СКЛАДАННЯ НОМЕНКЛАТУРИ СЕКРЕТНИХ СПРАВ. ФОРМУВАННЯ, ОБЛІК, ЗБЕРІГАННЯ ТА ВИДАЧА СЕКРЕТНИХ СПРАВ

СКЛАДАННЯ        НОМЕНКЛАТУРИ     СЕКРЕТНИХ       СПРАВ.

ФОРМУВАННЯ, ОБЛІК, ЗБЕРІГАННЯ ТА ВИДАЧА СЕКРЕТНИХ СПРАВ

    З метою правильного формування справ, надійного зберігання документів і їх пошуку розробляється номенклатура справ з урахуванням завдань та функцій установи та її структурних підрозділів.

   Основним нормативним документом при визначенні термінів зберігання та їх відбору на державне зберігання є “Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів”.  ( показати )

   Номенклатура справ є обов’язковим для кожного РСО документом, який складається для створення єдиної системи формування справ, забезпечення їх обліку, швидкого розшуку за його змістом та видом, відбору документів на державне зберігання у процесі діловодства. До номенклатури справ повинні включатися усі справи, які відображають питання діяльності установи, а також справи, тимчасово не закінчені провадженням, ті, що надійшли з інших установ для продовження їх ведення, а також журнал обліку журналів, картотек і завершених виробництвом справ.

     Номенклатура є основним обліковим документом секретних справ календарного року та підставою для їх обліку . До номенклатури  включаються усі  справи одного календарного року, перехідні, ті що надійшли з інших установ для продовження їх ведення а також журналобліку журналів, картотек і завершених провадженням справ.  У справи групуються секретні документи одного календарного року. Ведення перехідних справ дозволяється у виняткових випадках та в обмеженій кількості з питань, що вирішуються протягом декількох років. Перехідні справи вносяться до номенклатури справ кожного року за одним і тим самим порядковим номером з моменту їх заведення і до закриття з відміткою про це у номенклатурі справ минулого року  “Перехідна, ведеться з ____ року”.

Є три види номенклатур справ: типова, примірна та індивідуальна.

Типова номенклатура справ встановлює типовий склад справ для режимно-секретного органу однорідних за характером діяльності, з єдиною системою індексації і є нормативним актом.

Примірна номенклатура справ встановлює примірний склад справ для режимно-секретного органу , що однорідні за характером діяльності, але різних за структурою, і має рекомендаційний характер.

Типові і примірні номенклатури справ розробляють вищестоящі режимно-секретні органи для мережі  режимно-секретних органів, що входять до сфери їх управління і використовуються ними як методичні посібники під час складання індивідуальних номенклатур справ.

     Незалежно від наявності типової чи примірної номенклатури справ кожен режимно-секретний орган повинен мати індивідуальну номенклатуру справ.

      Номенклатура справ складається на підставі вивчення документів з усіх питань  діяльності режимно-секретного органу і таким чином, щоб кожний виконавець міг ознайомитися з тим обсягом матеріальних носіїв секретної інформації, які необхідні йому для виконання службових обов’язків. Підписується начальником РСО, обов’язково погоджується з керівником архівного підрозділу і затверджується керівником  установи, та обліковується у журналі  обліку підготовлених документів, зберігається у начальника режимно-секретного органу  установи чи у працівника, відповідального за ведення номенклатури справ, а після річної перевірки наявності документів підшивається в окрему справу з номенклатурами. Зброшуровані номенклатури справ дозволяється брати на облік у журналі обліку журналів, карток і завершених виробництвом справ.

   Кожна справа, включена до номенклатури справ, повинна мати умовне позначення (арабськими цифрами) – індекс. Індекс справ структурного підрозділу складається з індексу структурного підрозділу (за штатним розписом) та порядкового номера справи в межах підрозділу. У разі наявності у справі томів індекс ставиться на кожному томі із зазначенням: том перший,  том другий  тощо.

   Зміни та доповнення до номенклатури справ проводяться за дозволом начальника РСО і поданням керівників структурних підрозділів. До справ з відміткою “Літера М”  зміни та доповнення вносяться з дозволу особи, яка затвердила номенклатуру справ.

До номенклатури справ не включаються друковані видання, брошури, довідники, бюлетені, реферативні журнали, експрес-інформація тощо.

У номенклатурі справ протягом діловодного року в графі “Примітка”  робиться відмітка про заведення і включення нових справ, про перехідні справи, про посадових осіб, відповідальних за формування справ тощо.

      Томи справ та журнал обліку журналів, картотек і завершених виробництвом справ вносяться до номенклатури справ в міру заведення із зазначенням дати заведення справи (тому), прізвищ та ініціалів усіх виконавців, яким надається право користування відповідною справою, прізвище та ініціали виконавця, відповідального за ведення справи (тому). По закінченні справ (томів) у номенклатурі справ робиться запис про дату закінчення справи  (тому), кількість аркушів та про інші необхідні дані.

   У разі заведення справ, непередбачених номенклатурою справ, вони вносяться до відповідного розділу номенклатури під час їх заведення. З цією метою у кожному розділі номенклатури справ залишаються резервні номери.

