Самостійна робота студента
Тема 1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту
КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ
Управління – свідомий вплив людини на об’єкти, процеси та на людей, які беруть в них участь, що здійснюється з метою спрямування діяльності в потрібному напрямку для отримання бажаних результатів. Існують наступні види управління: технічне, державне, ідеологічне, недержавне і неполітичне, господарське.
Технічне управління – управління технологічними процесами, машинами, апаратами.
Державне управління – здійснюється через органи влади шляхом побудови та управління різними системами (податковою, правовою тощо).
Ідеологічне управління – формування певної настанови свідомості населення. Суб’єктами цього управління є партії, релігійні інститути.
Недержавне та неполітичне управління – формування настанови свідомості, яке здійснюють громадські організації (рух на захист миру, навколишнього середовища тощо).
Господарське управління – управління виробничою та невиробничою діяльністю комерційних і некомерційних організацій за ринкових відносин.
Менеджмент відноситься до господарського управління і, передусім, людьми.
Менеджмент – система організації колективної праці, ефективного використання ресурсів, концентрації зусиль на безперервному підвищенні якості роботи персоналу підприємства.
Мета менеджменту – забезпечення прибутковості діяльності фірми шляхом раціональної організації виробничого процесу.
Підприємництво – основний вид самостійної господарської діяльності, який здійснюється фізичними та юридичними особами, яких називають підприємцями, від свого імені і на свій ризик на постійній основі з метою отримання прибутку.
Підприємець – особа, яка вкладає власні засоби в організацію справи і приймає на себе ризик, пов’язаний з її результатами, а також всю повноту відповідальності за наслідки діяльності.
Бізнес – справа, ділова активність, спрямована на вирішення завдань, пов’язаних остаточно із здійсненням на ринку операцій з обміну товарами і послугами між суб’єктами господарювання з використанням форм та методів, притаманних ринковій економіці. Передбачає обов’язкове отримання прибутку. Є ширшим поняттям, аніж підприємництво, оскільки включає і одноразові угоди.
Бізнесмен – власник певної справи, який або може займатися управлінням, або ні.
Менеджер – особа, яка професійно займається управлінням і отримує за це винагороду. Не обов’язково має право власності на засоби виробництва.
Фірма – будь-яка організаційно-господарська одиниця, яка здійснює підприємницьку діяльність в сфері промисловості, торгівлі, будівництва, транспорту, яка має комерційні цілі і є юридичною особою.
Підприємство – виробничо-господарська одиниця, що є сукупністю матеріальних та людських ресурсів і організована для досягнення чітко визначених цілей.
Рівні менеджменту:
· топ-менеджмент (вища ланка управління, генеральний директор, інші члени правління);
· мідл-менеджмент (середня ланка управління, керівники управлінь і самостійних підрозділів);
· ловер-менеджмент (нижча ланка управління – керівники підрозділів).
Результат роботи менеджера – прийняття ефективних управлінських рішень.
Материалы на данной страницы взяты из открытых источников либо размещены пользователем в соответствии с договором-офертой сайта. Вы можете сообщить о нарушении.