Досвід роботи вчителя біології Назарчук О.М.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту  Полонської райдержадміністрації Великокаленицька загальноосвітня школа I­III ступенів ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ Назарч ук Олени Микол аївни вчител я біології 2015­16 н.р Міністерство освіти, культури, молоді та спорту України Відділ освіти Полонської райдержадміністрації Великокаленицька загальноосвітня школа І­ІІІ ступенів Опис досвіду  з реалізації проблеми: Підвищення якості та ефективності уроку шляхом використання інтерактивних методів навчання Вчитель біології:     Назарчук Олена Миколаївна ПРОБЛЕМНО­ОРІЄНТОВНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ Біологія як предмет природничого циклу покликана формувати в учнів  цілісне уявлення про сучасну природничо­наукову картину світу;   екологічний спосіб мислення;    роль   і   місце   людини   в   довкіллі,   її   моральну   відповідальність   за збереження природи;   здоровий спосіб життя.   Все це ті компетенції особистості, яких потребує сучасне суспільство. У зв’язку із реформуванням системи освіти, переосмисленням змісту і завдань навчання перед вчителем постає безліч питань, але головні з  них такі: Як навчити школяра любити  навчатися?  Як стимулювати  його до активного пізнання?  Як створити умови для розвитку і реалізації особистості? Як засобами предмету  формувати ключові життєві   компетенції?  Такі   ж   питання   свого   часу   постали   і   переді   мною   у   моїй   педагогічній діяльності. Постала дилема:   як побудувати свій урок, щоб він одночасно забезпечував:    відповідність вимогам  сучасних освітніх технологій; забезпечення відповідно до вимог програми наукового рівня подачі    навчального матеріалу і  в той же час  був цікавим, захоплючим;   був  ефективним   і    результативним; був зорієнтований на розвиток творчого потенціалу учнів Необхідність   підтримувати   стабільну   мотивацію   навчання   школярів   змушує вдумливих педагогів шукати більш сучасні засоби й методи навчання. Одним із таких   засобів   є   застосування   в   навчально­виховному   процесі   інноваційні технологій. Саме тому, продовжуючи попередню роботу над удосконаленням уроку біології, я обрала науково­методичну проблему «Підвищення якості та ефективності   уроку біології шляхом використання інтерактивних методів навчання». Структура роботи над науково­методичною проблемою 2011 – 2015 рр.   впровадження   інноваційних   освітніх   технологій, впровадження в досвід роботи методу проектного навчання; Реалізація проблеми «Пошук шляхів удосконалення уроку біології з метою підвищення ефективності і результативності навчання» через:  опрацювання методичної літератури з питань особистісно орієнтованого навчання,   зокрема, застосування методики розвитку критичного мислення, інтерактивних методів навчання, методу проектного навчання;   опрацювання публікацій з даних питань у періодичній педагогічній пресі ( в   журналах   «Біологія   і   хімія   в   школі»,  «Біологія»  видавничої   групи «Основа»,   «Завуч»  видавництва «Шкільний світ» та інших джерелах);  вивчення елементів педагогічного досвіду вчителів­новаторів, зокрема:  Десятиченко   Нінель   Миколаївни,   вчителя­методиста   технічного   ліцею   м. Харкова, яка впроваджує методику розвитку критичного мислення,   Коптєлової  Т. П.,   Соросівського   вчителя,   вчителя   біології ЗОШ  № 30  м. Донецька,   яка   працює   над   проблемою   особистісного       орієнтованого навчання,   Пометун   О.   І.,   яка   впроваджує   і   пропагує   інтерактивні   методи навчання;  участь у освітній програмі корпорації Intel в Україні «Intel. Інновації в освіті», в рамках якої  пройдено навчання за курсом «Intel® Навчання для майбутнього»   з використання інформаційно­комунікаційних технологій при викладанні   предметів   згідно   з   державним   стандартом   загальної   середньої освіти;  ­2012»;  інноваційних освітніх технологій;  розробка   уроків   біології   з   різних   тем  з   використанням   елементів участь   у   районному   етапі   Всеукраїнського   конкурсу   «Учитель   року  розробка  мультимедійних   презентацій   до   уроків   з   курсу   загальної біології, які використовувались при проведенні інтегрованих уроків, уроків­ презентацій;  створення  бібліотеки електронних засобів навчання з біології. ПЛАН РОБОТИ над науково­методичною проблемою  «Підвищення якості та ефективності уроку шляхом використання інтерактивних методів навчання»  вчителя біології Великокаленицької ЗОШ І­ІІІ ступенів  Назарчук Олени Миколаївни Способи розв’язання завдань Прогнозовані результати Примітка Підготовчий етап (серпень ­ вересень) 2011­2012 н.р. я н н е ч а н з и В и м е л б о р п 1. Звіт  на засідання м/о про роботу над  проблемою «Використання комп’ютерних  технологій під час проведення уроків біології» 2. Анкетування учнів з метою виявлення  об’єктивного стану проблеми  «Підвищення  якості та ефективності уроку шляхом  використання інтерактивних методів навчання»  1. Вибір науково­методичної проблеми І етап (перший рік роботи)   2011­2012 н.р Вивчення літератури з проблеми   1. «Підвищення якості та ефективності уроку  шляхом використання інтерактивних методів  навчання»  Створення каталогу  літератури. Вивчення ППД вчителя методиста НВК  2. №10 м.Хмельницького Марини Бітюк. Бесіда з психологом школи. 3. Психолого­педагогічні аспекти роботи з  обдарованими дітьми. 4. Підготовка і проведення відкритих уроків. Розкриття сутності основних  1. ідей. Оформлення картотеки. Теоретичне вивчення проблеми  «Підвищення якості та  ефективності уроку шляхом  використання інтерактивних  методів навчання»  Визначення готовності дітей до  застосування інтерактивних методів  навчання Удосконалення знань і навичок з    я н н а в у т н у р ґ б о   е н ч и т е р о е т ­ о в о к у а Н ї і ц а з і л а е р   ї ї   и х я л ш   а т   и м е л б о р п   ї о н а д ІІ етап (2­3 рік роботи) 1. ­ ­ ­ Участь у роботі м/о: Взаємовідвідування уроків; Відкриті уроки; Конкурс «Вчитель року»; 2. ­ ­ ­ 3. Участь в методичній декаді: Серія відкритих уроків; Позакласних заходів; Психолого­педагогічних семінарах; Участь у ярмарку педагогічних ідей Участь у районних постійно діючих  4. семінарах. 5. 6. Курси підвищення кваліфікації при ОІППО Курсова  робота Підготовка до вивчення дирекцією школи  7. стану викладання біології. 8. Проведення тижня біології та екології.   я н н і д о л о в о   е н ч и т к а р п ­ о в о к у а Н ю о м е л б о р п ю о н а д   2012­2013, 2013­2014 н.рр. Удосконалення педагогічної  майстерності з проблеми    «Підвищення якості та  ефективності уроку шляхом  використання інтерактивних  методів навчання» . Виховання інтересів школярів до  вивчення біології. Вивчення стану викладання та рівня  знань учнів. ІІІ етап (4 рік роботи) 1. Звіт про роботу над науково­методичною  проблемою   «Підвищення якості та  ефективності уроку шляхом використання  інтерактивних методів навчання»  на засіданні  м/о. 2014­2015 н.р. Узагальнення педагогічного досвіду. Оформлення результатів роботи над  2. проблемою. Розробка рекомендацій та використання їх у практичній роботі вчителів суміжних  дисциплін. Презентація матеріалів на засіданні  3. педради. 4. 5. 6. 7. Участь у ярмарку педагогічних ідей. Проведення тижня біології та екології. Творчий звіт. Атестація   в і т а т ь л у з е р   я н н е н ь л а г а з У и т о б о р   у к и т к а р п   в   у д і в с о д   я н н е ж д а в о р п у ІУ етап   Використання досвіду над проблемою в  1. процесі подальшої педагогічної діяльності. 2. Поширення досвіду. Виступ на педраді.   я н н е ж д а в о р п а З Підвищення якості та ефективності уроку шляхом використання інтерактивних методів навчання Тільки той спосіб викладання правильний, Яким задоволені учні. Наше високорозвинене суспільство має складатися із особистостей – людей,   які   усвідомлюють   реалії   життя   і   можуть   рішуче   взяти   на   себе відповідальність за інших, стають активними суб’єктами пізнання та діячами суспільного розвитку. Особистостями   не   народжуються,   вони   формуються   в   процесі онтогенезу   і   формування   їхнє   залежить   від   особливостей   суспільства: тотаритарне   й   авторитарне   суспільство   не   дає   можливості   людині   вільно розвиватися; у демократичному – є всі умови для всебічного вдосконалення, творчого   розвитку   індивіда,   який   за   певних   умов   перетворюється   на незалежну, суспільно активну, творчу особистість.   сьогодні     інновації   пов’язані Педагогічні із   застосуванням інтерактивних   методів   у   навчальній   та   виховній   діяльності   вчителя. «Інтерактивний»   означає:   здатний   взаємодіяти   в   процесі   бесіди,   діалогу   з чимось (комп’ютером) або кимось (людиною). Отже інтерактивне навчання – це насамперед діалогове навчання, в процесі якого здійснюється взаємодія вчителя та учня.  Використання інтерактивного навчання – не самоціль. Це лише засіб до досягнення   тієї   атмосфери   в   класі,   що   найкраще   сприяє   атмосфері співробітництва,   порозуміння   і   доброзичливості,   надає   можливості   дійсно реалізувати особистісно­орієнтоване навчання. Інтерактивні   технології,   суть   яких   полягає   в   тому,   що   навчання відбувається шляхом взаємодії всіх тих, хто навчається, можна представити як   різновид   активних   методів   навчання.   Це   співробітництво,   в   якому   і вчитель, і учень є суб’єктами. Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема для того щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити, вчитель повинен старанно планувати свою роботу, щоб: ­ дати   завдання   учням   для   попередньої   підготовки:   прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання; ­ підібрати для уроку такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми; ­ під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням,   щоб   вони   сприйняли   його   серйозно,   а   не   механічно,   або «граючись», виконали його; ­ на   уроці   можна   використовувати   одну   (максимум   –   дві) інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп; ­ дуже важливим для такого уроку є ґрунтовна та швидка перевірка різноманітних матеріалів теми, що не пов’язані з інтерактивним завданням. Інтерактивні підходи до навчання не нові для української школи. Вони використовувались ще в перші десятиліття минулого століття і були поширені в педагогіці та практиці української школи. Лабораторно­бригадний, проектний методи, робота в парах змінного складу,   виробничі   та   трудові   екскурсії   були   передовими   навіть   у   світовій педагогіці. Розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти у роботах В.