Рабочая программа по украинскому языку (1-4 классы)

ГОСУДАРСТВЕННОЕ  ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ  УЧРЕЖДЕНИЕ  ЛУГАНСКОЙ  НАРОДНОЙ  РЕСПУБЛИКИ

«ЛОТИКОВСКАЯ  СРЕДНЯЯ  ШКОЛА»

 

 

 

                                                                 УТВЕРЖДАЮ:

                                                                 Директор  школы

_______________  Никифорова  И.А.

_______________________________

 

 

 

РАБОЧАЯ  ПРОГРАММА

ПО  УКРАИНСКОМУ  ЯЗЫКУ

БАЗОВЫЙ  УРОВЕНЬ

1-4 КЛАССЫ

 

 

 

 

 

                                                                         Составители:

Ефременко  Инна  Романовна

                                                                         

 

 

 

 

2019год

Пояснювальна записка

Робоча програма з предмету «Українська мова» для  1-4  класів розроблена згідно з Державним освітнім стандартом початкової загальної освіти згідно з такими нормативними документами:

- «Державні освітні  стандарти Луганської  Народної  Республіки», затверджені наказом Міністерства освіти та науки ЛНР від 21.05.2018 р. № 495-од, зареєстровані в Міністерстві юстиції ЛНР 13.06.2018 р. № 201/1844;

-  Приблизна  програма для освітніх  організацій (закладів) Луганської Народної Республіки (з російською мовою навчання). Українська мова.

 I-IVкласи, базовий рівень (наказ МОН ЛНР№ 483 від 27.12.2016 р.)  ;

- Наказ Міністерства освіти та науки Луганської Народної Республіки  від 17.08.2018 р.  № 772-од «Про затвердження Методичних рекомендацій з викладання навчальних предметів у 2018-2019 році в освітніх  організаціях (закладах) Луганської Народної Республіки;

 

У процесі вивчення української мови в освітніх закладах із російською мовою навчання реалізується наступна мета:

·        розвиток мовних здібностей учнів, їхньої готовності до спілкування українською мовою (розвиток монологічного й діалогічного мовлення);

·        освоєння елементарних відомостей про лексику, фонетику, граматику української мови;

·        оволодіння вміннями слухання, говоріння, читання, письма, необхідними для спілкування у сімейно-побутовій і навчальній сферах;

·        виховання шанобливого ставлення до культури й літератури українського народу, цікавості до вивчення української мови.

Для досягнення зазначеної мети протягом навчання школярів у 1-4 класах передбачається розв’язання таких завдань:

1. Забезпечення позитивної мотивації до засвоєння української мови;

 2. Формування умінь і навичок із усіх видів мовленнєвої діяльності в усній і письмовій формі;

 3. Засвоєння елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні й достатні для формування мовленнєвих умінь і навичок;

 4. Збагачення словникового запасу;

5. Засвоєння української графіки й орфографії, формування фонетикографічних та правописних умінь і навичок;

6. Забезпечення інтелектуального, морального, патріотичного та естетичного розвитку особистості;

 7. Гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання й письмо).

Загальна характеристика навчального предмета

Навчання української мови в початковій школі з російською мовою викладання покликане формувати рівень володіння, необхідний для спілкування переважно в навчальній і побутовій сферах із урахуванням віку учнів, оволодіння ними механізму читання й письма українською мовою.

Основними принципами навчання української мови в початковій школі є поступове розширення: поглиблення знань, умінь і навичок учнів від класу до класу. Перевага надається комунікативній спрямованості, вдалому поєднанню системно-діяльнісному підходу до побудови спільного уроку української мови.

Принцип комунікативності забезпечує реалізацію головної мети навчання мові - формування умінь і навичок мовного спілкування. Комунікативність припускає мовну спрямованість навчального процесу, максимальне наближення його до умов природного спілкування. Уся система роботи повинна викликати необхідність спілкування й потребу в ньому.

Відповідно до принципу свідомості мовний матеріал розглядається як органічна й системно організована частина навчального змісту, на основі якого формується мовна діяльність учнів. Засвоєння мовних явищ, фактів, правил розглядається як обов'язкова умова досягнення вільного володіння українською мовою.

Важливий принцип початкового навчання української мови - знання російської мови учнів. Він припускає, з одного боку, опору на знання, уміння й навички учнів, отримані на уроках російської мови, з іншої - попередження інтерференції.

 Цей принцип реалізований у програмі при відборі й описі відомостей про систему мови, які здійснені на основі обліку типологічних труднощів української мови, які зумовлені розбіжностями в системах української й російської мов, відсутністю деяких граматичних категорій в українській мові, розбіжностями в способах вираження тих або інших значень.

В орієнтовній програмі реалізований культурознавчий підхід: навчання забезпечує залучення учнів до культури українського народу.

Між українською та російською мовами є багато спільного, але існує й суттєва різниця. На уроках діти отримують уявлення про українську мову, усвідомлюють її спільне слов’янське коріння з російською. При вивченні української мови необхідно враховувати спільні та відмінні особливості двох мов. Вони потребують особливої уваги та ретельного відпрацювання матеріалу щодо попередження помилок у писемному мовленні учнів українською мовою. Доцільно приділяти увагу практичній спрямованості уроків: розвиток словникового запасу, побудова граматичних конструкцій, робота з реченням.

Основні змістовні лінії програми

Зміст навчання української мови визначається за такими лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною та діяльнісною, хоч остання спеціально не визначена, оскільки її сутність збігається зі змістом, представленим у програмі з російської мови. Дотримуючись принципу міжпредметних зв’язків, зміст, мета й завдання цієї лінії мають реалізовуватися не лише на уроках російської мови, але й української. Зазначені лінії є взаємозалежними, пов’язаними між собою й спрямованими на формування особистісних, метапредметних та предметних результатів, визначених у Державному освітньому стандарті початкової загальної освіти. Мовленнєва лінія постає основною, їй підпорядковуються знання з мови, які є базовими для розвитку й удосконалення вмінь спілкуватися в усній і письмовій формах.

Усна форма мовлення передбачає розвиток умінь слухати-розуміти співбесідника та прочитані чи розказані тексти українською мовою, збагачення українського словникового запасу, оволодіння орфоепічними й граматичними вміннями й навичками, а також умінням запитувати й відповідати, вести діалог і монолог.

Письмова форма мовлення у початкових класах передбачає засвоєння української графіки й орфографії, формування умінь грамотно писати: списувати й писати самостійно та під диктування, складати й записувати під керівництвом учителя перекази й тексти різних типів: розповіді, описи, роздуми, правильно оформляти записи в зошиті, а також формування умінь правильно й свідомо читати українською мовою.

Мовна лінія змісту навчання спрямована на оволодіння учнями елементарними знаннями з української мови та правопису, усвідомлення спільного й відмінного в українській та російській мовах. Знання з мови не самоціль. Вони підпорядковуються формуванню й удосконаленню орфоепічних, лексичних, граматичних та правописних умінь і навичок. Основним принципом, який обумовлює визначення змісту мовної лінії, є принцип урахування спільного й відмінного в мовному матеріалі російської й української мов.

Соціокультурна лінія є невід’ємною частиною змісту навчання й полягає в ознайомленні учнів із культурою українського народу, творчістю українських письменників та інших представників культури, етикетною лексикою, сталими народними висловами, прислів’ями й приказками. Тут соціокультурна лінія тісно переплітається з мовленнєвою лінією та літературним читанням. Соціокультурна лінія змісту навчання передбачає ознайомлення учнів із нормами, які регулюють соціальні стосунки в суспільстві, формування умінь дотримуватись їх (культура поведінки й культура мовлення) у процесі спілкування українською мовою за спеціально створеними ситуаціями: різноманітні соціальні ролі в школі (роль учня, однокласника, читача в бібліотеці), удома (роль сина, доньки, внука), на вулиці (роль перехожого, пасажира в транспорті), у магазині (роль покупця) тощо.

Зміст курсу української мови визначено на основі таких дидактичних і лінгводидактичних принципів:

 – мотивація навчального процесу та взаємозв’язок навчання, виховання й розвитку школярів;

– доступність навчального матеріалу;

– комунікативна спрямованість навчального процесу;

 – міжпредметні зв’язки, зокрема врахування спільного та відмінного в російській та українській мовах;

 – збереження здоров’я (дотримання норм навчання й відпочинку, застосування ігрових методів навчання, що запобігають утомлюваності дітей);

– зв’язок із життям.

У початкових класах визначено такі розділи навчання української мови:

 І. Усний курс української мови.

ІІ. Початкове навчання читання й письма.

ІІІ. Відомості з мови та правопису.

Окремий курс становить літературне читання.

І. Усний курс української мови

 Формування умінь усного мовлення — одне з основних завдань навчання української мови. Воно розпочинається з першого класу й продовжується та розвивається протягом наступних років навчання.

 Формуючи українське мовлення в 1 класі, треба враховувати, що до школи діти розмовляли здебільшого російською мовою. Перебуваючи в російськомовному середовищі (родина, дитячий заклад), діти практично оволоділи орфоепічними й граматичними вміннями та словниковим запасом російської мови (засвоїли від 3500 до 5000 слів). Вони вільно висловлюють думку російською мовою. Таких умінь щодо української мови учні не мають.

Саме тому в 1 класі програмою передбачено усний курс української мови, який має вирішити такі завдання:

–        розвивати аудіативні вміння ;

–        формувати в учнів орфоепічні уміння й навички;

–        збагачувати словниковий запас;

–        формувати граматичні вміння.

Зазначені вміння є базовими. На їхній основі формуються уміння комунікативного мовлення, а саме:

–        вступати в діалог та вести його українською мовою;

–        відтворювати сприйняте на слух за малюнком, аналогією; переказувати, розповідати напам’ять; створювати розповіді за серією малюнків чи нескладними за змістом сюжетами.

1.                 Розвиток аудіативних умінь. Аудіативні уміння є комунікативною складовою, адже без розуміння співрозмовника неможлива передача інформації. Тому розвиток умінь слухати-розуміти мовлення — одне з найважливіших завдань уроків української мови в початкових класах, що пов'язано не лише з формуванням усного й писемного мовлення, а й із загальнонавчальними уміннями, зокрема умінням - зосереджуватись, вникати у зміст повідомлюваного, стежити за розвитком сюжету, розуміти зміст завдань учителя тощо.

