Урок-проект з української літератури «Катерина Тараса Григоровича Шевченка»

Урок­проект «Катерина Тараса Григоровича Шевченка»    Завдання проекту.     Залучення школярів до пошукової діяльності шляхом дослідження образу   Катерини   в   одноіменних   поемі   та   картині   «Катерина» Т.Г.Шевченка.      Вироблення умінь і навичок користування інтерактивною дошкою PANABOARD.     Поглиблення знань шляхом вирішення проблеми «Шевченко – поет чи художник?»    свідомістю та здатністю проявити її в повсякденній діяльності .   Розвиток   учнів   як   особистостей   з   високою   громадянською   Етапи реалізації уроку­проекту       1.Формування   науково­пізнавальних   секцій   учнів–    I етап. Підготовчо­організаційний.   літературознавців, фольклористів, мистецтвознавців, психологів.         2.   опрацювання   літературних,   критичних,   Інтернет­джерел   про Шевченка   як   поета,   як   художника;   поему   «Катерина»   ;   картину «Катерина».     3. конструювання  фрагментів уроку­проекту учасниками секцій:      ­ теоретичного міні­тренінгу;     ­ мультимедійних слайдів;     ­ резюме.    II. Організаційно­виконавчий. Механізм реалізації 1. Вступне слово вчителя. 2. Симпозіум учасників секцій науково­пізнавальних груп. 3. Діяльнісний міні­тренінг. 4. Резюме.    III етап. Підсумковий. 1. Коментар   до   написання   домашнього   твору   на   одну   із запропонованих тем. 2. Самооцінка науково­пізнавальної діяльності. 3. Оцінка уроку­проекту. Очікувані результати. 1. Глибоке   ознайомлення   з   багатогранною   творчістю всесвітньовідомого Кобзаря. 2. 3. 4. Сприяння   реалізації   в   учнів   інтелектуальних   і   творчих здібностей, сформованості життєвих компетентностей. Ознайомлення   PANABOARD. Написання домашнього твору на одну з тем:   функціями   з інтерактивної   дошки ­ Світ   знає   Шевченка   як   поета   і   як   художника   (твір­ аргументація) ­ Душа   Т.Г.Шевченка   –   велична   частка   його   творчості   (твір   – психологічне дослідження) ­ Священний   образ   матері:   Богоматір,   мати­Україна   та   земна жінка   –   єдиний   триптих   у   творчості   Т.Г.Шевченка   (твір­ узагальнення) ­ «Добрий день, Тарасе Григоровичу…» (твір­лист) ­ «Про   Катерину   Вашу   хочу   з   Вами   поговорити…»   (твір­ інтерв’ю) ­ Доля української дівчини Катерини (за одноіменними поемою та картиною «Катерина» Тараса Шевченка ) (твір­симпозіум) Експрес­перебіг уроку Вступне слово вчителя. I.    1. Рефлексія. Слайд №1. Мета. Створення емоційної атмосфери.  Діяльність   учителя.   Сприяти   встановленню   емоційної   атмосфери толерантного спілкування.  Діяльність учнів. Визначити :       а)   свій   настрій   на   початку   уроку,   намалювавши   відповідне обличчя; значок;     б) причини настрою, вибравши відповідний значок;       в)   чого   очікують   від   уроку   (поставити   +   біля   вибраного очікуваного результату)     2. Установчі міні­тренінги. Слайд №2. має ілюстративний характер: тема уроку­проекту, задачі та портрети Т.Г.Шевченка і «Катерина». Діяльність учителя. Мотивація проблем, які треба вирішити.  Діяльність   учнів.   Сприйняти   інформацію   про   те,   як   будуть реалізовувати проект      Слайд №3. Очікувані результати. Має актуалізацій ний характер: систематизує розуміння кінцевого результату   проекту   і   визначає   значимість   кожної   складової індивідуально  для учня;  посилює почуття  впевненості  в досягненні позитивного результату.         Діяльність   учителя.   Толерантна   пропозиція   вдуматися   в   зміст очікуваного результату і по ступеню важливості для себе переставити цифри; підвищення психологічного настрою на позитивний результат.        Діяльність учнів. Вдумуються у зміст очікуваного результату, по черзі  на дошці записують свій ряд цифр; беруть участь в аутотренінгу.       3. Слайд №4. Проблемний.     Містить портрет Т.Г.Шевченка і вислів І Франка.        Діяльність учителя. Прочитати вислів І.Франка про Т.Шевченка, прокоментувати,   пов’язати   з   підготовкою   учасників   науково­ пізнавальних секцій до участі в теоретичному міні­тренінгу.     Діяльність учнів. Скласти сенкан «Тарас Шевченко».      