи:   титульну   сторінку,   пояснювальну   записку,   загальну характеристику навчального предмета, зміст тем навчального предмета, тематичне планування   із   вказівкою   кількості   годин,   відведених   для   вивчення   тематичних розділів, перелік творів для додаткового читання.  Програма покликана стати одним із інструментів упровадження засадничих ідей компетентнісного підходу в повсякденну практику.  Компетентності   поділяють   на   предметні   (формуються   засобами   одного навчального   предмета),  метапредметні   (виробляються   під   час   вивчення   кількох предметів) і особистісні (формуються в процесі навчання й соціалізації і необхідні особистості для життєдіяльності загалом).   Вивчення   предмета   «Українська   література»   спрямоване   на   досягнення наступних цілей: ­ формування   духовно   розвиненої   особистості,   яка володіє   гуманістичним   світоглядом,   національною самосвідомістю   і   громадянською   свідомістю,   почуттям патріотизму;  ­ розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів, необхідних   для   успішної   соціалізації   та   самореалізації особистості;  ­ осягнення   учнями   вершинних   творів   української літератури, їх читання і аналіз, заснований на розумінні образної природи   мистецтва   слова,  що   спирається   на   принципи   єдності художньої   форми   і   змісту,   зв’язку   мистецтва   з   життям, історизму;  ­ поетапне,   послідовне   формування   умінь   читати, коментувати, аналізувати та інтерпретувати художній текст;  ­ оволодіння   можливими   алгоритмами   осягнення смислів,   закладених   у   художньому   тексті   (або   будь­якому іншому   мовному   висловлюванні)   і   створення   власного   тексту, презентація своїх оцінок і суджень із приводу прочитаного;  ­ використання   досвіду   спілкування   із   творами художньої   літератури   в   повсякденному   житті   і   навчальній діяльності, мовному самовдосконаленні.  Особистісні результати засвоєння основної освітньої програми з української літератури відображають: ­ виховання громадянської ідентичності: патріотизму, любові   й   поваги   до   Батьківщини;   усвідомлення   своєї   етнічної приналежності,   знання   історії,   мови,   культури   свого   народу, свого   краю,   засад   культурної   спадщини;   засвоєння гуманістичних, демократичних і традиційних цінностей;  ­ формування відповідального ставлення до навчання, готовності та здатності учнів до саморозвитку й самоосвіти на основі мотивації до навчання та пізнання;  ­ формування   свідомого,   шанобливого   й доброзичливого ставлення до іншої людини, її думки, світогляду, культури, мови, віри, громадянської позиції, до історії, культури, релігії, традицій; готовності й здатності вести діалог і досягати взаєморозуміння;  ­ формування   комунікативної   компетентності   в спілкуванні;  ­ розвиток   естетичної   свідомості   через   засвоєння художньої   спадщини   народів   світу,   творчої   діяльності естетичного характеру.  Метапредметні результати засвоєння базової освітньої програми з предмета  «Українська література» відображають:  ­ уміння   самостійно   визначати   цілі   свого   навчання, ставити   й   формулювати   для   себе   нові   завдання   в   навчанні   й пізнавальній   діяльності,   розвивати   мотиви   й   інтереси   своєї пізнавальної діяльності; ­ уміння визначати поняття, узагальнювати, проводити аналогії, класифікувати, самостійно обирати підстави й критерії для  класифікації,  установлювати   причиново­наслідкові   зв’язки, будувати логічний роздум,  умовивід (індуктивний, дедуктивний і за аналогією) та робити висновки;  ­ уміння організовувати навчальну співпрацю й спільну діяльність з учителем і однолітками; працювати індивідуально в групі; формулювати, аргументувати й доводити свою думку;  ­ уміння свідомо використовувати мовленнєві засоби відповідно до задач комунікації для висловлення почуттів, думок і потреб, планування й регуляції своєї діяльності; вільно володіти усним   та   письмовим   мовленням,   монологічним   контекстним мовленням;  ­ формування   і   розвиток   компетентностей   в   галузі використання інформаційно­комунікаційних технологій.  Вивчення   літератури   у   5   –   9   класах   полягає   в   розвитку   здобутих   у початковій школі вмінь і навичок в усіх видах читацької діяльності, оволодіння різноманітними   читацькими   стратегіями;   удосконалення   вмінь   діалогічної взаємодії з текстом, умінь аналізувати й інтерпретувати художній твір; збагачення читацького досвіду, розширення кола читання, вироблення алгоритму прочитання художніх творів різних естетичних систем, напрямів, жанрів, стилів, опанування здатністю орієнтуватися у світі класичної та масової літератури.  Програма   поєднує   емоційно­ціннісний,   літературознавчий, загальнокультурний і компаративний аспекти з урахуванням вікових особливостей учнів. Результати   освоєння   базового   курсу   української   літератури   в   освітніх закладах (установах) спрямовані на:  ­ подальший   розвиток   мотивації   до   вивчення української літератури, усвідомлення за допомогою літератури історичних віх, подій, етапів культурного розвитку, моральних і естетичних   цінностей,   формування   духовного   світу   учнів,   їх світоглядних переконань, утвердження мовними й літературними засобами загальнолюдських цінностей;  ­ розвиток   умінь   вільного   спілкування   в   різних ситуаціях, формулювання і відстоювання власної думки, ведення дискусії, вміння давати оцінку подіям, моральним, громадським, історичним   та   іншим   проблемам   сучасності,   досягати взаєморозуміння у процесі спілкування з людьми;  ­ узагальнення   та   поглиблення   знань   учнів   про літературу як мистецтво слова;  ­ вироблення умінь орієнтуватися у світі класичної і масової   літератури,   користуватися   сучасними   інформаційними комунікаціями (Інтернетом, системою дистанційної освіти та ін.), здійснювати   пошуково­дослідницьку   діяльність   (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти і відомості), застосовувати на практиці набуті у процесі  вивчення української літератури знання, вміння і навички;  ­ удосконалення   навичок   самостійної   навчальної діяльності,   саморозвитку,   самоконтролю,   розвиток   художньо­ образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей учнів, їх   емоційно­духовної   сфери,   естетичних   смаків   і   загальної культури.  Українська   література   в  5  –  8   класах   вивчається   за   своєрідним   цілісним сюжетом,   з   урахуванням   певної   естетичної   й   морально­етичної   функції пропонованих творів. При цьому біографія письменника загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково, диференційовано, враховуючи вікові особливості учнів, їх готовність до сприймання біографічних відомостей.   Із   9­го   класу   розпочинається   системне   вивчення   української   літератури, тобто до змісту навчального матеріалу застосовано історико­хронологічний підхід як   основний,   ураховано   історико­літературний   контекст.   Також   зміст   цього навчального матеріалу доповнено розглядом біографій письменників.  У кожному класі програмою передбачено вивчення літератури рідного краю, виділено час на підсумковий розгляд матеріалу, запропоновано перелік літератури для додаткового (самостійного) читання учнями. В усіх класах до кожного розділу програми наведені основні теоретичні поняття, які повинні засвоїти учні, назви творів для вивчення напам’ять. Виділено орієнтовну кількість годин для розвитку мовлення (вони  використовуються  для  підготовки   і  написання  творчих  робіт  у класі), а також на позакласне читання.  Орієнтовна програма для освітніх організацій (установ) Луганської Народної Республіки   з   російською   мовою   навчання     з   вивченням   української   мови «Українська   література.   