В умовах навчання споріднених мов розуміння української мови, хоч і неповне, забезпечується спільним у фонетичних і граматичних системах та словниковому складі обох мов. Однак часто нові або частково схожі слова призводять до неповного чи неправильного розуміння усних висловлювань. Тому формування умінь, що стосуються аудіювання, особливо в 1-2 класах, тісно пов'язане зі словниковою роботою, розрізненням вимови звуків, місця наголосу в схожих словах обох мов, значенням таких слів. Повнота розуміння може перевірятися шляхом бесід, виконання спеціальних тестових завдань, що потребують не розгорнутої відповіді, а лише "так" чи "ні" або використанням малюнків тощо.

Важливим завданням під час навчання української мови є навчати учнів розрізняти слова, норми вимови та граматичні форми слів української й російської мов, звертати увагу на відмінності у вимові звуків, наголошуванні, тренувати у вимові слів українською мовою. Не допускається, щоб учитель розпочинав урок російською мовою, а потім переходив на українську й навпаки, оскільки це приводить до суржику. Використання російської мови необхідне лише для пояснення окремих слів і висловів шляхом перекладу.

2.                 Розвиток умінь говоріння. Говоріння може відбуватися на репродуктивному рівні, коли учні відтворюють зразок, який дає вчитель, переказують, розповідають напам'ять тощо, і на продуктивному, коли учні вчаться самостійно будувати фразу, питати, розповідати про когось, щось (монологічне мовлення), вести діалог (діалогічне мовлення).

Продуктивне мовлення є кінцевим результатом навчання. Воно пов'язано з комунікацією, тобто спілкуванням, і передбачає мотив (бажання щось повідомити, про щось довідатись), орієнтацію в ситуації мовлення, співбесідника (за діалогічного мовлення) або слухачів (за монологічного) й результат, якого мовець хотів досягнути. Формування комунікативного мовлення потребує засвоєння етикетної лексики, сталих мовленнєвих висловів (формул) належної мовленнєвої поведінки тощо.

Зміст роботи з розвитку усного мовлення обумовлюється різними сферами спілкування (особистісна, навчальна, соціально-побутова, публічна, професійна, природознавча), кожна з яких охоплює відповідну тематику й ситуації спілкування, які мають забезпечуватися відповідним словником. Розвиток умінь розмовляти українською мовою відбувається як на готових зразках мовлення – діалогічних і монологічних текстах, так і за допомогою дидактичних матеріалів у вигляді ситуативних і нескладних за змістом сюжетних малюнків, опорних слів, запитань, уявних ситуацій, створених учителем на уроці тощо. Важливою умовою розвитку комунікативного мовлення є забезпечення мотиву й потреби у спілкуванні українською мовою.

ІІ. Початкове навчання читання й письма

Уміння й навички читання й письма українською мовою формуються, починаючи з 2 класу, коли учні вже володіють певною мовленнєвою базою: дотримання орфоепічних норм, наявність певного словникового запасу, правильна будова речень, а також навички вести діалог і розповідати. За своїми функціями формування початкових умінь читати й писати є по суті навчанням грамоти.

Читання. Оскільки в основі алфавітів обох мов лежить кирилиця, це завдання полегшується тим, що більшість букв діти засвоїли в процесі оволодіння грамотою з російської мови, у них сформувалися й певні навички читання. Тому на уроках української мови спеціального засвоєння потребують нові для дітей букви (і, є, ї, ґ), знак апостроф (’), буквосполучення ьо (на місці букви ё) та букви, які мають однакове написання, але інше звукове значення (ч, щ, г, и, е). У всіх інших випадках відбувається трансформація знань і вмінь, засвоєних на уроках російської мови. При цьому треба враховувати, що навички читання, сформовані на уроках російської мови, мають як позитивний, так і негативний вияв. Останнє виявляється в неправильному наголошуванні, вимові, трансформації українських слів під час читання, уповільненні темпу тощо.

Методика пояснення букв, зокрема таких, як і, и, е, є відрізняється від методики навчання грамоти рідної мови. У її основі лежить зіставлення з відповідними звуками й буквами російської, вказівка на спільне (звуки) й розмежування відмінностей (буквеного позначення звуків). Такий підхід спрямований на зменшення інтерференції (впливу вже опанованих навичок на формування нових), що уповільнює процес засвоєння українських букв, призводить до помилок. Під час читання на початковому етапі основне завдання – домогтися правильності читання й розуміння прочитаного. З оволодінням цими уміннями зростає темп читання, однак спеціально прискорювати його не варто, оскільки це призводитиме до збільшення орфоепічних помилок.

Письмо. У 2 класі учні навчаються писати, вживаючи букви українського алфавіту і, и, е, є, ї, ґ, знак апостроф та буквосполучення ьо без правил правопису. Уроки навчання грамоти у І півріччі є комплексними, тобто читання, письмо й розвиток мовлення проводяться на одному й тому ж уроці, тому важливим є використання часу на ці види робіт раціонально.

Під час письма українською мовою так само необхідно враховувати вже сформовані навички (написання більшості букв та з’єднань), спиратися на них та формувати нові, пов'язані з написанням нових букв і, є, ї, ґ, апострофа, буквосполучення ьо та вживанням їх у словах. Особливої уваги потребує вживання букв і, и, е, є у словах, подібних за звучанням (Іра, сир, поет), які однак відрізняються буквеним позначенням голосних. Ці букви найбільше зазнають впливу інтерференції, тому доцільно спеціально тренувати дітей у їх використанні.

Основні види роботи, які застосовуються на цьому етапі, – списування із промовлянням , словникові диктанти з використанням сигнальних карток, зорово-слухові та зорові диктанти. Важливо в цей період сформувати графічну пильність, уміння вживати українські букви, які засвоюються.

Оскільки навички вживання українських букв на письмі формуються повільно з причин інтерференції, робота над їхнім удосконаленням триває й у 3 - 4 класах. Тому рекомендується проводити вправи, спрямовані на розвиток зорової пам'яті та формування умінь уживати українські букви в словах, подібних за звучанням, але різних за буквеним позначенням звуків (син, лінія, поет, солов’ї, льон).

 Після засвоєння букв української мови триває робота (ІІ семестр) над розвитком читацьких умінь із адресатом на слухача: береться до уваги не лише правильність вимови, а й сила голосу, темп читання, інтонація, зокрема інтонування початку й кінця речень, а також розуміння прочитаного, проводиться робота над змістом тексту.

 Тексти для читання в цей період (ІІ семестр) сприяють також розвиткові аудіативних умінь (перший раз читає текст учитель і з’ясовує, чи зрозуміли учні прочитане) та умінь усного комунікативного мовлення. Уроки письма потрібно поєднувати з розвитком усного й писемного мовлення та можна проводити окремо від читання.

IІI. Відомості з мови й правопису

Відомості з мови. У початкових класах учні одержують уявлення про українську мову, її спорідненість із російською. Український мовний матеріал, що вивчається у 3-4 класах, має як спільне, так і відмінне з відповідним матеріалом російської мови. Урахування спільного в обох мовах дає змогу здійснювати міжпредметні зв’язки й уникати зайвого дублювання. Спільні в обох мовах знання й уміння з мови активізуються в навчальному процесі, а не вивчаються як нові. Засвоєнню підлягають лише терміни й опорні слова, які використовуються під час відповідей на запитання, що дає можливість вільно оперувати знаннями.

Оскільки мовний матеріал обох мов має багато спільного, а врахування цього факту при плануванні роботі вчителя вивільняє час, який за інших умов витрачався б на пояснення нових знань та формування відповідних умінь. Це дає можливість надати урокам української мови практичного спрямування. Відпрацьовуються навички правильного користування словом із точки зору орфоепії та граматики, проводиться робота над збагаченням словникового запасу як окремими словами, так і граматичними конструкціями, усталеними виразами, прислів'ями, приказками та їх доречним уживанням у мовленні. Особлива увага має надаватися лексичній та граматичній сполучуваності слів, зокрема, у випадках розбіжностей у російській та українській мовах (открыть дверь – відчинити двері, благодарю тебя – дякую тобі), вживанню прийменників, займенників, якісних прикметників вищого й найвищого ступенів, прислівників (без уживання термінів, практично). Відпрацьовуються уміння будувати речення різних типів, поширювати їх, уживати в мовленні, складати тексти різних видів із орієнтацією на слухача або читача.

Факти мовних розбіжностей потребують особливої уваги, оскільки засвоєння такого матеріалу супроводжується інтерференційним впливом умінь і навичок, які вже сформувалися на уроках російської, що призводить до помилок. Такі знання, уміння та навички потребують корекції (поправки) відповідно до закономірностей української мови. Зазначений підхід до організації навчального процесу на уроках української мови зобов’язує вчителя домагатися міцності знань із російської мови й забезпечення певної відстані в часі (2-3 уроки) між опрацюванням ідентичних тем на уроках російської й української мов.

 Практична спрямованість початкового навчання української мови зумовлює те, що контролю підлягають не стільки знання з мови, скільки вміння практично застосовувати ці знання в процесі усного й писемного мовлення.

Правопис. У 3-4 класах учні опановують елементарні правила української орфографії, у них формуються відповідні уміння й навички.

Більшість орфографічних правил української мови мають фонетичну основу, тому їх засвоєння має відбуватися з опорою на знання з фонетики (в українській мові звук [ц'] м’який, тому після нього вживається м’який знак) та навички літературної вимови.

Порівняльний аналіз орфографічних правил російської та української мов дав можливість визначити правила, зміст яких повністю збігається в обох мовах; правила, зміст яких збігається частково (найбільша група, яка має різні варіанти збігу й розбіжностей), і правила (невелика кількість), що регулюють написання, властиві лише українській мові. Методика засвоєння кожної групи таких правил різна. Найскладнішими з них є правила другої групи, оскільки процес формування правописних умінь у цих випадках зазнає інтерференційного впливу навичок із російської мови, що призводить до численних помилок. Тому орфографічні вміння повинні постійно підтримуватися шляхом систематичного повторення й тренування письма (словникові пояснювальні й попереджувальні диктанти, вправи на класифікацію слів за правилами орфографії тощо). Для запобігання інтерференції на етапі пояснення рекомендується використовувати прийом відкритого міжмовного зіставлення типу: у російській мові – в українській мові. Під час формування орфографічних умінь продовжується робота над удосконаленням навичок уживати українські букви і, и, е, є, ї, ґ. Важливо формувати графічну й орфографічну пильність учнів, використовуючи відповідні віршовані тексти для зорових і зорово-слухових диктантів, а також уміння самоперевірки й самоконтролю записаного.

