Самостійна робота студента Тема 5. Процес управління КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ

  • docx
  • 25.10.2021
Публикация на сайте для учителей

Публикация педагогических разработок

Бесплатное участие. Свидетельство автора сразу.
Мгновенные 10 документов в портфолио.

Иконка файла материала Л1-1320.docx

Самостійна робота студента

Тема 5. Процес управління

 

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ

Управлінські рішення – це сукупний результат творчого процесу (суб’єкта управління) та дій колективу (об’єкта управління) для вирішення конкретної ситуації, що виникла у зв’язку з функціонуванням системи.

Адміністративні рішення спрямовані на функціонування і розвиток виробничої системи в цілому.

Економічні рішення створюють систему ефективних за дією матеріальних стимулів за допомогою обґрунтованої розробки застосування різних економічних нормативів, розцінок, умов тощо.

Організаційні рішення забезпечують ефективне поєднання в процесі виробництва засобів, предметів праці і робочої сили, а також підтримку поточності, ритмічності, циклічності і безперервності виробничих процесів.

Кадрові рішення спрямовані на формування складу працівників у виробничій системі.

Технологічні рішення забезпечують найкращі умови для підвищення продуктивності праці та якості продукції.

Технічні рішення визначають перспективи розвитку технологічних засобів у виробництві, забезпечують необхідний рівень механізації і автоматизації виробничих процесів.

Фінансові рішення забезпечують збалансований, стійкий стан грошових засобів виробничої системи, а також проведення розрахунків як всередині системи, так і поза нею. Рішення щодо постачання покликані забезпечити процес виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами.

При прийнятті управлінських рішень використовується метод моделювання.

Моделювання – систематизований спосіб прогнозування варіантів майбутнього та визначення потенційних наслідків альтернативних рішень та їх об’єктивне порівняння. Виділяють три  типи моделей:

Фізичні – зображують досліджуваний об’єкт у збільшеному чи зменшеному вигляді (креслення заводу, на якому можна визначити розміщення обладнання);

Аналогові – є аналогом досліджуваного об’єкту, який поводиться як реальний об’єкт, проте не виглядає як він (організаційна структура підприємства, за якою можна прослідкувати формальну залежність між посадами);

Математичні – використовуються символи для опису якостей або характеристик об’єкта чи явища (використовуються для прийняття організаційних рішень).

Запрограмовані рішення приймаються при складанні річного виробничо-фінансового плану, господарських розрахунків, завдань підрозділів, договорів підряду.

Рішення за розпорядженням реалізуються в проблемних ситуаціях, які виникають в процесі управління.

Ініціативні рішення розробляються органом або особою на основі власного пошуку і аналізу незапрограмованої проблеми.

Принцип Паретто (співвідношення 80:20) – в роботі керівника означає, що за перші 20% витраченого часу досягається 80% результатів.

Встановлення пріоритетів за допомогою АБВ аналізу передбачає розподіл усіх справ на три групи: група А – 15% кількості всіх справ, важливість яких становить 65%; група Б – 20% кількості всіх завдань, значимість яких також 20%; група В – 65% загальної кількості справ, які приносять лише 15% результату.

Відповідно до розподілу справи групи А варто виконувати керівникові самостійно і негайно. Завдання групи Б та В при можливості необхідно делегувати або виконувати потім у порядку черговості.

 

Рис. 5.1. Класифікація управлінських рішень

 

Рис. 5.2. Вимоги та модель прийняття управлінського рішення

Рис. 5.3. Методи прийняття управлінських рішень

Рис. 5. 4. Фактори, які впливають на процес прийняття управлінських рішень

Прискорений аналіз за принципом Ейзенхауера полягає у розподілі всіх справ в залежності від терміновості та важливості на чотири групи:

1.      Термінові та важливі справи (за них братися відразу і виконувати самостійно).

2.      Термінові, але менш важливі справи (виконати без затримки, при можливості делегувати).

3.      Менш термінові важливі справи (відкласти на певний час, при можливості делегувати. Якщо такої можливості немає – виконати самому).

4.      Менш термінові та менш важливі завдання (від них треба утримуватися взагалі).