ЛЕКЦИЯ НА ТЕМУ: Еластичність попиту і пропозиції

ЛЕКЦИЯ НА ТЕМУ:

   Еластичність попиту і пропозиції

Еластичність попиту за ціною — це показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1 % ціни на товар уздовж даної кри­вої попиту на нього. Вона показує чутливість обсягу (величини) по­питу до змін ціни товару за умови, що всі інші фактори, які вплива­ють на попит, залишаються незмінними:

Е_d. = (Х/Х) : (Р/Р),

де Х і Р — це приріст (зміни), відповідно, попиту і ціни (вони завжди з різним знаком).

Еластичність попиту — завжди від'ємна величина, тому що крива попиту має від'ємний нахил. Але для практичного застосуван­ня часто беруть еластичність модуля: E_d.

Якщо: 0 < |E_d|< 1 — попит нееластичний;

          |E_d|= 1 — попит з одиничною еластичністю;

           1< |E_d| <  — попит еластичний.

Еластичність попиту за ціною залежить від цілого ряду фак­торів, зокрема:

-    наявності товарів-субститутів. Чим більше існує товарів, здатних досить ефективно замінити один одного, тим активніше реа­гує попит на зміну цін на них (наприклад, автомобілі одного класу, різні види прохолодних напоїв);

-    часу пристосування до зміни цін. У короткотерміновому періоді попит менш еластичний, ніж у довготерміновому, адже для пошуку товарів-субститутів та зміни структури споживання потрібен час;

-    частки споживацького бюджету, що витрачається на про­дукт. Тут залежність зворотна: чим більша частка, тим менша елас­тичність і навпаки.

Показники еластичності попиту мають досить широке прак­тичне застосування. Кожен підприємець має мету максимізувати свій

прибуток. Якщо його витрати відносно постійні, тобто майже не за­лежать від обсягу наданих споживачам послуг (оренда торгового кіоску чи складського приміщення, проведення футбольного мат­чу чи естрадного концерту, транспортні послуги, дитячі ат­ракціони та каруселі і г. д.), то величина прибутку залежить від виручки. Обсяг виручки підприємець може регулювати, збільшу­ючи або зменшуючи ціну послуги. Звичайно, при зміні ціни буде змінюватись і обсяг попиту, тому менеджерів подібного бізнесу цікавить чутливість величини попиту до зміни ціни їх товару на 1%, а це і є не що інше як еластичність попиту. ГІри цьому всі мене­джери повинні знати, що не обов'язково повинен бути аншлаг у залі або повністю заповнена дитяча карусель, щоб отримати найбільшу грошову виручку. Адже, якщо попит на квитки відомої футбольної команди нееластичний, то це означає, що збільшення ціни на ці квит­ки призведе до зменшення попиту, але з менш відчутною силою, ніж підвищення цін, тобто виручка зростатиме. Саме через це ми часто можемо бачити не заповнені стадіони, зали, каруселі, купейні вагони, літаки, торгові місця на ринках і т. д.

Більшість вчених-економістів вважають справедливими наведені у табл. 2 залежності між еластичністю попиту на то­вар та доходом продавця (або витратами споживача).

Однак, незважаючи на простоту й очевидність розгляну­тих залежностей, ми хотіли б застерегти практиків від прямого і бездумного їх використання. Проілюструємо деякі винятки із на­ведених вище залежностей.

При зниженні ціни з 10 до 2 грн. обсяг попиту зріс з 100 до 200 одиниць товару. Тобто ціна зменшилася на 80%, а обсяг попиту збільшився на 100 %, здавалося б виручка повинна зрос­ти, адже (табл. 5.2) попит на товар еластичний: |E_d|=((200 -100)/100 : (2 - 10)/10) = - 1,25, а ціна знижується. Однак розраху­нок показує, що виручка суттєво зменшилася (з 1000 до 400 грн.).

При підвищенні ціни з 10 до 20 грн. обсяг попиту змен­шився з 100 до 30 одиниць товару. Тобто ціна збільшилася на 100%, а обсяг попиту зменшився на 70 %, здавалося б виручка повинна зрости, адже (табл. 5.2) попит на товар нееластичний |E_d| = ((30 - 100)/100 : (20 - 10)/10) = - 0,7, а ціна підвищується. Однак розрахунок показує, що виручка суттєво зменшилася (з 1000 до 600 грн.).

Таблиця  2 -  Вплив еластичності попиту за ціною на загальний дохід продавця

При одиничній еластичності попиту (коли ціна і попит змінюються на однаковий процент) вважається, що виручка не по­винна змінюватися. Однак практика показує, що ця залежність вза­галі ніколи не підтверджується. Якщо візьмемо навіть однакові обся­ги ціни і попиту (наприклад, 10 гри. та 10 одиниць товару) і станемо змінювати їх на однаковий процент, то отримаємо меншу ніж 100 грн. виручку в усіх випадках

(9x11 = 99, 12x8 = 96,

7x13 = 91,

14 х 6 = 84,

5 х 15 = 75,

16 х 4 = 64 і т. д.).

Останню спростовану нами залежність можна спростувати і математично: оскільки виручка до і після змін ціни та попиту не змінюється, то це означає, що:

ХР = (X- АХ)х(Р + АР).