Правила, які мають складну алгоритмічну структуру (ненаголошені е, и, позначення одзвінчених приголосних у середині слів (боро[д´]ба)), збігаються за змістом в обох мовах, тому основна увага має зосереджуватись на умінні діяти за правилом та на збагаченні словникового запасу.

У 3-4 класах учні мають засвоїти слова, вимова й написання яких не збігається в російській і українській мовах, однак в українській мові не регулюється певними правилами. Такі слова потребують систематичного введення у вправи, які виконуються на уроці. Крім того, з метою перевірки якості засвоєння їх вводять у перевірні й контрольні роботи. Такі слова подані в Додатку 2.

Пунктуаційні вміння (вживання розділових знаків у кінці речення та всередині перед а, але (рос. но), а також у реченнях з однорідними членами) збігаються в російській і українській мовах, тому учні застосовують уже сформовані уміння вживати розділові знаки й під час письма українською мовою.

Оскільки на уроках української мови формуються всі види мовленнєвої діяльності школярів, важливо, щоб учитель відводив необхідний час для працювання з довідниковою літературою, передусім зі словниками.

Місце навчального предмету «Українська мова»

Згідно з орієнтовним навчальним планом початкової загальної освіти в навчальних закладах із російською мовою викладання з навчанням української мови на вивчення української мови відводиться 337 годин.

У 1 класі (усний курс) – 99 годин (3 години на тиждень, 33 тижні).

 У 2 класі - 102 години (3 години на тиждень, 34 тижні).

У 3-4 класах – по 68 годин (2 години на тиждень, 34 тижні).

 

Плановані результати вивчення навчального предмета

1 клас

Особистісні результати освоєння програми « Українська мова »

В учня будуть сформовані:

·        позитивне ставлення до школи і навчальної діяльності;

·        уявлення про причини успіху в навчанні;

·        інтерес до навчальногоматеріалу;

·        етичні почуття(сорому, провини, совісті)на підставі аналізупростих ситуацій;

·        знання основних моральних норм поведінки.

Учень отримає можливість для формування:

v внутрішньої позиції школяра на рівні позитивного ставлення до школи;

v первинні вміння оцінки робіт, відповідей однокласників на основі заданих критеріїв успішності навчальної діяльності;

v уявлення про українську мову як засіб міжнаціонального спілкування.

Метапредметні результати освоєння програми « Українська мова »

Регулятивні  плановані результати

Учень навчиться:

·        приймати і зберігати навчальну задачу, відповідну етапу навчання;

·        розуміти виділені учителем орієнтири дії в навчальному матеріалі;

·        промовляти вголос послідовність дій, що становлять основу освоюваної діяльності;

·        оцінювати спільно з учителем або однокласниками результат своїх дій, вносити відповідні корективи.

Учень отримає можливість навчитися:

v адекватно сприймати оцінку своєї роботи вчителями, товаришами;

v в співпраці з учителем, класом знаходити кілька варіантів рішення навчальної завдання;

v здійснювати покроковий контроль за результатом під керівництвом вчителя.

Пізнавальні плановані результати

Учень навчиться:

·        здійснювати пошук потрібної інформації в підручнику;

·        розуміти знаки, символи наведені в підручнику;

·        розуміти поставлене питання, відповідно до нього будувати відповідь в усній формі;

·        аналізувати досліджувані факти мови з виділенням їх характерних ознак;

·        встановлювати причинно-наслідкові зв'язки в досліджуваному колі явищ.

Учень отримає можливість навчитися:

v орієнтуватися на можливу різноманітність способів вирішення навчального завдання;

v початкового вмінню смислового сприйняття тексту;

v проводити аналогії між досліджуваним матеріалом і власним досвідом.

Комунікативні плановані результати

Учень навчиться:

·        брати участь в роботі парами і групами;

·        допускати існування різних точок зору;

·        домовлятися, приходити до спільного рішення;

·        використовувати в спілкуванні правила ввічливості.

Учень отримає можливість навчитися:

·        приймати іншу думку і позицію;

·        формулювати власну думку і позицію;

·        будувати зрозумілі для партнера висловлювання;

·        задавати питання;

·        адекватно використовувати кошти усного спілкування для вирішення комунікативних завдань.

Предметні результати освоєння програми « Українська мова »

Учень навчиться:

Мовленнєва лінія

·        розрізняти за фонетичними відмінностями та місцем наголосу слова російської й української мов;

·        розпізнати знайомі та нові слова в реченні, невеликому тексті та встановлювати  їх значення з орієнтацію на зміст речення;

·        сприймати на слух і розуміти завдання й інструкції вчителя;

·        слухати тексти різних жанрів (вірші, скоромовки, загадки, оповідання, казки) і розрізняти їх; розуміти, про кого розповідається в тексті, що розповідається;

·        виконувати дії відповідно до інструкцій та правил гри;

·        відповідати на тестові запитання за змістом сприйнятого тексту;

·        запам’ятовути слова, невеликі вірші, скоромовки, загадки, сприйняті на слух, розрізняти їх, а також початок і кінець тексту, послідовність розвитку подій у ньому (що було спочатку і що – потім)

·        відтворювати діалог казкових героїв, правильно інтонуючи його;

·        уживати слова-звертання й етикетну лексику під час діалогу;

·        будувати та підтримувати діалог, який складається з 3-4 реплік, враховуючи етикетну лексику;

·        відповідати на запитання за змістом малюнка, самостійно формулювати запитання;

·        будувати діалог за змістом ситуації, зображеної на ситуативному малюнку;

·        запитувати українською мовою, щоб одержати інформацію про когось з однокласників, батьків, місце помешкання тощо;

·         запрошувати, вітати, вживаючи етикетні слова та мовленнєві формули;

·         висловлювати згоду–незгоду, відмову.

·        розповідаєти напам’ять вірші, скоромовки, загадувати загадки;

·         розповідати за аналогією;

·        переказувати сприйнятий на слух невеликий текст чи уривок;

·         переказати правила гри і брати участь у ній;

·        складати  розповідь (3-4 речення) за змістом малюнка,

спостереженнями;

·        розповідати  про себе, свою родину, друга (подругу), іграшку, домашню тварину тощо

Мовна лінія

Лексичні знання

·        правильно і доречно вживати слова зазначеної тематики та міжтемні слова  у процесі мовлення;

·        використовувати етикетну лексику й словесні формули, форми звертання;

·        розрізнти значення слів, що є міжмовними омонімами (без уживання терміна);

·        вживати слова на позначення предметів побуту; назву свого міста та селища, тощо.  слова, близькі і протилежні за значенням;

Орфоепічні вміння

·        розуміти терміни, уживати  їх під час відповідей;

·        дотримуватися наголосу в словах української мови;

·        розрізняти звуки російської та української мов;

·        правильно вимовляти голосні й приголосні звуки української мови;

·         правильно вимовляти слова, у яких вимовляється звук [ґ], африкати [дж], [дз], [дз']

Граматичні вміння

·        розрізняти граматичні форми слів російської й української мов;

·        відповідати на запитання хто? що? з ким? де?, правильно вживаючи граматичні форми слів – назв предметів;

·        змінювати голосні і приголосні у словах з чергуванням [о – е, і], [г, к, х – з´, ц´,с´] під час побудови словосполучень з ними;

·        відповідати  на запитання по (на) чому?, правильно вживати форми слів – назв предметів з -ах, -ях (замість рос. -ам, -ям); правильно вживати форму множини та однини у зазначених словах;

·        засвоювати слова на позначення назв маленьких істот, розуміти відмінність їх у роді (у рос. мові – чоловіий рід, в укр.- середній) правильно вживати у мовленні;

·         правильно вживати початкову форму слів – назв ознак жіночого і середнього роду; вживати закінчення -ому (синьому); уживати закінчення -і (множини) білі, сині;

·        уживати закінчення -ої, -ій, -ою у словах – назвах ознак жіночого роду: білої, білій, білою, квіткою;

·        вживати особові займенники у різних формах, розповідаючи про себе або когось із своїх друзів, а також форми присвійних займенників,

·        розповідаючи про когось, щось уживати форми прикметників вищого і найвищого ступенів.

Соціокультурна лінія

·         розповідати, хто такий Тарас Григорович Шевченко, Володимир Іванович Даль; особливості українських дитячих імен і форми звертання до дітей і дорослих;

·        встановлювати соціальні контакти (звернутися, вживаючи етикетну лексику, подякувати, вибачитися, спитати дозволу, запросити тощо);

·        розповідати про обереги, рослинні символи, українські народні традиції і свята, а також традиції і свята свого краю.

 

2 клас

Особистісні результати освоєння програми «Українська мова»

В учня будуть сформовані:

·        внутрішня позиція школяра на рівні позитивного ставлення до занять українською мовою, до школи;

·        інтерес до предметно-дослідницької діяльності,запропонованої в підручнику і навчальних посібниках;

·        орієнтація на розуміння пропозицій і оцінок вчителів і товаришів;

·        розуміння причин успіхів у навчанні;

·        оцінка однокласників на основі заданих критеріїв успішності навчальної діяльності;

·        розуміння морального змісту вчинків оточуючих людей;

·        етичні почуття (співчуття, сорому, провини, совісті) на основі аналізу вчинків однокласників і власних вчинків;

·        уявлення про свою етнічну приналежність.

Учень отримає можливість для формування:

v інтересу до пізнання української мови;

v орієнтації на аналіз відповідності результатів вимогам конкретної навчальної задачі;

v самооцінки на основі заданих критеріїв успішності навчальної діяльності;

v почуття причетності і гордості за свою Батьківщину і народ;

v орієнтації в поведінці на прийняті моральні норми;

v розуміння почуттів однокласників, вчителів;

v уявлення про красу природи рідного краю на основі матеріалів комплекту з української мови.

Метапредметні результати освоєння програми « Українська мова »

Регулятивні  плановані результати

Учень навчиться:

·        приймати і зберігати навчальну задачу;

·        враховувати виділені вчителем орієнтири дії в навчальному матеріалі;

·        приймати встановлені правила в плануванні і контролі способу розв'язання;

·        у співпраці з учителем, класом знаходити кілька варіантів рішення навчальної завдання;

·        здійснювати покроковий контроль за результатом під керівництвом вчителя;

·        вносити необхідні корективи в дії на основі прийнятих правил;

·        адекватно сприймати оцінку своєї роботи вчителями, товаришами, іншими особами;

·        брати участь у навчальному співробітництві;

·        виконувати навчальні дії в усній, письмовій мові, у внутрішньому плані.