Сухомлинського, у творчості вчителів­новаторів 70­80 років ХХ століття ( Амонашвілі, Шаталова, Ільїна, Лисенкової та ін..) Дослідження засвідчують,   що інтерактивне навчання дає можливість збільшити засвоєння матеріалу, впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Чільне місце в системі моєї діяльності відведено урокам. Саме на них діти отримують важливі теоретичні знання з біології, вчаться їх практично застосовувати. Як відомо істина повинна бути пережитою, а не викладеною і завченою. Тому сучасних методик уроку рівно стільки, скільки компетентних вчителів.   Бо   кожен   шукає   свою,   ту   що   відповідає   його   інтелекту, темпераменту й досвіду. Я намагаюсь  підвищити якість та ефективність уроку,   обираючи   саме    той спосіб викладання, яким будуть  задоволені учні, не   просто заучуванням і переказуванням   біологічної термінології, а шляхом впровадження інтерактивних методів навчання. Підвищення   якості   та   ефективності   навчання   відбувається   завдяки ретельному аналізу того, як співпрацюють члени групи, і визначенню способів поліпшення ефективності цієї роботи. Застосування   інтерактивного   навчання   здійснюється   шляхом використання   фронтальних   та   кооперативних   форм   організації   навчальної діяльності учнів, інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню вміння дискутувати. Найбільш уживаними є: при   фронтальній   формі   роботи:   «мікрофон»,   «мозковий   штурм», «ажурна пилка», «незакінчене речення». при кооперативній формі роботи: «обличчям до обличчя», «карусель», «один – удвох – усі  разом», «робота в малих групах» і т.д. Інтерактивні технології знайшли своє відображення,  як на уроках, так і в позакласній роботі. Дитина,   яка   приходить   до   школи,   є   маленьким   індивідом   з прихованими   унікальними   можливостями.   Саме   розкрити   ці   можливості, задатки і здібності повинен педагог. Якщо в результаті навчання розвиваються такі якості, як самостійність,  впевненість у собі, ініціативність, творчість, то відповідно   в   кожного   учня   може   сформуватися   схильність   до   високої культури праці. Даний досвід свідчить про те, що потенціал дитини може розкритися лише  за   умови   емоційного  і  душевного  добробуту,  коли   внутрішньо  учень готовий робити відкриття. А це можливо за відсутності страху, невпевненості. Саме   застосування   інтерактивних   технологій   забезпечує   створення комфортних умов для творчості. Технології, за яких учитель перестає бути особою, що нав’язує знання, повідомляє певну порцію інформації, необхідну для заучування, створюють атмосферу, в якій можливе розкриття найкращих якостей дитини. Біологія з її точністю,   об’ємністю,   загадковістю   є   ідеальною   сферою   для   розвитку мислення, уяви і вираження почуттів. Пам’ятаючи про це на своїх уроках я постійно   прагну   розвивати   здібності   учнів,   використовую   ті   методи,   що сприяють вихованню активної творчої особистості, здатної приймати сміливі нестандартні рішення, навчаю учнів працювати в колективі, знаходити спільну мову в пошуках шляхів розв’язання проблеми. Багато дослідників пропонують різні форми інтерактивних технологій, серед них є ті, які імпонують мені найбільше: «Мікрофон», «Мозаїка», «Карта асоціацій»,   «Карусель»,   «Мозковий   штурм»,   «Далі,     далі…».   Хочу запропонувати   своє   бачення   впливу   цих   технологій   на   формування особистості та варіанти їх використання на уроках біології. Технологію   «Мікрофон»   можна   використовувати,   як   на   етапі актуалізації опорних знань учнів, так і під час узагальнення й систематизації знань.  Ця   технологія   є  стислим,  швидким   оглядом   знань   учнів   з   теми,   де кожен виявляє свою компетентність з питання, що розглядається. При цьому виді діяльності будь­який предмет імітує мікрофон, що передається по черзі від одного учня до іншого, і кожен з них має право вибору: відповідати чи ні. Вже   тільки   це   право   знімає   напругу,   що   досить   часто   виникає   під   час опитування. Учні знають, що в разі відмови вони не будуть засуджені, тому в них не виникає страху ні перед учителем, ні перед оцінкою. Саме цей страх паралізує   думки   й   призводить   до   того,   що   учень   виключається   з   процесу навчання.   Відсутність   страху   дає   можливість   сприймати   матеріал, розбиратися в тих термінах чи поняттях, що не були засвоєні попередньо. Атмосфера   довіри   і   поваги   позитивно   впливає   на   ставлення   до   навчання. Помічено, що кількість учнів, що пропускають хід, зменшується, активність класу під час цього виду діяльності зростає. «Карусель» ­ ця інтерактивна вправа має кілька варіантів. Обираю той варіант,   який   можна   оптимально   використовувати   в   умовах   нашої   школи: формуються три групи, кожна з яких отримує однакове завдання, але з кожної групи пара має власну задачу. Після опрацювання матеріалу кожною парою відбувається їх зміна доти, поки не утворяться початкові варіанти груп. Під час   цих   змін   кожен   учень   повідомляє   ту   інформацію,   яку   він   вивчив   у початковій парі. Кожен одночасно є учнем і учителем, слухачем і оратором. Помічено,   що   немає   жодної   дитини,   яка   пасивно   спостерігала   б   за діями, що відбуваються в класі. Зрозуміло, що взаємний обмін та багаторазове повторення   інформації позитивно впливають  на усвідомлення навчального матеріалу. Особливості   проведення   цієї   вправи   формують   уміння   повідомити інформацію   та   вислуховувати   її,   не   перебиваючи   свого   товариша.   Саме   ці вміння   лежать   в   основі   спілкування.   Кожен   учасник   навчального   процесу досягає своєї мети, що вселяє віру в успіх. Важливим при цьому є те, що учні з низьким рівнем знань відчувають свій поступовий ріст, свій рух уперед, що запалює бажання до пізнання. «Мозковий штурм», «Коло ідей» ­ це ті технології, які за короткий період дозволяють генерувати велику кількість розв’язків певної проблеми. Під   час   вивчення   матеріалу,   пропонується   проблемне   питання,   зрозуміло, частина учнів дає вірні позиції, інші помилкові, а деякі взагалі абсурдні. Після збору   ідей   проводиться   їх   обговорення.   Кожен   автор   має   право   довести істинність свого судження. Трапляється, що учні, які запропонували абсурдні ідеї, вже на початку обговорення вказують на їх недоречність, аргументують свої пояснення. Під час обговорення виділяються правильні відповіді, виникає імітація відкриття істини. Важливість цього процесу полягає у формуванні уміння критично мислити та аналізувати факти. Інтерактивні   технології   дозволяють   використовувати   прийоми «подив», «невизначеність» та «дискомфорт». Невідоме,   незвичне   завжди   викликає   інтерес,   здивування,   бажання пізнати.   Ця   властивість   людської   особистості   найкраще   розвинена   в   учнів середніх класів. Прагнення   підлітків   знайти   своє   місце   в   житті   переноситься   на   всі сфери їх діяльності і прийоми «невизначеності» та «дискомфорту» завжди викликають бажання знайти істину. Бажання пізнати, знай ти   істину,   упорядкувати,   впливає   на   розвиток процесів мислення. Відомо, що мислення лежить в основі творчого потенціалу особистості. Комфортні умови навчання, за яких учні бачать результати своєї діяльності,   інтелектуальну   спроможність,   бажання   знайти   істину,   зробити власне   «відкриття»,   впливає   на   розвиток   процесів   мислення,   розкриває творчий потенціал  особистості. Застосування   вищезгаданих   методів   і   прийомів   дає   можливість сформувати творчу особистість, молоду людину, яка орієнтується в реаліях сучасного світу; людину, яка контролює свої потреби, вміє керувати своїми думками;   людину,   яка   критично   оцінює   себе   та   оточуючих   і   приносить користь суспільству. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Активні   методи   навчання   в   навчальному   процесі   середніх   спеціальних навчальних закладів (Інформаційний лист). – М.: ВССО СРСР, 1987. – 23 с. 2. Блажеєва Н.М. Використання кімнатних рослин як натуральних навчально­ наочних посібників у процесі викладання біології у школі / Н.М. Блажеєва // Біологія. Науково­методичний журнал. — №10. — 2007.— С. 5—7. 3. Богданова   І.М.   Професійна   підготовка   майбутніх   вчителів   на   основі застосування інноваційних технологій. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук: – К.: 1998. – 22 с. 4. Боднаровська Н.М. Управління творчою самореалізацією на уроках біології /   Н.М.   Боднаровська   //   Біологія.   Науково­методичний   журнал.   —   №7.   — 2008.— С. 2—5. 5. Бонішко Д.С. Гра і її місце у викладанні біології / Д.С. Бонішко // Біологія. Науково­методичний журнал. —№13. —2007.— С. 2—4. 6. Боровицкий П.И. Методика преподования биологии / П. И. Боровицкий, П. Ф. Винниченко — М.: Высшая школа, 1962. — С. 44—72. 7. Брижевич   Г.М.   Інтерактивні   форми   навчання   на   уроках   біології   /   Г.М. Брижевич // Біологія. Науково­методичний журнал. —№19. —2007.— С. 27— 33. 8. Ващенко Г.М. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів / Г.М. Ващенко — К.: Українська видавнича спілка, 1997. — С. 223—235. 9. Верзилин Н.М. Общая методика преподаваниябиологии / Н.М. Верзилин, В.М. Корсунская — М.: Просвещение, 1966. — С. 62—89. 10. Верзилин   Н.М.   Проблемы   методики   преподавания   биологии   /   Н.М. Верзилин. М.: Педагогика 1974. — С. 57—72. 11. Верзилин Н.М. Развитие биологических понятий в V—IX класах / Н.М. Верзилин. М.: АПН РСФСР, 1956. — С. 78—84. 12. Верзилин Н.М. Система и развитие методов преподавания биологии / Н.М. Верзилин, В.М. Корсунская — М:. АПН РСФСР, 1957. — С. 105—132. 13. Всесвятский   Б.В.   Общая   методика   биологии   /   Б.В.   Всесвятский.   М.: Учпедгиз, 1960. — С. 90—102. 14. Горена Л.Г. Методичні рекомендації щодо активізації екологічної освіти та   виховання   школярів   у   середніх   навчальних   закладах   /   Л.Г.   Горена.   К.: КМІВ, 2001. — С. 5—9. 15. Гильбух   Ю.В.   Психолого­педагогические   основы   индивидуального подхода к слабоуспевающим ученикам / Ю.В. Гильбух. К.: Наука, 1985. — С. 365—368. 16. Горбунова   В.І.   Застосування   ігрових   технологій   на   уроках   /   В.І. Горбунова // Біологія. Науково­методичний журнал. — №13 —2007 — С. 4— 6. 17. Десяшиченко  Н.М.  Моделі   сучасних   уроків   біології   за   методиками критичного   мислення   та   особистісно   орієнтованої   освіти   /  Н.М. Десяшиченко  //   Хімія.   Біологія.   Науково­методичний   журнал.   —   №24   — 2002. — С. 5—7. 18. Жорник   О.   Ігрова   діяльність   учнів   як   засіб   підвищення   якості   знань   з біології. // Рідна школа­ 2000. – №2. – с. 31­32. 19. Захарюхіна   Н.М.   Активізація   розумової   діяльності   учнів   шляхом використання інноваційних технологій на уроках біології / Н.М. Захарюхіна // Біологія. Науково­методичний журнал. — №16.— 2009.— С. 19—21. 20. Іллюшина О.В. Класифікація методів навчання радянською дидактикою 1920—1930­х рр.. / О.В. Іллюшина // Історія в школі. — №2. — 2004. — С. 1 —4. 