Статья по воспитательной работе.

«Як лікар досліджує безліч факторів,  від яких залежить здоров’я людини, так і педагог повинен досліджувати  духовний світ людини» В. Сухомлинський     Від нас – педагогів, які на кожному кроці доторкаються до  чутливого, відкритого серця дитини, ­ великою мірою залежить те,  щоб вона стала справжньою людиною, людиною з високими життєвими цінностями, яка вміє жити серед людей і для людей. Молода людина,  яка входить у життя, на мій погляд, має володіти такими якостями: інтелігентністю, високим рівнем культури;  патріотизмом; ініціативою, творчістю; ­ ­ ­ ­ умінням володіти собою у складних життєвих ситуаціях,  самоконтролем, самодисципліною; ­ високою працездатністю.     Виховання цих якостей здійснюється через різноманітні форми  роботи, як в школі, так і за її межами. Зараз, я – класний керівник  суспільно­гуманітарного 10­А класу. Це значно полегшує виховну  роботу, бо вона здійснюється на історичному матеріалі. Учні  формують громадську позицію на прикладі загальнолюдських  цінностей. На мій погляд, історія – це саме той предмет, який за умов  умілого викладання дає невичерпні можливості. На своїх уроках я  намагаюсь навчити учнів мислити критично, безкорисливо віддавати  свої сили, розум, інтелект служінню рідному народові. А інтелект без  душі мало чого вартий, тому я прагну в душі кожного учня будувати  духовний храм, плекати високі моральні якості.     Україна переживає нині досить скрутні часи. Складна економічна та політична ситуації ускладнює соціальні проблеми. Небезпечною є  культурна криза, яка спричиняє духовну деградацію суспільства,  розмивання ціннісних орієнтирів і моральний занепад. Нація, в якій  нівелюються духовні цінності, приречена на загибель. Тому для мене  головне призначення – навчити учня бути людиною з високою  духовністю, бо те, чим керується окрема людина в своїх діях, досить  чітко висвітлює її глибинну сутність. Якщо особистість сповідує високі життєві цінності, то цілі й засоби її досягнення також будуть  високими і гуманними. Ось чому вся моя діяльність спрямована на  формування у школярів стійкої системи глибоких морально­ етичних цінностей.     Головні проблеми класу:  ­ духовно­моральне виховання, яке реалізується через формування життєвих цінностей; ­ виховання культури міжособистісного спілкування, прищеплення навичок культури людських стосунків; ­ виховання громадянина країни.     Ці проблеми вирішуються мною через комплексну цільову  програму, яка реалізується не лише в школі, а й за її межами, в різних  місцях і за різних обставин, бо, як сказав В. Сухомлинський: «… вчитель, який зустрічається з учнями лише на уроці, не знає  дитячої душі, а хто не знає дитини, той не може бути  вихователем».     Цілеспрямована організація виховної роботи містить в собі декілька ідей: ­ ­ ­ ідея життєвих фаз і традицій; ідея громадянського виховання; ідея олюднення стосунків. Ідея життєвих фаз і традицій Мета: виховання культури міжособистісного спілкування,  формування життєвих цінностей. Ідея громадянського виховання: Мета: виховання патріота, громадянина України; виховувати  любов до суспільства, природи, батьківщини, повагу до історії  свого народу, гордість за країну. Ідея олюднення стосунків: Мета: навчити любити й поважати людину, виховувати повагу до  людини; викорінювати насильство одних над іншими, грубощі,  хамство, агресивність, зарозумілість.  Методи виховання: ­ лекційний ­ метод практичних робіт ­ метод самостійної роботи ­ аналіз конкретних ситуацій ­ Форми виховання: ­ тематична дискусія ­ анкетування ­ наявність та використання психолого­педагогічного  ігри спостереження у формуванні особистості ­ тренінги ­ години спілкування – основні форми виховання.     