5   ‒   9   класи.   Базовий   рівень»   спрямована   на   постійне творче співробітництво, діалог вчителя і учня з художнім текстом, дає широкий простір   для   самостійного   сприйняття   і   осмислення   літератури   як   явища мистецтва. Зміст програми V КЛАС ВСТУП  Слово в житті людини. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи.  Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва.  Теорія літератури. Образне слово.  Міфи та легенди    «Про   Зоряний   Віз»,   «Чому   пес   живе   коло   людини?»,   «Дажбог», «Берегиня», «Чому в морі є перли і мушлі», «Легенда Криму, Кара­Даг – Чорна Гора».  Первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки. Добро і зло, їхня роль у житті.   Теорія літератури. Міф, фольклор, легенда.   Народні перекази  «Білгородський   кисіль»,   «Прийом   у   запорожці».  Лицарство   та   відвага запорозьких козаків.  Теорія літератури. Переказ.   Народні казки  «Про   правду   і   кривду»,   «Мудра   дівчина»,   «Летючий   корабель». Тематика   народних   казок,   їхні   різновиди   (про   звірів,   побутові,   фантастичні, пригодницькі тощо). Побудова казки (зачин, кінцівка), її яскравий національний колорит.   Народне   уявлення   про   добро   і   зло   в   казці.   Аналіз   фантастичного   і реального, смішного і страшного, красивого і потворного в казках.  Теорія літератури. Народна казка. Літературні казки  Іван Якович Франко Короткі відомості про письменника.  «Фарбований Лис». І.Франко – казкар (зб. «Коли ще звірі говорили»). Зміст казки, головні персонажі, другорядні. Образ Лиса, риси його характеру.  Особливості літературної казки, її відмінність від народної.  Теорія літератури. Літературна казка. Мова автора і мова персонажів.  Василь Королів­Старий (Василь Костьович Королів) Короткі відомості про письменника і його фантастичні казки.  «Хуха­Моховинка».  Образи   фантастичних   істот,  створені   уявою   автора   на основі українського фольклору. Добро і зло в цих казках. Світлий, життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот.  Наскрізний гуманізм казок.   Теорія літератури. Портрет.  Василь Андрійович Симоненко Короткі відомості про письменника.  «Цар   Плаксій   та   Лоскотон».  Різні   життєві   позиції   царя   Плаксія   і Лоскотона (песимістична й оптимістична). Казкова історія і сучасне життя.   Теорія літератури. Прозова й віршована мова (рима, строфа, ритм).  ІЗ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ Загадки  Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту і форми загадок. Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу та її явища, про рослини, тварин). Теорія літератури. Загадка.  Прислів’я та приказки  Народне   уявлення   про   довколишній   світ   та   його   оцінка   в   прислів’ях   і приказках.   Краса   і   мудрість   цього   жанру   усної   народної   творчості.  Теорія літератури. Прислів’я, приказка.  Вивчити напам’ять кілька загадок, прислів’я і приказки (на вибір).    Леонід Іванович Глібов Короткі відомості про письменника.  «Химерний,     маленький...»,   «Хто   розмовляє?»,   «Що   за   птиця?»,   «Хто сестра   і   брат?»,   «Хто   вона?».  Фольклорна   основа   віршованих   загадок   Л. Глібова. Особливості його поетичної мови.   Теорія літератури. Акровірш, порівняння.  Літописні оповідання  «Три   брати   –   Кий,   Щек,   Хорив   і   сестра   їхня   Либідь»,   «Святослав укладає   мир   з   греками   і   повертається   до   Києва.   Смерть   Святослава», «Володимир   вибирає   віру»,   «Розгром   Ярославом   печенігів.   Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам»  (подавати на основі «Повісті минулих   літ»   у   переказі   В.   Близнеця).   «Повість   временних   літ»   (уривки)   – найдавніший літопис нашого народу. Значення літописання для нащадків. Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів. Любов руських князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність тощо.  Теорія літератури. Літопис. Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба) Короткі відомості про письменника.  «Микита   Кожум’яка».    Поетична   оповідь   про   минуле   нашого   народу, князів Київської Русі, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі. Драматичний твір на тему народної казки.  Теорія літератури. Драматичний твір і його побудова, гіпербола.  СВІТ ПРИРОДИ  Тарас Григорович Шевченко  С.   Васильченко.   «В   бур’янах».  Розповідь   про   поета,   його   дитинство   (на основі повісті С. Васильченка).  «За   сонцем   хмаронька   пливе...»,   «Садок   вишневий   коло   хати...». Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка − інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови.   Теорія літератури. Персоніфікація, ліричний твір.  Вивчити напам’ять вірш «Садок вишневий коло хати...».  Павло Григорович Тичина Коротко про поета і край, де він народився.  «Гаї   шумлять...».  Майстерне   відтворення   краси   природи,   вираження життєрадісності. Мелодійність віршів П. Тичини.   Теорія літератури. Метафора, епітет.  Вивчити напам’ять вірш «Гаї шумлять». Євген Пилипович Гуцало Основні відомості про письменника.  «Лось», «Сім’я дикої качки».  Вічне протистояння добра і зла − наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні «Лось», «Сім’я дикої качки». Співчуття, милосердя − шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань.  Теорія літератури. Оповідання.  Максим Тадейович Рильський Основні відомості про поета.    «Дощ»  («Благодатний,  довгожданий…»), «Осінь­маляр  із  палітрою пишною…».  Вміння   поета   бачити   красу   рідної   природи   і   створювати   красу засобами поетичної мови.  Вивчити напам’ять вірш «Осінь­маляр із палітрою пишною…».  Григір Михайлович Тютюнник Коротко про письменника.  «Дивак».  Ідея   неповторності   й   багатства   внутрішнього   світу   людини. Паралельність і єдність двох світів − природи і людини, зображені в оповіданні. Точність і лаконізм описів природи. Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості.  Микола Степанович Вінграновський  Коротко про письменника. «Сіроманець».  Захоплююча і драматична історія про хлопчика й вовка як приклад   гармонії   людини   й   природи.   Гуманізм   повісті.   Доброта,   вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції.  ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ  Володимир Миколайович Сосюра Основні відомості про письменника.  Ознайомлення   з   творами   В.   Сосюри.   Вірші  «Для   тебе   зорі   сяють», «Сходить день і знову гасне», «Лише зачую рідний крок», «Орися кошика взяла», «Взяла Орися кошеня», «Орися лялю роздяга», «Зима».  ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ  РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ (письмовий)  Бесіда   про   твори,   що   вивчалися   упродовж   року   й   викликали   найбільше УРОК­ПІДСУМОК  роздумів, суперечок, зацікавлення.  ТВОРИ ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯ (на вибір)  1. Вінграновський М. «Первінка».  2. Воронина Л. «Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру».  3. Гаврош О. «Пригоди тричі славного розбійника Пинті».  4. Ільченко О. «Загадкові світи старої обсерваторії».  5. Королів­Старий В. «Потерчата». 6. Костецький   А.   «Пригоди   славнозвісних   книг»,   «Дракон   Міні Макс».    VІ КЛАС КАЛЕНДАРНО­ОБРЯДОВІ ПІСНІ  «Весняночка­паняночка», «Пісенька житнього віночка», «Ой хто, хто Миколая любить», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка».  Роль  і  місце  пісні  в  житті  українців. Головні  календарні  обряди. Народна   обрядова   пісня,   її   різновиди.   Народні   співці­лірники   та   кобзарі (бандуристи).  Теорія   літератури.  Народні   пісні,   їх   види.   Календарно­обрядові   пісні, колядки та щедрівки.  Вивчити   напам’ять  одну   з   народних   пісень   («Добрий   вечір   тобі,   пане господарю!» або «Щедрик, щедрик, щедрівочка»).   