21. Карташова І.І. Організація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології / І.І. Карташова — Херсон: Персей, 2000. — С. 109—112. 22. Карцева И.Д. Хрестоматия по методике преподавания биологии / И. Д. Карцева, Л.С. Шубкина — М.: Просвещение, 1984. — С. 73—237. 23. Кілочицький П.Я. Методика викладання біології / П.Я. Кілочицький. — К.: Фітосоціоцентр, 2005. — С. 80—97. 24. Коваленко С.І. Організація інтелектуальних ігор в експедиціях і в процесі інших   позакласних   і   позашкільних   заходів   під   час   літніх   канікул   /   С.І. Коваленко // Біологія. Науково­методичний журнал. — №28 —2009.— С. 2— 4. 25. Козленко   О.І.   Захоплююче   навчання:   Біологічна   рольова   гра   /   О.І. Козленко. — Xарків: Основа, 2003. — С. 109—111. 26. Колесник   В.Г.   Узагальнюючий   урок   «Клас   Птахи»   /   В.Г.   Колесник   // Біологія. Науково­методичний журнал — №6 — 2007.— С. 33—37. 27. Криворучко М.В. Специфіка формування інтелектуальних умінь на уроках біології для учнів різних вікових категорій / М.В. Криворучко // Біологія. Науково­методичний журнал. — №19.— 2007.— С. 14—23. 28. Куйдіна З.М. Активізація пізнавальної активності на уроках біології / З.М. Куйдіна // Біологія. Науково­методичний журнал. — №9.— 2007.— С. 2—4. 29. Махутов М.И. Современный урок и пути его организации / М.И. Махутов. — М.: Педагогика, 1975. — С. 257—269. 30. Мельников М.И. Методика обучения общей биологии / М.И. Мелиников, А.Н. Мягкова — М.: Издательство академии педагогических наук, 1963. — С. 67—90. 31. Мельникова С.И. Ігровые формы учених занятий / С. И. Мельникова. — Х.: ХГУ, 1993. — С. 24—28. 32. Мороз І.В. Методика викладання біології / І. В. Мороз — К.: Либідь 2006. — С. 214—288. 33. Мотузний   В.О.   Біологія:   Навчальний   посібник   /   В.О.   Мотузний.—   К.: Вища школа, 1995. — С. 257—263. 34. Муртазин Г.М. Активные формы и методы обучения биологии. Человек и его здоровье:Книга для учителя. Из опыта работы. – М.: Просвещение, 1989. – 192с. 35. Нарівна Л.М. Пізнавальна гра як один з прийомів інноваційних підходів до проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів / Л. М. Нарівна // Біологія. Науково­методичний журнал.— №36.— 2007.— С. 2—3. 36. Онищук В.А. Типи, структура та методика уроків в школі / В.А. Онищук — К.: Рад. школа, 1976.— С. 53—65. 37. Охитина  Л.М.  Психологические  основы  урока /  Л. М.  Охитина —  М.: Школа, 1997 .— С. 193—207. 38. Паниотова Г.Т. Игра — форма активизации познавательной деятельности учеников / Г.Т. Паниотова // Біологія. Науково­методичний журнал — №15.— 2007.— С. 3—5. 39. Переверзєва   С.В.   Активізація   пізнавальної   діяльності   учнів   на   уроках біології   з   використанням   інтерактивних   технологій   /   С.В.   Переверзєва   // Біологія. Науково­методичний журнал. — №4.— 2008.— С. 8—11. 40. Положення   про   куточок   живої   природи   загальноосвітніх   закладів. Біологія. Науково­методичний журнал.— №22—24.— 2008.— С. 66—71. 41. Положення про кабінети загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. Науково­методичний журнал.— №22—24.— 2008.— С.49—55. 42. Пометун   О.І.   Сучасний   урок.   Інтерактивні   технології   навчання   /   О.І. Пометун. — К.: АСК, 2005. — С. 38—41. 43. Пономарева И.Н. Общая методика обучения биологии / И.Н. Пономарева. — М.: Академия, 2003. — С. 252 — 257. 44. Правила  безпеки  під час роботи з  біології у  загальноосвітніх  закладах. Біологія. Науково­методичний журнал.— №22—24.— 2008.— С. 71—79. 45. Пустовіт Н.О. Екологічні задачі, ігри, вікторини / Н.О. Пустовіт. — К.: Наукова думка, 1995. — С. 48—57. 46. Сзабова С.А. Экологические игры в школе / С.А. Сзабова. — К.: Эко­ Восток, 1995. — С. 46—48. 47. Сидоренко Л.Й. Система запитань і завдань для проведення засідань клубу «Що? Де? Коли?» з біології / Л.Й. Сидоренко // Біологія Науково­методичний журнал.— №2. — 2002.— С. 24—26. 48. Страуниг А.М. Чудеса в природе открываем сами. Рассказы­задачи и игры по экологии для детей / А.М. Страуниг. — М.: Обнинск, 2001. — С. 67—73. 49. Клас   Птахи.   Розробка   теми.   Тема:   Різноманітність   птахів.   Біологія. Науково­методичний журнал. — №6. — 2007. — С. 19—20. 50. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів педагогічних навчальних закладів / М.М. Фіцула. — Тернопіль: Богдан, 1996. — С. 84—97. 51. Хафизова Л.М. Як знайомити дітей з правилами поведінки в природі / Л. М. Хафизова // Початкова школа. —№8. —1998. — С. 40—46. 52. Чорноус І.М. Ігри на уроках біології / І.М. Чорноус // Біологія. Науково­ методичний журнал. — №28.— 2007.— С. 4—6. 53. Черная   Н.М.   Дидактические   имитационно­моделирующие   игры   в современной школе и педагогике США // Диссертация на соискание степени канд. пед. наук. – К., 1989. – 169 с. 54. Шардаков М.Н. Мислення школяра. ­М.:Учпедшз, 1963. 55. Шевчук В.К., Шевчук Т.О. Екологія. Кам.­Под., 2001 56. Шкільна екологічна освіта сьогодні й завтра // Хімія. Біологія. – 2000. – №27­28. – С. 1­2. 57. Шубкіна Л.С. Підвищення ефективності навчання біології. – М., 1973 – с. 45. 58. Шубкіна Л.С. Підготовка вчителя до уроку//Сучасний урок біології. – Л., 1975. – с. 147­150. 59. Щербань П.М. Навчально­педагогічні ігри / П.М. Щербань. — К.: Вища школа, 1993. — С. 56—67. 60. Я пізнаю світ: Рослини: Дит. енцикл. / Автор­упорядник Л.О. Багрова. – К.: Школа, 1999. – 479с. :іл. 61. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. – К.: Партнер, 1997. – 193 с. 62. Яковлев Н.М. Методика и техника урока в школе / Н.М. Яковлев. — М.: Просвещение, 1985. — С. 79—87. Результативність навчання учнів 7­11 класів за 4 роки 2011- 2012 н.р. 2012- 2013 н.р. 2013- 2014 н.р. 2014- 2015 н.р. початковий середній 0 0 0 0 15 15 8 11 достатній 38 29 25 21 високий всього учнів 4 5 6 6 57 49 39 38 60 50 40 30 20 10 0 всього учнів високий достатній середній початковий початковий середній достатній високий всього учнів ДОДАТОК 1 Використання казок, легенд та фантастичних оповідань Лист барона Мюнхгаузена. (Зоологія.8 клас. Тема «Черви») Бував я, діти, у багатьох чудернацьких країнах, багато дивовижного там зустрічав. Одного разу потрапив я на острів. Щойно зійшов з поїзда, як поглянув на землю — а там... Безліч чудернацьких істот — усі довгі, наче змії, тільки   синього   кольору.   Пересуваються   стрибками,   маленькі   чорні   очиці поблискують,   вусиками   ворушать,   диво   та   й   годі.   Зупинив   я   місцевого аборигена   та   й   запитую:   «Що   ж   воно   таке?»   А   той   відповідає:   «Та   це   ж аскариди — один з видів трикутних червів. А взагалі в нас їх безліч, ходімо покажу». Мені так цікаво стало, що я пішов слідом. Підходимо до дерева, дивлюся,   а   з   листочка   вилазить   малесенький   черв'ячок,   білий,   майже прозорий: Побачив нас, проштрикнув листочок і знову заліз у нього. Мій гід пояснює:   «Це   гострик,   так   називається,   бо   дуже   гострий   і   проколює листочки».   Далі   ми   пішли   до   берега.   Як   поглянув   я   у   воду,   а   там   теж малесенькі черв'ячки, тільки якісь сіруваті й так швидко­швидко плавають. «Це двіхінели, — пояснив абориген,— так називаються, бо завжди плавають по двоє. Та найстрашніші — фетонематоди. Вони можуть залазити в рота людині,  поки  вона   спить,  і   жити   в  неї   в  шлунку  харчуючись   її  їжею.  А  у людини після цього починається ожиріння». Як наслухався я таких жахів, скочив у найперший автобус і гайда з того острова. І вам туди мандрувати не раджу. А називається острів чи то Є­тода чи то Нема­тода. Уже й не пам'ятаю. Щиро ваш барон Мюнхгаузен Історія барона Мюнхгаузена (Зоологія, 8клас. Тема «Хордові») Доброго дня, я барон Мюнхгаузен,— найправдивіша людина у світі. Я багато   подорожував,   бачив   багато   дивовижних   речей.   Одного   разу подорожував я узбережжям Чорного моря й познайомився з одним ученим — Олександром   Онуфрієчем   Ковалевським.   Зустрів   я   його,   коли   він   ловив якихось прозорих істот у воді. А називались ті істоти чи то скальпелі, чи то… щось хірургічне. Вони були такі верткі та слизькі, що бідолашний учений ніяк не міг їх наловити. Я людина дуже спритна, тому охоче допоміг йому, хоча один зі скальпелів щосили луснув мене хвостом, а інший — укусив за палець. Вдячний   учений   запросив   мене   до   лабораторії   —   дослідити   спіймані екземпляри. Розмістили ми їх у двох акваріумах, бо в один поміщалися лише четверо скальпелів. Ковалевський пообіцяв зробити одному розтин і показати мені що ж там усередині. Та де там, виявилося, що їхня прозора шкіра тверда, як у рака. Довелося зачекати до наступної зустрічі. А так цікаво, що ж там... Може, ви розповісте? Щиро ваш барон Мюнхгаузен Казка   про   країну   Клітину   (Загальна   біологія.   10   клас.   Тема «Цитоплазма, її компоненти») Десь   у   тридев’ятому   царстві,   тридесятому   государстві   знаходиться казкова країна: її жителі так бережуть свій спокій, що нікого зі сторонніх просто   так   у   свою   країну   не   впускають.   На   кордонах   знаходяться   суворі пропускні пункти, де кожного подорожнього старанно перевіряють. Править цією країною дуже мудра і справедлива королева Цитоплазма. У неї є дочка Гіалоплазма, дуже схожа на матір, добра й розумна. Гіалоплазма завжди дам помагає матері, завжди в курсі всіх важливих подій. Вона любить змінювати зовнішній вигляд: найчастіше вона віддає перевагу стилю «золь» — тоді вона динамічна й рухлива, усе встигає. Але іноді Гіалоплазма обирає імідж у стилі «гель»   —   тоді   вона   спокійна   й   розсудлива.   Дуже   любить   Гіалоплазма приймати   в   палаці   гостей.   Найчастіше   вона   спілкується   з   поважними   і знатними особами королівства: правителем столиці Ядро, ЕПС, Комплексом Гольджі, Мітохондріями, Лізосомами. Вони часто допомагають королеві та її доньці керувати країною. Але іноді Гіалоплазма запрошує нових гостей, які відвідують   їх   країну.   Таких   гостей   називають   включеннями,   і   вони знаходяться в гостях недовго, але спілкування з ними для Гіалоплазми дуже корисне: вони допомагають забезпечувати країну продуктами харчування. Ігри на уроках біології «Сходження на вершину» ДОДАТОК 2 На дошці вчитель малює гору з вершиною. Назви вершини відповідає назві   тварини   (рослини,   органа,   що   вивчається).   Два   учасники   одержують картки з певною кількістю ознак. Учні по черзі називають ознаки, які належать цій тварині (рослині). У разі правильного визначення учень переміщується по «сходинках» гори ближче до вершини. Перемагає той, хто швидше подолає всі етапи і дійде до вершини гори. «Підбери пару» На дошці записують у довільному порядку дві колонки, наприклад: в одній — поняття, в іншій — його визначення. Або: назва системи, в іншій — її складові   частини.   Учень   має   з'єднати   стрілками   відповідні   пари.   