Учень отримає можливість навчитися:

v контролювати і оцінювати свої дії при співробітництві з учителем, однокласниками;

v на основі результатів вирішення практичних завдань робити теоретичні висновки про властивості досліджуваних мовних фактів і явищ у співпраці з учителем і однокласниками;

v самостійно адекватно оцінювати правильність виконання дії і вносити необхідні корективи у виконання в кінці дії.

 

Пізнавальні плановані результати

Учень навчиться:

·        користуватися знаками, символами, таблицями, схемами,

наведеними в навчальній літературі;

·        будувати повідомлення в усній формі;

·        знаходити в матеріалах підручника відповідь на поставлене запитання;

·        орієнтуватися на можливе різноманітність способів вирішення навчальної завдання;

·        аналізувати досліджувані об'єкти з виділенням істотних і несуттєвих

ознак;

·        сприймати сенс висунутого тексту;

·        аналізувати об'єкти з виділенням істотних і несуттєвих ознак (в колективній організації діяльності);

·        здійснювати синтез як складання цілого з частин;

·        встановлювати причинно-наслідкові зв'язки в досліджуваному колі явищ;

·        узагальнювати (виділяти ряд або клас об'єктів як по заданому ознакою, так і самостійно);

·        підводити аналізовані об'єкти (явища) під поняття різного рівня узагальнення

·        проводити аналогії між досліджуваним матеріалом і власним досвідом.

Учень отримає можливість навчитися:

v будувати невеликі повідомлення в усній і письмовій формі;

v виділяти інформацію з повідомлень різних видів (в т.ч.текстів) відповідно з навчального завдання;

v здійснювати запис (фіксацію) зазначеної учителем інформації по досліджуваному мовному факту;

v проводити порівняння, класифікацію вивчених об'єктів по самостійно виділених підставах (критеріях) при вказівці і без зазначення кількості груп;

v узагальнювати (виводити загальне для цілого ряду одиничних об'єктів).

Комунікативні плановані результати

Учень навчиться:

·        вибирати адекватні мовні засоби в діалозі з учителем, однокласниками;

·        сприймати іншу думку і позицію;

·        формулювати власну думку і позицію;

·        домовлятися, приходити до спільного рішення (у фронтальній діяльності під керівництвом вчителя);

·        будувати зрозумілі для партнера висловлювання;

·        задавати питання, адекватні даній ситуації, що дозволяють оцінити її в процесі спілкування.

Учень отримає можливість навчитися:

v будувати монологічне висловлювання;

v орієнтуватися на позицію партнера в спілкуванні і взаємодії;

v враховувати іншу думку і позицію;

v домовлятися, приходити до спільного рішення (при роботі в групі, в парі);

v контролювати дії партнера: оцінювати якість, послідовність дій, виконуваних партнером, проводити порівняння даних операцій з тим, як би їх виконав «я сам»;

v адекватно використовувати засоби усного мовлення для вирішення різних комунікативних завдань;

v здійснювати дію взаємоконтролю.

Предметні результати освоєння програми « Українська мова »

Учень навчиться:

Мовленнєва лінія

·        визначати, якою мовою – російською чи українською – вимовлено слова, які мають незначні фонетичні відмінності, відрізняються наголосом тощо;

·        визначати у словах близькі, але не однакові звуки в російській та українській мовах;

·         розпізнавати і групувати близькі за значенням слова;

·        розрізняти значення слів російської й української мов, що є міжмовними омонімами;

·        групувати слова за темами;

·        розпізнавати тексти різних жанрів, класифікує їх;

·        зосереджено слухати текст і  співвідносити його з малюнком;

·         визначати про кого, що розповідається; хто головні герої;

·        добирати заголовок; розуміти і виконути правила гри;

·        запам’ятовувати слова (до 8) і віршовані тексти (до 4 рядків), сприйняті на слух, відповідати на запитання у зв’язку з темами, що вивчаються;

·        відтворювати діалог, вступати в рольову гру;

·         будувати діалог (4-5 реплік) з однолітками й дорослими, уживаючи етикетну лексику, слова звертання та мовленнєві формули у зв’язку з ситуаціями, які передбачають знайомство, одержання певної інформації, запрошення, привітання зі святом, побажання тощо переказувати прочитаний або сприйнятий на слух текст, в тому числі інструкції до ігор;

·        розповідати напам’ять скоромовки, вірші, загадки;

·        розповідати за аналогією до поданого зразка, а також за змістом малюнків;

·        розповідати (3-4 речення) про себе, свою родину, дім (квартиру);

·        описувати когось, щось (за аналогією)

Читання і письмо (букварний період)

·        визначати букви, які пишуться однаково в обох мовах і мають однакове звукове значення та ті, які розрізняються за звуковим значенням, а також нові букви;

·        правильно вимовляти голосні звуки [о], [а] на місці букв -а, -о у ненаголошених складах в процесі читання, дотримуватися наголосу, списувати слова з цими буквами;

·        твердо вимовляти звуки [ч], [шч] на місці букв ч, щ у процесі читання, дотримуватися наголосу, списувати слова з цими буквами;

·        правильно читати, наголошувати та записувати  слова з буквою г на початку,

·        в середині та в кінці слів та закінченні -ого;

·        писати велику й малу букву Ґґ, з’єднувати її з іншими (нижнє поєднання), читати слова з цією буквою й запам’ятовувати їх;

·        правильно писати велику й малу букву Іі; вживати букву Іі під час письма (Іван, лінія); правильно вживати букву и (на місці рос. ы) у словах, що звучать однаково: син, сир, риба та ін.;

·        твердо вимовляти приголосні перед и під час читання;

·        розрізняти букви Є - Э в українській і російській мовах, звукове значення букви, правильно писати і вживати букву є під час письма слів, речень;

·        правильно читати слова з буквою є; розрізняти звукове значення букви Ее у словах української і російської мов, вживати букву Ее (на місці рос. э) у словах, що відрізняються цією буквою (поэт – поет, Эмма – Емма); твердо вимовляти приголосні перед буквою Ее під час читання;

·        звукове значення букви ї, правильно писати букву, читати і писати слова з цією буквою;

·        м’яко і злито вимовляти звуки в складах з ьо в процесі читання (льон, пеньок); записувати слова з ьо (на місці рос. ё) та йо ( Воробьёв – Воробйов); правильно читати й наголошувати слова з цими буквосполученнями.

·        правильно вимовляти слова з апострофом під час читання, списувати такі слова.

Розвиток і вдосконалення читацьких умінь і навичок

(післябукварний період)

·        читати правильно, цілими словами, розуміти прочитане (поскладово читати багатоскладові слова);

·        орієнтуватися в тексті, дотримуватися пауз перед розділовими знаками в середині та в кінці речення; правильно інтонувати початок і кінець речення;

·        знаходити уривки, вибірково читати діалог, опис героїв тощо;

·        ділити текст на частини, добирати заголовки.

Розвиток умінь і навичок письма

·        дотримуватися вимог до правильного оформлення записів у зошиті;

·        вживати зазначені букви під час запису слів, які відрізняються такими буквами у російській і українській мовах;

·        правильно вживати апостроф;

·        правильно списувати з дошки й підручника, перевіряти записане, виправляти помилки;

·        списувати й писати з голосу;

·        запам’ятовувати й записувати сприйняті на слух та зором/лише зором слова й віршовані рядки (зорово-слухові диктанти у II семестрі : до 30-35 слів, 2-4 віршовані рядки);

·        записувати на дошці і в зошиті самостійно складені речення, колективно складені тексти.

Мовна лінія

Лексичні знання

·        вживати  слова на теми, визначені програмою, й міжтемну лексику, і доречно вживати їх у процесі мовлення;

·        вживати слова: батьківщина, народ, росіяни, українці та ін.) і доречно вживати їх;

·        розуміти синоніми й антоніми, добирати та вживати їх у мовленні;

·        вживати (за допомогою вчителя)  народні вислови під час побудови речень;

Фонетичні знання й орфоепічні уміння

·        розуміти терміни і вживати їх під час відповідей;

·        розрізняти голосні і приголосні, тверді і м’які приголосні звуки, визначати склад, наголос; правильно вимовляти голосні звуки української мови в процесі мовлення;

·        твердо вимовляти звуки [ч] та [шч]; вимовляти фрикативний звук [г], у тому числі й у закінченні -ого;

·        вимовляти звук [ц']; чітко, не оглушуючи, вимовляти дзвінкі приголосні та нескладовий [ў]; пом’якшено вимовляти  приголосні [ж'], [ш'] перед [і];

·        правильно вимовляти м’які подовжені приголосні;

·        твердо вимовляти звуки [г], [к], [x] перед -и; правильно вимовляє звуки [т´], [ц´а] у дієслівних формах -ть, -ться, -шся; вимовляти звуки [дж], [дз], [дз'];

·        вимовляти звук [й] на місці апострофа у сполученнях б’я, п’я, в’я, м’я .

Граматичні уміння

·        розуміти терміни: речення, крапка, кома, знак питання, знак оклику;

·        розрізняти граматичні форми слів російської й української мов;

·        правильно вживати вказівні слова та особові займенники у різних граматичних формах під час говоріння;

·        вживати прийменники при побудові словосполучень, речень;

·        правильно вживати форми звертання до однолітків та дорослих;

·        правильно вживати зазначені граматичні форми слів – назв предметів – під час діалогічного й монологічного мовлення;

·        змінювати приголосні [г, к, х] і голосні [о, е, і] у найуживаніших словах і під час усного мовлення і на письмі;

·        розрізняти рід подібних у обох мовах іменників;

·        уживати слова – назви ознак предметів у різних граматичних формах під час мовлення;

·        правильно вживати слова – назви дій у різних граматичних формах під час діалогічного й монологічного мовлення

Соціокультурна лінія

·        розповідати , хто такий Тарас Шевченко і розповідати його вірші, хто такий Володимир Даль, знати обереги, звичаї, щедрівки, колядки, веснянки, розповідати про свята;

·        використовувати етикетну лексику;

·        встановлювати соціальні контакти в процесі розігрування різноманітних ролей на навчальну, соціальнопобутову тематику, правильно використовує слово рубль у зв’язку з ціною товару (у магазині) (один рубль, 2-4 рублі, 5-10 рублів).

