|
|
Змістовні теорії мотивації |
|
|
|
|||
|
Змістовний |
підхід |
до |
мотивації |
поєднує |
групу |
,концепційякі |
|
|
стверджують, що |
основною |
|
причиною |
діяльності |
людей |
є |
прагнення |
задовольняти потреби. Знаючи потреби підлеглих, менеджер може створити умови для їх задоволення таким чином,щоб забезпечити досягнення цілей організації.
Найвідоміші змістовні теорії мотивації:
1) теорія ієрархій потреб Абрахама Маслоу;
2) теорія мотиваційної гігієни Фредеріка Герцберга;
3) теорії Х та Y Д. Мак-Грегора.
1. А. Маслоу припустив, що людина мотивується задоволенням низки потреб, вибудованих у ієрархію або піраміду (рис. 2) у зростаючому порядку, а саме:
– фізіологічні, або базові, потреби (їжа, тепло, притулок тощо). Такі потреби задовольняються через систему оплати праці;
– потреби безпеки (захист, порядок). Способами задоволення таких потреб можуть бути: пенсійна система; страхування; права, що забезпечуються трудовим стажем, членством у профспілках тощо;
– соціальні потреби (потреба належати кому-небудь, перебувати у дружніх стосунках, входити до якої-небудь групи);
– потреби в повазі (самоповага й повага інших, наприклад, символи статусу, престиж, слава);
|
– потреба самореалізації, |
тобто потреба цілком розвинути свій потенціал |
||||||||
|
(творчі результати, досягнення у вихованні дітей і т.ін.). |
|
|
|
||||||
|
Загальні приклади |
|
|
|
|
|
|
Організаційні |
||
|
|
|
|
|
|
|
приклади |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Досягнення |
|
|
Потреби |
|
|
Можливість розкрити |
|||
|
|
|
|
|
свій потенціал |
|||||
|
|
|
|
|
|
у самореа- |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Статус |
|
|
лізації |
|
|
Посада |
|||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
Потреби у шануванні |
||||||||
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
Престиж фірми |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дружба |
|
|
Соціальні потреби |
|
|
Пенсія |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стабільність |
|
|
Потреби у безпеці |
|
|
Зарплата |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Їжа |
|
Фізіологічні потреби |
|
|
|
||||

Рис. 2. Ієрархія потреб за А. Маслоу
Основні ідеї теорії А. Маслоу:
– люди постійно відчувають певні потреби;
– групи потреб ієрархічно розміщені один до одного,тобто вони можуть бути впорядковані за критерієм зростання їх важливості для людини;
– людина зазвичай спрямовується намаганням задовольнити свою найсильнішу на даний момент потребу;
– якщо певні потреби незадоволені, то вони спонукають людину до дій,а задоволені потреби не мотивують;
– якщо одна потреба задовольняється, згодом виникає інша;
– людина відчуває одночасно декілька різних потреб.Якщо одночасно існують дві або більше однаково сильних потреби,то домінуючою є потреба нижчого рівня. Це означає, що потреби задовольняються в певному порядку:
потреби нижчого рівня мають бути в прийнятному ступені задоволення,перш ніж для даної людини стануть істотно важливими потреби вищого рівня;
– вищі потреби можна задовольнити більшою кількістю способів.
Таким чином, теорія Маслоу стверджує, що в основі прагнення людей до
|
праці лежать їхні численні потреби.Отже, |
для |
того, щоб |
мотивувати |
|
|
підлеглого, керівник має надати йому можливість задовольнити його потреби, |
||||
|
але так, аби забезпечити досягнення цілей всієї організації. |
|
|
||
|
Ще одна популярна теорія мотивації, |
сааме, |
двофакторна теорія, |
||
|
пропонована Фредеріком Герцбергом. У її основі лежить дослідження,у ході |
||||
|
якого сотні працівників різних організацій відповідали |
на запитання про, те |
|||
|
коли вони відчувають найбільше бажання працювати, навпакиі, коли вони |
||||
|
незадоволені і трудитися їм зовсім не хочеться.Аналіз |
даних |
опитування |
||
показав, що задоволення і незадоволення від виконання робочих завдань формується під впливом двох основних груп факторів (табл. 1):
|
|
1) фактори, які |
спонукають |
людину до |
високопродуктивної праці і |
||
|
викликають задоволення від роботи. |
Такі фактори |
отримали назву«дійсних |
||||
|
(істинних) мотиваторів»; |
|
|
|
|
||
|
|
2) фактори, що |
викликають |
незадоволення в процесі роботи.Такі |
|||
|
фактори називаються «гігієнічними». |
|
|
Таблиця .1 |
|||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Мотиваційні та гігієнічні фактори в теорії Фредеріка Герцберга |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дійсні мотиватори |
|
|
Гігієнічні фактори |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Визнання результатів праці (заслуг) |
|
Заробітна платня. |
|||
|
|
працівника. |
|
|
Умови праці. |
|
|
|
|
Змістовність праці (можливість |
|
Соціально-трудова політика |
|
||
|
|
розвитку особистості). |
|
|
фірми. |
|
|
|
|
Досягнення (успішність) у роботі. |
|
Міжособові стосунки в колективі. |
|
||
|
|
Високий ступінь відповідальності. |
|
Ступінь контролю з боку |
|
||
|
|
Просування службою. |
|
|
керівника. |
|
|
|
|
Можливості творчого та ділового |
|
Ставлення безпосереднього |
|
||
|
|
зростання |
|
|
керівника |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На думку .ФГерцберга, фактори, що викликають задоволеність і незадоволеність працею, не варто протиставляти. Кожна з цих груп факторів перебуває нібито у власній шкалі вимірювання, де одні діють у діапазоні від (–) до (0), а інші – від (0) до (+) (рис. 3).