Час виконання вказується. На дошці вчитель записує назви споріднених тварин (рослин), понять, «Знайди зайвого» серед яких є «чужі». «Чужих» треба закреслити. «Пошта». Для гри використовується шість кишень (конвертів) розміром 16 х 11 см,   з   відповідними   написами   (наприклад,   хижі   ссавці).   Учасники   гри отримують однакову кількість карток (кожному або групі). Потім ці картки (з назвами чи малюнками тварин) учні повинні покласти у відповідну кишеню і не помилитися адресою. Учням пропонуються картки з малюнками (визначеннями, термінами). «Хто такий, що таке…». Вони повинні вказати, що це таке чи хто це такий. «Знайди помилку». У   запропонованому   тексті   учні   повинні   визначити   правильне твердження. Тексти учні можуть складати самі як домашні завдання. «Реклама». Цю гру можна проводити індивідуально з учням, у парах чи групах. За мінімум часу потрібно дати максимум інформації про запропонований об’єкт. «Цифровий диктант». (Використовується під час усного опитування). На   дошці  написані  слова   під  певними  цифрами.  Кожен  з   учнів  має набір   карток   з   цифрами   1,2,3.   Учитель   зачитує   певні   твердження (характеристики), а учні піднімають цифри, які відповідають характеристиці. Правильна відповідь — 1 бал. 1 2 3 Орган Лопатоподібні кінцівки Хвостовий плавець Крила Тварина 4 Кріт 5 Кажан 6 Кит Середовище 7 Повітря 8 Море 9 Ґрунт «Пароль». Усім   відоме   значена   слова   «пароль».   За   цим   поняттям   визначають «своїх» і «чужих». Завдання гри полягає в тому, що «свої» учасники гри (учні) по черзі називають ознаки класу (типу, відділу, ряду, родини). Оцінка вірної відповіді — 1 бал. На дошці записана таблиця. Учні повинні скласти тризначне число, що включає відповідні колонки таблиці. Наприклад: 1, 4, 9; 2, 6, 8; 3, 5,7. «Кубики». Кожна з граней кубика має частину малюнка чи картинки, схему. За умови   складання   всіх   кубиків   в   одне   ціле   утворюється   навчально­ інформативна картина у вигляді карти, малюнка, схеми, об'єкта, картки із запитаннями.   Зі   збільшенням   номера   картки   завдання   ускладнюється,   а відповідь і діяльність учня за мінімум часу дає максимум інформації про цей об'єкт. «Лабіринт». Завдання — прочитати твердження. Якщо ви згодні з ним, рухайтеся за суцільною   стрілкою,   якщо   не   згодні,   виправте   помилки   і   рухайтесь   за переривчастою стрілкою. Серед наведених тверджень є як правильні, так і неправильні.   Вони   з'єднаються  між   собою   суцільними   і   переривчастими стрілками. «Добери пару». Один учень називає термін або поняття, другий пояснює його значення, третій   добирає   до   нього   пару,   а   четвертий   знову   пояснює   його   значення. Наприклад: яйцеклітина — жіноча статева клітина, сперматозоон — чоловіча статева клітина. «Ромашка». На   серцевині   ромашки   (виготовлена   з   паперу)   вказується   завдання. Наприклад: дати визначення поняття. На її пелюстках даються різні поняття з теми, яка  вивчається.  Учень  відриває   пелюстку  і  дає  визначення  обраного поняття. Урок­узагальнення з теми «Будова та життєдіяльність рослин»   Мета   уроку: узагальнити,   систематизувати,   проконтролювати   та відкоригувати   набуті   учнями   знання   з   теми   «Будова   та життєдіяльність   рослин»;   розвивати   навички   узагальнення   та систематизації знань, уміння аналізувати, творчо виконувати поставлені завдання;   створювати   атмосферу   співпраці   та   дружелюбності, виховувати етично­ціннісне ставлення до природи. Очікувані результати: учні мають називати вегетативні органи рослини та   характеризувати   їх   складові   частини;   учні   мають   пояснювати взаємозв’язок між будовою органів та їх функціями; учні мають робити висновки про зв’язок органів у рослинному організмі. Тип уроку: урок узагальнення знань (урок­гра).  1. Організаційний етап Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Почнемо   нашу   роботу   з   висловлювання   один   одному   побажання   на сьогоднішній урок. Воно повинне бути коротким в одне­два слова. Ви даєте смайлик, тому кому хочете побажати і водночас висловлюєте свої побажання. Той, кому дали смайлик, в свою чергу передає його наступному, висловлюючи побажання   на   сьогоднішній   урок.   Будемо   уважно   стежити   за   тим,   щоб смайлик побував у всіх, і постараємось нікого не пропустити. 2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку Повідомлення теми уроку. Формулювання разом з учнями мети і завдань уроку. Мета уроку:  узагальнити набуті знання з теми «Будова та життєдіяльність рослин». Завдання уроку: — узагальнити знання з теми; — систематизувати знання з теми; — проконтролювати знання з теми; — коригувати знання з теми.  3. Мотивація навчальної діяльності Слово вчителя Сьогодні ми проведемо незвичайний урок, а урок­гру та дізнаємося, як ви засвоїли основні поняття теми «Будова та життєдіяльність рослин». А хто з вас   найкраще   знає   біологію,   покаже   гра.   Бажаю   кожному   з   вас   успіхів   і перемоги. Девізом нашого уроку стане вислів: «Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь» (Володимир Мономах).  4. Організаційна робота. Правила гри Гра між командами відбувається протягом усього уроку і складається з 6 конкурсів. Перед початком кожного конкурсу вчитель оголошує максимальну кількість балів, яку може отримати команда за виконане завдання. (Бажано перед   початком   уроку   записати   на   дошці   перелік   конкурсів   та   позначити бали.) 5. Узагальнення, закріплення і контроль знань 5.1. Представлення   команд,   виступ   капітанів   (капітани   оголошують   назви команд та їх склад, а також пояснюють вибір назви). 5 балів 5.2. Конкурс «Розминка». Кожна команда ставить по п’ять «швидких» запитань, які вона підготувала заздалегідь для іншої команди. За кожну правильну відповідь — 1 бал. 5.3. Конкурс «Осінній листопад» (час на виконання — 2 хв). Кожна команда отримує набір, у якому змішані прості  та складні листки. Учням необхідно розподілити їх на дві групи. Повністю виконане завдання — 2 бали. 5.4. Конкурс «Юні фізіологи» (час на виконання — 5 хв). Капітани команд вибирають конверт із завданням. Конверт   №   1.  По   малюнку   розказати   І   показати   як   відбувається   процес дихання у рослин. Конверт № 2.  По малюнку розказати І показати як відбувається процес фотосинтезу у рослин. Якщо були допущені помилки, команда суперників виправляє. Повністю виконане завдання — 5 балів. 5.5. Конкурс капітанів. Команди пропонують капітанам суперників творче завдання, яке підготували вдома. На обдумування відводиться 1 хв. Якщо капітан не може відповісти сам, то звертається по допомогу до команди, але кількість балів за завдання отримує меншу. Правильна відповідь капітана — 5 балів, за допомогою коман­ ди — 2 бали. 5.6. Конкурс «Знайди пару» (час на виконання — 2 хв). Кожній команді пропонується по дві групи карток. На картках першої групи надруковані назви рослин, а на картках другої — назви видозмін кореня або пагона (наприклад: І група — редька, часник, омела, кукурудза, осот; ІІ група — кореневище, цибулина, коренеплід, корені­присоски, опорні корені), які необхідно з’єднати попарно. Повністю виконане завдання — 2 бали. 5.7. Конкурс «Чорна скринька» (час на виконання — 3 хв). Учні повинні відгадати, яка рослина захована в чорній скриньці, за підказками вчителя. Після кожної підказки учні мають 1 хв на обдумування, після чого записують відповідь на аркуші і здають учителю.  Учні повинні відгадати, яка рослина захована в чорній скриньці, за підказками вчителя. Після кожної підказки учні мають 1 хв на обдумування, після чого записують   відповідь   на   аркуші   і   здають   вчителю.   Якщо   команда   впізнала рослину після першої підказки — отримує 3 бали, після другої — 2 бали, після третьої — 1 бал. I підказка.  Про цю рослину та її лікувальну силу є згадки в Біблії. Вона була відома давнім грекам, римлянам і єгиптянам. Саме греки давали її атлетам перед змаганнями на Олімпійських іграх, а в Давньому Єгипті ця рослина була важливою складовою щоденного харчування, особливо для робітників, які будували піраміди. II підказка.  Про   цю   рослину   складали   легенди,   є   багато   згадок   у фольклорі.   їй   приписувалася   незвичайна   сила,   вважалося,   що   вона захищає   від   вампірів;   а   молодята,   які   випивали   напередодні   весілля настій цієї рослини з молоком, були готові нести разом горе і радість. IIIпідказка.  У дикому вигляді ця рослина трапляється майже повсюдно. Листя її плоске, цибулина складна, складається з 2­50 зубків, кожен з яких покритий жорсткою шкірястою лускою. Правильна відповідь: часник. I підказка. Мексиканська «квітка сонця Північної Америки в Європу рослина завезена іспанцями в 1619. В Україні з'явилася у середині 18 ст.. В Росії — в самому кінці 18 століття. II підказка.  Стою,   стрункий,   високий,   у   зелених   штанах.   1   золотом оздоблена голівка моя. Спершу його розводили як декоративну рослину, згодом також заради зерна, яке   використовували   як   ласощі.   Тепер   Україні   є   найкращим   харчовим продуктом як у непереробленому, так і в переробленому виді. IIIпідказка Медонос. Сімсот соколят на одній подушці сплять. Правильна відповідь: соняшник Якщо команда впізнала рослину після першої підказки — отримує 3 бали, після другої — 2 бали, після третьої — 1 бал. 6. Підбиття підсумків уроку Підводяться підсумки роботи команд, визначається особиста першість; проводиться самооцінювання учнів. 7. Домашнє завдання 7.1. Завдання для всього класу. Підручник ____________________________________________ Зошит ________________________________________________ 7.2. Індивідуальні та творчі завдання. Підготувати повідомлення «Цікаві факти про розмноження рослин». Різноманітність павукоподібних та їх роль в екосистемах.  Значення в житті людини Мета   уроку: сформувати   в   учнів   знання   про   різноманітність павукоподібних, ознайомити з їх роллю в природі та в житті людини; удосконалювати вміння учнів працювати з додатковою літературою та Інтернет­ресурсами;   розвивати   творчий   потенціал   та   інтерес   до вивчення тварин; формувати екологічну культуру. Очікувані   результати: учні   наводять   приклади   павукоподібних,   що трапляються   у   їхньому   регіоні,   видів,   що   потребують   охорони;   учні розпізнають павукоподібних на таблицях, наочних посібниках, колекціях; учні   пояснюють   роль   кліщів   у   природі   та   в   житті   людини;   учні характеризують   роль   павукоподібних   в   екосистемах   та   їх   значення   в житті людини. Тип уроку: комбінований.  1. Організаційний етап Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів 2.1. Індивідуальна робота учнів за картками. Картка 1 Підпишіть частини тіла, показані стрілками, та вкажіть функції, які вони виконують. Картка 2 Назвіть органи, позначені на малюнку, та вкажіть, до яких систем вони належать. 2 3 4 10 9 1 8 7 6 5 Картка 3 Які пристосування до середовища існування має зображена тварина? 