Богдан Сильвестрович Лепкий Короткі відомості про письменника.  «У   жнива».  Присвята   трударям   землі,   людям,   що   все   життя   віддали хліборобській   праці.   Художні   засоби   виразності   у   творі.   Ставлення   автора   до загальнолюдських цінностей.  Микола Степанович Вінграновський Короткі відомості про письменника.  «Грім»,   «Що   робить   сонце   уночі».  Краса   природного   явища.   Художні засоби виразності: уособлення, алітерація. Образи олюдненої природи. «Гусенятко». Відновлення єдності живого світу. Привабливе і малознайоме пташине життя, що є часточкою природи. Необхідність співчувати слабшому та бережно ставитись до довкілля.  Теорія   літератури.  Література   і   дійсність.   Образотворче   мистецтво   і література.  Леонід Іванович Глібов  Короткі відомості про письменника. Відомий український поет і байкар.  «Вовк   і   Кіт»,   «Щука».  Викривальна   і   повчальна   спрямованість   байок письменника.   Побудова   байки.   Уособлення   хижості,   зажерливості.  Акровірші: «Хто  доня?», «Що за птиця?»  Розгляд   змісту   і   форми   акровіршу.  Художні засоби: порівняння, метафори. Сатиричне змалювання героїні (мухи).  «Журба». Краса природи рідного краю. Художній паралелізм: життя людини – життя природи. Філософський зміст твору.  Народні образи­символи: верба, гора, човен, річка.  Теорія   літератури.  Літературна   байка   та   акровірш.   Алегорія. Вивчити напам’ять одну з байок («Вовк і Кіт», «Щука»).  Степан Васильович Руданський  Коротко про письменника. Співомовки С. Руданського – унікальне явище у світовому письменстві.  «Вовки», «Козак і король», «Запорожці у короля», «Окуляри».  Зв’язок серйозних історичних фактів з їх гумористичним відображенням у співомовках. Висміювання   моральних   вад,   негативних   рис   характеру,   авторська   симпатія   до простої людини, до її розуму, кмітливості, почуття гумору, вміння посміятися над власною   безпорадністю,   вміння   відстояти   свою   гідність.   Роль   гумору   в   житті людини.  Теорія літератури. Поняття про гумор. Співомовка.  Яків Іванович Щоголів Короткі відомості про письменника.  «Листопад».  Зображення у вірші картини осінньої пори року. Оживлення природи. Звукові асоціації.  Теорія літератури. Про словесний малюнок, словесну деталь.   Спиридон Феодосійович Черкасенко Короткі відомості про письменника.  «Маленький горбань». Твір про красу і незахищеність людської душі. Вміння прощати   й   вірити   в   добро.   Образ   Павлика   –   душевно   красивого   і   щедрого хлопчика.  Краса   зовнішня   та   внутрішня   у   творі.  Ставлення   автора   до   свого персонажа.  Теорія літератури. Поняття про епічний твір. Поняття про героя художнього твору.  Іван  Якович Франко Короткі відомості про письменника.  «Ор і Сирчан». Половецька історична сага. Легенда про євшан­зілля (із Галицько­Волинського літопису).  Літописна   основа   поеми.   Патріотичні   почуття   й   толерантне   ставлення   до інших народів. Роль слова, пісні, історії в житті будь­якої людини. Краса природи рідного краю. Теорія літератури. Поняття про поему.  Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба) Короткі відомості про письменника.  «Печенізька облога Києва».  Героїчний вчинок хлопця, який урятував Київ від   печенігів.  Важливість   знань   про   історичне   минуле   нашого   народу   в   житті людини.  Героїзм, героїчні вчинки дітей у різних життєвих ситуаціях.  «Метелиця   чи   дівчина...».  Створення   поетичного   образу   зими,   в   якому реальні прикмети переплітаються із фантастичними.  Теорія літератури. Поняття про історичну поему.  Дніпрова Чайка (Людмила Олексіївна Василевська­Березіна)  Короткі відомості про письменницю.  «Дівчина­чайка»,   «Морське   серце».  Головні   алегорично­символічні образиперсонажі.  Символ героїчної самопожертви.  Моральні проблеми вірності і зради,   любові   і   жорстокості.   Своєрідність   художньої   форми   та   метафоричний зміст поезії в прозі.  Мовні засоби відтворення мариністичного пейзажу.  Теорія літератури. Поняття про легенду, поезію в прозі.    Максим Тадейович Рильський Короткі відомості про письменника.  «Пісні».  Народні   пісні   –   поетична   історія   народу,   відображення   його переживань, мрій, це те, що об’єднує різні народи на земній кулі. Значення пісні як вияву культури, традицій кожного народу. «Порада». Спостереження за природою. Глибокий зміст у професії садівника, лісівника.  «Ознаки весни». Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та   довкіллям.  Відтворення   звуків   природи.  Радість   бачення   прекрасного. Захопленість рідною природою, її величним та дивовижним світом, райдужними кольорами.  Теорія літератури. Віршові розміри: ямб, хорей.  Віктор Іванович Кава Короткі відомості про письменника.  «Пиріжок   з   калиною».  Добро   і   щедрість   –   основа   людського   життя. Проблема   доброти   та   людяності     в   оповіданні.  Стосунки   між   хлопчиками   й дівчатками. Риси характеру героїв оповідання. Докори сумління.  Пиріжок у творі – символ чуйності, добра й милосердя.  Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) Короткі  відомості про письменника.  «Перший   диктант».    Спогади   автора   про   своє   дитинство,   навчання   в церковно­приходській школі. Почуття вдячності старенькій вчительці.   Зображення комічних епізодів у гуморесці.  «Як ми колись учились».  Любов автора до людей, котрі нехитро жили і щиро допомагали один одному. Головні та другорядні персонажі, зовнішність, риси характеру, ставлення один до одного. Мовні засоби творення комічного.  Теорія літератури. Поняття про гумореску. Всеволод Зіновійович Нестайко  В. Нестайко – відомий у світі український дитячий письменник.   «Тореадори   з   Васюківки»   (уривок).  Пригодницький   захоплюючий   сюжет, мрія і дійсність, смішне, комічне, романтичне в його пригодницькій повісті для дітей.   Образи   Яви   Реня   та   Павлуші   Завгороднього.   Проблеми   у   творі.  Теорія літератури. Поняття про повість.  Ігор Миронович Калинець  І. Калинець – один із талановитих українських поетів, що пише і для дітей. Цікавий епізод із його життя.  «Писанки»,   «Стежечка»,   «Блискавка»,   «Веселка».  Своєрідність   форми його поезій. Образ найдорожчої людини – мами. Відчуття, навіяні великодньою поезією   «Писанки».   Роль   писанки   у   світосприйнятті   людини.   Олюднення, оживлення явищ природи.  Теорія літератури. Поняття про верлібр, метафору.  Ярослав Михайлович Стельмах Короткі відомості про письменника.  «Химера   лісового   озера,   або   Митькозавр   з   Юрківки»   (фрагмент). Таємничі, веселі й незвичайні події  в  повісті,  передані  образним словом.  Допитливість, винахідливість, кмітливість  хлопчиків – головних героїв.  Теорія літератури. Поняття про пригодницький твір.  Тарас Григорович Шевченко Короткі відомості про письменника. «Тече вода з­під явора». Уславлення краси природи й родинного щасливого життя.  Теорія літератури. Лірика у різних родах літератури.  Вивчити напам’ять вірш «Тече вода з­під явора»      ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ  Володимир Іванович Даль  Письменник і лінгвіст світової величини. Козак Луганський.  Казки «Дівчинка Снігуронька», «Лисиця і ведмідь».  Фольклорна основа літературної казки. Казки чарівні, побутові й казки про тварин. Риси характерів героїв.  ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ  РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ (письмовий)  Бесіда   про   твори,   що   вивчалися   упродовж   року   й   викликали   найбільше УРОК­ПІДСУМОК  роздумів, суперечок, зацікавлення.  ТВОРИ ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯ (на вибір)  1. Українські народні перекази «Де взялися запорожці».   2. Шевченко Т. «Ой три шляхи широкії...».   3. Глібов Л. «Вовк та Ягня», «Муха й Бджола».   