Стилі управління та їхня характеристика
Стиль керівництва є ключовим фактором управління.
Стиль управління – це система постійно застосовуваних певним керівником методів, форм, правил і прийомів керівництва.
Слово «стиль» – грецького походження, воно означає «почерк». Отже, можна вважати, що стиль керівництва – це свого роду «почерк» у діях менеджера. Стиль управління являє собою манеру і спосіб поводження менеджера в процесі підготовки й реалізації управлінських рішень.
Фактори, що впливають на стиль.
1. Об’єктивні:
– закономірності управління;
– обов’язкові вимоги до керівників;
– особливості сфери діяльності організації;
– стиль роботи вищих органів управління;
– соціально–психологічні особливості підлеглих. 2. Суб’єктивні
– культурний рівень керівника;
– ступінь володіння знаннями сучасного менеджменту;
– життєві принципи й цінності керівника;
– практичний досвід і ділові якості.
Розрізняють такі стилі лідерства:
– авторитарний;
– демократичний;
– ліберальний.
1. Авторитарне управління – управління, при якому керівник сам
визначає групові цілі, сам приймає рішення. На підлеглих керівник впливає
через накази, розпорядження, які не підлягають обговоренню. Авторитарний стиль управління має різні форми:
А. Патріархальне управління – усі «члени сім'ї» повинні слухатися керівника, який вважає підлеглих не здатними приймати рішення.Усі підлеглі є«діти» керівника і він має про них турбуватись.
Б. Автократичне управління – більш притаманне інституціям(державі, підприємству), ніж окремим особам. Керівництво здійснюється апаратом через підлеглі інстанції, які впроваджують рішення автократа.
В. Бюрократичне управління – управління, за яким керівники всіх рівнів займають своє місце в структурі управління організацією і мають право на виконання даних їм повноважень.
Г. Харизматичне управління – за лідером визнаються видатні, єдині у своєму роді якості. Тому він може побажати будь–якої жертви від підлеглих і не зобов’язаний про них турбуватись.
|
2. |
Демократичне |
управління – стиль управління, за яким керівник мобілізує |
|
|||
|
групу на колективну розробку рішень і колективну їх реалізацію.Він організовує |
|
|||||
|
систематичний обмін інформацією,думками, на підлеглих діє переконаннями, |
|
|||||
|
порадами, аргументами. |
|
|
|
|
|
|
|
Демократичний |
стиль |
керівництва |
характеризується |
високим |
рівне |
|
|
децентралізації повноважень, вільним прийняттям рішень і виконання завдань, |
|
|||||
|
оцінкою роботи після її завершення.Керівник турбується про |
забезпечення |
|
||||
|
працівників необхідними ресурсами. |
|
|
|
|||
|
3. |
Ліберальне управління – належить до пасивного стилю керівництва. За цим |
|
||||
|
стилем |
керівництва відмічається низький рівень вимог до підлеглих.Головні |
|
||||
|
засоби |
впливу – це прохання та |
інформація. Ліберальне керівництво |
ґрунтується |
|
||
майже на повній свободі у визначені своїх цілей і контролі своєї власної роботи. Жоден із наведених стилів– не універсальний. Найчастіше трапляються
змішані стилі.
Скачано с www.znanio.ru
Материалы на данной страницы взяты из открытых источников либо размещены пользователем в соответствии с договором-офертой сайта. Вы можете сообщить о нарушении.