Ціноутворення на лікарські засоби в зарубіжних країнах

Ціноутворення на лікарські засоби в зарубіжних країнах

Принципи розвитку економічної діяльності аптечної служби залежать від форм організації медичної та лі­карської допомоги і знаходяться у прямій залежності від політичного та соціального устрою країни. За останні ро­ки вчені більшості країн світу, а також ВООЗ виявляють великий інтерес до вивчення теоретичних та практичних питань економіки аптечної системи, у тому числі політи­ки ціноутворення на лікарські засоби. Більшість країн ЄС прийняли законодавчі акти з регулювання цін на ме­дичну продукцію. 21 грудня 1988 р. ними була видана Директивна вказівка 89/105 "Про однозначні та чіткі за­ходи з урегулювання ціноутворення на продукцію, яка застосовується в медицині, та про їх внесення до компе­тенції національних систем медичного страхування", яка стала чинною з січня 1990 р. її основним завданням було забезпечення прийняття рішень про ціноутворення на медикаменти на національному рівні та комплектів ви­трат на медичну продукцію об'єктивними та такими, що піддаються перевірці. Створення єдиного лікарського ринку в Європі передбачає певні процедурні положення, які стосуються граничних термінів прийняття рішень. Ще у 1992р. країнами-учасниками ЄС були повністю розглянуті та прийняті рішення з таких питань: єдина політика цін, директива про "торгову етику", про нагляд як за валютним курсом переводу цін у різних країнах, так і за обмеженням номенклатури медичної продукції, вибраної для задоволення потреб національної системи медичного обслуговування та страхування.

Роздрібна ціна на медикаменти в різних зарубіжних країнах аналогічна за своєю структурою та містить такі елементи:

♦ вартість виробництва ліків — 45-50%;

♦ податок з обігу — 5-6%;

♦ аптечний податок державі — 8-9%;

♦ відрахування оптовій торгівлі — 8-10%;

♦ прибуток аптеки — 30%.

Слід відмітити, що як фармацевтичне виробництво, так і аптечна служба, дуже розвинені за кордоном та посідають за прибутковістю третє місце після космічної та електронної промисловостей. У таблиці 1. наведені середні показники рентабельності фармацевтичної промисловості та аптек у країнах ЄС.

Таблиця 1. Рентабельність фармацевтичної промисловості та аптечної мережі країн ЄС (середньостатистичні показники)

Значну рентабельність, до 30%, аптеці приносить ін­дивідуальне приготування ліків, тому що рівень торго­вих накладень на цю групу медикаментів доходить у деяких країнах до 80%. Крім того, незважаючи на ве­ликий асортимент готових лікарських засобів, населен­ня високо оцінює (під кутом зору "довіри до лікар­ського засобу") та жваво замовляє в аптеках екстемпоральні форми. Тому при порівняно невисокому рівні індивідуальної рецептури — до 5%, аптеки отримують значний прибуток при її виготовленні як внаслідок ви­соких торгових накладень, так і в зв'язку з тим, що у всіх зарубіжних країнах за виготовлення ліків береться певна платня. Вартість екстемпоральних лікарських форм за кордоном містить такі елементи:

♦ вартість інгредієнтів — 1%;

♦ вартість трудових та матеріальних витрат — платня за виготовлення (з урахуванням відповід­ного по країні рівня рентабельності) — 92%;

♦ податок — 7%.

З 1980 р. ООН спільно з ВООЗ проводять міжнародні конгреси представників фармацевтичної промисловості, мета яких — вжити заходів для забезпечення всіх країн ЄС найбільш розповсюдженими ліками за доступними цінами.

Таблиця 2. Основа базової ціни та державна компенсація вартості ліків

Великого значення у фармацевтичній промисловості країн з розвинутою ринковою економікою надається управлінню цінами. Процес має дві форми:

♦ державне регулювання цін на стадії виробництва субстанції і готових лікарських форм. Таке регулювання вимагає контролю над цінами, за якими фармацевтичні препарати поступають у продаж;

♦ переговори за цінами між основними споживача­ми і окремими фармацевтичними компаніями. Роль цього виду управління залежить від частки державних або інших (за формою власності) ку­півельних організацій на загальному ринку.

У таблиці 2. представлена основа базової ціни на медикаменти та державна компенсація вартості лікар­ських засобів споживачам у ряді європейських країн.

Слід підкреслити, що фармацевтична галузь має велике соціально-економічне значення для суспільст­ва. В умовах ринкової економіки здоров'я людини є вирішальним економічним фактором, саме тому роз­виток сучасного фармацевтичного виробництва та економічна (цінова) доступність ліків як товару сприяє забезпеченості охорони здоров'я населення і, нарешті, національної безпеки держави.