Визнання та класифікація фінансових інвестицій

1.   Визнання та класифікація фінансових інвестицій

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльно- сті та її розкриття у фінансовій звітності регламентовані П(С)БО 12

«Фінансові інвестиції».

Інвестиції – це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

В умовах ринкової економіки предметом купівлі-продажу мо- жуть бути не лише основні засоби (земельні ділянки, будівлі, ав- томашини тощо), матеріальні оборотні засоби (сировина, матеріали, готова продукція, товари і т. д.), нематеріальні активи (патенти, лі- цензії, торгові марки і т. д.), а й фінансові інвестиції.

Фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприєм- ством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Не всі вкладення капіталу є фінансовими інвестиціями. Так,  у будь-якої юридичної особи, зайнятої у сфері матеріального ви- робництва або торгівлі, вилучення ресурсів у вкладення з метою отримання доходу будуть означати фінансові вкладення. В орга- нізаціях, що зайняті у фінансовій сфері і є професійними учасни- ками ринку цінних паперів, фінансові вкладення не є вилученням ресурсів І, як наслідок, не є фінансовими вкладеннями. Для назва- них організацій робота з цінними паперами, що придбані за рахунок власних коштів і за рахунок коштів клієнтів, буде становити предмет їхньої основної (статутної) діяльності. Фінансові вкладення здій- снюють із такою метою:

отримання відповідного, як правило, сталого доходу. Наприклад,

більшість інвесторів, купуючи акції підприємства, інвестують його з метою отримання прибутку, який складається з двох елементів:

–   доходу у вигляді дивідендів (відсотків), отриманих протягом інвестиційного періоду;

–  зростання ринкової вартості цінних паперів, що перебувають у власності інвестора. Інвестори зацікавлені у розширенні підприєм- ства, оскільки це приводить до зростання ринкової вартості цінних паперів.

Виявлення впливу на діяльність підприємства, що інвестується. Цей вплив може виявлятися в можливостях інвестора контролюва- ти повністю або частково виробничу чи фінансову діяльність об’єкта інвестицій.

Під здійсненням контролю потрібно розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статут- ного капіталу платника податку, або управління найбільшою кіль- кістю голосів у керівному органі такого платника податку, або воло- діння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою за 20 % статутного капіталу платника податку.

Підприємства, відносини між якими зумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або суттєво впливати на прий- няття фінансових і оперативних рішень іншою стороною, називають пов’язаними сторонами.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам її сім’ї та юридичним особам, які контролюються та- кою фізичною особою або членами її сім’ї.

Отримання податкових пільг за інвестиціями. Термін вилучення ресурсів у фінансові вкладення визначає саме підприємство, якщо його не зазначено у відповідних документах (установчих договорах – документах, які визначають строки функціонування цінних паперів тощо).

Фінансове інвестування здійснюється підприємством у таких основних формах:

1. Внесення капіталу до статутних фондів спільних підприємств. Ця форма фінансового інвестування найбільш пов’язана з операцій- ною діяльністю підприємства. Вона забезпечує зміцнення стратегіч- них господарських зв’язків з постачальниками сировини і матеріалів (у разі участі в їхньому статутному капіталі); розвиток своєї вироб- ничої інфраструктури; розширення можливостей збуту продукції або проникнення на інші регіональні ринки; різноманітні форми

галузевої і товарної диверсифікації операційної діяльності та інші стратегічні напрями розвитку підприємства.

1.    Внесення капіталу в дохідні види грошових інструментів. Ця форма фінансового інвестування спрямована перш за все на ефек- тивне використання тимчасово вільних грошових активів під- приємства. Основним видом інвестування грошових інструментів є депозитний внесок у комерційних банках. Як правило, ця форма використовується для короткострокового інвестування капіталу, її головною метою є генерування інвестиційного прибутку.

2.   Внесення капіталу в дохідні види фондових інструментів. Ця форма фінансових інвестицій є найбільш масовою і перспективною. Вона характеризується внесенням капіталу в різноманітні види цін- них паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку.

Використання цієї форми фінансового інвестування пов’язане з широким вибором альтернативних інвестиційних рішень як щодо інструментів інвестування, так і щодо його термінів; найбільш ви- соким рівнем державного регулювання і захисту інвестицій; розви- неною інфраструктурою фондового ринку; наявністю оперативної інформації про стан і кон’юнктуру ринку в розрізі окремих його сег- ментів тощо. Основною метою цієї форми фінансового інвестування також є генерування інвестиційного прибутку, хоча в окремих ви- падках він може бути використаний для встановлення форм фінан- сового впливу на окремі підприємства при вирішенні стратегічних завдань (шляхом придбання контрольного або достатньо вагомого пакета акцій).

Фінансові інвестиції класифікують за різними ознаками. За тер-

мінами вони поділяються на довгострокові – інвестиції зі строком більше ніж один рік та короткострокові – на строк менший ніж один рік. Довгострокові фінансові інвестиції розглядають як необоротні активи, короткострокові – як поточні активи.

Довгострокові фінансові інвестиції – це інвестиції на період біль- ший ніж один рік, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. До них належать довгострокові фі- нансові вкладення в боргові цінні папери, акції та інші корпоративні права.

Довгострокові інвестиції, згідно з П(С)БО 12, поділяються на ті, що обліковуються за методом участі в капіталі, та інші інвестиції.

Поточні фінансові інвестиції (фонди та акції інших підприємств) мають такі ознаки: встановлений строк їх погашення не перевищує одного року або вкладення здійснені без наміру отримувати доходи по них більше одного року. Ці інвестиції, згідно з П(С)БО 12, поді- ляються на еквіваленти грошових коштів та інші поточні фінансові інвестиції.