1   2 2.2. Виконання тестових завдань. Вибрати одну правильну відповідь. Вибрати одну правильну відповідь. 1. Кількість очей у павука­хрестовика: А 1 пара  Б 2 пари В 3 пари Г 4 пари   2. З’їдаючи здобич, павук: А ковтає її цілком не пережовуючи Б усмоктує її розріджені нутрощі В відриває шматочки ногощелепами і поїдає 3. Органи дихання павукоподібних: А легеневі мішки   Б трахеї В легеневі мішки і трахеї Г легені і трахеї 4. Серце у павука розміщене: А на спинному боці черевця Б на черевному боці черевця В на спинному боці головогрудей Г на черевному боці головогрудей 5. Розвиток павуків: А прямий Б непрямий 6. Система виділення павуків утворена: А зеленими залозами  Б нирками В мальпігієвими судинами Г видільними трубочками 2.3. «Мозковий штурм». —   Чому   павукоподібні   більш   успішно   опанували   суходіл,   а   ракоподібні переважно живуть у воді? — Восени спіймали самку павука­хрестовика, посадили її в садок, регулярно пускали   туди   комах.   Самка   сплела   кокон,   відклала   в   нього   яйця   і   через деякий час померла, хоча всі необхідні для її життя умови були створені. Що в даному випадку є причиною смерті самки павука­хрестовика? 2.4. Біологічна задача. Нитка павутини завдовжки 9 км важить 0,07 г. Скільки важитиме нитка, якою можна було б обхопити земну кулю по екватору — 40075, 6 км і по меридіану — 40008,5 км? 2.5. Вибрати з переліку ознаки павукоподібних. 1. Здебільшого суходільні тварини. 2. Здебільшого водяні тварини. 3. Мають три пари ходильних ніг. 4. Мають чотири пари ходильних ніг. 5. Не мають вусиків і складних очей. 6. Мають вусики і складні очі. 7. Тіло складається з головогрудей і черевця, до яких прикріплені кінцівки. 8. Тіло складається з головогрудей, до яких прикріплені кінцівки, і черевця, на якому немає ніг. 9. Дихають за допомогою легеневих мішків і трахей. 10. Дихають за допомогою легенів. 11. Можуть живитися тільки рідкою їжею. 12. Павуки — хижаки, тому живляться тільки твердою їжею. Відповідь: 1, 4, 5, 8, 9, 11. 2.6. Розмістити наведені частини травної системи павука-хрестовика у порядку проходження їжі: А Б В Г Д Е Є Відповідь: Середня кишка Сисний шлунок Анальний отвір Стравохід Рот Глотка Задня кишка А 5 Б 4 В 7 Г 3 Д 1 Е 2 Є 6 3. Мотивація навчальної діяльності Слово вчителя «Фу, павук», — скрикує людина, і ось уже чутно хруст розчавленого ногою тільця цієї тварини. Незрозумілою є відраза, а подеколи і страх, який відчуває людина під час зустрічі з павуками, хоча знає, що вони приносять користь, знищуючи величезну кількість мух та інших комах. Загальна маса комах, яких ліквідовують павуки, вимірюється тисячами тонн. Павуки всім відомі, і в той же час ми так мало знаємо про цю надзвичайно цікаву і різноманітну групу тварин. Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.  4. Засвоєння нового матеріалу Різноманітність павукоподібних, їх роль в екосистемах та значення в житті людини.   (Повідомлення   учнів,   обговорення,   заповнення   таблиці,   складання опорного конспекту.) Робота в групах Міні­презентації з тем: I група — павуки; II група — кліщі; III група — скорпіони; IV група — косарики. Різноманітність павукоподібних, їх роль в екосистемах та значення в житті людини Розповідь учителя Клас   Павукоподібні  об’єднує  60  тис.  видів,  згрупованих  у   декілька   рядів, найчисленніші з яких Павуки (27 тис.) і Кліщі (25 тис).  Скорпіони (близько 700   видів)   —   найдавніший   ряд   серед   наземних   членистоногих,   що   зберіг безліч примітивних рис, властивих їхнім водяним предкам. Презентації домашніх груп (під час презентації учні з інших груп ставлять запитання, які в них виникають під час уроку або які вони підготували вдома) І група Павуки Павуки — група павукоподібних, що широко опанувала суходіл від полярних зон і високих гір до степів і пустель. Описано близько 3,5 тис. видів, з них в Україні трапляється понад 400. Павуки живуть у ґрунті, де вони риють нірки або займають природні порожнини, у лісовій підстилці, у моху, траві, печерах, норах та гніздах інших тварин, в оселі людини, на морських узбережжях, біля прісних водойм. Найхарактернішою особливістю павуків є здатність робити павутину,   яка   утворюється   із   секрету,   що   виробляється   павутинними залозами.   На   повітрі   ця   речовина   швидко   твердішає,   утворюючи   нитки павутини. Одна павутинка утворюється з багатьох волоконець, що склеюються між собою. Запитання учнів: — Яке значення має павутина?  — Чи є серед павукоподібних нашої країни отруйні види?  — Чи є серед павуків мешканці водойм?  — Чому павуків­бокоходів називають «хамелеонами»?  — Яку роль відіграють павуки в екосистемах та яке значення мають у житті людини? Очікувана відповідь учнів: • ланка в ланцюгу живлення; • знищення комах­шкідників; • шкода здоров’ю людини від укусів отруйних павуків. ІІ група Кліщі У світовій фауні ряд Кліщі налічує близько 50 тис. видів, з них в Україні — 3 тис. Більшість із них вільноживучі тварини, що населяють ґрунти, підстилку й інші   органічні   рештки,   прісні   й   морські   водойми.   Серед   кліщів   багато паразитів грибів, рослин (галові кліщі), тварин (свербун­нашкірник, свербун­ шкіроїд)  і  людини  (коростяний   свербун,  іксодові   кліщі).  Паразитичні   види кліщів   живуть   на   пір’ї   птахів,   у   покривах,   дихальній,   травній,   статевій системах багатьох хребетних тварин, а також людини тощо. Кліщі   —   мікроскопічні   організми   (1–7   мм),   різні   за   формою   (овальні, яйцеподібні,   трикутні)   та   забарвленням.   Від   інших   павукоподібних   вони відрізняються за такими ознаками: сегментація тіла не виражена (головогруди та черевце повністю злиті між собою); ротові органи відокремлені від тулуба у так звану несправжню голівку. У паразитичних видів ротові органи (гризучі, ріжучі, колючо­сисні) пристосовані до проколювання та смоктання. Кліщі, як і   всі   павукоподібні,   мають   чотири   пари   ходильних   ніг.   У   багатьох паразитичних   груп   на   ногах   формуються   численні   пристосування   для закріплення на перах птахів, шерсті ссавців тощо. Найдрібніші кліщі дихають усією поверхнею тіла, більші — за допомогою трахей. Кровоносна система редукована.   Кліщі   роздільностатеві;   самці   менші   від   самок.   Для   них,   на відміну від павуків, характерний непрямий тип розвитку. Запитання учнів з інших груп: — Якої шкоди завдає коростяний свербун?  — Якої шкоди завдають павутинні та галові кліщі?  — Чому іксодові кліщі небезпечні для людини?  — Як уникнути укусу кліщів?  Запитання вчителя: — Яку роль відіграють кліщі в екосистемах та яке значення мають у житті людини? Очікувана відповідь учнів: • ґрунтоутворення; •   регулюють   чисельність   різноманітних   членистоногих,   тому   деякі   види використовують   для   боротьби   зі   шкідниками   сільського   та   лісового господарства; • паразити рослин, тварин та людини; • псують борошно, зерно, продукти харчування. ІІІ група Скорпіони Скорпіони — мешканці жарких і теплих районів земної кулі, деякі види — гір. Описано близько 700 видів. У них довге членисте черевце, на останньому членику якого міститься отруйна залоза, що відкривається протокою на кінці гострого   кривого   жала.   Здобич   скорпіони   ловлять   і   утримують ногощупальцями,   що   закінчуються   клешнями.   Скорпіони   —   нічні   хижаки. Живляться   лише   живою   здобиччю,   зокрема   комахами,   їхніми   личинками, павуками тощо. Запитання учнів з інших груп: — Чи трапляються скорпіони на території України?  — Чи правда, що самка скорпіона також з’їдає самця під час розмноження?  Запитання вчителя: — Яку роль відіграють скорпіони в екосистемах та яке значення мають у житті людини? Очікувана відповідь учнів: • ланка в ланцюгу живлення; • шкода здоров’ю людини від укусів. IV група Косарики Косарики   —   ряд   членистоногих   класу   Павукоподібні.   Налічується   більше 6300   видів   косариків.   На   території   України   трапляється   десь   50   видів косариків.   Косарики   нагадують   павуків,   але,   на   відміну   від   них,   мають сегментоване   черевце,   сполучене   з   головогрудьми   широкою   основою,   а   не стеблинкою.   Головогруди   невеликі   —   1–22   мм   завдовжки,   зазвичай яйцеподібні.   Ноги   іноді   надзвичайно   довгі   —   можуть   досягати   16   см.   На лапках є кігтики, іноді подвійні. Очі прості, одна пара, а в печерних видів очі відсутні   взагалі.   Черевце   коротке,   складається   з   9–10   щільно   зімкнутих сегментів. Покриви, як правило, дуже тверді, панцирні. Забарвлення у нічних форм сірувате, буре або чорне, у денних форм строкате. Членики ніг довгі, а лапки повторно почленовані, причому кількість члеників може перевищувати сотню. Надзвичайна гнучкість дозволяє  лапкам косарика  міцно обвиватися навколо травинок, допомагаючи тварині пересуватися в траві. У посушливих місцевостях   довгі   ноги   мають   адаптивне   значення:   вони   піднімають   тулуб косариків високо над поверхнею ґрунту, що нагрівається вдень. Запитання учнів з інших груп: — Звідки походить назва «косарики»?  — Чи є серед косариків отруйні організми?  — Де трапляються косарики?  — Які особливості розмноження характерні для косариків? Складання опорної схеми Роль павукоподібних у природі Знищують комах- шкідників Ланка в ланцюгах живлення Паразити рослин, тварин Ґрунтоутворенн я Роль павукоподібних у житті людини Паразити (кліщі) та отруйні (каракурт, тарантул) Шкідники культурни х рослин Переносник и збудників захворюван ь Псування продуктів харчування Знищують шкідників с/г культур Народні прикмети: • Якщо навесні літає багато павутиння — літо буде спекотним. • Павуки головні нитки павутини роблять особливо довгими, розтягують — тривалий час буде стійка, тепла, гарна погода. Якщо ж головні нитки короткі — буде дощ. • Павуків та їхніх сіток мало — на зміну погоди; багато — чекайте гарної погоди. • Багато павутиння на початку весни — на довгу й суху осінь. • Багато павутиння на бабине літо — на ясну осінь і холодну зиму. • Якщо під час бабиного літа павутиння мало, то осінь буде сухою, багато павутиння віщує сніжну зиму. • Коли павутиння прилипає до рослин, то вересень і осінь загалом будуть теплими.     кліщ 5. Узагальнення і закріплення знань 5.1. Складання сенканів. Скласти сенкани на теми «Скорпіон», «Кліщ», «Косарик». Наприклад:  вільноживучі, паразитичні шкодять, переносять, викликають головогруди і черевце зливаються короста 5.2. «Творча лабораторія» (робота у творчих групах). —   Поміркуйте,   як   можна   використовувати   павуків   у   побуті,   якщо   вам дошкуляють мухи й комарі. 5.3. Відгадати загадки. Вміє гарно він пірнати І в воді не потопати. Дім його зоветься «дзвін», Хоч ніяк не дзвонить він. (Павук­сріблянка.) Як із лісу я прийшов,— Подаруночка знайшов. Він до шкірки причепився, Крові теплої напився, Так роздувсь, що й не впізнать. Ви могли б його назвать? (Кліщ.) Як заразишся ним, друже, Будеш чухатися дуже. (Коростяний свербун.) 