Конфлікти

Виконав:
студент 9П-43/20
Уцеховський Максим

Конфлікт – одна з найбільш поширених форм організаційної взаємодії та інших відносин між людьми, відомий з давніх часів. Конфлікти існують рівно стільки, скільки існує людина, так як виникають вони тільки в процесі спілкування людей.
Перші спроби раціонального осмислення природи конфлікту належать давньогрецьким філософам.

Історія і теорії конфліктів

Новітній час (Сучасність)

У ХIХ столітті відбулися настільки бурхливі зміни в економічній, духовній, політичній сферах суспільного життя. Боротьба, конфлікти і зіткнення представляються вже не тільки можливими, але і неминучими явищами соціальної дійсності. З'являється теорія «природного закону» Томаса Мальтуса.
У першій половині ХХ століття склався науковий напрям, представники якого звернули особливу увагу на необхідність розробки теорії конфліктів. У їх числі В. Парето, Г. Моска, Ж. Сорель, Ф. Оппенгеймер, А. Бентлі

Вільфредо Парето

Гаетано Моска

Жорж Сорель

Франц Оппенгеймер

Томас Мальтус

У західній соціології XX століття спостерігається зміна двох основних парадигм: конфліктної і безконфліктної моделей суспільства. До числа прихильників першого напряму можна віднести М. Вебера, Р. Дарендорфа, Л. Козера, К. Боулдінга.

Західна соціологія ХХ століття

Макс Вебер

Ральф Дарендорф

Льюїс Козер

Кеннет Боулдінг

Сутність конфлікту. Конфліктна ситуація

Конфліктна ситуація – це ситуація, об'єктивно містить явні передумови для виникнення конфлікту, що провокує ворожі дії, протистояння і, власне, конфлікт.

Структурні елементи конфлікту

Сторони конфлікту –
люди або групи людей, що знаходяться в конфліктних відносинах або ж явно чи неявно підтримують конфліктуючих (учасників).

Позиції конфліктуючих сторін – те, що люди заявляють один одному, які вимоги висувають (дії).

Предмет конфлікту – те, через що він виникає (об'єкт, ідея).

Образ конфліктної ситуації – відображення предмета конфлікту у свідомості втягнутих в нього людей (переживання).

Мотиви конфлікту – внутрішні або зовнішні сили, які підштовхують до нього людей (причини).

Причини конфліктів

Виникнення і розвиток конфліктів обумовлено дією чотирьох груп факторів:

Конфліктогени

Головну роль у виникненні конфліктів відіграють конфліктогени – слова, дії, що сприяють виникненню і розвитку конфлікту.

Класифікація причин конфліктів

Типи конфліктів та форми поведінки

Типи конфліктів

Модель конфлікту

Інцидент

Стратегія поведінки в конфлікті

Позитивні та негативні аспекти конфліктів

Позитивні
З іншого боку, конфлікти мають дуже серйозне позитивне значення:
- конфлікти в організації є джерелом інновацій;
-стимулює оптимізацію відносин, допомагають знайти точки дотику;
- покращують взаєморозуміння між членами колективу;
- сприяють проясненню позицій конфліктуючих сторін;
- посувають до знаходження компромісу в спірних питаннях;
-сприяють розрядка напруженості між конфліктуючими сторонами;
-забезпечують об'єктивну діагностику можливостей опонентів;
- виявлення управлінських проблем в організації та поява нових правил поведінки;
- згуртування колективу при протистоянні зовнішнім деструктивним факторам або «Тирану-керівнику».

Негативні
З одного боку, конфлікти, безумовно, шкідливі, оскільки:
- нерідко ведуть до безладдя;
- є джерелом нестабільності;
- створюють напруженість в колективі;
- відволікають від вирішення головних завдань;
- сповільнюють прийняття рішень;
- нерідко ведуть до втрати кадрів і ін.

Висновки

Теорія конфліктів сягає своїм корінням в сиву Античність і має багату історико-теоретичну спадщину. Очевидно, що виключити конфлікти з життя людей не можливо і не доцільно.
Глибоке розуміння сутності і природи конфліктів в організаціях і колективах, а також наукова систематизація їх і причин виникнення всіляко сприяють всебічному науковому вивченню цього явища.
Знання способів попередження конфліктів і володіння методикою їх вирішення дозволяє визначити вірну тактику і стратегію подолання конфліктної ситуації при мінімальних витратах і максимальних позитивних результатах.

Список використаних джерел

1. Егоршин А.П. Ділові комунікації. Підручник. М., НІМБ, 2015.
2. Крівокора Є.І. Ділові комунікації. М,: ИНФРА-М, 2013
3. Папкова О.В.Деловие комунікації. М,: ИНФРА-М, 2013.
4. Соціологія модерну та модернізації [Електронний ресурс] : підручник для студ. спеціальності 054 «Соціологія», спеціалізації «Врегулювання конфліктів та медіація» / П. В. Кутуєв, А. В. Багінський, О. І. Василець, М. Н. Єнін, О. М. Казьмірова, Т. В. Коломієць, Г. О. Коржов, Д. В. Макаренко, І. В. Мацко-Демиденко, І. В. Пиголенко, О. П. Северинчик, О. Л. Якубін; КПІ ім. Ігоря Сікорського. –Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. – 355
5. с. Лукашевич М. П., Туленков М. В. Соціологія. Загальний курс: Підручник. — К.: Каравела, 2014. — 456 с.