Візитка рою "Молода січ"

Команда «Молода Січ» Девіз : «Богу – душа, життя – Україні, а честь­ для себе» Козацький дух – дух вічної стихії Утілений в привілля степове, Допоки світу – він не постаріє – Він в заповідях нації живе! ­ Я козак і ти козак ­Я вояк і ти вояк Щоб в бою стояти мужньо Ми повинні бути дружні. Всі: Ми хоробрі вояки – Побратими­козаки. Вже чимало літ пройшло з тих давніх часів, Як багато в Україні було козаків! Справжніх лицарів завзятих, вправних вояків, Й дух козацький лине ще з далечі віків. Колись Байда­Вишневецький у лиху годину Заснував козацьку Січ – серце України. Усіх недругів не раз козаки долали, Батьківщину й земляків завжди захищали. Ох, як славні козарлюги ворогів рубали, Туркам, ляхам чи татарам  ­ дісталось немало! В козака – сестриця шабля, як блискавка грає. Вірний друг – кінь вороний, в біді виручає! Віє вітер із Коша – і гомонять люди. Що козаки­запорожці славу ще здобудуть. Вони ж з своїм отаманом в боях гартувалась. Жодних труднощів ніколи – зроду не боялись. Тай не весь час воювати, як буть козаком – В добрий час курили люльку з добрим тютюном. Та й любили танцювати, побенкетувати, 1Пісню гарно заспівати – не в будні, а в свято.   Воювали, коли треба, чи відпочивали – Ще козаки всі завзято добре працювали. Хоч на Січ жінок ніколи вони не пускали: В мирний час жили з сім’єю, про добробут дбали! Дружна, вміла, працьовита  козацька громада. В козака­господаря – усе лад до ладу. Вся родина, вся сім’я – старанні і нині І не перевелись умільці в козацькій родині! Щоб дзвінкіша була шабля і нищила ворогів – Ніхто краще не пробив їх за козацьких ковалів. Викує коваль вам косу, вила, заступ чи леміш Щоб жилось всім козакам і багатше, й щасливіш.  Вправних теслярів козацьких усі поважали. Згадували і про них, коли на лаву сідали. Двері, діжі, вози, бочки – робили уміло! Любий виріб дерев’яний – то козацьке діло.  Чи корзинки, чи кошовки, чи великі, чи малі – Є в’язальники козацькі, є умільці у селі. Тепер всюди огорожі дерев’яні, цегляні. Козаки колись в’язали плоти в себе лозяні! Та ще промисли козацькі славились усюди, Козак­бортник вам медку з дуплянки здобуде. Риболовля в козаків не останнє діло І на полюванні здобич збивали уміло. Український край козацький – край, як рай, чудовий, До козацької господи завітаєм знову. Хоч давно часи минули ті козацькі славні, Ми традиції навіки збережем ті давні. Отаке життя козацьке – гарне і тривожне Було сите і голодне, бідне і заможне. 2І веселе, і трагічне, і солодке, і гірке. Коли тепле і холодне, коли зле й привітне – Та завжди у всі часи долали негоду – Бо усі ми українці – козацького роду. Козацькому гурту усі дуже раді, І завжди готові ми жити по правді. По правді і честі завжди жити будем, І правил козацьких ми не забудем. А ми заспіваймо, забути не даймо. А ми запам’ятаймо, і всім нагадаймо:   Разом: Слава козацька жива! Ми всі пам’ятаєм, якого ми роду Козацьких далеких часів. За працю, свободу, за щастя народу Тобі, Україна, наш спів. Пісня «Гей ви козаченьки» Вкланяються і уходять 3Воля – найвища цінність в житті, Вільний не може збитись з путі. Всі ми цінуєм братерство і згоду Разом: Ми – не раби, ми козацького роду Ми веселі і завзяті діти України дуже любим поспівати пісню солов’їну. Гей хто любить наш козацький край З нами пісню дзвінко заспівай. Щоб воскресла наша слава,   Наша пісня і дума,  Добром тримається весь світ, Ця істина іде із роду в рід. І ми, сміливі козачата, Добро це будем захищати. Козак 3: А козаки зодягались по тодішній моді: Ось сорочка вишиванка у нього на споді, Поясом підперезався враз козак проворно, Й шаровари широченні, наче море чорне! Одяг свиту, зверху шапку аушеву, козацьку Та в такому убранні – він парубок хвацький! 4