                                     3  клас

Особистісні результати освоєння програми « Українська мова »

В учня будуть сформовані:

·        орієнтація на прийняття зразка «хорошого учня»;

·        інтерес до пізнання української мови;

·        орієнтація на аналіз відповідності результатів вимогам конкретної

·        навчальної задачі;

·        передумови для готовності самостійно оцінити успішність своєї діяльності на основі запропонованих критеріїв;

·        усвідомлення відповідальності людини за загальне благополуччя, усвідомленнясвою етнічну приналежність;

·        розвиток почуття гордості за свою Батьківщину, народ і історію;

·        розуміння морального змісту власних вчинків, вчинків оточуючих людей;

·        орієнтація в поведінці на прийняті моральні норми;

·        розуміння почуттів однокласників, вчителів;

·        розуміння краси природи рідного краю на основі знайомства з матеріалами курсу з української мови.

Учень отримає можливість для формування:

v внутрішньої позиції того, хто навчається на рівні позитивного ставлення до освітньої установи, розуміння необхідності навчання,виражених навчально-пізнавальних мотивів;

v вираженою стійкою навчально-пізнавальної мотивації навчання;

v навчально-пізнавального інтересу до знаходження різних способів вирішення навчальної завдання;

v здатності до самооцінки на основі критеріїв успішності навчальної діяльності;

v співпереживання іншим людям;

v проходження в поведінці моральним нормам і етичним вимогам;

v почуття прекрасного і естетичних почуттів на основі знайомства

з матеріалом курсу з української мови.

Метапредметні результати освоєння програми « Українська мова »

Регулятивні  плановані результати

Учень навчиться:

·        дотримуватися встановлених правил в плануванні і контролі способу розв'язання;

·        контролювати і оцінювати свої дії в роботі з навчальним матеріалом при співробітництві з учителем, однокласниками;

·        відбирати адекватні засоби досягнення мети діяльності;

·        вносити необхідні корективи в дії на основі його оцінки та обліку характеру зроблених помилок;

·        діяти в навчальному співробітництві відповідно до прийнятої роллю.

Учень отримає можливість навчитися:

v самостійно знаходити кілька варіантів рішення навчальної завдання, представленої на наочно-образному, словесно-образному і словесно-логічному рівнях;

v самостійно адекватно оцінювати правильність виконання дії і вносити необхідні корективи у виконання в кінці дії з навчальним матеріалом;

v на основі результатів вирішення мовних завдань робити висновки про властивості досліджуваних мовних явищ.

Пізнавальні плановані результати

Учень навчиться:

·        здійснювати пошук потрібного ілюстративного і текстового матеріалу

в додатковій літературі, рекомендованих учителем;

·        здійснювати запис (фіксацію) зазначеної вчителем інформації українською мовою;

·        користуватися знаками, символами, таблицями, діаграмами, схемами, наведеними в навчальній літературі;

·        будувати невеликі повідомлення в усній і письмовій формі;

·        знаходити в співдружності з однокласниками різні способи вирішення навчального завдання;

·        сприймати сенс пізнавальних текстів, виділяти інформацію з повідомлень різних видів (в т.ч. текстів) відповідно до навчальної завданням;

·        аналізувати досліджувані об'єкти з виділенням істотних і несуттєвих ознак;

·        здійснювати синтез як складання цілого з частин;

·        встановлювати причинно-наслідкові зв'язки в досліджуваному колі явищ;

·        розуміти структуру побудови міркування як зв'язок простих суджень про об'єкт (явище);

·        узагальнювати (самостійно виділяти ряд або клас об'єктів);

·        підводити аналізовані об'єкти (явища) під поняття різного рівня узагальнення (наприклад: пропозиція, головні члени речення, другорядні члени; підмет і присудок);

·        проводити аналогії між досліджуваним матеріалом і власним досвідом.

Учень отримає можливість навчитися:

v здійснювати розширений пошук інформації відповідно до завдань учителя з використанням ресурсів бібліотек, пошукових систем,медіаресурсів;

v записувати, фіксувати інформацію українською мовою за допомогою інструментів ІКТ;

v створювати і перетворювати моделі і схеми за завданнями вчителя;

v будувати повідомлення в усній і письмовій формі;

v знаходити самостійно різні способи вирішення навчального завдання;

v здійснювати порівняння, сериацию і класифікацію вивчених об'єктів по самостійно виділеним підставах (критеріям);

v будувати логічне міркування як зв'язок простих суджень про об'єкт (явище).

Комунікативні плановані результати

Учень навчиться:

·        будувати повідомлення відповідно до навчальної завданням;

·        орієнтуватися на позицію партнера в спілкуванні і взаємодії;

·        враховувати інша думка і позицію;

·        домовлятися, приходити до спільного рішення (при роботі в парі, в групі);

·        контролювати дії партнера;

·        адекватно використовувати кошти усного мовлення для вирішення різних комунікативних завдань.

Учень отримає можливість навчитися:

v будувати монологічне висловлювання (при можливості супроводжуючи його аудіовізуальної підтримкою), володіти діалогічного формою комунікації, використовуючи в тому числі при можливості засоби та інструменти ІКТ та дистанційного спілкування;

v допускати можливість існування різних точок зору, в тому числі не збігаються з власної, і орієнтуватися на позицію партнера в спілкуванні і взаємодії;

v прагнути до координації різних позицій у співпраці;

v будувати зрозумілі для партнера висловлювання, що враховують, що партнер знає і бачить, а що ні;

v використовувати мова для регуляції своєї дії;

v розуміти ситуацію виникнення конфлікту, сприяти його вирішенню;

v надавати у співпраці необхідну допомогу;

v використовувати мову для планування своєї діяльності.

Предметні результати освоєння програми « Українська мова »

Учень навчиться:

Мовленнєва лінія

Розвиток аудіативних умінь

·        розрізняти слова української і російської мов ;

·        сприймати і розуміти завдання та інструкції, які дає учитель ;

·        розуміти лексичне значення слів, класифікувати їх; помічати і виправляти помилки у власному мовленні і однокласників ;

·        визначати  на слух слова з орфограмами;

·        розрізняти розповідні, питальні, окличні речення ;

·        розуміти зміст текстів, сприйнятих на слух, відповідати  на тестові запитання за їх змістом ;

·        визначати образні слова і вирази, слова з експресивними суфіксами, переносним значенням тощо;

·        визначати тему й основну думку тексту, послідовність зображених подій, явищ тощо;

·        розрізняти  в тексті діалог (розмова двох) і монолог.

Говоріння

·        правильно вимовляти  звуки української мови;

·        ввічливо звертаєтися до дорослих і однолітків;

·        вживати етикетну лексику;

·        вибирати  потрібний тон, силу голосу, темп мовленнявступати в діалог і підтримує його;

·        правильно інтонувати  речення (репліки) у процесі усного мовлення;

·        запитувати й відповідати на запитання, пояснювати значення слів;

·        вступати в соціальні контакти, розпочинати діалог і підтримувати  його, переказувати  дослівно і вибірково (уривки) невеликі тексти, сприйняті на слух чи прочитані;

·        розповідати за окремим малюнком чи серією малюнків, за ситуацією в класі;

·        розповідати про себе, свою родину, друзів тощо.

Читання (на уроках мови)

·        читати мовчки і вголос художні та навчальні тексти і розуміти завдання, інструкції, схеми;

·        класифікувати слова за певними ознаками;

·        встановлювати межі речень та правильно інтонувати їх;

·        знаходити у тексті слова з орфограмами, синоніми й антоніми, споріднені й багатозначні слова тощо;

·        читати речення тексту без розділових знаків;

·        визначати речення, різні за інтонацією і метою висловлювання, правильно інтонувати їх;

·        доповнювати  прочитане речення, вживати у потрібній граматичній формі, замінювати окремі слова синонімами чи антонімами.

Письмо. Техніка письма й культура оформлення записів у зошиті

·        знати  вимоги до ведення зошитів і культури записів , застосовувати знання і уміння щодо культури записів;

·        вживати букви и, І , Ее, Єє, Її, Ґґ, ьо, апостроф під час письма;

·        списувати прозові й віршовані тексти без пропусків і заміни букв українського алфавіту російським, дотримуватися культури запису;

·        записувати  з памяті та з голосу вчителя;

·        списувати, дотримуючись вимог до швидкості письма

Розвиток письмового мовлення

·        самостійно записувати імена дітей та дорослих, слова – назви предметів;

·        складати  й записувати речення за малюнком, опорними словами, на задану тему;

·        формулювати й записувати  запитання за змістом тексту, малюнка та відповіді на них;

·        відновлювати деформований текст;

·        колективно записувати переказ;

·        складати й записувати текст за колективно складеним планом, малюнком і заголовком, малюнком опорними словами;

·        удосконалювати (редагувати) створений чи поданий текст.

Мовна лінія

Звуки і букви. Норми літературної вимови та правопису

·        знати, що у світі існує багато мов, що українська і російська – споріднені мови ;

·        знати український алфавіт, вміти позначати звуки відповідними буквами;

·        користуватися словником; знати терміни: голосний звук, приголосний звук, склад, наголос;

·        позначати  голосні звуки, вказувати на відмінності у їх позначенні в українській та в російській мовах;

·        правильно вживати букви і, и, е, є, ого ї під час письма; знати слова, наголос у яких не збігається в російській та українській мовах; правильно наголошувати такі слова; правильно вимовляти і позначати на письмі зазначені приголосні звуки;

·        правильно вимовляти звуки [г] і [ґ] і позначати їх на письмі;

·        розрізняти тверді і мякі приголосні;

·        диференціювати тверді і мякі приголосні в російській та українській мовах;

·        правильно вимовляти  звуки [ч], [шч] та [б], [п], [в],[м], [ф],[р] у кінці ці слів;

·        м’яко вимовляти звук [ц] і використовути мякий знак на позначення мякості звука [ц] у кінці слів;

·        не вживати на письмі ь після твердих б, п, в, м, ф та р ( у кінці слова), а також ж, ч, ш; робити звуковий аналіз слів  та вживати ь для позначення м’якості приголосних перед о;

·        правильно переносити слова з м’яким знаком перед о; робити звуковий аналіз слів та вживати ь для позначення м’якості приголосних перед о;

·        правильно вимовляти і писати слова з буквосполученням йо, робити звуковий аналіз таких слів; розуміти, що буквосполучення йо становить склад, який при переносі слів розривати не можна, правильно вимовляти подовжені м’які приголосні і позначати їх на письмі двома буквами;

·        вимовляти тверді приголосні перед [и], зокрема у граматичних формах (руки, дороги), та пом’якшені перед і (жінка, шість); вживати на письмі після букв на позначення пом’якшених та твердих приголосних букви і, и, орієнтуючись на вимову;

·        робити звуковий аналіз слів з апострофом, вживати апостроф на позначення звука [й] перед [а, о, у, і], що на письмі позначаються буквами я, ю, є, ї;

·        знаходити в орфографічному словнику потрібне слово.