Слайд №5. Сенкан «Тарас Шевченко». Кожна група (представник біля дошки) по черзі створюють свій сенкан (зразок) . Шевченко Талановитий, душевний. Пише, малює, грає. Його душа перевтілена в слова Шевченко Безсмертний, відкритий. Шевченко Всесвітньовідомий, сентиментальний. Відчуває, турбується, Переживає, застерігає, вірить. Бажання малювати – внутрішня потреба.    мріє. Спадщина митця безсмертна Слава Покликання Доля    II. Симпозіум. Слайд №6.       Містить теоретичний міні­тренінг: тема виступу кожної науково­ пізнавальної секції.      Діяльність учителя. Пов’язати кожний блок симпозіуму і проблемні питання проекту в єдине ціле.           Діяльність   учнів.   Підготуватися   до   діяльнісного   міні­тренінгу (щодо реалізації проблем проекту); з кожного виступу взяти тезу для резюме.   Виробляється   уміння   осмислити   матеріал,   оволодіти знаннями, сприйняти , синтезувати і вирішити головне. Розвивається слухова пам’ять і аналітичні уміння. Виступ. Літературна спадщина Великого Кобзаря.     Слайд №7 як ілюстрація видань поета.     Виступ. Доля жінки­покритки у поемі «Катерина» Т.Г.Шевченка.        Одним з кращих творів про жіночу долю є поема «Катерина». У поемі   відтворено   долю   збезчещеної   дівчини.   Уже   початок   твору свідчить про те, що для поета доля жінки, матері була дуже близькою. Саме тому з початкових рядків він звертається до дівчат: Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі – чужі люде, Роблять лихо з вами.        Далі розгортається трагічна історія майбутньої матері­покритки. Сумна, із заплаканими очима зустрічає вона чумаків. Під час зустрічі Катерині доводиться просити милостиню, але робить вона це заради дитини. Любов до немовляти примушує матір перебороти сором.          Але коли молода жінка зустрічає свого коханого Йвана, вона прагне викликати хоча б почуття жалю, якщо не до себе, то до своєї дитини.   Катерина   згодна   на   приниження,   готова   бути   наймичкою, згодна, навіть на те щоб її милий з іншою кохався, але б тільки не кидав сина: Мій батечку, мій братику! Хоч ти не цурайся! Покинь мене, забудь мене, Та не кидай сина.           В   основі   кохання   Катерини   –   самовідданість   і   нехтування тогочасними моральними нормами: великим порушенням вважалося на  Україні   народження   дошлюбної   дитини,  яку   образливо  називали байстрюком. Не слухала Катерина Ні батька, ні неньки – Полюбила москалика, Як знало серденько.              Простими   словами   схарактеризовано   Т.Шевченком   глибину почуттів   Катерини:  Катерина   Вмиється   сльозою,   Возьме   відра, опівночі   Піде   за   водою…Стане   собі   під   калину,   Заспіває   Гриця. Виспівує, вимовляє, Аж калина плаче. Вернулася – і раденька, Що ніхто не бачив.          Жінка усвідомлювала свій вчинок і не була байдужа до порад рідних. Знаючи, що осуд оточуючих тяжко вдарить не тільки по ній, але й по членам її родини і насамперед, по батькові і матері.      Катерина звертається до батьків : Прости мені, мій батечку, Що я наробила. Прости мені, мій голубе, Мій соколе милий!    Поема   Шевченка,   проте,   залишає   враження   незавершеності.   Цинічний  москаль  не усвідомлює, що його гріх можна змити лише добрими вчинками: Утік…нема!...Сина, сина Батько одцурався… Діяльність   учнів.   Засвоїти   матеріал   дослідника.   Встановити                На грані божевілля Катерина покинула свою дитину і втопилась у ставку:  Прийми, Боже, мою душу, А ти – моє тіло! Чорнобрива Катерина Найшла, що шукала. Дунув вітер понад ставом – І сліду не стало.   Серед   усіх   людських   законів   є   один   невмирущий   у   своїй   благородності – вміння жертвувати собою. Найвища самопожертва – в материнстві, бо мати дарує дитині не тільки безмежну любов, віддає все життя, всю себе.      Виступ. Живописних  справ майстер.      Слайд №8. Срібні медалі.              Ілюстративно­діяльнісний.  Містить     три   картини,   нагороджені срібними медалями, і тест «Встанови відповідність».        Діяльність учителя. Тактовно вести діяльнісний тренінг у момент викладення   дослідження.   Проконтролювати   знання   учнів   щодо малярської спадщини Шевченка.   відповідальність назви­картини.    Активізується   увага   й   осмисленість   сприйняття   матеріалу, відбувається   швидка   самоперевірка   знань   шляхом   відкриття затемнених квадратів.      Слайд №9.Шевченкор – академік.  Містить   пізнавальний   пошуковий   матеріал:   документи   про   присвоєння Шевченку звання академіка і діяльний тренінг «Вилучи лишнє» (розміщена серед гравюр репродукція «Селянська сімя»).    