5.4. Заповнити таблицю. Порівняльна характеристика павуків та кліщів Ознаки порівняння Будова тіла Павуки Кліщі Способи добування їжі 6. Підбиття підсумків уроку Фронтальна бесіда 1. Назвіть представників класу Павукоподібні. 2. Опишіть спосіб життя павука­сріблянки. 3. Чим відрізняються кліщі від павуків? 4. Як уберегтися від зараження коростою? 5. Поясніть, чому кліщ гине, коли його намазують рослинною олією. 6. Чим різняться між собою способи живлення кліщів і павуків? 7.   Яке   пристосування   допомагає   павуку­бокоходу   полювати,   залишаючись непоміченим? 7. Домашнє завдання 7.1. Завдання для всього класу. Підручник _____________________________________________ Зошит _________________________________________________ 7.2. Індивідуальні та творчі завдання. 1. Скласти кросворд на тему «Павукоподібні». 2. Підготувати цікавий матеріал про комах.             Тема. Захворювання органів дихання та їх профілактика Мета:  розширити,   систематизувати   знання   учнів   про   захворювання дихальних   шляхів;   з’ясувати   причини   виникнення   хвороб,   способи   їх розповсюдження,   перебіг,   наслідки,   засоби   профілактики;   сформувати поняття   про   інфекційні   хвороби,   розкрити   шляхи   передачі   інфекції; ознайомити   з   профілактикою   та   режимом   під   час   хвороби.   Сприяти подальшому   розвитку   вміння   працювати   з   підручником   та   різними джерелами інформації, вибирати головне в матеріалі, який вивчається, уміння порівнювати та робити відповідні висновки; розвивати практичні вміння   накладання   гірчичників   та   компресів,   використання   марлевих пов’язок;   сприяти   позивному   психологічному   настрою.   Виховувати бережливе   ставлення   до   власного   організму   та   оточуючих   людей, поводити себе відповідно вихованій і порядній людині; виховувати гігієнічні навички. Тип уроку: комбінований Місце уроку у навчальній темі: останній у темі. Матеріали та обладнання: схеми, таблиці, учнівські комп’ютерні  презентації. Основні поняття і терміни:  грип, ангіна, туберкульоз, трахеїд, бронхіт, пневмонія. Епіграф:  “Здоров’я   дитини­багатство   родини.   Здоров’я   народу­багатство країни”. Проблема:  Причини   частого   виникнення   хвороб   органів   дихання   серед населення.                                                       Хід уроку: І.Створення позитивного психологічного настрою. Добрий день, діти. Незважаючи на те, що на вулиці похмуро й сіро, у мене на душі спокійно й радісно, тому що я бачу перед собою розумні, добрі обличчя й очі. І для того, щоб зрозуміти, як ми будемо сьогодні працювати, я хочу довідатися   який   у   вас   настрій.   Для   цього   вам   потрібно   передати   його: підтвердити сплеском долонь, вдихом і видихом. Ігрова розминка «Мій настрій» 1) Якщо ви згодні, що вдих і видих – це дихальні рухи – видихніть. 2) Якщо ви згодні, що потрібно мати власну думку – глибоко вдихніть. 3) Якщо ви згодні, що наш урок пройде якнайкраще – сплесніть  у долоні. Бажаю усім, щоб до кожного з вас Завітало натхнення сьогодні у клас І збудило бажання отримати знання, Щоб потім в житті ви не йшли навмання. Щоб всім захотілось новеньке пізнати, Самим научитись і інших навчати. Тож я вам бажаю, щоб лінь ви прогнали І натхнення кожного дня зустрічали! ІІ. Актуалізація опорних знань.  Взаємоперевірка і  взаємооцінювання. 1.В носовій порожнині повітря зволожується. 2.Коли людина говорить, голосова щілина має вигляд рівнобедреного  трикутника. 3.Тиск CO2 у венозній крові вищій ніж у альвеолярному повітрі. 4.Молокули кисню, що взаємодіють з гемоглобіном еритроцитів, утворюють оксигемоглобін. 5.По легеневих венах артеріальна кров надходить у праве передсердя. 6. У тканинах органів артеріальна кров перетворюються на венозну. 7.Дихальні рухи(вдих­видих) регулюються дихальним центром. 8.Коли міжреберні м’язи скорочуються, грудна порожнина розширюється. 9.Якщоконцентрація СО2 у крові збільшується ,частота і глибина дихальних рухів ­ теж збільшується. 10.Чхання­сильний і дуже швидкий рефлекторний видих через рот.       (На картці самооцінювання учні дають відповіді). ІІІ. Мотивації навчальної діяльності Кожна людина хоче бути гарною,і головне ­ здоровою. А чи достатньо у нас інформації про підступні хвороби, мікроби, які так і хочуть потрапити в наш організм і визвати цілий ряд захворювань. Як захистити себе? Як зберегти своє здоров’я? Проблема не проста,але я сподіваюсь,що до кінця уроку ми зможемо її розв’язати.             Сьогодні   ви   не   просто   учні,  а  справжні   дослідники.  Для   того,  щоб комфортно було працювати, проведемо автотренінг:      ІV. Оголошення теми  і мети уроку.  Я ­  творча особистість. Я думаю, отже, я існую… Я аналізую, висловлюю свої судження. Я хочу знати! Я хочу бути здоровим! Тема нашого уроку: “Захворювання органів дихання та їх профілактика ”.         (слайд 1) Епіграфом до уроку стануть слова :” Здоров’я  дитини ­ багатство родини.  Здоров’я народу – багатство  країни ”. Девіз уроку: Знати, Запобігти, Захистити! Проблема:  Які причини частого виникнення хвороб органів дихання серед населення. (слайд № 2) V. Вивчення нового матеріалу.  1. Працюємо за планом: 1. Повітряно­крапельні інфекції. 2. Соціально­небезпечні хвороби. 3. Лікування і основні заходи з профілактики. Вчитель:   Для   ефективної   роботи   клас   розподілений   на   творчі   групи.   Які провели свої дослідження по вивченню хвороб органів дихання і підготували проект – презентацію. Давайте пригадаємо,які хвороби вам уже відомі і дізнаємося,з яких причин виникають захворювання органів дихання. Перша   група   отримала   завдання   дослідити   основні   захворювання   органів дихання,причини їх виникнення та класифікацію. (слайд № 3) Виступи     груп,   мультимедійна   презентація   і   одночасне   заповнення таблиці: Захворювання Причини Шляхи Профілактик поширення а органів дихання Грип Дифтерія Ангіна  Трахеїт Бронхіт Бронхіальна  астма Пневмонія(запал ення легень) Туберкульоз  Рак легень І група ­  «Грип». (слайд № 4). Вчитель : А чому так важко боротися з вірусом грипу? ІІ група – «Дифтерія, ангіна» (слайд № 5). Вчитель : Як себе убезпечити від цих захворювань?                ІІІ група – «Бронхіальна астма» (слайд № 6). Вчитель : Чому на рослину амброзію вводиться карантин? ІV група – «Туберкульоз і рак легень» (слайд № 7). Вчитель: Які фактори сприяють поширенню туберкульозу? Вчитель: Чи всі люди, до яких потрапила туберкульозна паличка, хворіють на  туберкульоз? Вчитель: ви дослідили захворювання органів дихання.  Інфекції   ,які   передаються   повітряно­крапельним   шляхом:ГРВ,ГРВІ,  грип,   а також хвороби які викликані бактеріями. Ви   дослідили,   що   висока   запиленість,   погане   провітрювання   приміщень, порушення   правил   особистої   гігієни,відсутність   вакцинацій,не   раціональне харчування, розумове фізичне перенапруження,стреси – це  головні чинники, які спричиняють захворювання. Під час  вдиху до органів дихання потрапляє не тільки повітря,а й величезна кількість   мікроорганізмів:вірусів,бактерій   ,грибів.   Більшість   із   них   гине   у дихальних шляхах, але частина викликає інфекційні хвороби.    (Запис у зошити). Всі хвороби органів дихання можна поділити на дві групи: (слайд № 8) Інфекційні                                       Неінфекційні Грип­вірусна інфекція        Алергічні хвороби,бронхіт,рак легенів Пневмонія­вірусна інфекція Туберкульоз­бактеріальна інфекція. Вчитель: назвіть основні заходи профілактики захворювань органів дихання. 2. (Запис у зошити). Основні заходи профілактики захворювань органів дихання (слайд №  9). 1.Проведення вакцинації; 2.Карантин; 3.Дотримання правил особистої гігієни; 4.Регулярне диспансерне обстеження; 5.Підвищення опірності організму(загартування,збалансоване харчування). 3. Хвилина релаксації Учитель каже слова:   « Сядьте в зручне положення. Розслабтеся. Тепер закрийте очі і слухайте мене.   Уявіть   собі   чудове   сонячний   ранок.   Ви   знаходитесь   біля   тихого прекрасного озера . Чути лише ваше дихання і плескіт води. Ви відчуваєте себе спокійними і щасливими, вам ліньки ворушитися. Кожна клітинка вашого тіла насолоджується спокоєм і сонячним теплом. Ви відпочиваєте ... А   тепер   відкриваємо   очі.   Ми   знову   в   школі,   ми   добре   відпочили,   у   нас бадьорий настрій , і приємні відчуття не покинуть нас протягом усього дня » 4. Практична демонстрація. 1.Техніка використання гірчичників; 2.Накладання компресів. 3. Рослини, які лікують. VІ. Узагальнення,систематизація,контроль знань і вміння учнів 1. Технологія  «Мікрофон». Робота в групах. ­ По симптомам захворювань визначте, яка це хвороба? (слайд № 10) У хворого спостерігається дертя в горлі, сухий кашель, який   Ця хвороба проявляється у хворого як напади кашлю, чхання.  Збільшується кількість слизу, яка виділяється з носової порожнини  хворого. Хвороба дуже швидко поширюється у місцях великого  скупчення людей.  поєднується з відчуттям болі в зіві та за грудиною. Голос стає хриплим.  слизогнійного харкотиння , задишка, біль у грудях, підвищення  температури, хрипи в легенях.  апетит, людина худне, слабне. У хворого кашель, частіше з виділенням слизового чи  У хворого висока температура тіла, підвищена пітливість, поганий У хворого відчуття стискання горла, біль під час ковтання,   підвищення температури, загальне нездужання. 2. Рефлексія 1.Я на уроці дізнався… 2. Я навчився… 3. Ці знання знадобляться мені… 4. Мені сподобалось …  VІІ. Домашнє завдання. І. Вивчити параграф № 33.  Заповнити термінологічний словник по темі  «Дихання». ІІ. Використовуючи додаткові джерела інформації, ознайомитися з  лікувальними системами К.Бутейка і оперної співачки О.Стрельникової.  VІІІ. Підбиття підсумків уроку. Вправа «Подаруй радість» Вчитель. Всі вдихайте, видихайте  Все впорядку,  спочивайте  Дружно руки підіймайте  Все чудово – опускайте. Нахиліться, розігніться  Встаньте прямо, усміхніться  Все прекрасно, бо сьогодні  Всі веселі та здорові. Урок завершено. До побачення! Тема: Значення водоростей у природі та в житті людини Мета   уроку: сформувати   знання   про   місце   та   роль   водоростей   у природі,   про   значення   в   господарській   діяльності   людини,   негативний вплив забруднених водойм на життя водоростей, про заходи їх охорони; розвивати вміння працювати з додатковою літературою, висловлювати свою точку зору; здійснювати екологічне виховання. Очікувані  результати: учні   мають   знати   роль   водоростей   у   природі, господарській   діяльності   людини;   учні   мають   пояснювати,   на   яких властивостях водоростей та продуктах життєдіяльності ґрунтується їх роль у природі та господарській діяльності людини, появу і наслідки «цвітіння» води, очищення стічних вод.  Тип уроку: комбінований. 1.Організаційний етап Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. 