4. Руданський С. «Добре торгувалось». 5. Малицька К. «Соловей».   6. Грінченко Б. «Екзамен».   7. Вінграновський М. «Первінка».   8. Костенко Л. «Кольорові миші».  VІІ КЛАС  ВСТУП  Художня література – відображення дійсності. Значення художнього образу, роль художнього вимислу для сприйняття твору в цілому. Функції літератури в суспільстві. Зміст і художня форма твору.  ІЗ НАРОДНИХ ДЖЕРЕЛ  Народні думи  «Дума про Марусю Богуславку».  Дума  як  вид  усної  народної  творчості. Тематика народних дум, їх художні особливості. Роль історичних дум у духовному житті українців. Образ української полонянки Марусі Богуславки.  Маруся Богуславка – патріотка рідної землі.  Теорія літератури. Дума як вид усної народної творчості.  Історичні пісні. Козацькі пісні  «Ой   на   горі   та   женці   жнуть».  Жанр   історичної   пісні.   Ідейний   зміст козацьких  пісень, їх  емоційне,  романтичне  зображення  козаків. Художні  засоби творення в народних піснях.  Теорія літератури. Поняття про історичну пісню, пафос. Народні балади  «Ой був у Січі старий козак…». Своєрідність балад. Основні мотиви балад (міфологічні, соціально­побутові, історичні). Жанр балади в художній літературі й у   музиці.   Історична   основа   твору   «Ой   був   у   Січі   старий   козак…».   Проблема вірності й зради рідній землі.  Теорія літератури. Народна балада як жанр фольклору.  ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ  Тарас Григорович Шевченко  Слово про письменника (життя за межами України, звільнення від кріпацтва, любов до рідного краю, мистецька й літературна діяльність, автор «Кобзаря»).  «І виріс я на чужині…». Автобіографічні мотиви в поезії. Роздуми ліричного героя   про   сирітське   дитинство,   риси   реалізму   в   зображенні   тяжкого   життя селянкріпаків. Переплетення жорстокої дійсності та мрій поета.  «Заповіт». Поетичне кредо письменника.  Теорія   літератури.  Вірші   і   проза   як   типи   художнього   мовлення.   Стопа, віршові розміри.  Відомості   про   письменника   (дитячі   та   юнацькі   роки   І.   Франка,   творчий Іван Якович Франко  доробок, наукова діяльність).  «Захар Беркут».  Історична основа повісті. Тема та провідні мотиви твору. Патріотизм, любов до рідного краю, розум, самовідданість головних героїв твору (Захара Беркута, Максима, Мирослави). Проблема вибору людини у вирішальній ситуації. Героїзм та відвага тухольців у боротьбі за визволення рідної землі. Їхні вірування. Роль описів у повісті, особливості мови. Майстерність  у зображенні головних і другорядних героїв твору.  Теорія   літератури.  Мова   художнього   твору,   сюжет,   історична   повість, застарілі слова (архаїзми, історизми) як засіб характеристики історичної епохи.  Андрій Якович Чайковський  Короткі відомості про письменника з родинних спогадів.  «За   сестрою».  Жанрові   ознаки   твору.   Відтворення   історичного   колориту епохи   в   повісті.   Уславлення   бойового   товариства,   засудження   зради. Благородство,   відповідальність,   мужність,   вірність   і   життєлюбство   запорозьких козаків.   Розум,   кмітливість,   цілеспрямованість   у   досягненні   мети,   сердечна доброта Павлуся. Фольклорні мотиви у творі. Патріотичний пафос повісті.  Теорія   літератури.  Поняття   про   компоненти   та   композицію   художнього твору.  Григір Михайлович Тютюнник Цікавий епізод з дитинства письменника.  «Климко».  Характеристика   історичної   доби   у   творі.   Ознаки   жанру автобіографічної повісті. Воєнне дитинство в повісті. Ідея самопожертви. Трагічне й гуманістичне у творі. Морально­етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних.   Патріотичні   почуття,   поведінка   людини   в   екстремальних   ситуаціях, благородство   у   ставленні   до   оточуючих.   Художні   особливості   твору.  Теорія літератури.  Художня деталь.   «ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА» Богдан Сильвестрович Лепкий Слово про Б. Лепкого.  «Цвіт щастя».  Символічне значення назви твору. Роздуми про щастя, про смисл   життя,   про   долю.   Роль   картин   природи   в   новелі.   Значення   риторичних запитань у творі. Наполегливість у досягненні мети. Зв’язок новели з народною легендою.  Теорія літератури. Композиційні особливості новели.  Наталена Королева Сторінки життя письменниці.  «Скитський скарб».  Особливості стилю й стилістики літературної легенди Наталени   Королевої,   взаємозв’язки   з   різними   джерелами.   Символічний   образ скитського   скарбу.   Ідейно­тематичне   спрямування   твору.   Головні   й   другорядні образи.  Теорія літератури. Поняття про легенду, стилістика легенди.  Микола Федорович Сингаївський  Знайомство з творчим доробком письменника.  «Чорнобривці»,   «Полісяночка»,   «Батьківське   поле».  Краса   та   ідейне багатство поезій письменника. Визначення художніх засобів та їхня роль у творах. Символічний образ чорнобривців. Важливість шани до батьків, вічної синівської вдячності,   дотримання   традицій   роду.   Захоплення   красою   почуттів   і   діянь хлібороба.  Теорія літератури. Художні засоби мови, метафора. Борис Микитович Харчук Коротка розповідь про Б. Харчука.  «Планетник».  Сюжет   повісті­притчі.   Тема   краси,   гармонії   природи   й людини.  Головний   герой  твору,  його  несхожість   на  оточуючих   людей,  душевна щедрість. Любов і ненависть оточуючих. Усвідомлення необхідності співчуття й поваги   до   людини.   Сила   внутрішньої   краси,   духовної   краси   людини   проти бездушності.   Усвідомлення   величезної   ролі   прекрасного   в   душі   людини,   в оточуючому   світі.   Наука   діда   Капуша.   Добро   і   зло   в   житті   Планетника,   його сучасників та в нашому житті. Реальне й фантастичне в повісті.  Теорія літератури. Обрамлення, символ, крилатість, притча, алегорія.  Михайло Панасович Стельмах Цікаві відомості про письменника.    «Гуси­лебеді летять…».  Символічне  значення назви твору. Відтворення життя   народу,   його   національних   традицій,   звичаїв,   трудових   буднів   і   свят. Образи­символи в повісті. Зображення характерів головних і другорядних героїв у творі.   Взаєморозуміння,   повага   –   основа   стосунків   у   родині.   Необхідність навчання.  Замилування   красою  рідного   краю.   Роль   художніх   засобів,  елементів фольклору у творі.  Теорія літератури. Автобіографічний твір, символ, дилогія.  Василь Іванович Голобородько  Розповідь про дитинство письменника.  «Мова  рослин».  Філософський,  оптимістичний  пафос  поезій  В. Голобородька. Своєрідність віршування. Засоби виразності вірша, їхня роль у творі. Теорія літератури. Рима, вільний вірш.  ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ  Василь Іванович Голобородько  Ознайомлення з поезією В. Голобородька «З дитинства: дощ». Природа як втілення прекрасного. Головна думка твору.  ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ  Любов Пономаренко. «Гер переможений». Анатолій Дімаров. «Блакитна дитина».  РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ (письмовий)  Бесіда   про   твори,   що   вивчалися   упродовж   року   й   викликали   найбільше УРОК­ПІДСУМОК  роздумів, суперечок, зацікавлення.  ТВОРИ ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯ (на вибір)  Васильченко С. «Приблуда».  Гаврош О. «Неймовірні пригоди Івана Сили».  Дімаров А. «Друга планета», «Блакитна дитина».  Кащенко А. «Над Кодацьким порогом».  Лущевська О. «Друзі за листуванням».  Малик В. «Таємний посол».  Муляр М. «Гра».  Опільський Ю. «Золотий лев», «Ідоли падуть». VІІІ КЛАС ВСТУП  Художня література як відображення історичних подій та духовного життя народу.  УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ  Народна лірика.  «Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?», «Віє вітер на долину», «Ой, ясне сонечко високо ходить».  