Слово. Номінативне та лексичне значення слова

·        знати, що в кожній мові назви предметів, їхні ознаки, дії, кількості тощо названо словом (складати ряди таких слів), знати слова, які служать для зв’язку з іншими ; вживати  такі слова для зв’язку з іншими у реченні;

·        знайти потрібне слово в перекладному словнику, щоб довідатися про його значення;

·        пояснювати лексичне значення слів;

·        розрізняти значення схожих за звучанням, але різних за значенням слів української і російської мов (луна – эхо, чоловік – муж, місто – город, город - огород); чому слово так називається (слова, значення яких умотивоване; (підберезовик, підвіконня); про походження деяких слів;

·        розрізняти слова, які мають одне значення, і багатозначні;

·        добирати синоніми й антоніми самостійно і за допомогою словників;

·        складати ряди синонімів;

·        добирати з ряду синонімів найбільш влучний;

·        добирати антонімічні вправи;

·        користуватися словниками (тлумачним, синонімів і антонімів) при доборі синонімів чи антонімів для з’ясування значення слова.

Будова слова. Правопис

·        вживати терміни: основа слова, закінчення, корінь, префікс, суфікс, споріднені (спільнокореневі) слова;

·        визначати основу і закінчення;

·        змінювати закінчення слова у зв’язку з іншим;

·        розрізняти закінчення у подібних словах української і російської мов;

·        визначати корінь слова; добирати споріднені слова; розрізняти споріднені слова і слова, близькі за значенням; форму слова і споріднені слова;

·        змінювати кінцеві звуки основи [г, к, х – з’, ц’, с’] та [о, е – і] в корені при зміні слів і словотворенні;

·        змінювати зазначені звуки (голосні і приголосні) при словозміні та словотворенні;

·        визначати корінь, префікс і суфікс у словах; розуміти і пояснювати відтінки та нове значення, яке надають суфікси словам (продавати – продавець);

·        утворювати споріднені слова за допомогою суфіксів; правильно вимовляти і писати слова із суфіксами; правильно наголошувати та записувати слова з суфіксами -еньк-, - ськ-, -цьк-, -зьк-: мале́нький, росі́йський, украї́нський;

·        розуміти і пояснювати значення слів, які надають їм префікси;

·        утворювати споріднені слова за допомогою префіксів; правильно писати префікси роз-, без-, з- (с-);

·        вживати  апостроф після префіксів перед я, ю, є, ї;

·        розрізняти однозвучні префікси і прийменники;

·        розпізнавати  ненаголошені [е], [и] в корені, вибирати перевірні з ряду споріднених слів і правильно писати такі слова;

·        розпізнавати глухі та дзвінкі приголосні; правильно вимовляти слова із дзвінкими приголосними; перевіряти написання одзвінчених шляхом зміни слова під час письма;

·        розрізняти написання слів зі спрощенням приголосних у російській та українській мовах, правильно писати такі слова;

·        записувати слова без подвоєння, орієнтуючись на вимову;

 

Синтаксичні відомості. Пунктуація

·        володіти термінами: речення, розповідне, питальне, спонукальне, окличне речення; крапка, кома, знак питання, знак оклику; підмет, присудок, другорядні члени; уживати речення, різні за метою висловлювання й інтонацією, в усному монологічному мовленні і правильно оформляє їх на письмі;

·        уживати речення-репліки, стверджувальні й заперечні слова (так, ні) в діалогах;

·        вживати речення, різні за метою висловлювання, з комунікативною метою;

·        будувати речення, вживаючи сталі народні вирази;

·        визначати головні члени речення;

·        складати і поширювати речення тощо;

Текст

·        основні ознаки тексту; визначати  тему й основну думку тексту, добирати заголовок; відновлюти деформований текст;

·        визначати способи зв’язку між реченнями тексту; будувати текст,

·        використовуючи одержані знання;

·        ділити текст на логічно завершені частини, складати план тексту;

·        розрізняти тексти-розповіді, описи, міркування, знає, як розпочинається вступ у тексті-описі і як закінчується такий текст;

·        складати  тексти різних типів;

·        визначати в тексті діалог;

·        списувати тексти з діалогом;

·        колективно складати тексти різних типів.

Соціокультурна лінія

·        вказувати  назву свого міста та селища, назви вулиць, театрів , називати імена українських письменників та письменників свого краю, народні символи, обереги й розповідати  про них;

·        шанобливо звертатися до батьків і до дорослих;

·        розказувати про народні звичаї зустрічати Різдво, Новий рік, засівання, щедрівки, колядки; знає, як закликають весну, веснянки, дитячі ігри навесні; вживати етикетну лексику і словесні формули на вираження привітання, прощання, подяки, вибачення, прохання, побажання тощо;

·        встановлювати соціальні контакти: (розігрувати ролі) учень – учень, учень – учитель, учень – бібліотекар, учень – перехожий, продавець – покупець.

 

                                        4  клас

Особистісні результати освоєння програми « Українська мова »

У випускника будуть сформовані:

·        оволодіння знаннями про українську культуру;

·        розуміння того, що якісна, правильна мова – показник культури людини;

·        доброзичливе ставлення до інших учасників навчальної діяльності на основі етичних норм;

 Випускник отримає можливість для формування:

v шанобливого ставлення до української мови, історії та культури;

v мотивація до самореалізації в пізнавальній та навчальній діяльності;

v етичних почуттів, доброзичливості й емоційно-моральної чуйності;

v позитивної мотивації та сталого навчально-пізнавального інтересу до українськой мови.

Метапредметні результати освоєння програми «Українська мова»

Випускник навчиться:

·        розуміти поставлене навчальне завдання;

·        планувати (у співпраці з учителем або самостійно) свої дії для вирішення завдання;

·        діяти за планом, а також за інструкціями, що містяться в джерелах інформації: мова вчителя, підручник та т. д.;

·        використовувати мову для регуляції своїх дій;

·        контролювати процес і результати своєї діяльності, вносити необхідні корективи;

·        оцінювати свої досягнення, усвідомлювати труднощі, шукати способи їх подолання;

·        адекватно сприймати оцінку вчителя;

·        усвідомлювати пізнавальну задачу, цілеспрямовано слухати (вчителя, однокласників), вирішуючи її;

·        знаходити в тексті необхідні відомості, факти і іншу інформацію;

·        самостійно знаходити потрібну інформацію в матеріалах підручника, в обов'язковій навчальній літературі, використовувати її для вирішення навчально-пізнавальних завдань;

·        користуватися знайомими лінгвістичними словниками, довідниками;

·        застосовувати різні способи фіксації інформації (словесний, схематичний та ін.);

·        володіти загальними способами вирішення конкретних лінгвістичних завдань;

·        здійснювати аналіз, синтез, порівняння, класифікацію, угруповання мовного матеріалу за заданими критеріями, розуміти проводяться аналогії;

·        будувати нескладні міркування, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки, формулювати їх;

·        приймати участь у діалозі, в спільній розмові, виконуючи прийняті правила мовної поведінки (не перебивати, вислуховувати співрозмовника, прагнути зрозуміти його точку зору і т.д.);

·        ставити запитання, відповідати на питання інших;

·        розуміти залежність характеру мови (відбору змісту і його організації, вибору мовних засобів) від завдання ситуації спілкування;

·        висловлювати свої думки, почуття в словесній формі, орієнтуючись на завдання і ситуацію спілкування, дотримуючись норм літературної мови, піклуючись про ясність, точність вираження думки;

·        усвідомлювати, висловлювати та обґрунтовувати свою точку зору;

·        усвідомлювати, висловлювати та обґрунтовувати свою точку зору;

·        намагатися проявляти терпимість по відношенню до висловлюються іншим точкам зору;

·        вступати у співробітництво з однокласниками, брати участь у спільній діяльності, розподіляти ролі (домовлятися), надавати взаємодопомогу, здійснювати взаємоконтроль, проявляти доброзичливе ставлення до партнерів;

·        відтворювати інформацію, доносити її до інших;

·        створювати невеликі монологічні висловлювання з орієнтацією на партнера, з урахуванням ситуації спілкування і конкретних мовних завдань, вибираючи для них відповідні мовні засоби.

Випускник отримає можливість навчитися:

v у співпраці з учителем ставити нові навчальні завдання і здійснювати дії для реалізації задуму;

v перетворювати практичну задачу у пізнавальну;

v виявляти пізнавальну ініціативу в навчальному співробітництві;

v адекватно оцінювати свої досягнення, усвідомлювати труднощі, розуміти їх причини, планувати дії для подолання труднощів і виконувати їх;

v здійснювати пошук необхідної інформації в додаткових доступних джерелах (довідниках, навчально-пізнавальних книгах і ін.);

v знаходити мовні приклади для ілюстрації понять, правил, закономірностей в самостійно обраних джерелах;

v робити невеликі виписки з прочитаного для практичного використання;

v здійснювати вибір способу вирішення конкретної мовної або мовної завдання;

v аналізувати і характеризувати мовної матеріал по самостійно певними параметрами;

v проводити порівняння та класифікацію мовного матеріалу, самостійно обираючи підстави для цих логічних операцій;

v починати діалог, бесіду, завершувати їх, дотримуючись правил ввічливості;

v оцінювати думки, поради, пропозиції інших людей, брати їх до уваги і намагатися враховувати в своїй діяльності;

v ініціювати спільну діяльність, розподіляти ролі, домовлятися з партнерами про способи вирішення виникаючих проблем;

v створювати висловлювання різних видів (в усній і письмовій формі) для вирішення різних комунікативних завдань, адекватно будувати їх і використовувати в них різноманітні засоби мови;

v застосовувати набуті комунікативні вміння в практиці вільного спілкування.