Ідея формування у школярів стійкої системи глибоких морально­ етичних цінностей стала провідною у багатьох педагогічних  концепціях (Г. Ващенко, Г. Сковорода, В. Вернадський, В. Франкл, Н.  Химич, Л. Фрідман, Т. Пушкіна), але за основу я завжди використовую педагогічні поради В. Сухомлинського. Кожен учень в щоденник  записує ці поради.     Поради В. Сухомлинського учневі: ­ Не глуши голос совісті.  ­ Умій відчувати поряд із собою людину, умій розуміти її душу,  бачити в її очах духовний світ, радість, горе, нещастя.  Ніколи не забувай, що ти живеш серед людей. ­  Якщо будеш думати, що тільки всі тобі зобов'язані, а ти ­ нікому,  виростеш хамом і споживачем. ­ Щастя, свобода немислимі без обов'язку. Хто думає прожити  щасливо без обов'язку, той стане нещасною людиною. ­ Будь співчутливим і не будь байдужим. ­ Мати, батько, Вітчизна — найдорожчі, найрідніші твої багатства. ­ Умій співчувати не лише словом, а й ділом — це головне. ­ Будь мислителем, шукачем, допитливим добувачем знань.  ­ Постав над собою і сто вчителів — вони будуть безсилі, якщо ти не  можеш сам примушувати себе й сам вимагати від себе. ­ Найголовнішим джерелом знань І невичерпним джерелом твого  духовного багатства є книга. ­ День без думки, без читання , без розумового напруження — марно  прожитий день. ­ Неоціненне багатство, яке здобувається в роки дитинства та     юності, ­ це знання. ­ У 16 років ти вже повинен свідомо поставити перед собою питання:  для чого я живу на світі? І дати на нього відповідь громадянина. ­ Вірність слову ­ твоя особиста честь. ­ Велике зло ­ це лінощі. ­ Найважче — мужність повсякденної, багаторічної праці. Знайди собі  ідеал цієї мужності й невідступно йди за ним. ­ Будь скромним. Бережи свою гідність. ­ Перед тим, як полюбити в дівчині жінку, полюби в ній людину. ­ Умій керувати своїми бажаннями. ­ Бережи честь змолоду.     Авторський характер досвіду полягає в розробці системи  оригінальних сценаріїв уроків та часів спілкування для кожного класу  із використанням освоєних та адаптованих інноваційних педагогічних  технологій та різноманітних засобів навчально­виховного процесу. Ось приклади тематики уроків спілкування для учнів десятих класів: «Життєві цінності»: 1. У чому краса людини? 2. Чи треба спішити жити? 3. Чи легко ти знаходиш друзів?  4. Чи справжній ти друг? 5. Що таке щастя? 6. Хто для тебе авторитет і чому? 7. Твій ідеал – який він? 8. Що ти думаєш про своє покоління? 9. Твоє захоплення. 10. Про юнака і дівчину. 11. Чи можна змінити свій характер? 12. Як стати цікавою людиною? Тематика виховних годин, уроків спілкування, діяння,  думання диспутів, і бесід. Громадянське виховання: 1. Україні слава нині і повік. 2. Їх тут триста, як скло, товариства лягло. 3. Чорнобиль не має минулого часу. 4. Свято пам’яті українських січових стрільців. 5. Україно моя, Україно! Я для тебе на світі живу! 6. «Свічка пам’яті: голодомор 1932­1933 року» 7. Трагедія Бабиного Яру 8. Ціна перемоги. Втрати та здобутки України в роки II Світової  війни. 9. Пам'ять героїв Української революції. 10. «Як довго ця війна тривала» ­ радянсько­афганська війна.   11. Жінки в історії: Анна Ярославна.  Не кожен учень згодом стане відомим діячем науки, культури,  економіки або політики. Не кожного природа наділила  винятковими задатками або талантом. Але всі учні повинні стати  справжніми людьми з високими життєвими цінностями. Ось чому  моя виховна діяльність завжди буде актуальна, бо відсутність  моральності відразу заповнюється аморальністю, відсутність  гуманності ­ агресивністю, відсутність добра – злом. Тому так  необхідно заповнювати життя дітей тим, що для кожного дорослого є світлим, гуманним, гармонійним, добрим, чистим, неспотвореним  брудом вигоди та користі.