Особливості усної народної творчості, три основні її роди: народна лірика, народна драма, народний епос. Визначення народної лірики як окремого роду усної словесної   народної   творчості.     Жанри   (види)   та   піджанри   (підвиди).   Перша фіксація   української   народної   пісні.   Лірична   пісня   як   жанр   родинно­побутової лірики.  Характеристика   родинно­побутової   пісні   «Віє   вітер   на   долину».   Художні особливості пісні (порівняння, повтори). Особливості чумацької лірики («Ой, ясне сонечко   високо   ходить»).   Зіставлення   та   узагальнення   характерних   рис   та відмінностей кожного підвиду народної лірики.  Зміст статті О. Кошиця «Про українську пісню й музику».  Теорія літератури.    Поглиблення поняття про народну лірику та її основні жанри. Стаття Олександра Кошиця «Про українську пісню й музику».  ІЗ ПРАДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (оглядово)  Із «Ізборника Святослава» (1076) – «Слово про почитання книжне». Із «Повісті врем’яних літ».  Прадавня   українська   культура   (освіта,   література,   ремесла,   архітектура, малярство,   музика)   періоду   Київської   Русі.   Основні   літописи   як   історичні   та літературні   пам’ятки.   «Ізборник   Святослава»   як   пам’ятка   цієї   доби   (уривок «Слово   про   почитання   книжне»).   Характер   і   значення   пам’ятки   «Повість врем’яних літ».   Теорія літератури. Літопис як історична і літературна пам’ятка.  ІЗ ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХVІ – ХVІІІ СТ.  (оглядово)  Кирило   Транквіліон­Ставровецький.   Геральдичні   вірші.  Лазар Баранович. «Млинарське каміння дасть різне меління». Іван Максимович. Епіграми.  Епоха   давньої   української   літератури   ХVІ   –   ХVІІІ   ст.,   твори,   писані латинською, польською та книжною староукраїнською мовами. Творчість Кирила Транквіліона­Ставровецького,   Лазаря   Барановича,   Івана   Максимовича. Особливості барокової літератури. Твір К. Транквіліона­Ставровецького «На герб ясновельможної її милості Ірини Могилянки, княжни  Вишневецької, Михайлової Корибутової», вічність людських чеснот. Вірш Лазаря Барановича «Млинарське каміння дасть різне меління». Зміст та головна думка епіграм Івана Максимовича. Поняття про жанр епіграми та характерні особливості геральдичних віршів.  Теорія літератури. Поняття про барокову літературу. Про геральдичні вірші.  Жанр епіграми.  ІЗ НОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХІХ СТ.  ВСТУП  Розвиток   нової   української   літератури.   Характерні   особливості   розвитку літератури   цього   періоду.   Умови   становлення   нової   української   літератури наприкінці   ХVІІІ  –  на  початку   ХІХ   ст.  Художнє   відображення   у   творах   нової української   літератури   суспільних   подій   та   духовного   життя   народу.   Значення усної народної творчості для становлення і розвитку нової української літератури. Творчість   письменників,   які,   наслідуючи   І.   Котляревського,   писали   твори народною   мовою   (Петро   Гулак­Артемовський,   Григорій   Квітка­Основ’яненко, Євген Гребінка). Тарас Шевченко – основоположник нової української літератури, його роль у розвитку нової української мови і літератури.   Провідні письменники ХІХ ст. (Марко Вовчок, Пантелеймон Куліш, Леонід Глібов,   Павло   Грабовський,   Іван   Нечуй­Левицький,   Михайло   Коцюбинський, Архип Тесленко, Іван Карпенко­Карий, Панас Мирний, Михайло Старицький, Іван Франко, Борис Грінченко, Леся Українка) та їх основні твори.  Теорія літератури. Літературні стилі й напрями: сентименталізм, романтизм, реалізм (оглядово).  Іван Петрович Котляревський  Короткі відомості про життєвий і творчий шлях І. Котляревського.    «Наталка   Полтавка».  Мотиви   написання   драми   «Наталка   Полтавка»   – першого твору нової української драматургії. Соціально­побутовий конфлікт, який лежить   в   основі   драми,   народна   етика,   характери   і   вчинки   персонажів. Характеристика образів Наталки, Петра, Миколи, Горпини, Терпилихи, Возного та Виборного. Будова п’єси, її композиція, розгортання драматичного конфлікту.  Мовні   засоби   розкриття   внутрішнього   світу   Наталки,   поетичного   образу дівчини з народу. Гумористично­викривальні характеристики Виборного і Возного. Роль пісенних фрагментів у творі. Значення п’єси «Наталка Полтавка». Причини тривалого сценічного життя твору.  Значення творчості Івана Котляревського для української літератури і мови. Вшанування Івана Котляревського у світі.  Теорія літератури. Драма. Соціально­побутова драма.  Петро Петрович Гулак­Артемовський  Основні   факти   з   життя   письменника,   найпопулярніші   його   твори.   Внесок Петра Гулака­Артемовського в українську літературу.  «Пан   та   Собака».  Головні   сюжетні   елементи   байки   та   композиція (експозиція,   зав’язка,   кульмінація,   розв’язка).   Образи   Пана   і   Рябка.   Розуміння, чому письменник назвав свій твір «казкою». Жанрові особливості байки. Елементи гумору і сатири в тексті, основні відмінності між ними. Роль пейзажу в тексті байки.   Приклади   прислів’їв   та   приказок,   які   використав   письменник   у   байці. Характеристика  монологів Явтуха, які розкривають його образ. Виразне читання і переказування   байки,   свої   міркування   щодо   зображуваного.   Громадянська мужність письменника при зображенні подій у байці «Пан та Собака».  «Рибалка».  Романтичний характер балади. Характеристика образів  Рибалки та Русалки. Причини звернення письменника до цього жанру.  Теорія   літератури.  Загальне   визначення   сатири.   Гумор   і   сатира.   Жанрові особливості байки.  Євген Павлович Гребінка  Основні факти з життя Євгена Гребінки, його захоплення усною народною творчістю, зустріч із Т. Г. Шевченком, знайомство з російськими письменниками. Основні твори Євгена Гребінки, їх жанри.  «Ведмежий суд».  Виразне читання й аналіз байки. Характеристика образів Вола, Ведмедя, Вовків, Лисички. Окремі фрагменти змісту байки, які розкривають несправедливість,   крутійство   судових   чиновників,   безсоромне   приниження   і пограбування трудового народу, беззахисність невинного підсудного, безглуздість звинувачень   проти   Вола.   Вади   тогочасного   устрою,   які   критикує   письменник­ байкар.   Жанрові   та   художні   особливості   твору.   Узагальнення   зображення письменником   життєвих   подій,  його  роль   у  розвитку  української  літератури,  у становленні самобутнього жанру байки.  «Човен». Виразне читання й аналіз балади, розкриття її алегоричного змісту. Вплив народних пісень на зміст та образну систему твору. Жанрові особливості балади.  Теорія літератури. Поглиблення відомостей про жанри байки та балади.  Тарас Григорович Шевченко  Основні   факти   з   життя   поета,   його   роль   як   основоположника   нової української   літератури.   Обставини,   під   впливом   яких   формувався   світогляд письменника (соціальні умови, суспільні ідеї, дружні зв’язки з іншими культурними діячами, письменниками, знайомство з творами інших письменників, з розповідями кобзарів про історичне минуле українського народу тощо). Твори Тараса Шевченка на історичну тематику («Іван Підкова», «Гамалія», «Гайдамаки»).  «Гамалія» (скорочено). Зміст ліро­епічної поеми «Гамалія» (у скороченому варіанті),   характеристика   образу   козацького   ватажка   Гамалії.   Своєрідність побудови поеми, роль риторичних запитань і повторів, епітетів, порівнянь у тексті поеми. Ставлення поета до зображуваних подій.  Теорія літератури. Жанр ліро­епічної поеми.  Степан Васильович Руданський  Основні   події   життя   поета.   Найбільш   відомі   твори   митця,   їх   жанрові особливості.  «Наука».  Аналіз вірша «Наука», зіставлення монологів матері й батька, що дають поради синові. Батьківська наука як основа сімейного виховання. Теорія літератури. Пісня як жанр лірики. Антитеза.  