Гігієнічні фактори формують середовище, в якому виконується робота. Якщо вони відсутні чи недостатньо виражені,у працівника виникає почуття
|
незадоволеності. Якщо |
вони достатні,то |
самі не |
спроможні |
мотивувати |
|
|
людину. У |
кращому |
випадкугігієнічні |
фактори |
здатні |
сформувати |
|
нейтральне ставлення до роботи. |
|
|
|
||
Задоволеність роботою спричиняють лише мотиваційні фактори.
Отже, згідно з теорією«мотиваційної гігієни», для того, щоб створити
ситуацію мотивації, керівник має забезпечити наявність не тільки гігієнічних, а й мотиваційних факторів.
Наприклад, проблеми з безпекою праці чи підвищений рівень шуму викликають у працівників незадоволеність процесом праці, але їх усунення ніяк не позначається на рівні задоволеності працею, ніяк не мотивує працівників до
|
більш |
високої |
продуктивності.Відповідальністьзазадоволення |
працею |
|
«несуть» |
такі |
мотиватори, якскладністьпоставленихробочих |
завдань, |
|
прийняття на себе відповідальності, визнання з боку інших людей. |
|
||

Рис. 3. Вплив гігієнічних і мотиваційних факторів у теорії Ф. Герцберга
|
Отже, мотиваційні |
фактори |
пов’язані з характером і сутністю самої |
||||
|
роботи. |
Звідси |
логічно |
витікає |
запропонований. |
ГерцбергомФ |
метод |
|
«збагачення праці». Метод «збагачення праці» побудований на припущенні, |
||||||
|
що працівники |
мають бути особисто зацікавлені у |
виконанні |
тієї чи іншої |
|||
|
роботи. |
|
|
|
|
|
|
Для створення ситуації особистої зацікавленості необхідно,щоб будь-яка виконувана робота відповідала трьом таким вимогам:
1) робота має бути значущою,тобто працівник на підставі власної системи цінностей повинен розуміти важливість виконання саме цієї роботи. Іншими словами, робота має:
– пред’являти до працівника вимоги, що мобілізують його здібності;
– мати певну завершеність, тобто конкретний результат.
2) передбачати певну частку відповідальності виконавців. Ступінь цієї відповідальності визначає інтерес працівника до роботи.Зокрема, працівнику треба надати:
– свободу дій в плануванні його роботи;
– можливість вибору способу виконання;
– певну свободу і незалежність від дріб’язкової опіки і жорсткого контролю з боку керівника.
3) наявність зворотного зв’язку. При цьому суттєвим є як спосіб, так і оперативність отримання працівником інформації про результати і якість його праці.
До змістовних теорій мотивації належатеоріїь Х та Y Д. Мак-Грегора. Аналізуючи діяльність менеджерів Д. Мак-Грегор зауважив, що одні з них завжди досягають успіху, а інші – ні, і вирішив, що все полягає в прийомах мотивації.
У звязку з цим він висунув теорію Х та Y. Зміст ії полягає у оцінці людини з двох протилежних точок зору.Теорія Х виражає підхід до оцінки працівника з позиції традиціоналізму. Портрет «людини Х» характеризується такими рисами:
– вона не любить працювати, бо від природи має вроджену огиду до роботи, і намагається будь-яким способом уникнути ії;
– її необхідно змушувати працювати наказами та погрозами;
– вона безініціативна, уникає відповідальності й воліє,щоб нею керували.
Портрет «людини Y» характеризується такими рисами:
– праця для неї є джерелом задоволення;
– людина не лише бере на себе відповідальність, а й прагне до неї;
|
– |
зовнішній |
контроль і погрози |
не |
є |
визначальними в |
ії трудовій |
|
|
діяльності. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Мак-Грегор дає зрозуміти, що в умовах сучасного виробництва працівник |
|||||||
|
прагне до незалежності, відповідальності, |
росту. |
Якщо адміністрація |
хоче |
||||
|
досягти |
успіху у |
виробництві,варто |
опиратися |
на мотиваційні«пружини» |
|||
|
людини. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Як показала практика, слабкість змістовних концепцій мотивації полягає |
|||||||
|
в тому, що вони |
не враховують суб’єктивні |
моменти,які впливають на |
|||||
|
поведінку людини: |
оцінку ситуації, |
власних |
можливостей, справедливості, |
||||
|
винагороди та ін. |
|
|
|
|
|
|
|
Скачано с www.znanio.ru
Материалы на данной страницы взяты из открытых источников либо размещены пользователем в соответствии с договором-офертой сайта. Вы можете сообщить о нарушении.