Предметні результати освоєння програми «Українська мова»

Загальні результати освоєння програми:

 Випускники початкової школи:

·        оволодіють початковими уявленнями про норми української мови (орфографічними, лексичними, граматичними), правил мовленнєвого етикету;

·        оволодіють основами грамотного письма, орфографічними й пунктуаційними навичками;

·        здобудуть вміння знаходити, порівнювати, класифікувати, характеризувати різні одиниці мови (звуки, букви, слова, пропозиції) за вказаними параметрами, конструювати з цих одиниць одиниці вищого рівня (слова, словосполучення, пропозиції, тексти)

·        отримають первинні наукові уявлення про систему в структурі мови: фонетики й графіки, лексики, словотворення (морфеміки ), морфології й синтаксису;

·        про основні одиниці мови, їх ознаки й особливості вживання в мовленні;

·        здобудуть досвід пошукового (при роботі зі словниками, довідниками) читання, а також правильної мовної поведінки, створення власних висловлювань різних видів (в освоєних межах) з урахуванням завдань і ситуації спілкування.

Мовленнєва лінія

Випускник навчиться:

Аудіативні уміння

·        зосередженно слухати українське мовлення, помічати  неправильно вимовлені слова, виправляти помилки;

·        розуміти зміст завдань, текстів з одного прослуховування;

·        розпізнавати в текстах образні слова й народні вислови, синоніми й антоніми, слова, вжиті у переносному значенні. розпізнати на слух речення, різні за метою висловлювання й за інтонацією, й однорідними членами;

·        розпізнавати речення зі звертаннями, місце звертання в реченні;

·        визначати в тексті, сприйнятому на слух, тему й основну думку;

·        розпізнавати у сприйнятих на слух реченнях слова, що належать до різних частин мови;

·        розрізняти закінчення у подібних лексемах російської та української мов.

Говоріння

·        відтворювати діалог; будувати діалог за змістом тексту і за уявної чи створеної в класі ситуацією;

·        використовувати  правила українського мовленнєвого етикету й етикету лексику;

·        використовувати мовленнєві формули, будуючи діалоги за створеними ситуаціями щоб: висловити своє ставлення до почутого; уточнити почуте; висловити припущення, здивування, недовіру; висловити підтвердження, згоду/незгоду, заперечення,задоволення/незадоволення і т.д.;

·        використовувати у процесі мовлення найуживаніші народні вислови;

·        використовувати терміни під час відповіді на запитання змови; самостійно виправляти допущені у мовленні власні помилки та помилки однокласників;

·        переказувати текст дослівно чи вибірково;

·        складати усно тексти за завданням учителя, малюнком, опорними словами, тощо.

Читання

·        читати  в голос і розуміти прочитане;

·        читати мовчки, знаходить потрібне завдання чи вправу в підручнику, словничок, примітку, зразок і т.п.;

·        читати і групувати слова за лексичними, граматичними чи орфографічними ознаками;

·        знаходити зайві слова в логічному ряду;

·        правильно інтонувати речення під час читання вголос;

·        дочитувати закінчення чи змінювати їх додає пропущені чи замінювати їх.

Письмо

·        застосовувати вміння з техніки письма й культури оформленні записів у зошитах;

Писемне мовлення

·        правильно підписувати свій зошит;

·        складати і записувати речення, різні за метою висловлювання, речення з однорідними членами;

·        складати і записувати тексти різних типів, за малюнком, опорними словами, планом тощо;

·        складати і записувати  переказ;

·        написати оголошення, привітання, записку, лист, СМСповідомлення товаришеві, батькам; удосконалює власний текст;

·        списувати без помилок;

·        писати різні види диктантів, дотримуючи правил правопису.

Відомості з мови і правопису

Повторення, закріплення знань і умінь з мови та правопису засвоєних у 3-му класі

·        знати норми української літературної вимови;

·        вживати під час письма букви українського алфавіту;

·        вживати  ь для позначення м’якості звука [ц'], не вживати після букв б, п, в, м, ф, р, та ж,ч, ш у кінці слів;

·        правильно вимовляти и писати слова із суфіксами –ськ-, -цьк-;

·        вживати апостроф на позначення звука [й] (після твердих приголосних) у корені й після префіксів;

·        правильно позначати на письмі м’які подовженні звуки; правильно пише слова, у яких в українській мові букви не подвоюються та слова зі спрощеними приголосними;

·        правильно писати   слова з ненаголошеними е, и

Текст

·        знати, що таке текст, які бувають його типи;

·        визначати  тему й основну думку тексту;

·        добирати заголовок;

·        знаходити слова, що служать засобами зв’язку між реченнями тексту;

·        переказувати (усно) різні тексти;

·        колективно складати і записувати тексти-міркування;

·        спостерігати й аналізувати тексти, діалоги (вірші, народні пісні).

Речення

·        розрізняти словосполучення і речення;

·        ставити питання від головного до залежного слова у словосполученні (встановлювати  зв’язок слів у реченні);

·        визначати головні і другорядні члени речення;

·        встановлювати зв’язок між ними;

·        поширювати речення другорядними членами;

·        складати речення поширювати їх;

·        встановлювати зв’язок між словами в реченні;

·        правильно інтонувати  речення – різні за метою висловлювання й інтонацією та становить потрібні розділові знаки;

·        правильно записувати  спонукальні речення;

·        вживати речення різних видів, щоб повідомити, запитати, спонукати до дії; -спостерігати за реченнями репліками в діалозі, вживати репліки під час побудови діалогу;

·        будувати речення, вживаючи найпростіші фразеологізми (накивати п’ятами, теревені правити тощо);

·        поширювати речення одноріднимичленами;

·        складати речення з однорідними членами зі сполучниками та без них;

·        правильно інтонувати речення з однорідними членами;

·        поширювати речення однорідними членами;

·        вживати кому перед сполучниками і (якщо він повторюється), а, але, та (в значенні але);

·        будувати речення з однорідними членами у власних текстах тощо;

·        будувати складне речення (з двох простих) за зразком, графічною схемою тощо зі сполучниками і, що, щоб, бо. Ставить кому перед сполучниками

Слово – частина мови

·        знати терміни на позначення частин мови;

·        користуватися термінологією на позначення частин мови під час відповіді на запитання вчителя;

·        розрізняти слова – різні частини мови;

·        добирати слова – назви предметів, ознак, дій;

Іменник

·        знаходити в реченні та самостійно добирати іменники;

·        розуміти значення предметності іменників, назв опредмечених ознак і дій;

·        добирати іменники синоніми й антоніми;

·        утворювати ряди спільнокореневих іменників за допомогою суфіксів і префіксів, пояснює значення утворених слів;

·        розрізняти іменники з одним значенням і багатозначні;

·        вживати іменники в прямому і переносному значенні;

·        визначати рід і число іменників;

·        вживати  іменники, рід яких не збігається у російській та українській мовах;

·        вживати іменники у належному їм роді і числі;

·        змінювати іменники за числами;

·        вживати іменники, що вживаються лише в однині або множині;

·        спостерігати за таблицею за змінюванням відмінкових форм іменників чоловічого і жіночого роду, робить висновки щодо спільного і відмінностей у граматичних формах;

·        правильно вимовляти приголосні перед закінченням -і, -и (синиці, руки) у родовому відмінку;

·        правильно вживати закінчення і використовує потрібні прийменники з іменниками в родовому відмінку під час побудови словосполучень;

·        змінювати приголосні основи [г, к, х] на [з´, ц´, с´] перед -і при вживанні іменників з основою на г, к, х у давальному і місцевому відмінках;

·        вживати прийменники з місцевим відмінком при побудові словосполучень (сидіти на березі, стояти при дорозі);  орудному відмінку (-ою, -ею, -єю).

·        вживати закінчення -ою, -ею, -єю при побудові словосполучень з іменниками в орудному відмінку з прийменниками і без них (розмовляю з сестрою, пишатися мамою);

·        спостерігати за таблицею за відмінюванням іменників чоловічого і середнього роду, робити висновки щодо спільного і відмінностей у закінченнях;

·        правильно вимовляти і вживати паралельні закінчення -у, -ю // -ові, - еві, -єві при побудові словосполучень і речень з іменниками в давальному і місцевому відмінках;

·        вживати закінчення -і, -ї в іменниках у давальному і місцевому відмінках;

·        змінювати приголосні основи [г], [к], [х] на [з’], [ц’], [с’] при вживанні іменників у цих відмінках; орудному відмінку (увага до випадків розбіжності закінчень в російській й українській мовах: плечом– плечем, мячом – м'ячем); правильно вимовляти і писати такі іменники у формі орудного відмінка;

·        знати про розбіжності в роді іменників середнього роду на –я у російській і українській мовах;

·        спостерігати за таблицею за відмінюванням іменників жіночого роду та іменника мати, робить висновки щодо спільного і відмінностей у закінченнях;

·        правильно вимовляти і писати такі іменники, вжиті у початковій формі (степ, піч, ніч);

·        вживати такі іменники у родовому, давальному і місцевому відмінках, змінюючи голосні [і] - [о], [і] - [е]: ніч – ночі, піч – у печі при побудові словосполучень, речень;

·        правильно вимовляти приголосні основи перед закінченням -ю в орудному відмінку і позначати їх на письмі, будувати словосполучення, вживаючи іменники у формі орудного відмінка;

·        вживати апостроф після губних в, ф та р (верф’ю, матір’ю) перед -ю; правильно вимовляти і писати іменники зі збігом приголосних перед - ю;

·        правильно змінювати іменник мати, будуючи словосполучення і речення;

·        спостерігати за таблицею відмінювання іменників, робить висновки;

·        правильно вимовляти й писати іменники – назви маленьких істот та іменник ім’я у різних відмінкових формах при побудові словосполучень, речень;

·        спостерігати за відмінюванням іменників у множині, робить висновки щодо спільного і відмінностей у закінченнях;

·        правильно вимовляти і вживати іменники у множині при побудові словосполучень і речень, зокрема: твердо вимовляти приголосні основи [г], [к], [х] перед -и та пом’якшено приголосні [ж], [ч], [ш] перед -і в називному відмінку;

·        вживати закінчення -ів, -їв у родовому відмінку множини; не вживати закінчення в іменниках середнього роду з подовженим м’яким приголосним основи перед -я;

·        вживати  закінчення -ах в іменниках, вжитих у місцевому відмінку з прийменником по.