Іван Якович Франко  Основні   фрагменти   з   життя   Івана   Франка,   його   дитячі   та   юнацькі   роки, громадська та суспільно­політична діяльність письменника. Роль Івана Франка в розвитку української  літератури.  «Каменярі».  Зміст,   основна   тема   та   головна   думка   вірша   «Каменярі». Алегоричність  образів  каменярів. Розуміння важкої праці  каменярів.  Алегоричне   відображення   боротьби   народу   проти   самодержавства.   Зіставлення звучання   двох   перших   і   трьох   останніх   рядків   п’ятої   строфи,   їх   відмінність. Особливості будови різновиду строфи у вірші «Каменярі», вперше використаної Іваном   Франком.   Розуміння,   чому   Івана   Франка   називають   Каменярем. Декламування уривку з вірша «Каменярі» напам’ять.  «Притча   про   життя».  Зміст   і   головна   думка   «Притчі   про   життя». Символіка   образу   меду,   значення   символів   у   художній   літературі. Алегоричноповчальний характер твору.  Теорія літератури. Поглиблене поняття про алегорію. Поняття про притчу.  Вивчити напам’ять уривок із вірша «Каменярі».  Борис Дмитрович Грінченко ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ  Основні відомості про життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка, обставини, в   яких   формувався   його   демократичний   світогляд.   Педагогічна   та   видавнича діяльність, основні твори письменника.  «До  праці».  Аналіз   вірша.   Важливість   праці   для   людини.   Тема   й   основна думка, композиційні та художні особливості твору (анафора, повтори, риторичні запитання). Оповідання «Батько і дочка».  Змалювання злиденного життя й жахливих умов праці шахтарів.  Теорія літератури. Художній синтаксис. Фігури­повтори.  Володимир Іванович Самійленко  Основні   факти   життя   поета.   Обставини,   за   яких   почав   писати   свої   твори митець. Значення його творчості для розвитку української літератури.  «Українська   мова».  Аналіз   вірша   «Українська   мова»,   алегоричний   зміст першої частини вірша, роль Т. Шевченка в утвердженні української літературної мови.   Римо­ритмічні   та   художні   особливості   вірша,   прийом   поетичного паралелізму в композиційній будові вірша.  Теорія літератури.    Поняття про ритмомелодику та римування. Риторичні фігури.  Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)  Основні факти життя Лесі Українки і сім’ї Косачів, фактори, що сприяли літературному розвитку поетеси. Риси характеру Лесі Українки, визначальні для її особистої і творчої долі (мужність і сила волі). Основні твори її багатогранної діяльності. Роль поетеси в розвитку української літератури.  «Красо України, Подолля!». Аналіз вірша як поетичної перлини пейзажної лірики. Художні засоби, особливості віршової форми в поєднанні зі змістом поезії. «Давня  казка»  (скорочено).  Зміст   поеми   «Давня   казка».   Жанрові   ознаки твору.   Порівняння   образів   Поета   і   лицаря   Бертольда.   Втілення   ідей   вільної творчості митця в суспільстві. Художні особливості поеми, строфічна будова та ритміка. Визначення синтаксичних засобів (поетичних фігур) – анафори, антитези, риторичного   запитання,   риторичного   звертання   та   інших,   їхнє   стилістичне призначення в художньому творі.  Теорія літератури. Поема як ліро­епічний жанр.  Вивчити напам’ять уривок з поеми «Давня казка»: «Золотих не хочу лаврів…» Євгенія Іванівна Ярошинська  Основні   факти   біографії   письменниці,   її   педагогічна,   громадська   та фольклористична діяльність. Твори письменниці для дітей.  «Двір життя».  Основна  думка  твору  – про   плинність  людського  життя, уміння людини вистояти перед спокусою примарного щастя, багатства й слави, виділення авторської концепції розуміння змісту життя (гідно пройти шлях своєї долі до пізнання істини). Художні особливості оповідання, значення алегоричних образів та символів.  Теорія літератури. Поглиблене поняття про алегорію та символи.  ІЗ НОВІТНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТ.  ВСТУП  Історичні умови розвитку художньої літератури ХХ ст. (оглядово). Суспільно­ політичні умови розвитку художньої літератури ХХ ст.  Успадкування кращих традицій і мистецьких надбань попередніх епох, нові художні   здобутки.   Основні   твори   Миколи   Куліша,   Тодося   Осьмачки,   Павла Тичини, Максима Рильського, Андрія Малишка, Олеся Гончара, Олега Чорногуза, Євгена   Гуцала,   Ірини   Жиленко,   Віталія   Чимериса,   Анатолія   Дімарова   та   ін., визначення тематики їх творів та жанрової різноманітності української літератури ХХ ст. Андрій Самійлович Малишко  Фрагменти з життя Андрія Малишка, його родовід, роль матері в розвитку поетичного таланту сина. Вплив народної пісні на художню  творчість майбутнього поета. Основні твори та поетичні збірки митця. Поетичне новаторство.   Творчість поета періоду Великої Вітчизняної війни.  «Прометей»   (скорочено).  Тема   й   головна   думка   твору,   зображення хоробрості   воїнів,   ставлення   людей   до   воїна­розвідника,   символізм   образу Прометея  (символ   мужності,    нескореності, любові  до  людей). Характеристика образу Прометея, порівняння його з образом героя давньогрецької міфології.  Особливість   композиції   поеми   (обрамлення),   її   елементів.   Роль   ліричних відступів   у   тексті   твору.   Декламування   уривку   з   поеми   (за   вибором   учителя) напам’ять.  Теорія літератури. Поглиблення поняття про композицію. Ліричний відступ.  Вивчити напам’ять уривок з поеми «Прометей» (за вибором учителя).  Олег Федорович Чорногуз  Життєвий і творчий шлях письменника, його відомі твори.  «Веселі поради»: «Як поводитись в кіно», «Як дивитися в очі», «Як  дізнатися   про   походження   свого   прізвища»,   «Як   вітатися»,   «Як користуватися телефоном» (на вибір). Зміст «Веселих порад», характеристика складних   соціальних   явищ,   зображених   письменником   через   призму   комічного. Типовість   життєвих   ситуацій   та   психологія   поведінки   людей.   Мовні   засоби комічного та прихована іронія.  Теорія літератури. Фейлетон як жанр.  Анатолій Андрійович Дімаров  Основні біографічні відомості про письменника, твори Анатолія Дімарова. «Тирлик».  Сюжет   оповідання.   Особливості   повоєнного   часу,   коли відбуваються   події   у   творі.   Характеристика   образу   Тирлика.   Роль   авторської характеристики, типізація образів та подій, аналіз мовних засобів індивідуалізації персонажів у художньому творі.  Теорія літератури. Поняття про типізацію та індивідуалізацію в художньому творі.  Ірина Володимирівна Жиленко  Основні факти життя поетеси, збірки її творів, тематика.   «Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна». Головна думка вірша. Дві змістові лінії твору – ліро­епічна та казково­фантасмагорична.  «Осінь.   Копання   картоплі»,  «Кульбабки».  Основні   теми   віршів.   Радість буття у творах.  «Похвала грошам» (із циклу «Ярмарок чудес»). Аналіз вірша.   Теорія літератури. Поняття про гротеск та фантасмагорію.    ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ  А. Малишко. Пісенна творчість. «Вчителька», «Пісня про рушник».  РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ (письмовий)  Бесіда   про   твори,   що   вивчалися   упродовж   року   й   викликали   найбільше УРОК­ПІДСУМОК  роздумів, суперечок, зацікавлення.  ТВОРИ ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯ (на вибір) 1. І. Карпенко­Карий «Сто тисяч».  2. М. Коцюбинський «Микола Джеря», «Дорогою ціною».  3. Леся Українка «Хотіла б я піснею стати», «Давня весна».  4. О. Довженко «Воля до життя», «Ніч перед боєм».  5. М. Рильський «Мова», «Спасибі», «Розмова з другом», «Шлях».  6. Г. Тютюнник  «Вогник далеко в степу».  IX КЛАС  ВСТУП. