Сутність дебіторської заборгованості

Сутність дебіторської заборгованості

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість".

Дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Відповідно до виникнення і строків погашення розрізняють довгострокову і поточну дебіторську заборгованість.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Теперішньою вартістю є сума, яка підлягає отриманню, що визначена за відповідною поточною відсотковою ставкою за вирахуванням резерву сумнівних боргів та витрат на отримання дебіторської заборгованості в разі потреби.

Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості використовують рахунок 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші  необоротні активи", до якого відкривають субрахунки: 181 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду", 182 "Довгострокові векселі одержані", 183 "Інша дебіторська заборгованість".

За дебетом субрахунків 181 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду", 182 "Довгострокові векселі одержані", 183 "Інша дебіторська заборгованість" відображають виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення (списання).