Стаття: РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗНМ ЗАСОБАМИ АРТ-ТЕРАПІЇ

УДК 376-056.264-053.4:615.85

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗНМ ЗАСОБАМИ АРТ-ТЕРАПІЇ

Слесар Н. І.

Резюме: У статті розглянуто особливості розвитку пізнавальних процесів у дошкільників за допомогою застосування засобів арт-терапії.

Ключові слова: арт-терапія, загальний недорозвиток мовлення, пізнавальні процеси, порушення мовлення, психо-корекція.

Резюме: В статье рассмотрены особенности развития познавательных процессов у дошкольников с помощью применения средств арт-терапии.

Ключевые слова: арт-терапия, общее недоразвитие речи, познавательные процессы, нарушения речи, психо-коррекция.

Keywords: art therapy, general underdevelopment of speech, cognitive processes, speech disorders, psycho-correction.

       Постановка проблеми. В даний час дошкільники з вадами мовного розвитку складають найчисленнішу групу дітей що мають відхилення у розвитку.  Про зростання кількості дітей, що мають вади мовлення говорили Р. Левіна, Л. Волкова, Т. Філічева, Г. Чіркіна та інших. В працях цих дослідників відображено всебічний аналіз мовленнєвих порушень у дітей.

Серед сучасних дослідників на значне зростання кількості дітей з порушенням мовлення вказують Ю. Гаркуша, О. Усанова, В. Юртайкіна. Серед великої кількості мовленнєвих порушень найбільш частою мовною патологією є загальний недорозвиток мовлення. Під загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ) у дітей з нормальним слухом та інтелектом слід розуміти таку форму мовної аномалії, при якій порушується формування кожного з компонентів мовної системи: фонетики, лексики, граматики [1;66].

Мета статті та завдань роботи. Висвітлити та узагальнити вплив арт-терапії на розвиток пізнавальних процесів дошкільників з ЗНМ та шляхом експериментальної перевірки визначити найбільш розповсюджені та ефективні форми розвитку пізнавальних процесів у дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення.

Виклад основного матеріалу дослідження . Незважаючи на наявні в корекційній психології дослідження, які присвячені розвитку пізнавальних процесів дітей із загальним недорозвиненням мовлення (В. Бельтюков, І. Егорова, С. Зверева, Р. Лалаева, І. Левченко, Е. Мастюкова, Л. Переслені, Т. Фотекова та інші). За даними цих дослідників у більшості дітей із ЗНМ недорозвинені  немовні психічні функції: увага, сприймання, пам'ять, мислення -, які тісно пов'язані з вимовою. Для цих дітей характерні як типологічні, так і індивідуальні особливості стану мовних і немовних психічних функцій [1;48].

 За даними Н. Жукової, Т. Філічева, Г. Чіркіна, при відносно збереженій смислової, логічної пам'яті у дітей із ЗНМ знижений рівень вербальної пам'яті, страждає продуктивність запам'ятовування. Низька активність пригадування часто поєднується з обмеженими можливостями розвитку пізнавальної діяльності. Діти з мовною патологією в цілому володіють повноцінними передумовами для оволодіння розумовими операціями, доступними їх віку [4;234]. Але можуть відставати в розвитку словесного мислення (без спеціального навчання відчувають труднощі в оволодінні аналізом і синтезом, порівнянням і узагальненням). Порушення пізнавального розвитку дітей з ЗНМ все частіше спонукають педагогів до пошуків найбільш ефективних засобів корекції цих порушень, одним з  провідним серед яких є арт-терапія.

Арт-терапія (лат. ars - мистецтво, грец. Therapeia - лікування) - це вид терапії, яка використовує мистецтво як терапевтичний фактор. Це зцілення за допомогою будь-якої художньої творчості [5;59]. Вона включає в себе величезну кількість психо-корекційних методик, які належать до різних видів мистецтва і диференціюються залежно від лікувального, корекційного та психопрофілактичного впливу на людину.

На сьогоднішній день зарубіжними (Е. Сеген, Ж. Демор, О. Декролі) і вітчизняними фахівцями (Л. Виготський, А. Граборов, В. Кащенко) накопичений багатий досвід використання арт-терапії в роботі з дітьми, в тому числі, дошкільного віку. Про те, що мистецтво позитивно впливає на ЦНС, що підтверджували  у своїх роботах відомі психіатри А.  Гросман і В. Райков. Мистецька діяльність  цікава для дошкільників, а широкий спектр арт-терапевтичних методик дає можливість розкритися кожній дитині. В силу відсутності чітких умінь і багатого життєвого досвіду не може використовувати всі грані арт-терапевтичного процесу, але, взаємодіючи з фахівцем, здійснює маніпуляції з різними матеріалами, розкриває творчий потенціал, отримуючи, різнобічний розвиток .  