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЯК ХУДОЖНЄ  ВІДОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ НАРОДУ  Роль   і   місце   художньої   літератури   в   духовному   житті   народу,   зв’язок літератури з життям . Поняття про літературний розвиток, літературний процес від найдавніших часів до наших днів, становлення і розвиток художньої літератури, зв’язок   з   усною   словесною   творчістю.   Художній   текст   як   загальнолюдська естетична   цінність,   як   вид   мистецтва.   Важливість   історичного   та   естетичного аналізу художнього твору. Принципи та схема аналізу художнього твору.  Теорія літератури. Принципи аналізу художнього твору.  Усна народна творчість  Народна драма. Українська усна народна творчість як складова і невід’ємна частина великої культури народу. Основні роди українського фольклору: народний епос, народна лірика і народна драма. Основні жанри народної драматургії : пісня­ гра з драматичними діалогами («Просо»), драматична сценка – гра жартівливого характеру («Коза»), родинно­обрядова драма («Весілля»).  «Просо».  Одна   з   прадавніх   трудових   пісень­ігор,   що   є   мікродрамою жартівливого характеру. Мовні особливості діалогу, магічний характер пісні. «Коза».  Елементи   драматичного   твору   (ремарки,   діалоги)   у   п’єсі­грі. Виділення з обрядів різдвяного циклу окремих складників і перетворення їх на самостійні сцени, варіантність пісні про козу­дерезу, що дійшла до наших днів.  Народна драма «Весілля» та її варіанти у різних народів.   Теорія літератур. Поняття про народну драматургію та її основні жанри.  ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА  Вступ. Періодизація української літератури  Основні віхи у становленні та розвитку української літератури від Київської Русі до кінця ХІХ ст. Основні умови створення держави Київська Русь. Літописи як пам’ятки історії і літератури: «Повість врем’яних літ» (приблизно 1113 р.), «Київський літопис» (з 1118 р. до 1200 р.), «Галицько­Волинський літопис» (до 1292 р.).  Перекладна церковна література та світська література  «Поучення»   Володимира   Мономаха.  Володимир   Мономах   ­   один   з найвидатніших князів Київської Русі, який енергійно захищав Руську землю від половецьких нападів, завжди виступав проти князівських усобиць. Піклування про благо своєї держави, заклик до захисту слабких від сильних і «власть имущих» у творі.  Теорія літератури. Поняття про літопис. Поняття про жанр «повчання».  «Слово о полку Ігоревім»  Найвидатніша пам’ятка світової культури. Історична основа твору, сюжет і композиція,   жанр   «Слова...».   Тема   та   головна   думка   «Слова...».   Зіставлення характеристики князів Ігоря, Всеволода та Святослава. Ліризм, моральна краса і велич   Ярославни.   Образ   рідної   землі.   Єдність   змісту   і   форми   «Слова   о   полку Ігоревім». «Слово…»  – високохудожній, структурно досконалий твір. Фольклорна основа пам’ятки та її художні особливості. Переклади та переспіви «Слова о полку Ігоревім».  Теорія літератури. Поняття про колективного героя. Автор у творі.   ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХІV–ХVІІІ СТ.  Вступ  Історичні   умови   розвитку   української   літератури   ХІV   –   ХVІІІ.   ст. (монголотатарська   навала,   загарбання   українських   земель   сусідніми   державами, посилення   феодальної   експлуатації   народу).   Роль   Запорозької   Січі   в   розвитку освіти   України.   Зародження   книгодрукування   та   першодруків,   культурна діяльність   братств   (церковно­освітніх   товариств).   Роль   Києво­Могилянської академії в розвитку української науки, культури та літератури, багатство усної народної творчості цього періоду. Козацькі літописи ХVІІ – ХVІІІ ст. та їх основна тематика («Літопис Самовидця», «Літопис Гр. Граб’янки»).  Іван Величковський (близько 1650 – 1701)  «Млеко   від   вівці,   пастиру   належноє».  Характерні   риси   бароко   в українській   літературі   (орнаментальність,   афористичність,   дотепність, курйозність.). Поетичний пошук митця, особливості поетичного світобачення, у якому   філософські   роздуми   чергуються   із   побутовими   спостереженнями. Переклад   І.   Величковським   латинських   епіграм   англійського   гуманіста   Джона Овена   українською   мовою.   Естетичний   смисл   курйозних   віршів.   Особливості українського   бароко   –   синтез   різних   типів   мистецтва   та   поєднання   їх   з літературою. Теорія літератури.  Поглиблене поняття про барокову поезію. Поняття про курйозну, зорову поезію. Поняття про акровірш.   Григорій Савич Сковорода (1722–1794)  Основні   відомості   про   життя   і   творчість   Григорія   Сковороди,   філософа, просвітителя,   поета.   Християнські   морально­етичні   ідеали,   які   сповідував Григорій Сковорода, основні твори письменника, їх жанрові особливості (ліричні твори, пісні, байки, притчі). Афоризми митця. Збірка «Сад божественних пісень», що проросла із зерен Святого Письма, основні мотиви поезій.  «Всякому місту – звичай і права», «Бджола та Шершень». Уславлення найвищих   людських   якостей   (розуму,   совісті,   працьовитості)   у   творах, афористичність мови.  Узагальнення   значення   творчості   Григорія   Сковороди   для   розвитку української літератури.  Теорія літератури. Поняття про афоризм.  Вивчити напам’ять уривок із вірша Гр. Сковороди «Всякому місту – звичай і права».  НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (КІНЦЯ ХVІІІ – ПЕРШИХ ДЕСЯТИЛІТЬ ХІХ СТ.)  Вступ  Розвиток   поезії,   драматургії,   прози.  Суспільно­історичні   умови   зародження нової   української   літератури   кінця   ХVІІІ   –   початку   ХІХ   ст.   (скасування Запорозької Січі, заборона друкування українських книжок, відхід інтелігенції від народу, повстання народних мас). Поява перших друкованих збірників народних пісень. Літературні тенденції цього періоду: орієнтація на народне життя, народну мову.   Основні   напрями   нової   української   літератури   кінця   ХVІІІ   –   перших десятиліть ХІХ ст. – класицизм, просвітительський реалізм, романтизм.  Теорія   літератури.  Основні   напрями   і   стилі,   роди   і   жанри   художньої літератури (класицизм, реалізм, романтизм).  Іван Петрович Котляревський  Основні   фрагменти   з   життя   Івана   Котляревського,   зачинателя   нової української літератури.  «Енеїда» (скорочено).  Історія написання, основні сюжетні лінії, композиція, образи «Енеїди», жанрові та стилістичні особливості. Тема й головна думка твору втілення патріотизму, вірності обов’язку, мужності в образах троянців Енея, Низа й Евріала. Національний колорит твору, сатиричне змалювання панів, чиновників, козацької старшини. Використання письменником прийомів бурлеску і травестії. «Енеїда» – енциклопедія українського життя ХVІІІ ст. (М. Рильський).  Актуальність проблем, відображених у поемі, для наших сучасників.  Теорія літератури. Поняття про пародію, бурлеск і травестію.  Вивчити напам’ять уривок з поеми І. П. Котляревського «Енеїда» (за вибором учителя).  Григорій Квітка­Основ’яненко (Григорій Федорович Квітка)  Відомості   про   життєвий   і   творчий   шлях   письменника,   основні   чинники формування   його   світогляду,   роль   творчості   Григорія   Квітки­Основ’яненка   як «батька   української   прози»   (С.   Єфремов).   Основні   твори   та   їх   жанрові особливості,   поєднання   у   творчій   манері   Григорія   Квітки­Основ’яненка   ознак класицизму,   реалізму   та   сентименталізму.   Значення   творчості   Григорія КвіткиОснов’яненка для наступного розвитку української літератури. «Маруся»  –  перший   україномовний   прозовий   твір   нової   української літератури.   Жанр   (сентиментально­психологічна   повість).   Тема   соціальної нерівності.   Утвердження   християнських   ідеалів,   зображення   високих моральноетичних рис простої людини. Образи Наума Дрота, Марусі та Василя. Реалістичне змалювання побуту українців, їх обрядів, психологізм у зображенні персонажів.   