Тема 1. Економічний аналіз як галузь економічної науки. Предмет, об’єкт і завдання економічного аналізу

Тема 1. Економічний аналіз як галузь економічної науки. Предмет, об’єкт і завдання економічного аналізу

Ключові слова та поняття: наука, пізнання, дослідження, принципи економічного аналізу, об’єкт і суб’єкт економічного аналізу, показники, чинники (фактори), ринкова економіка, сутність економічного аналізу, завдання економічного аналізу, мета економічного аналізу, предмет економічного аналізу, результати аналізу, оптимальні управлінські рішення.

Економічний аналіз як наука являє собою систему спеціальних знань, які базуються на законах розвитку і функціонування систем і направлені на пізнання методології оцінки, діагностики і прогнозування фінансово-виробничої діяльності суб’єктів господарювання.

Аналіз – термін латинського походження і означає розчленування (розкладання) предмета чи явища на складові частини, що дозволяє проникнути в глибинну сутність досліджуваного процесу, зрозуміти взаємозв’язок між окремими частинами та явищами в цілому, залежність його від різних факторів, внаслідок чого можливий підхід до синтезу, тобто узагальненню одержаних даних, найбільш повно розібратись у досліджуваному явищі, отримати можливість активно на нього впливати.

Метою економічного аналізу є вивчення результатів діяльності всіх підприємств і господарських організацій, визначення впливу факторів на показники їх роботи для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності їх діяльності.

Економічний аналіз як наукова дисципліна – це система спеціальних знань, пов’язана з дослідженням існуючих економічних процесів і явищ господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, з виявленням глибинної їх суті і причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов’язань, виробничих потужностей, та об’єктивною оцінкою їх виконання.

Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність суб’єктів господарювання різних форм власності, що спрямована на досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах, відображена через систему економічної інформації. Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчати і роботу окремих галузей, регіонів і всього господарства країни у цілому.

Об’єкти аналізу – це передусім окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Всі об’єкти аналізу у своїй сукупності складають предмет економічного аналізу. Об’єктами аналізу, наприклад, можуть

6

бути виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції і прибуток тощо.

Систематизований перелік об’єктів чи питань аналізу, що вивчаються в курсі, утворюють його зміст. Виходячи з цього та взявши до уваги сформований погляд у більшості підручників та посібників з економічного аналізу, необхідно виділити наступні розділи: теоретичні основи економічного аналізу; аналіз виробництва та реалізації продукції; аналіз собівартості продукції; аналіз прибутку та рентабельності; аналіз фінансового стану підприємства. Кожний із наведених розділів має свій внутрішній зміст, який наповнюється конкретним понятійним апаратом, показниками, методиками дослідження, визначенням шляхів покращення їх стану та вдосконалення методики їх аналізу. У зв’язку з цим перед економічним аналізом були поставлені такі завдання:

1)                          оцінювання діяльності підприємства, його виробничих та інших підрозділів, окремих явищ і показників;

2)                          виявлення і визначення величини внутрішньогосподарських резервів;

3)                          сприяння оперативному управлінню підприємством і поточному контролю;

4)                          контроль за роботою підприємств та установ усіх форм власності. Економічний аналіз досліджує дію економічних законів, які проявляються

в   закономірностях та тенденціях розвитку господарств, що є одним із напрямів підтвердження об’єктивності та обґрунтованості напрацювань економічної теорії, цим самим сприяє науковому обґрунтуванню її категорій та законів, забезпечуючи взаємопов’язане вивчення процесів та явищ в їх становленні та розвитку, в кількісних та якісних змінах, появі типового, нового, прогресивного та виміру ступеня впливу окремих факторів на ці процеси та явища.

Класифікація економічного аналізу має важливе значення для розуміння його змісту і задач.

За галузевою ознакою економічний аналіз поділяється на:

–  галузевий;

–  міжгалузевий.

За ознакою часу економічних аналіз буває:

– перспективний (попередній, перспективний);

– наступний (ретроспективний):

– оперативний (ситуаційний);

– підсумковий (заключний).

За просторовою ознакою виділяють економічний аналіз:

– внутрішньогосподарський;

– міжгосподарський (техніко-економічний; фінансово-економічний; управлінський; соціально-економічний; економіко-екологічний; маркетинговий.

За методикою вивчення об’єктів економічних аналіз буває:

– порівняльний;

– факторний;

– діагностичний;

– маржинальний;

– економіко-математичний;

7

– економіко-статистичний (детермінований; стохастичний)

– функціонально-вартісний.

За суб’єктами (користувачами) аналіз поділяється на:

– внутрішній;

– зовнішній.

За охопленням об’єктів дослідження аналіз буває:

– суцільним;

– вибірковий.

За змістом програми аналізу буває:

– комплексний аналіз;

– тематичний аналіз

Економічний аналіз як самостійна функціональна наука обслуговує інші функціональні науки. Діяльність підприємств регулюється безпосередньо через планування: економічний аналіз виробничих показників за попередній період створює базу для подальшого обґрунтування та удосконалення планування в конкретних умовах господарювання. Планові показники є критерієм для оцінки кожної ланки виробництва, а планування – одним із головних постачальників інформації.

Показники, що характеризують окремі сторони виробничо-господарської діяльності підприємства та його роботу взагалі, знаходяться між собою в складної взаємозалежності. Кожний економічний показник при аналізі розглядається по складовим частинам як результат впливу на нього окремих факторів. Під фактором при аналізі розуміються умови досягнення визначеного економічного результату, який характеризується відповідним показником, або причини, що впливають на результати цього процесу. При цьому резервами називають невикористані можливості поліпшення господарських результатів, що аналізуються. Вони поділяються на: внутрішньогосподарські та зовнішні, не передбачені планом та виявлені в процесі їх виконання, поточні та перспективні.

В                                    свою чергу кожна група поділяється на підгрупи. Так внутрішньогосподарські резерви класифікують за часом дії, часом використання, ступеню впливу, формою впливу на ефективність виробництва, часом окупності витрат на реалізацію резервів, місцем утворення.

Таким чином в системі методів управління підприємством економічний аналіз дозволяє здійснити контроль за видами діяльності, обґрунтувати управлінські рішення, виявити і найповніше використати резерви виробництва. Ці задачі можуть бути вирішені в процесі аналізу економічної інформації про діяльність підприємств, об’єднань, структурних підрозділів. При цьому попереднім джерелом економічної інформації є дані бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку про стан і рівень використання усіх видів ресурсів, процесу виробництва продукції, її реалізації, фінансових результатів тощо, а також плани виробничо-господарської діяльності підприємства.

В                              процесі аналізу економічні показники зіставляються з плановими даними, з показниками попередніх періодів даного та інших підприємств. Визначається позитивний та негативний вплив різноманітних факторів,

8

досліджуються причини відхилень, формулюються висновки та пропозиції.

В процесі обґрунтування управлінських рішень важливо враховувати аспектний підхід. Тобто при їх підготовці розглядаються різні аспекти: політичні, економічні, соціальні, психологічні, правові, організаційні, природноекономічні та інші.

Скачано с www.znanio.ru