2.Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів 2.1. Цифровий диктант. Учитель зачитує перелік ознак, учні вибирають з них ті, що характерні для водоростей їхнього варіанта. І варіант — бурі водорості; ІІ варіант — червоні водорості; ІІІ варіант — діатомові водорості. 1)Мають червоні та жовті пігменти. 2)Макроцистис — найдовший представник цих водоростей. 3)Проникають на найбільшу глибину. 4)Бувають різноманітних форм: ромба, булави, півмісяця. 5)Цих водоростей налічується 4 тис. видів. 6)Панцир складається з двох половинок, що накладаються одна на одну. 7)Бувають тільки одноклітинні й колоніальні. 8)Крім хлорофілу, мають коричневі та жовті пігменти. 9)Живуть у Саргасовому морі, зчіплюючись, вони часто утворюють біля поверхні   води   цілі   плавучі   зарості,   які   простягаються   на   кілька кілометрів. 10) 11) 12) З решток цих водоростей отримують вибухівку. Найвідоміший представник — ламінарія. Запасна речовина цих водоростей — багрянковий крохмаль. Відповіді: І варіант — 2, 8, 9, 11; ІІ варіант — 1, 3, 5, 12; ІІІ варіант — 4, 6, 7, 10. 2.2. Тестові завдання з одним правильним варіантом відповіді. Ламінарію відносять до відділу водоростей: На найбільших глибинах здатні мешкати водорості: В Червоні Г Діатомові В зелені 1) А Бурі  Б Зелені  2) А бурі  Б червоні  Г діатомові 3) А філофора  Б вольвокс Г улотрикс 4) А кораліна  В спірогира Б саргасум  5) А філофора  Б церамія  Г ламінарія 6) А червоних  Б бурих  В зелених Г діатомових До червоних водоростей належить: В ламінарія До бурих водоростей належить: До зелених водоростей належить: Г вольвокс В кладофора Панцир, просочений сполуками Силіцію, є у водоростей: 2.3.  І останнє не менш цікаве завдання. Готуючись до сьогоднішнього уроку, я натрапила на лист Барона Мюнхаузена. Він дуже схвильований своїми враженнями   про   навколосвітню   подорож.   Давайте   послухаємо   розповідь Барона. Однак пам’ятайте, що Мюнхаузен лише барон, а не біолог, тому слухайте його розповідь дуже уважно. Розповідь Барона Мюнхаузена. Одного разу я опинився на безлюдному острові. На ньому я зустрів багато цікавого і незвичайного. Але більше всього мене потішили незвичайні живі організми – водорості. У них були великі міцні корені, на стеблах  були розташовані листя, які нагадували листячко кульбаби. Але найцікавішим у водоростей були ніжно­рожеві духмяні квіти й соковиті невеликі плоди, які були основною їжею для всіх птахів, що проживали на цьому острові. (Учні знаходять помилки і виправляють їх) 1. Не мають коренів взагалі. 2. Нема стебла. 3. Нема листя, Замість стебла й листя у водоростей є тіло, яке називають сланню, або талом. 4. Нема квіток. 5. Нема плоду. 3.Мотивація навчальної діяльності Слово вчителя Скільки цікавого ми вже  дізналися про водорості. Нам тільки залишилося розглянути, яке значення вони мають у природі та в житті людини. Постановка проблемного питання: —   Улітку   в   багатьох   водоймах   України,   а   також   в   акваріумах,   які встановлено близько до світла, вода стає зеленою і втрачає прозорість. Чому це небезпечно для життя водойм і акваріумів? Як називається це явище? На це запитання ви зможете дати відповідь у кінці уроку. Повідомлення теми уроку. Визначення мети й завдань уроку. 4. Засвоєння нового матеріалу   «лікаря», Значення водоростей у природі та в житті людини Засідання «круглого столу» Вступне слово вчителя Сьогодні   в   нас   незвичайний   урок.   Ми   спробуємо   вирішити   одне   важливе питання за допомогою засідання «круглого столу». Деякі люди стверджують, що водорості не відіграють важливої ролі в природі і житті людини і життя на планеті могло б існувати без них. Чи це справді так? На засідання «круглого столу»   ми   запросили   «еколога»,   «працівника   харчової промисловості», «хіміка», «біолога», «тваринника», «агронома» і вислухаємо їхні точку зору щодо цього питання. А кожен з вас зробить для себе висновок. Виступ   «біолога».  Значення   водоростей   у   природі   надзвичайно   велике. Водорості — це основний продукт харчування для водяних тварин. Вони є найбільшим джерелом кисню у воді та повітря над водою. Ґрунтові водорості постачають   у   товщу   ґрунту   кисень,   а   їхні   відмерлі   рештки   утворюють органічну   речовину   ґрунту,   що   підвищує   його   родючість,   беруть   участь   у ґрунтоутворенні.   Таким   чином,   я   вважаю,   що   водорості   —   необхідний, важливий компонент живої природи. Виступ «лікаря». У водоростях високий вміст різних вітамінів (А, С, Е, В), мінеральних солей, сполук йоду та брому, тому постійне вживання їх у їжу запобігає   різним   порушенням   обміну   речовин.   З   давніх­давен   ліки   з водоростей широко використовувалися для лікування ран, опіків. Особливо велике значення має ламінарія (морська капуста), яка використовується для лікування   і   профілактики   атеросклерозу,   тромбофлебіту,   зоба.   Кораліна, церамій (червоні водорості) — глистогінний засіб, особливо для боротьби з аскаридами. На основі водоростей фармакологічна промисловість випускає йодовмісні лікарські препарати. Велике значення для лікування захворювань опорно­рухової   системи   мають   лікувальні   грязі   (демонструє   лікарські препарати). Виступ «працівника харчової промисловості». Продукти життєдіяльності водоростей   і   самі   водорості   широко   використовуються   в   харчовій промисловості.   Так,   наприклад,   з   великих   бурих   водоростей   виділяють альгінат, який використовується під час виготовлення морозива. Він надає йому   значної   гомогенності   і   не   дає   утворюватися   кристаликам   льоду.   З водорості, яка відома під назвою «ірландський мох», отримують карагенан, який   використовується   в   кондитерській   промисловості.   Близько   80   видів водоростей   вживають   у   їжу.   Із   зелених   використовують   ульву   (морський салат), з бурих — різні види ламінарій, малярію. Серед червоних найчастіше вживають у їжу порфіру (в Японії її вирощують штучно), гігартину. Майже всі їстівні водорості містять високопоживні компоненти. Із червоних водоростей одержують   драглисту   речовину   —   агар,   яка   використовується   в кондитерській промисловості для виготовлення ласощів, таких як мармелад чи   пастила   (демонструє   продукти   харчової   промисловості,   виготовлені   з використанням водоростей). Виступ «тваринника». Ми постійно використовуємо корм для худоби, який виготовляють   з  бурих  водоростей.  У  ньому  міститься   багато  поживних  та корисних   речовин,   зокрема   сполук   йоду,   необхідних   для   забезпечення нормального функціонування організму тварини. Виступ «хіміка».  Я хочу сказати, що наша хімічна промисловість теж не обходиться   без   водоростей.   У   слані   бурих   водоростей   високий   вміст особливої речовини, яка за здатністю склеювати різні предмети майже в 40 разів   перевищує   звичайний   канцелярський   клей.   Її   застосовують   для просочування   водонепроникних   тканин,   при   виробництві   картону.   Також водорості є сировиною для виробництва високоякісного паперу (кладофора). З   водоростей   отримують   різні   органічні   кислоти,   спирти,   барвники,   йод, калійну селітру та інші речовини (демонструє речовини). Виступ   «агронома».  Працівники   сільського   господарства   теж   вдячні водоростям. Відмерлі водорості опускаються на дно водойм, де утворюється органічний мул. Його ми широко застосовуємо як добриво. Як добриво ми також використовуємо калійні солі, про які говорив «хімік». Виступ   «еколога».  Водорості   використовуються   і   в   біологічному   методі очищення забруднених водойм. Для цього стічні води підприємств відстоюють у   послідовно   сполучених   між   собою   водоймах,   у   кожній   з   яких   певні організми, у тому числі різні види водоростей, вилучають з води шкідливі речовини. Але у цього способу є й негативні наслідки. Масове розмноження одноклітинних   зелених   та   деяких   інших   водоростей   у   прісних   водоймах призводить до «цвітіння» води, коли вода набуває зеленого кольору. У воді зменшується вміст кисню і відбувається масове вимирання водяних тварин. Виступ «судновласника».  Я вам хочу нагадати, що моряки — сучасники Колумба   —   залишили   немало   описів   дійсно   драматичних   ситуацій,   у   які потрапляли їх трищоглові каравели, заплутуючись у водоростях Саргасового моря. Скільки в цих описах правди, а скільки вимислів, ніхто не береться сказати.   Нехай   цим   займаються   історики   мореплавання.   Однак,   судячи   з усього,   водорості   дійсно   є   завадою   для   судноплавства,   і   якщо   капітанам сучасних кораблів доводиться враховувати можливості таких зустрічей, то немає нічого дивного в тому, що екіпажі каравел паралельно з фантастичними морськими   чудовиськами   вважали   зустріч   із   водоростевими   заростями небезпечною для своїх парусних суден. Учитель:  Ми   уважно   вислухали   всіх   запрошених,   які   нам   розповіли   про значення   водоростей,   і   можемо   дати   відповідь   на   запитання:   чи   могло   б існувати життя без водоростей? (Обговорення відповідей.) 5.Узагальнення і закріплення знань 5.1. Заповнення   останньої   колонки   таблиці   «Різноманітність   водоростей», яка залишилася з минулого уроку. 5.2. Обговорення відповіді на проблемне питання, яке було поставлене на початку уроку (про «цвітіння» води). 5.3. «Коло ідей». Завдання для груп: — Експедиція Вітуса Берінга добігала кінця, але хвороба наступала на всіх —   розхитувалися   і   випадали   зуби,   спостерігалася   кровотеча   з   ротової порожнини. Більша частина екіпажу загинула, загинув і сам Берінг. Живими залишилася група людей, яка почала вживати в їжу водорості. Що врятувало цих людей? 6.Підбиття підсумків уроку Фронтальне опитування   1. Які водорості разом з іншими організмами беруть участь в очищенні водойм? 2. Що таке біоіндикація? 3. Чи   правильне   твердження:   «Водорості   є   сировиною   для   хімічної промисловості»? 4. У чому полягає харчова цінність водоростей? 5. У чому полягає роль водоростей у ґрунтоутворенні? 6. Чи можуть водорості завдавати шкоди людині? 7. Домашнє завдання 7.1. Завдання для всього класу. Підручник ____________________________________________ Зошит ________________________________________________ 7.2. Індивідуальні та творчі завдання. 1. Скласти загадки про водорості. 2. Повторити матеріал про водорості . Тема:  Підтримка температури тіла. Теплопродукція. Тепловіддача. Мета:  cформувати знання учнів про важливий процес життєдіяльності людини   –   терморегуляцію,   що   виконується   шкірою;   ознайомити   із підтримкою   температури   тіла,   із   теплопродукцією   та   тепловіддачею; розвивати уміння учнів визначати головні функції тіла людини на прикладі шкіри;   уміння   розпізнавати   складові   шкіри   на   малюнках   і   таблицях; уміння   спостерігати   та   обґрунтовувати   значення   органів   в   організмі; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я. Тип уроку. Засвоєння нових знань. Форма уроку. Синтетична. Місце уроку в навчальній темі: Перший. Методи і методичні прийоми: 1. Інформаційно­ рецептивний: а) словесний: розповідь­пояснення, опис, бесіда, робота з підручником. б) наочний: ілюстрація, демонстрація.   