Ознаки   творчого   методу   сентименталізму   у   творі,   відтворення глибоких   почуттів   і   переживань   персонажів.   Художні   особливості   твору,   роль пейзажів.  «Конотопська  відьма».  Художні  засоби  сатиричного  зображення  персонажів, елементи реалізму і фантастики  Теорія  літератури.  Сентименталізм   як  літературний   напрям  в  українській літературі. Поглиблення поняття про сентиментальну повість.  ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40 – 60­Х РР. ХІХ СТ.  Вступ  Суспільно­політичний   рух   в   Україні   40–50­х   р.   ХІХ   ст.,   діяльність КирилоМефодіївського товариства і участь в ньому Тараса Шевченка. Причини переслідування української мови царським самодержавством. Подальше кількісне та   якісне   зростання   української   літератури,   творчість   поетів   –   романтиків харківської школи (В. Забіли, А. Чужбинського, П. Гулака­Артемовського.).  Теорія літератури. Поняття про поетичні школи.  Тарас Григорович Шевченко  Тарас   Шевченко   –   основоположник   нової   української   літератури.   Основні етапи   життя   митця:   соціальне   походження   поета,   викуп   з   кріпацтва   (1838), навчання в Академії мистецтв у Петербурзі. Джерела творчості Великого Кобзаря, основні її періоди: рання творчість (1838 – 1843 рр.), поетична творчість 1843 – 1847   рр.   (період   «трьох   літ»);   невольнича   поезія   (1847   –   1857   рр.,   цикл   «В казематі»); творчість після заслання (1857 – 1861 рр.). Основні твори цих періодів, їх жанрове й тематичне різноманіття, роль подорожей поета в Україну (1843 – 1844; 1845 – 1847 рр.). Арешт Тараса Шевченка (1847), умови його перебування на засланні. Роль видання «Кобзаря». Останні роки життя Тараса Шевченка, похорон, перевезення тіла в Україну і перепоховання в Каневі. Вшанування пам’яті великого поета,   світове   значення   його   творів.   Вплив   Тараса   Шевченка   на   розвиток української літератури, духовної культури українського народу. Світове значення творчості Великого Кобзаря.   «Причинна» (уривок «Реве та стогне Дніпр широкий»). Визначення жанру балади.   «Причинна»   –   найкращий   з   відомих   ранніх   творів   поета,   фольклорна основа   твору,   ознаки   романтизму   в   ньому   (незвичайні   обставини,   події,   герої), реальне й фантастичне в баладі. Ліричні відступи, переходи від одного віршового розміру до іншого, зумовлені змістом і настроєм різних частин балади.  «Катерина».  Рання   творчість   поета.   Трагічна   доля   жінки­покритки   в кріпосницькому суспільстві.   «Наймичка». Основні сюжетні лінії, образи, художні особливості поеми.    «Назар   Стодоля»   (скорочено).  Тема   та   головна   думка     твору   (показ соціальних суперечностей), характеристика образів драми.   «Сон» («У всякого своя доля…»). Ідейно­художній зміст і образи (ліричного героя, вельмож, царя і цариці) поеми «Сон». Сатиричні засоби (гротеск, сарказм та іронія) у викритті царського самодержавства, у донесенні до людей правди про суспільство насильства і зла. «Кавказ».  Історична   основа   поеми.   Композиція   твору,   тема національновизвольної   боротьби,   зв’язок   долі   кавказьких   народів   з   історичною долею України. Образ Прометея у поемі.  «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…»  Традиція використання жанру послання в Новому Заповіті, у давній українській літературі. Викриття   Тарасом   Шевченком   лібералізму   українського   панства,   його   зради своєму народові. Віри в можливість відродження України.   «Ну   що   б,   здавалося,   слова…»,   «Мені   однаково»,   «До   Основ’яненка». Основна   тематика   віршів   поета   різних   періодів.   Відтворення   спогадів     про старожитню   Україну,   запорозьке   козацтво,   колишню   славу   рідного   краю.   Мрія поета про майбутнє свого народу.  «Гайдамаки». Окремі фрагменти з «Гайдамаків» («Вступ», «Конфедерати», «Червоний   бенкет»,   «Бенкет   у   Лисянці»,   «Епілог»,   «Гонта   в   Умані», «Передмова»).     Визначення   основних   сюжетних   ліній   твору,   кульмінаційні вершини. Характеристика героїв поеми (Ярема, Гонта).  Теорія літератури. Система жанрів у творчості Т. Шевченка.  Вивчити   напам’ять  уривок   «Реве   та   стогне   Дніпр   широкий…»   з   балади Т.Г.Шевченка   «Причинна»;   уривок   з   поеми   Т.Г.Шевченка   «Сон»   (за   вибором учителя); уривок з поеми Т.Г.Шевченка «Кавказ» (за вибором учителя); уривки з послання Т.Г.Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм...» (за вибором учителя).  Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська)  Основні фрагменти з життя і творчості Марка Вовчка (Марії Вілінської), її світогляд. Вплив на творчість письменниці Опанаса Марковича, Тараса Шевченка та Пантелеймона Куліша. «Інститутка».  Життєві   основи   змісту,   головна   думка   –   непереборне прагнення людини до волі. Жанр – перша соціально­реалістична повість. Образи повісті (панночка, бабуся­служниця, Прокоп, Назар, Устина, Катря). Зміст понять – літературний характер та його типовість.   «Максим Гримач». Жанр твору, особливості сюжету, роль описів природи, фольклорні   образи   –   символи.   Зміст   поняття   характеру   у   творі.   Характер романтичного типу. Причина заборони Максима Гримача на одруження Катрі з Семеном. Власні судження про ідейно­художні особливості оповідання.  Теорія літератури. Соціально реалістична повість   Пантелеймон Олександрович Куліш  Основні відомості про життєвий і творчий шлях Пантелеймона Куліша, його видавничу діяльність, журналістську та перекладацьку практику. Основні напрями художньої творчості, твори письменника. Значення П. Куліша для культури, науки та літератури українського народу.   «Чорна рада» (скорочено).  «Чорну рада» – перший український історичний роман­хроніка. Основний конфлікт твору. Образи реальних та вигаданих героїв твору (Брюховецького, Череваня, Івана Шрама, Петра Шраменка, Якима Сомка, Лесі   Череванівни),   неповторних   особистостей,   життєво   правдивих   характерів. Особливості   поетики   роману   (особливості   оповіді,   художніх   засобів   творення образів, передачі історичного колориту).  Теорія літератур. Поняття про роман, історичний роман, роман­хроніку.  ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ  «Слово о полку Ігоревім» і Луганщина.   Поезія Івана Світличного. ТВОРИ ДЛЯ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ  Гр. Квітка­Основ’яненко «Сватання на Гончарівці». Т.Г. Шевченко «Художник».  УРОКИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ  УРОК­ПІДСУМОК  Бесіда   про   твори,   що   вивчалися   упродовж   року   й   викликали   найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення.  ТВОРИ ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯ  1. Г. Сковорода. Поезії, байки, філософські трактати.  2. М. Старицький. «Остання ніч».  3. М. Слабошпицький. «З голосу нашої Кліо», «Марія Башкирцева».  4. Н. Королюк. «Маленькі історії про українських композиторів ХVІІІ – ХХ ст.». 5. Г. Квітка­Основ’яненко. «Маруся», «Сватання на Гончарівці», «Салдацький патрет».  6. М. Костомаров. «Сава Чалий».  7. Марко   Вовчок.   «Невільничка»,   «Три   долі»,   «Маша»,   «Отець   Андрій», «Інститутка», «Чортова пригода».  8. О. Іваненко. «Марія».  9. П. Куліш. Оповідання, поеми, «Автобіографія».  10.Т.   Шевченко.   «Автобіографічний   нарис»,   «Назар   Стодоля»,   «Єретик», «Щоденник», «Художник».  11.О. Кониський. «Тарас Шевченко­Грушівський. Хроніка його життя». 12.С.   Воробкевич.   «Турецькі   бранці»,   «Вісім   чи   дев’ять?   Смiховинки   про Безглуздів».  13.М. Грушевський. «Предок».  14.Ю. Щербак. «Хроніка міста Ярополя».  15.С. Скляренко. «Святослав», «Володимир».  16.Ю.   Мушкетик.   «Смерть   Сократа»,   «Жовтий   цвіт   кульбаби»,   «Суд   над Сенекою».  17.В. Малик. «Чорний вершник», «Горить свіча».  18.В. Герасим’юк. Поезії.