Перемноживши праву частину цього рівняння, отримаємо:

ХР = ХР - ХР + ХР - ХР.

Відкинувши в обох частинах рівняння ХР і винісши Х за дужки, будемо мати:

Х(Р + Р) = ХР.

Тепер нагадаємо формулу визначення цінової еластич­ності попиту:

 |E_d| =(Х/Х):( Р/Р), яка при одиничній еластичності матиме вигляд:

(Х/Х) : (Р/Р) = 1,

тобто це означає, що:

(Х/Х) = (Р/Р) або ХР = -ХР.

Цю рівність підставимо тепер в отриману вище рівність  і одержимо:

Х(Р + Р) = -ХР,

звідси:

Р + Р =-Р або Р = -2Р

Отже, ми дійшли до суперечності: приріст ціни не може од­ночасно дорівнювати двом цінам і бути від'ємним, адже ціна завжди є додатною величиною. Тобто наше припущення про те, що збільшення ціни та зменшення попиту на однаковий відсоток не змінює початкову виручку, —невірне.

Недосконалість залежностей таблиці криється в недоско­налості самої формули визначення еластичності попиту за ціною, потрібно змінити підхід до визначення еластичності: врахову­вати не прирости ціни та попиту, а темпи їх зміни. Тобто ми хочемо замінити вираз "на п%" виразом "у п разів" або, іншими словами, дію віднімання і ділення — лише діленням. Наприклад, змінюючи і ціну, і попит на 10%, ми отримаємо відмінне від початкового значення ви­ручки (10x10=100, а 9 х 11 = 99), а змінивши ціну і попит у 1,1 ра­зи, одержимо дійсно одиничну еластичність, тобто виручка не зміниться (ціна стане 11 грн., а попит 10 / 1,1 = 9,091 одиниць). Тому ми пропонуємо при зростанні ціни користуватись формулою:

E_d= (X₁/X₂) : (Р₂/Р₁),

а при зниженні ціни використовувати:

E_d=(X₂/X₁):(P₁/P₂),

де X₁, і X₂, — це попит до і після змін ціни,

 Р₁, і Р₂, — відповідні ціни.

Зробимо перевірку цієї формули при одиничній еластич­ності:

(X₁/X₂): (P₂/P₁) = 1 або (X₁/X₂) = (P₂/P₁).

Рівність можна переписати у вигляді:

Х₁хР₁= Х₂хР₂

Тобто, як і повинно бути при одиничній еластичності, вируч­ки до і після змін ціни однакові.

Для зручності користування формулами   і   ми мо­жемо об'єднати їх в одну формулу:

E_d= (X_Б/X_м) : (P_Б/P_м),

    де Р_Бі Р_м — більша і менша ціна,

 Х_Б і Х_м — більший і менший по­пит при відповідних цінах (звичайно, при більшій ціні — менший попит і навпаки).

Аналогічно еластичності попиту за ціною можна розрахува­ти еластичність попиту за доходом або за ціною на інше благо.

Еластичність попиту за доходом розраховується як співвідношення відносної зміни попиту та відносної зміни доходу споживача (І).

На рис. 7 показано підви­щення попиту (переміщення кривої вправо) на Х (X₂- X₁), що виклика­не зростанням доходу на І (І₁ - І₂). У такому випадку еластичність по­питу за доходами дорівнює:

Е_і= (Х/Х) : (І/І)

Еластичність попиту за доходами може приймати різні значення:

 Е₁ > 0 — для нормальних товарів;

Е₁ > 1 — для предметів розкоші;

Е₁< 0 — для неякісних товарів.

У випадку нульової еластич­ності попиту за доходами споживан­ня даного товару взагалі не залежить від рівня доходу споживача (сіль).

Ціни на інші суміжні товари (P_Y) також впливають на попит, і силу такого впливу показує коефіцієнт перехресної еластичності по­питу, що показує відсоткову зміну обсягу придбаних товарів X залеж­но від одновідсоткової зміни ціни будь-якого товару Y:

Е = (Х/Х) : (Р_у/Р_у).

Якщо коефіцієнт перехресної еластичності мас додатне зна­чення, то із підвищенням ціни на товар Y зростає попит на товар X. Відповідна залежність характерна для товарів-субститутів. Взаємо­замінність різних сортів ковбаси достатньо висока, тому навіть неве­лике збільшення цін на один із них призведе до різкого підвищення попиту на інший.

Для комплементарних товарів характерне від'ємне значення коефіцієнта перехресної еластичності попиту (залежність між ціна­ми на бензин та попитом на автомобілі, цінами на електроенергію та попитом на електричні плити, електрообігрівачі).

Коефіцієнт еластичності попиту набуватиме нульових зна­чень для благ, які зовсім не пов'язані між собою.

Еластичність пропозиції за ціною — це співвідношення між відносною зміною пропозиції та відносною зміною ціни:

Е_р = (S/S) : (Р/Р).

Із визначення закону пропозиції (зростання пропозиції при підвищенні ціни) випливає, що значення коефіцієнта еластичності пропозиції за ціною завжди буде додатним.

Аналогічно до обчислення коефіцієнта еластичності про­позиції за ціною можна розрахувати низку інших показників, що показують еластичність пропозиції за деякими іншими факторами, що впливають на неї.