Сутність арт-терапії полягає в терапевтичному та корекційному впливі мистецтва на людину засобами творчої діяльності, виведенні переживань у зовнішню форму через продукт діяльності, а також у створенні нових позитивних переживань, народженні креативних потреб і способів їх задоволення. Головна мета терапії - гармонійний розвиток дитини, розширення можливостей соціальної адаптації, за допомогою мистецтва, участі в суспільному і культурному житті в мікро- і макросередовищі[5;163]. Терапія мистецтвом за своєю природою радикальна. Вона пов'язана з розкриттям внутрішніх сил людини і дає можливість дітям із ЗНМ розслабитися, виплеснути негативні думки і почуття; розвиває навички прийняття рішень, дозволяє працювати з думками і почуттями; розвиває спонтанність і вдосконалює увагу, пам'ять, мислення ( когнітивні навички); вчить спілкуватися на естетичному рівні (використовуючи образотворчі, рухові, звукові засоби), підвищує художню компетентність, реалізує здатність до творчості.

Арт-терапія забезпечує позитивний ефект завдяки:1)«цілющим» можливостям художньої творчості, яка є мостом між світом фантазії і світом реальності. Вона включає себе елементи і того й іншого, дозволяючи створити якийсь синтез, який ні дитина, ні дорослий не можуть створити без допомоги художніх засобів. 2) Відносинам дитини з арт-терапевтом. Арт-терапевт під час занять постає перед дитиною як значимий дорослий. В  ході арт-терапевтичних занять у дитини формуються навички психологічної автономності, символічної комунікації та саморефлексії. 3) Інтерпретації і вербального зворотного зв'язку. Заняття несуть діагностичний, зцілювальний та навчальний ефект. У міру того, як дитина переводить свій внутрішній досвід у творчість, вона часто стає здатна і описати його. Коли малюнок втілює почуття, і дитина починає активно взаємодіяти з образом, стають можливими психічні зміни за допомогою самого малюнка.

Вданий час різні види арт-терапії представлені практично у всіх країнах як в медицині (при нервово-психічних, соматичних захворюваннях), так і в психології (загальної, медичної, спеціальної), оскільки при будь-якій структурі порушення так чи інакше порушується афективна сфера.

 Напрями арт-терапії в цілому відповідають видам мистецтв, а різноманітність технік практично не обмежена. Виділяють власне арт-терапію (візуальні види мистецтва), музикотерапію, танце-рухову терапію, драматерапію, казкотерапію, бібліотерапію, пісочну терапію, маскотерапію, етнотерапію, ігротерапію, кольоротерапію, фототерапію, лялько-терапію, орігамі. Зараз з'являється все більше і більше нових напрямків, які стоять на стику арт-терапії та інших напрямків психотерапії: артсинтезтерапія, пісочна терапія [5;203].

У своїх працях Л.  Виготський, Д.  Ельконін, А.  Запорожець, Е.  Ільенков, М.  Коган, Б.  Неменскій та інші вчені, так само відводять мистецтву величезну роль у формуванні особистості дитини. Вони в своїх роботах зазначали, що прилучення дитини до мистецтва, «занурення» його в світ єдності почуттів і думок, що перетворюють людину, збагачує її, розкриває творчий потенціал [3;79].

Таким чином, не можна вирішувати актуальні проблеми сучасності поза мистецтвом - найпотужнішим засобом виховання та освіти. У цьому зв'язку назріла нагальна потреба в подальшому розвитку такої дисципліни, як арт-педагогіка, її відділення від чисто психотерапевтичного сегмента, а так само включення спецкурсів з арт-педагогіки та арт-терапії в систему підготовки фахівців освітньої та культурно-дозвільної сфер.

Висновки та перспективи подальших досліджень.       

Отже, спираючись на багаторічні дослідження фахівців А.  Гросмана, А.  Запорожеця, В. Райкова,  Д.  Ельконіна, М.  Когана та інших  можна зробити висновок, що використання засобів арт-терапії розвиває особистість, розширює загальний і художній кругозір, реалізує пізнавальні інтереси дітей. Арт-терапія дозволяє проблемним дітям відчути світ у всьому його багатстві і різноманітті, а через художні види діяльності навчитися його перетворювати. Мистецтво є, з одного боку, джерелом нових позитивних переживань дитини, народжує креативні потреби, способи їх задоволення в тому чи іншому вигляді, а з іншого боку є засобом реалізації соціально-педагогічних технологій .

У цьому зв'язку детальне вивчення та розвиток арт-терапії може стати позитивним кроком до подальшого вдосконалення альтернативних шкіл вітчизняної освіти. Звичайно, позначається недолік в освітніх програмах з даних дисциплін, проблема вимагає детального опрацювання та дотримання професійної етики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ :

1.            Актуальные проблемы логопедии: преодоление речевых нарушений у детей и взрослых: Сборник научных трудов/ МГПИ.- М., 1980. – 259 с.

2.            Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. - М., 1956. – 465 с.

3.            Ефименкова Л.Н. Формирование речи у дошкольников. – М., 1985. – 364 с.

4.            Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичёва Т.Б. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников. – М., 1990. – 316 с.

5.            Медведева Е.А. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании: учебник/Е.А. Медведева, И.Ю. Левченко, Л.Н. Комиссарова, Т.А. Добровольская М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 248с.

6.