       Якщо передбачену номенклатурою справ справу не було заведено, то після закінчення року в номенклатурі справ у графі  “Примітка”  робиться відмітка  “Справа не заводилася”,  яка завіряється підписом начальника чи працівника РСО, відповідального за формування справ.

Після закінчення поточного року номенклатура справ обов’язково закривається, в кінці номенклатури робиться підсумковий запис, у якому вказується кількість заведених справ  (томів) постійного і тимчасового зберігання та справ, які переходять на наступний рік. Підсумковий запис скріплює своїм підписом особа, відповідальна за секретне діловодство. При заведенні нового журналу обліку журналів, карток і завершених виробництвом справ попередній журнал обліковується в ньому.

Номенклатуру справ щорічно (не пізніше листопада-грудня) переглядають, аналізують і уточнюють.

Номенклатура справ підлягає перепогодженню з відповідним державним архівним підрозділом один раз на п’ять років або у разі змін у структурі, функціях та характері роботи РСО.

Формування справ – це групування виконаних документів у справи відповідно до номенклатури справ.

Під час формування справ слід дотримуватися  таких правил:

−   групувати у справи тільки оригінали (у разі їх відсутності – засвідчені в установленому порядку копії) правильно оформлених і виконаних документів, не допускати включення до справ чорнових, особистих, дублетних документів, документів, що підлягають поверненню, та розмножених копій;

−   групувати у справи документи одного діловодного року (за винятком перехідних справ);

−   групувати у справи окремо документи постійного і тимчасового строків зберігання.

      Як виняток, коли цього вимагає специфіка роботи, документи постійного і тимчасового строків зберігання, пов’язані з вирішенням одного питання, можуть групуватися протягом діловодного року в одну справу. Після закінчення діловодного року або перед передачею справи в архівний підрозділ документи повинні бути розкладені у відповідні справи згідно з номенклатурою:

−   в одній справі групуються документи постійного строку зберігання, в іншій – тимчасового;

−   включати до справи документи тільки з одного питання або групи споріднених питань, що становлять єдиний тематичний комплекс – спочатку ініціативний документ, а потім всі інші у логічній послідовності;

−   якщо документи за своїм змістом і строками зберігання не можуть бути згруповані у справи, передбачені номенклатурою, заводять нову справу з обов’язковим внесенням її найменування та строку зберігання в діючу номенклатуру справ;

−   документи, створені за допомогою автоматизованої системи, групуються у справи на загальних підставах;

−   справа не повинна перевищувати 250 аркушів (30…40 мм завтовшки).

         Документи всередині справи розміщуються у хронологічному чи логічному порядку або у їхньому поєднанні. Працівники режимно-секретного органу по закінченні робочого дня перевіряють наявність отриманих та опрацьованих протягом робочого дня документів, переглядають розкриті пакети та прокладки. В пакетно-контрольному журналі роблять підсумковий запис за підписом працівника режимно-секретного органу  про кількість отриманих та зареєстрованих документів.

 Справи, передбачені номенклатурою справ, заводять за такими ознаками:

−   предметно-показниковою або тематичною, коли документи групують у справи за їх змістом, тобто відносяться до одного й того ж питання чи до однієї й тієї ж теми;

−   номінальною  (за видами документів:  накази, звіти, протоколи, акти тощо);

−   кореспондентською, коли у справи об’єднуються документи з листування з однією чи кількома установами, та за іншими ознаками.

     Формування справ, їх оформлення здійснюють у відповідності з правилами, що встановлені Держкомархівом України.

       Справа не повинна перевищувати 250 аркушів формату А4 (210х297 мм) і 30…40 мм  завтовшки, документи підшиваються на чотири проколи спеціальними суровими нитками або дратвою. При цьому металеві скріплення (скріпки, булавки) вилучаються з документів. У разі надходження на підшивку документів більшої кількості заводять наступний том справи із зазначенням його чергового номера. Включення до справи документів, які не відносяться до нього, а також чернеток та документів, що підлягають поверненню, заборонено.

   Документи постійного зберігання формують у справах окремо від документів тимчасового зберігання.                        

    До справ підшивають тільки виконані та правильно оформлені документи. При прийманні виконаних документів для підшивки до справ перевіряють правильність їх оформлення: наявність підписів, відміток про виконання, дат, номерів, засвідчуючих написів, правильність направлення документів до справ, розсилки, прізвищ виконавців, а також відповідність грифа секретності документів грифу секретності справи.

     Нумерація аркушів, прошивка та опечатування журналу, проставлення засвідчуючого штампа та його заповнення, наклейка та заповнення етикеток. Взяття на облік облікового журналу чи картотеки.

Заведену справу, відповідно до затвердженої номенклатури, обліковують в журналі обліку журналів, карток і завершених виробництвом справ. На обкладинці справи (тому) проставити: назву установи і структурного підрозділу; найменування і номер справи; гриф секретності повинен відповідати найвищому грифу секретності відомостей, які містяться у документах, що знаходяться у справі; стаття і строк зберігання; номер тому (при необхідності); дата відкриття; список осіб допущених до справи; внутрішній опис документів, що знаходяться у справі, відмітка в номенклатурі про заведення справи.