Діяльність   учителя.   Акцентувати   увагу   на   визначенні   заслуг Шевченка   гравера.   Перевірка   знань   учнів   теоретичних   понять «гравюра», «репродукція» і вміти їх розрізняти.    Діяльність   учнів.   Засвоїти   знання,   вилучити   з   поміж   гравюр репродукцію   «Селянська   сімя».   Розширюються   знання   учнів   про гравюри Шевченка.   «Катерина» Тараса Шевченка).      Дослідники живописної спадщини Тараса Григоровича  зазначають, що картину він написав у 1842 році. Уперше героїнею живописного полотна стала людина з народу – дівчина­кріпачка, жертва панської розпусти, принижена й ображена в найкращих своїх почуттях.  Виступ.   Проблема   зневаженого   материнства   (за   репродукцією У листі до Т.С.Тарнавського 25 січня 1843 році Тарас Григорович писав: «Я написав Катерину в той час, як вона попрощалась зі своїм москаликом і вертається в село; у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже, а вона, сердешна, тільки плаче, а москаль дере собі, тільки курява лягла; собачище поганеньке доганя його та ніби­то гавгав. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там тільки степ мріє. Отака моя картина»          До олійного живопису відноситься одна з найвідоміших картин «Катерина», створена за мотивами однойменної поеми.       Художник зобразив Катерину босою на тлі українського пейзажу: сільська   околиця,   з   безкраїм   степом;   курінь,   біля   якого   сидить селянин­ложкар, віддалік височить козацька могила з вітряком.          На вразливому обличчі юної Катерини – вираз глибокої образи, сорому й   водночас покірності. Постать дівчини освітлена яскравим сонцем. На другому плані картини (затемненому) – спокусник, офіцер на коні. Злодійкувато оглядаючись, він пришпорює коня, щоб швидше втекти. Чарівна голівка опущена, аж ніби тремтять припухлі губи, очі заплакані, почервонілі від сліз, які Катерина ледь стримує. Дівчина повільно йде, низько схиливши голову трохи підібравши запаску, щоб приховати від людей свою ганьбу.     Слайд №10.        Містить репродукцію «Катерина» і вислів Л.Жемчужникова про Шевченка як художника.        Має акцентуючий характер: підсумовує відомості про малярську творчість і готує до роботи над конкретною репродукцією.         Сприяє   формуванню   творчої   уяви   і   виробленню   умінь   бачити художнє полотно.     Слайд №11. Образ Катерини у фарбах.     Діяльність   учителя:   допомогти   учням   проаналізувати   картину «Катерина   у   єдності   змісту   та   художньої   значимості,   формувати вміння   з’ясовувати   символіку   образу,   учити   знаходити   причинно­ наслідкові   зв’язки,   будувати   логічний   ланцюжок   основної   думки автора.     Формувати  емоційно­цілісне ставлення до аналізованого матеріалу, вчити   аналізувати   власні   вчинки   та   поведінку,   давати   їм   оцінку, впливати   на   формування   кращих   рис   душі   та   моральних   якостей людини. Діяльність   учнів.   Аналіз   образу   Катерини,   відтвореного   на   художньому   полотні.   Порівняльний   аналіз   образу   за   поемою   і репродукцією. Узагальнення та умовиводи.       Виступ учасників науково­пізнавальної секції психологів.       Споконвічна проблема жіночої долі не могла не зачепити чуйного серця Тараса Григоровича Шевченка, його пера і пензля. Знедолена, покинута жінка у різні часи різними людьми сприймалася по­різному. Її   засуджували,   з   неї   насміхалися,   або   їй   співчували,   намагалися допомогти.       Не треба поспішати засуджувати, бо добра й довірлива душа часто страждає у жорстокому вирі життя.      Автор хоче навчити нас співчувати. Вона грішна, але спокутує той гріх ціною свого життя. Це має викликати у нас милосердя до чужого горя.         Шевченко створив багато безсмертних творів, але вся безмежна кількість праць, поетичних і прозових творів, картин і взагалі ідей і думок – це сам Тарас Шевченко. Це відображення тих особливостей внутрішнього   світу,   душі,   завдяки   яким   була   створена   безсмертна спадщина великого Кобзаря.       Часточка його душі зберігається у кожному його творі, мистецькій праці та переливається у душу того, хто хоча б раз тримав у долонях багаторічну працю митця. Так зливаються воєдино душа Шевченка та українського народу.