Визначення і види дебіторської заборгованості

Визначення і види дебіторської заборгованості

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку  інформації про дебіторську заборгованість і її розкриття у фінансових звітах визначає  П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Згідно з П(С)БО 10 дебітори – це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємства на певну дату.

В залежності від мети дебіторська заборгованість класифікується на певні групи:

1)   за термінами погашення:

а) поточна – це сума заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу;

б) довгострокова – це сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу;

2)   за забезпеченістю:

а) забезпечену (векселями); б) незабезпечену.

3)   за сумнівністю:

а) дійсна – дебіторська заборгованість, щодо якої термін повернення не минув і немає сумнівів щодо її погашення;

б) сумнівна – це поточна дебіторська заборгованість, відносно якої існує невпевненість її погашення боржником;

в) безнадійна – дебіторська заборгованість щодо якої минули терміни позовної давнини;

4)   від виникнення:

а) дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; б) заборгованість за векселями отриманими;

в) інша дебіторська заборгованість;

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигід та може бути достовірно визначена її сума.