У заголовках справ з розпорядчими документами вказують вид документів та їх характер  (оригінали або копії).

    Дата заведення справ, що проставляють у номенклатурі справ, повинна відповідати даті надходження першого документа для підшивки до цієї справи. Дати початку та закінчення справи мають відповідати кінцевим датам підшитих до неї документів. Ці дати проставляють на обкладинці справи, завершеної виробництвом.

    Обкладинки справ виготовляють відповідно до вимог державних стандартів. На зворотному боці обкладинки кожної справи  (тому) вказують перелік співробітників, яким дозволено ознайомлення із справою  (томом), згідно зі змістом номенклатури справ.  Зміни у списку на право користування справою заносяться тільки на підставі змін у номенклатурі справ. Список підписує начальник РСО.

    Одночасно зі справою заводять картку обліку видачі документа (справи), яка зберігається у конверті, що прикріплений до внутрішній стороні першої обкладинки справи,  і разом з нею передають до архіву. У картці зазначають прізвища осіб, яким видається справа (том) для роботи, міститься їх підпис про отримання, зазначається дата видачі і повернення, а також підпис працівника РСО, що засвідчує повернення справи (тому) до РСО. Якщо є необхідність, працівник може ознайомитися тільки з окремими документами, що містяться у справі (тому). В цьому випадку  в картці обліку видачі документа (справи) зазначають відповідні номери сторінок. Якщо картку повністю заповнено, заводиться нова картка, яка додається до заповненої і вони зберігаються разом із справою. Заповнена картка заноситься до внутрішнього опису справи – нижче її підсумкового запису, але не нумерується і аркушем справи не вважається.

              Обчислення термінів зберігання документів проводиться з першого січня року, який іде за роком закінчення їх діловодством. Наприклад, обчислення терміну  зберігання справ, закінчених діловодством у 2007 р,  починається з першого січня 2008 р.

               Під час підшивки документа до справи необхідно перевірити номер справи на документі, обкладинці справи, номер документа та дата – на документі і у внутрішньому описі документів, що знаходяться у справі, номер примірника на документі, у внутрішньому описі; кількість аркушів в документі і фактично підшитих до справи; нумерація аркушів: на документі, у внутрішньому описі.

В інтересах забезпечення режиму секретності окремі документи протягом року можуть підшиватися швидкозшивачем або зберігатися у папках з клапанами, а після закінчення року – підшиватися до справи. У справах швидкозшивача та у папках з клапанами ведеться внутрішній опис зібраних там документів та оформлюється титульний аркуш. У разі потреби виконавцям видаються тільки ті документи, які безпосередньо відносяться до їхньої службової діяльності. При цьому у картках обліку видачі документів (справ) записують номер виданого документа, номер примірника та кількість його аркушів.

    Усі завершені справи повинні бути правильно оформлені: аркуші справи зброшуровані та пронумеровані, складено внутрішній опис документів, що знаходяться у справі, в описі та на спеціально підшитому аркуші у кінці справи  (тому)  зроблено завіряючий напис.

Усі підшиті до справи (тому)  документи нумеруються поаркушно, номери проставляються у правому верхньому куті аркуша поза текстом документа; назва документа з його номером  вносяться до внутрішнього опису документів, що знаходяться в справі.

     Аркуші внутрішнього опису нумеруються окремо. Їх кількість вказується у засвідчуючому написі після загальної кількості аркушів справи. Аркуші ознайомлення з розпорядчими документами підшиваються до справи разом з цими документами, заносяться до внутрішнього опису та нумеруються.

        Після закінчення справи (тому)  наприкінці внутрішнього опису вказують  (цифрами та прописом)  кількість внесених до справи  (тому)  документів, а також посада та прізвище співробітника РСО, який оформив цей опис, а на спеціально прикріпленому у кінці справи  (тому)  аркуші роблять напис  (цифрами та прописом) про кількість підшитих до справи  (тому)  аркушів. Про наявність цього аркуша роблять запис у внутрішньому описі. Справу  (том)  з документами прошнуровують, опечатують  (пломбують)  та засвідчують у працівника РСО, що оформляє справу  (том).  Опечатування справи (тому)  роблять за допомогою паперової наклейки з відтиском печатки РСО “Для пакетів”. Її наклеюють так, щоб захопити нитки прошивки справи  (тому).

      Справу видають виконавцю, якому дозволено ознайомлення з нею, під розпис у картці обліку видачі документа (справи), а також необхідно перевірити наявність дозволу на видачу справи, проставлення прізвища виконавця та дати видачі, кількість аркушів, розпис виконавця за отримання справи. Ці картки є основою для контролю за своєчасним поверненням документів та справ до РСО. Справи повертають у той же день особи, яким були видані вони для роботи. Якщо виконавцю необхідно ознайомитися тільки з окремими документами, що знаходяться у справі, до якої виконавець не має прямого відношення, то таке ознайомлення  проводять з письмового дозволу начальника підрозділу, до тематики якого віднесено справу, у присутності працівника РСО.