Прикметник

·        знати, що таке прикметник, граматичні ознаки прикметників, зв’язок з іменником, родові закінчення - а, (-я) ж. р., -е, (-є) с. р. ,розуміти роль прикметників в текстах;

·        добирати прикметники до заданих слів – назв предметів;

·        добирати прикметники синоніми (синонімічні ряди) та антоніми;

·        спостерігати за вживанням прикметників в текстах різного стилю і робить потрібні висновки;

·        вживати прикметники у прямому й переносному значенні під час складання речень;

·        утворювати прикметники від іменників та прикметників за допомогою суфіксів, пояснює, як змінилося значення утворених слів; утворювати прикметники вищого і найвищого ступенів (великий – більший – найбільший);

·        вживати відмінкові питання, які ставляться до прикметників від іменників, ознаки яких вони показують;

·        спостерігати за відмінюванням прикметників за таблицею, робить висновки про збіг і відмінності у закінченнях;

·        правильно вимовляти та писати прикметники чоловічого і середнього роду у формі родового відмінка при побудові словосполучень, речень;

·        вживати прийменник до з родовим відмінком (до синього озера);

·        вживати закінчення прикметників у давальному і місцевому відмінках при побудові словосполучень: у теплому пальті, у новóму кожушку;

·        спостерігати за таблицею відмінювання прикметників жіночого роду і робити висновки щодо спільного й відмінностей у закінченнях;

·        вживати відмінкові питання, які ставляться від іменників жіночого роду до прикметників;

·        правильно вимовляти та вживати закінчення прикметників жіночого роду у формі родового, давального і місцевого відмінків;

·        уживати ь після м’яких приголосних перед закінченням -ої, - ою.

·        спостерігати за таблицею відмінювання прикметників у множині та робити висновки про спільне й відмінності;

·        вживати відмінкові питання, які ставляться до прикметників від іменників, вжитих у множині;

·        правильно вимовляти та вживати закінчення -і у прикметниках, вжитих у називному і знахідному відмінках в усному мовленні та на письмі;

·        утворювати сполучення прикметник + іменник у різних відмінкових формах; -будувати речення з однорідними членами – прикметниками;

·        будувати  тексти-описи, вживаючи різні відмінкові форми прикметників у однині й множині.

Займенник

·        розпізнавати особові, займенники та правильно вживати їх;

·        усвідомлювати  роль займенників і використовувати їх у текстах;

·        спостерігати за відмінюванням особових займенників, робити висновки;

·        змінювати  форми особових займенників за відмінковими питаннями;

·        вживати займенники у різних відмінкових формах при побудові словосполучень, речень;

·        відрізняти займенники від прийменників;

·        вживати  займенники при удосконаленні (редагуванні) тексту (замінювати займенниками іменники та прикметники, що повторюються).

Прислівник

·        вживати в усному мовленні та правильно писати найуживаніші прислівники

Числівник

·        вживати в усному мовленні та на письмі числівники від 1 до 20

Дієслово

·        знати, що таке дієслово та його граматичні ознаки; роль дієслова в реченні;

·        класифікувати дієслова за значенням (дієслова мовлення, руху, стану тощо);

·        добирати  дієслова-синоніми й антоніми;

·        розуміти багатозначність окремих дієслів, вжитих у словосполученнях, реченнях, текстах;

·        розрізняти пряме і переносне значення дієслів;

·        утворювати однокореневі дієслова за допомогою префіксів, пояснювати значення таких дієслів;

·        будувати словосполучення і речення з дієсловами різних семантичних груп, речень з однорідними присудками;

·        спостерігати й пояснювати роль дієслів у текстах-розповідях, описах, будувати тексти-описи явищ природи з використанням дієслів;

·        вибирати з синонімічного ряду найбільш влучне дієслово при складанні речень, текстів;

·        володіти термінами на позначення часу;

·        розрізняти часи дієслів за допомогою запитань;

·        змінювати час дієслів;

·        вживати суфікс -в- у дієсловах чоловічого роду;

·        переконструюовувати текст за допомогою зміни часової форми;

·        дати визначення, що таке неозначена форма дієслова, де вона найчастіше вживається і яке значення передається з допомогою цієї форми;

·        переконструйовувати текст за допомогою заміни неозначеної форми дієслова на часову і навпаки;

·        спостерігати за таблицею змінювання дієслів і робити  висновки;

·        дотримуватися чергування приголосних під час зміни часових форм дієслів;

·        змінювати дієслова теперішнього і майбутнього часу за особами;

·        правильно вимовляти та писати дієслова на -шся, -ться;

·        будувати словосполучення і речення з дієсловами в різних особових формах теперішнього і майбутнього часу;

·        переконструйовувати та переказувати  текст із заміною однієї особи на іншу.

Соціокультурна лінія

·        називати: міста, селища, вулиці, театри тощо свого рідного краю;

·        імена українських письменників класиків, письменників свого краю та окремі біографічні факти, а також їхні твори, які вивчалися;

·        називати народні обереги, рослинну символіку, розповідати про них;

·        називати народних і православних свят і розповідати про них;як закликають весну в народі, веснянки, весняні дитячі ігри;

·        доречно вживати в мовленні етикетну лексику, найпоширеніші народні вислови, словесні формули;

·        встановлювати соціальні контакти з однолітками дорослими у різних життєвих ситуаціях (в школі і вдома, на вулиці, в магазині, у транспорті тощо).

 

 

 

 

Навчально – тематичний план

1 клас

№ з/п	Назва теми, розділу	Кількість годин
1	Мій рідний край. Знайомство	2
2	У дружній родині і в холод тепло	2
3	Колискові пісні	1
4	В гостях у бабусі	1
5	Ріпка	2
6	Як ми відпочиваємо	2
7	Не золото прикрашає людину, а ввічливість	1
8	Чарівні слова	2
9	Ми у школі	1
10	У нашому класі	1
11	Лисичка та журавель	2
12	Навчальне приладдя	2
13	Кольоровий дивосвіт	2
14	Осінь – золота красуня	2
15	Щедра осінь	1
16	Ходить гарбуз по городу	1
17	Фрукти, ягоди збирай – вітаміни запасай	1
18	Прикмети пізньої осені	1
19	Птахи восени	1
20	Івасик-Телесик	2
21	Людина	2
22	Здоров’я в чистоті міцніє	2
23	Одяг	2
24	Взуття	2
25	Кожній речі своє місце	1
26	Зимонька-зима	1
27	Розваги дітей узимку	1
28	Лисиця та вовк	1
29	Іде до діток Миколай	1
30	Новий рік	2
31	Різдво йде,коляду веде	2
32	У зимовому лісі	2
33	Рукавичка	2
34	Моя оселя	2
35	Дизайн приміщень	2
36	Зайчикова хатка	2
37	Королівство посуду	2
38	Смачні страви	2
39	Лисичка і глечик	1
40	Весна-красна до нас прийшла	2
41	Пернаті вісники весни	1
42	Моя матуся найкраща в світі	1
43	Вовк та семеро козенят	2
44	Тарас Шевченко	1
45	Весняні турботи	1
46	Від зернини до пахучої хлібини	1
47	Колосок	2
48	Наші хвостолапики	2
49	Світ тварин	2
50	Курочка Ряба	1
51	Свято Великодня	2
52	Стежками  рідної землі	2
53	Народні символи	2
54	Подорож до музеїв	1
55	Подорож у бібліотеку	2
56	Подорож до театру  ляльок	2
57	Подорож до зоопарку	1
58	День Перемоги	1
59	Дружба - найдорожчий скарб	2
60	Кожен майстер своє ремесло хвалить	1
61	Засоби зв’язку. Транспорт	1
62	Безпека руху-це життя!	2
63	Літечко-літо сонцем зігріто	2
Всього :		99 годин

 

2 клас

3 клас

 

4 клас

№ з/п	Назва теми, розділу	Кількість годин
1	Повторення	6
2	Текст. Речення	10
3	Частини мови. Іменник	22
4	Частини мови. Займенник	4
5	Частини мови. Прикметник	9
6	Частини мови. Числівник	3
7	Частини мови. Дієслово	11
8	Частини мови. Прислівник	3
Всього:		68 годин

 

Перевірка и оцінювання засвоєння програми

Види перевірок	Класи
	1 клас		2 клас		3 клас		4 клас
	I  сем.	II  сем.	I  сем.	II  сем.	I сем.	II  сем.	I  сем.	II се
Диктант	-	-	-	-	1	1	1	1
Контрольне списування	-	-	-	1	1	1	1	1
Контрольний словниковий диктант		-	-	-	1	1	1	1
Перевірка мовних знань та умінь	-	-	-	-	2	2	2	2
Всього				1	5	5	5	5

 

Ресурсне забезпечення програми:

1.     Українська мова 1 клас: підручник для загальноосвітніх закладів. Усний курс. У 2 ч. Ч. 1. / Укл. О. В. Чорна, Н. А. Редчець, С. В. Плотнікова; Під заг. ред. О. В. Чорної. — Луганськ: ТОВ «Прес-експрес», 2017. — 104 с.: іл.

2.     Українська мова 2 клас: підручник для загальноосвітніх закладів. У 2 ч. Ч. 1./ Укл. О.В. Чорна, Н.А. Редчець, Г.В. Харламова; Під заг. ред. О.В. Чорної. – Луганськ: ТОВ «Прес-експрес», 2017. – 88 с.: іл.

3.     Українська мова 3 клас: підручник для загальноосвітніх закладів. У 2 ч. Ч. 1./ Укл. О.В. Чорна, Н.А. Редчець, Л.В.Дєєва; Під заг. ред. О.В. Чорної. – Луганськ: ТОВ «Прес-експрес», 2017. – с. 72: іл.

4.     Українська мова 4 клас: підручник для загальноосвітніх закладів. У 2 ч. Ч. 1./ Укл. О.В. Чорна, Н.А. Редчець, Л.В. Кутузова; Під заг. ред. О.В. Чорної. — Луганськ: ТОВ «Прес-експрес», 2017. – с. 72: іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

«Рассмотрено»

 МО учителей нач. классов

Протокол №_1_ 

 «___»_______2018г.

 

«Согласовано»

Зам. директора по УВР

______________/Минько Л.А. /

 «___»_______2018г.