Прийоми   навчання:   виклад   інформації,   пояснення,   активізація   уваги   та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань. 2. Репродуктивний.    Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань. 3. Проблемно ­ пошуковий: постановка проблемного питання.   Прийоми   навчання:   постановка   взаємопов’язаних   проблемних   запитань, активізація уваги та мислення. 4. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.   Міжпредметні зв язки : зоологія, дерматологія, хімія, фізика, фізкультура.  Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці. Основні поняття та терміни:     теплопродукція, тепловіддача,     адаптація, ізотермія, гіпертермія, гіпотермія, пойкілотермні, гомойотермні.. ХІД УРОКУ: І. Організаційний момент. Найбільший гріх – це страх. Найкращий день – вівторок. Найкраще місце – те, де ти досягаєш успіху. Найкраща робота – та, яку ти любиш. Найбільша помилка – втрата надії. Найбільша слабкість – ненависть. Найбільший друг і товариш – гарні  книги. Найбільша потреба – у спілкування. Найбільше багатство – здоров’я.  Ви   бачите,   діти,   як   усе   між   собою   пов’язано.   Отож,   саме   сьогодні,   у найкращий   день   –   вівторок,   ви   маєте   можливість,   переборовши   страх,   не втративши надії ні в якому разі, досягти успіху в тій роботі, яку ви любите, саме в спілкування з найкращими друзями – книгами, і зробити ще один крок до найбільшого багатства – здоров’я.  ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.        «Мікрофон».   Повторити   знань   про   шкіру   вивчених   тварин   із   курсу   зоології:   риб,  жаб, плазунів,   птахів   та   ссавців.   (за   допомогою   ілюстрацій).   Які   з   них пойкілотермні, а які гомойотермні. З’ясувати, у кого з них шкіра подібна до нашої. (Робота біля дошки) ІІІ. Мотивація навчально­пізнавальної діяльності учнів.        Складання  «Асоціативного куща» З чим асоціюється слово «температура» ( біля дошки) Обговоримо разом: ­   що   відбувається   з   організмом   людини,   коли   температурні   параметри змінюються? ­ як організм людини пристосовується до умов довкілля? Виходячи   із   вищезгаданого,  давайте   разом   визначимо   тему   сьогоднішнього уроку Оголошується тема уроку, завдання уроку.  ІУ. Сприймання та засвоєння   нового матеріалу. Розповідь учителя. 1.   Ми   знаємо,   що   організми   завжди   адаптуються   до   кожного   чинника навколишнього середовища.  Адаптація  – це процес пристосування до умов середовища.    Тіло людини вкрите шкірою, яка є бар’єром між внутрішнім та зовнішнім середовищами. Вона виконує різноманітні функції, спрямовані на адаптацію людини до мінливих впливів довкілля.   Підтримка постійної температури називається терморегуляцією. Організми, що   здатні   підтримувати   постійну   температуру   свого   тіла   називаються гомойотермними. Отже, ми люди саме такі. І можемо вести активний спосіб життя   при   різних   температурах   зовнішнього   середовища.   4­камерне   серце забезпечує   повний   поділ   венозної   та   артеріальної   крові,   що   дозволяє підвищити рівень обміну речовин і постачати організм достатньою кількістю енергії для підтримки постійної температури.  Бесіда: 1. Що ж таке адаптація? 2. 3. Що забезпечує нам 4­камерне серце? Підтримка постійної температури тіла це ­ …? 2. Розповідь вчителя з елементами бесіди та використанням підручника. Здатність   організмів   підтримувати   температуру   тіла   на   сталому   рівні забезпечується   двома   взаємопов’язанами   процесами   –   теплопродукцією   та тепловіддачею.  Теплопродукція  –   це   тепло,   що   утворюється   у   процесі життєдіяльності.  Тепловіддача  – це сукупність процесів віддачі організмом виробленого   ним   тепла   у   зовнішнє   середовище.   Якщо   теплопродукція   = тепловіддача, то температура залишається постійною, таке явище називається ізотермією. Температура   окремих   ділянок   тіла   трохи   відрізняється.   Це   пов’язано   із неоднаковими умовами теплопродукції й віддачі тепла в цих ділянках. Від внутрішніх   органів   тепло   переноситься   кров’ю   до   поверхні   тіла,   тобто   до шкіри.   А   тут   теплопродукція   невелика,   а   тепловіддача   значна.   Тому температура   шкірних   покривів   нижча,   ніж   внутрішніх   органів.   Найнижча температура у ділянці кистей рук та стоп.  Запитання до учнів: Як відбувається процес теплоутворення? Як   називається   явище,   коли   теплопродукція=тепловіддача,   а 1. 2. температура залишається постійною? 3. Де найнижча температура тіла, а де – найвища? Релаксація. (для зняття втоми і приведення організму в бадьорий стан)  Розминаємо кожну фалангу пальців рук;  Надавлюємо суглоби пальців із внутрішнього боку;  Міцно стискаємо кінчики пільців кожної руки, смикаючи кожен палець із силою;  Згинаємо і розгинаємо кисті рук до відчуття легкого болю;  Руки   витягуємо   з’єднуємо   пальці   в   замок.   Потягуємо   руки,   можна вивернути;  Потираємо із силою долоні («умитися своїм теплом»);  Струшуємо кистями рук. (після вправи заплющ очі, слухай і дякуй своєму організму) Розповідь вчителя з елементами бесіди. 3. Упродовж доби температура тіла людини змінюється. Мінімальна вона у 3­ 4 години ночі, а максимальна о 16­18 годині дня.      «Мозковий штурм» Чому температура тіла змінюється впродовж доби?  Терморегуляція є: ­ хімічна – процеси, що пов’язані з утворенням тепла в клітинах організму; ­ фізична – процеси, що забезпечують віддачу тепла.  Робота учнів з підручником ст.. 126 (Утворення тепла здійснюється безупинно, але в кожному органі з   різною інтенсивністю. Найінтенсивніше утворення тепла відбувається у м’язах. А в умовах   холоду   теплопродукція   у   них   зростає.   Охолодження   поверхні   тіла призводить до рефлекторного скорочення м’язів – м‘язового тремтіння.    У процесах теплопродукції, крім м’язів, значну роль відіграють печінка та нирки. Таким чином, при охолодженні тіла теплопродукція зростає у м’язах і печінці. ) Питання до учнів:  За рахунок чого відбувається теплоутворення. Як же відбувається тепловіддача? ­ за допомогою інфрачервоного випромінювання з поверхні тіла (60%); ­ організм віддає тепло при контакті з предметами, температура яких нижча від температури тіла (3%); ­ віддачу  тепла   забезпечує   конвекція –  явище  перенесення  тепла  в рідних (15%); ­ шляхом випаровування води з поверхні шкіри, слизових оболонок та дихання (20%). V.   Осмислення   об‘єктивних   зв’язків   та   взаємозалежностей   у   вивченому матеріалі.    Бесіда   про   регуляцію   сталості   температури   тіла,   про   гіпертермію   та гіпотермію.  Розповідь вчителя. Стан,   при   якому   температура   тіла   підвищується   понад   370  С,   називають гіпертермією.  Це   може   траплятися   при   тривалій   дії   на   організм   людини високої   температури   навколишнього   середовища,   особливо   при   високій вологості повітря. Різка гіпертермія, при якій температура тіла досягає 40­ 410С, супроводжується важким загальним станом організму і називається – тепловим ударом. Стан,   при   якому   температура   тіла   нижче   350С,   називають  гіпотермією. Найчастіше гіпотермія наступає при зануренні в холодну воду. При цьому спочатку   рефлекторно   обмежується   тепловіддача     підсилюється теплопродукція, в основному за рахунок м’язового тремтіння. Але за якийсь час   температура   тіла   все­таки   починає   знижуватись.     При   цьому спостерігається   зникнення   чутливості,   ослаблення   рефлекторних   реакцій, уповільнення   дихання,   уповільнення   серцевої   діяльності,   зниження артеріального тиску. VІ. Узагальнення та систематизація знань. і Розв’язати кросворд: (додаток) Відповісти на поставлені проблемні питання на початку уроку. VІІ. Підведення підсумків уроку. Вправа «Самооцінка» Людина повинна поважати та любити себе. «Чи варто вдосконалювати те, що не любиш? – сказав В.Леві. Сьогодні я хочу зупинитися ще на одній грані, яка ґрунтується на самооцінці. Коли людина знає свої справжні чесноти, їй легше домогтися успіху в будь­якій справі, визначити своє місце в колективі, стати кращим. Але: Пізнать себе – це школа нелегка. Життя мінливе, мов швидка ріка. Відбиток твій, що сплив на мілині, При березі зникає в бистрині: Пізнай себе у подвигу, в труді,  Будь прокурором на тому суді, Де сам в собі ти судиш кожен атом, Будь прокурором, слідчим, а не катом. П.Воронько. Отож, діти, оцініть свою роботу на уроці. Критерії оцінювання 1. Активно працював: слухав, думав, обговорював (0­3 бали) – 2. Працював з підручником, додатковою літературою (0­2 бали) – 3. Відповідав   на   запитання   вчителя,   допомагав   товаришам,   доповнював   (0­2 бали) –  4. Надавав пропозиції, робив висновки (0­3 бали) –  Прізвище, ім’я ______________ Оцінка             ______________  VІІІ. Оголошення та пояснення домашнього завдання. Опрацювати  параграф 44 ст. 126­127.  Дати відповідь на питання ст..128 (1­7).  Запитання для допитливих ст.. 129.  Підготувати гігієнічні вимоги, щодо загартування. Словничок біологічних термінів. 1. Терморегуляція  – це урівноваження процесів віддачі й утворення тепла в організмі називають  2. Адаптація – це процес пристосування до умов середовища.  3. У процесах теплопродукції, крім м’язів, значну роль відіграють  (печінка та нирки). 4. Охолодження поверхні тіла призводить до рефлекторного скорочення м’язів – м‘язового тремтіння.  5. Тепло,   що   утворюється   у   процесі   життєдіяльності   називається   – теплопродукцією.  6. Сукупність процесів віддачі організмом виробленого ним тепла у зовнішнє середовище називають  тепловіддача. 7. Теплокровність – це здатність організмів підтримувати постійну температуру тіла, незалежно від температури навколишнього середовища. 8. Гомойотермні – це організми, що здатні підтримувати сталу температуру тіла не зважаючи на зовнішній вплив. 9. Холоднокровність  –   це   нездатність   організмів   підтримувати   постійну температуру   тіла,   таким   чином,   що   їх   температура   тіла   залежить     від температури навколишнього середовища. Пойкілотермні  –   це   організми,   що   не   здатні   підтримувати   сталу 10. температуру   тіла,   їх   температура   залежить   від   температури   навколишнього середовища. 11. постійною, таке явище називається ізотермією. 12. гіпертермією. 13. Стан, при якому температура тіла нижче 350С, називають гіпотермією. Якщо   теплопродукція   =   тепловіддача,   то   температура   залишається Стан, при якому температура тіла підвищується понад 370 С, називають