Самостійна робота студента Тема 12. Керівництво та лідерство КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ

  • docx
  • 25.10.2021
Публикация на сайте для учителей

Публикация педагогических разработок

Бесплатное участие. Свидетельство автора сразу.
Мгновенные 10 документов в портфолио.

Иконка файла материала Л1-1339.docx

Самостійна робота студента

Тема 12. Керівництво та лідерство

 

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ

Керівництво –  безпосередній вплив на підлеглих з метою виконання поставлених завдань.

Форми влади та впливу:

1.      Влада на засадах  примусу. Базується на переконанні підлеглого в тому, що керівник може завадити задоволенню певної потреби або вчинити інші небажані дії.

2.      Влада на засадах винагороди. Підлеглий вірить, що керівник має можливість задоволення його потреби.

3.      Експертна влада. Підлеглий переконаний, що спеціальні знання керівника дозволяють задовольнити потребу.

4.      Еталонна влада. Керівник володіє якостями, що викликають у підлеглого бажання його наслідувати.

5.      Законна влада. Підлеглий вірить, що керівник має право наказувати, оскільки перебуває на вищому рівні управлінської ієрархії. Законність влади базується на делегуванні управлінських повноважень.

6.      Влада, що базується на взаємодії з підлеглими. Реалізується шляхом підтримання взаємовигідних відносин з членами колективу, корисними людьми всередині та за межами організації. Підлеглим це вигідно, їх мета – завоювати прихильність з боку керівника або, принаймні не потрапити до категорії небажаних.

7.      Інформаційна влада. Базується на знанні лідером всіх найдрібніших аспектів діяльності організації. Весь обсяг інформації дозволяє управляти колективом, диктувати свої умови. Ті, кому необхідна ця інформація, змушені йти за лідером, виконувати його доручення в обмін на володіння знаннями про предмет.

Сучасний менеджер повинний володіти наступними вміннями:

1.      Мислити масштабно, вирішувати стратегічні проблеми.

2.      Діагностувати організаційну систему, інтерпретувати ситуацію і робити правильні висновки.

3.      Оперативно приймати і реалізувати нестандартні рішення.

4.      Спрацьовуватися з людьми і мотивувати їх до високопродуктивної праці, вести за собою очолюваний колектив.

5.      Раціонально організувати свою працю і працю підлеглих, забезпечити високу трудову дисципліну.

6.      Об’єктивно підбирати, оцінювати і розставляти кадри.

7.      Забезпечувати самоорганізацію трудового колективу, створювати сприятливий психологічний мікроклімат.

8.      Орієнтуватися в людях, розуміти їх характери, здібності і психологічний стан.

9.      Встановлювати ділові відносини з іншими керівниками.

10.  Володіти собою в будь-якій ситуації.

11.  Виступати, вести розмову, переговори: красномовність, виразність, переконливість, аргументованість, почуття гумору.

Лідерство – здатність впливати на окремі особи та групи працівників з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації.

Вплив – будь-яка поведінка однієї особи, яка вносить зміни у поведінку, відносини, почуття іншої особи.

Влада – можливість впливати на поведінку інших.

Авторитарне керівництво характеризується тим, що авторитарний керівник має достатню владу для того, щоб нав’язати свою волю виконавцям.

Демократичне керівництво апелює до потреб причетності, високих цілей, автономії і самовираження (“теорія Y” Мак-Грегора). Характеризується високим рівнем децентралізації повноважень, вільним прийняттям рішень і виконанням завдань, оцінкою роботи після її завершення, турботою про забезпечення працівників необхідними ресурсами, встановленням відповідності цілей організації ї цілей груп працівників.

Ліберальне керівництво базується на майже повній свободі у визначенні своїх цілей і контролі своєї власної роботи.

Таблиця 12.1.

Порівняльна характеристика стилів управління


Ознакадляпорівняння

Стилі управління

Авторитарний

Демократичний

Ліберальний

1

2

3

4

Методи прий-няття рішень

Одноосібне прийняття рішень

Колективне прийняття рішень

Може або очікувати вказівок зверху, або підкоряється рішен-ням колек­тиву

Засоби дове­дення рішень до виконавців

Наказ, розпорядження, вказівка

Доручення, затвердження колективного рішення

Прохання

Розподіл відповідаль-ності

Бере або на себе, або по­кладає на конк­ретного вико­навця

Коли покладає відповідаль­ність, то одно­часно передає повноваження

Знімає з себе відповідаль­ність

Ставлення до прояву ініціа­тиви

Придушує

Використовує в інтересах справи та за­охочує

Віддає ініціа­тиву в руки підлеглих

Ставлення до підбору кадрів

Боїться ро-зумних, ква-ліфікованих працівників, намага­ється їх позбу­тися

Підбирає ква­ліфікованих та освічених пра­цівників

Не займається підбором кад­рів

Ставлення до власної необі­знаності

Переконаний в достатності своїх знань

Поповнює знання, зважає на критику

Поповнює вла­сні знання та знання підлег­лих

Стиль спілку­вання

Жорсткий, фо­рмальний

Діловий, друж­ній

Боїться спілку­вання, припус­кає фамільяр­ність

Відносини з підлеглими

Залежать від настрою

Значний само­контроль, врів­новажені сто­сунки

Завжди м’який

Ставлення до дисципліни

Жорстка дис­ципліна

Розумна дис­ципліна, інди­відуальний під­хід

Формальна ди­сципліна

Стимулювання

В основному покарання, іноді –  заохо­чення

Поєднання різ­них стимулів та покарань

В основному заохочення