Дослідження моделі Неймана
Модель Неймана на відміну від моделі Леонтьєва, в якій розглядається тільки один виробничий цикл, носить динамічний характер.
В моделі Неймана розглядається економіка, яка описується базисними виробничими процесами (галузями або підприємствами).
![]()
Кожен базисний процес можна зобразити в вигляді
(
),
,
де
-
вектор витрат,
- вектор випуску. Зміст
процесу
такий: він витрачає вектор
=(a'ij),
, та випускає вектор
=(x'ij),
, тобто переробляє вектор
в вектор
.
Ці вектори невід'ємні. Позначимо через A' та X' матриці
A'=(
),
X'=(
).
Модель задається парою невід'ємних матриць A' та X'. Матриця A' називається матрицею витрат, матриця X' - матрицею випуску.
Комбінуючи базисні процеси, можна
одержати нові виробничі процеси. Якщо взяти невід'ємний вектор-стовпець
,
,
то можна описати новий виробничий процес
![]()
в
якому витрати характеризує вектор
, а випуск –
вектор
.
Нові процеси показують режим
спільної роботи різних галузей. Отриманий виробничий процес позначимо (A'
,X'
)
.
Вектор-стовпець
зветься вектором інтенсивностей.
Модель Неймана лінійна та замкнута. Замкнутість моделі можна показати так.
Нехай для виробництва в (t+1)-й
період можна витрачати тільки ті товари, які були вироблені в попередній t-й
період. Через
позначимо вектор
запасів, які є до початку всього планового періоду [1,Т]. Запишемо
нерівності
A'
(1) ≤
,
A'
(2) ≤ X'
(1),
...
A'
(t+1) ≤ X'
(t),
t=1,...,(T-1).
Позначимо також через
вектор цін
= (pi),
,
де pi - ціна одиниці і-го товару.
За матрицями A' та X' технологічних
процесів, вектором цін
та вектором
знайти інтенсивності технологічних
процесів, які
максимізують вартість продукції та саму цю максимальну вартість.
Для пошуку вектора інтенсивностей
=
та
максимального вартості необхідно використати задачу лінійного програмування.
Цільову функцію можна зобразити у вигляді.
X'
→max.
Обмеження будуть такі:
A'
≤
,
≥0.
Зобразимо цю задачу в розгорнутій формі

Обмеження в розгорнутій формі мають такий вигляд:

Для розв'язання задачі використати графічний метод. Побудувати координатну площину Z1, Z2 . Використовуючи обмеження, побудувати випуклий многокутник. Далі знайти перетин цільової функції з тією вершиною, де значення цільової функції найбільше. Координати вершини дають необхідні інтенсивності. Знайдені інтенсивності підставляють у цільову функцію для визначення максимальної вартості продукції.
Материалы на данной страницы взяты из открытых источников либо размещены пользователем в соответствии с договором-офертой сайта. Вы можете сообщить о нарушении.