Лекция по теме: Принципи здійснення, форми, типи і моделі підприємницької діяльності

Лекция по теме: 

Принципи здійснення, форми, типи і моделі підприємницької діяльності

У сучасних умовах господарювання ринкову економіку визнача­ють коротко як економіку вільного підприємництва. Проте підприє­мництво здійснюється за певними принципами, має власні форми, типи і моделі функціонування.

Основні принципи підприємництва:

•вільний вибір діяльності;

•залучення на добровільних засадах для здійснення підприєм­ницької діяльності майна і коштів юридичних осіб і громадян;

•самостійне формування програми виробничої та інших видів діяльності; вибір постачальників ресурсів і споживачів виготовлю-ваної продукції; встановлення цін на товари і послуги відповідно до чинного законодавства України;

• вільний найом працівників для здійснення бізнесової
діяльності;

•залучення і використання природних, трудових, матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, якщо це не забороне­но або не обмежено чинним законодавством;

•вільне розпорядження прибутком, що залишається після вне­сення платежів до відповідних бюджетів згідно з законодавством;

• самостійне здійснення підприємцем — юридичною особою
зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприє­
мцем належної йому частки валютного виторгу на власний розсуд.

Визначальним принципом сучасного зарубіжного підприєм­ництва є такий: виробник, проводячи маркетингові дослідження, спочатку знаходить покупця (споживача) продукції чи послуг, про­понованих для ринку, і лише після цього приступає до її (їх) продуку­вання. Саме у цьому виявляється пріоритет споживача як провідної ланки ринкового господарства.

Підприємництво як форма ініціативної діяльності може бути пред­ставлене певними видами:

•будь-якими видами виробничої діяльності;

•різноманітними видами торговельної діяльності;

•діяльністю з надання послуг;

•комерційним посередництвом тощо.

•Підприємницька діяльність може здійснюватись як в індивіду­альній, так і в колективній формі. Перша означає здійснення її гро­мадянами, тобто фізичними особами, вільними у встановленні своїх прав і обов'язків на основі договору (угоди) і у визначенні будь-яких умов договору (угоди), що не суперечать чинному законодавству. Друга — колективна — передбачає межі та процедури, які окрес­лені більш строго з участю держави. У таких випадках підприєм­ницька

діяльність здійснюється вже на основі і в межах тих завдань і повноважень, котрі відбиті у засновницьких документах та статутах підприємств (організацій) різних форм власності.

Зазначені вище форми підприємницької діяльності тісно корелю­ють з можливими її типами. Основні з них такі:

•малий бізнес, що базується на особистій власності або оренді;

•спільне підприємництво або партнерство, засноване на колек­тивній власності;

•корпоративне підприємництво, засноване на акціонерній власності.

Багаторічний досвід господарювання у країнах з розвиненою рин­ковою економікою свідчить про те, що традиційно існують дві мо­делі підприємництва: класична та інноваційна, але на практиці мож­ливе їх поєднання.

Класична модель підприємництва орієнтована на максимально ефективне використання наявних ресурсів підприємства. Схема підприємницьких дій за такої моделі достатньо проста і чітко окрес­лена: оцінка наявних ресурсів; вивчення можливостей досягнення поставленої мети; використання тієї можливості, яка зможе забезпе­чити максимальну віддачу від наявних ресурсів.

Інноваційна модель підприємництва передбачає активне викорис­тання будь-яких (у межах закону) і насамперед нових управлінських рішень для підприємницької діяльності, особливо коли бракує влас­них природних ресурсів. Схема дій за цієї моделі підприємницької діяльності є такою: формулювання головної мети; вивчення зовніш­нього середовища з метою пошуку альтернативних можливостей; порівняльна оцінка власних ресурсів і знайдених можливостей; по­шук зовнішніх додаткових джерел ресурсів; аналіз можливостей кон­курентів; реалізація завдань згідно з вибраною концепцією (рис..1).

Для започаткування і тривалого здійснення підприємництва не­обхідні самі підприємці. Останніх небезпідставно вважають цент­ральними особами у бізнесі. Підприємця інколи порівнюють з пол­ководцем, здатним з меншими силами виграти бій у кількісно пере­важаючого противника. Держава буде багатою, якщо принаймні 5—7 % її активного населення матиме нахил до підприємництва.

Рис.1. Схема принципових дій за умови інноваційної моделі підприємництва

забезпечення розвитку і вдосконалення господарського механізму, постійне оновлення економіки господарюючих суб'єктів, створення інноваційного поля діяльності. Сучасна економічна література виок­ремлює три головні функції сфери підприємницької діяльності:

•ресурсну (формування і продуктивне використання капіталу, трудових, матеріальних та інформаційних ресурсів);

•організаційну (організація маркетингу, виробництва, збуту, реклами та інших господарських справ);

•творчу (новаторські ідеї, генерування й активне використання ініціативи, вміння ризикувати).

Із зазначених вище міркувань випливає такий важливий висно­вок: підприємництво має завжди супроводжуватись науково-техніч­ною, організаційною і комерційно-економічною творчістю, новими підходами до вирішення господарських завдань; воно зумовлює особ­ливий, антибюрократичний стиль господарської поведінки, підвали­нами якого є, з одного боку, постійний пошук нових можливостей і ресурсів, а з іншого—персональна відповідальність за наслідки своєї діяльності.

Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути:

•громадяни України та інших держав;

•юридичні особи — підприємства (організації) усіх фори

Законодавство України передбачає певні обмеження щодо здійснення підприємництва. Зокрема, не дозволяється займатися підприємницькою діяльністю таким категоріям громадян: військо­вослужбовцям, посадовим особам органів прокуратури, суду, дер­жавної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, держав­ного нотаріату, а також органів державної влади й управління, які здійснюють контроль за діяльністю підприємств і організацій.

Об'єктами підприємницької діяльності можуть бути: товар; продукт; послуга.

Підприємницька діяльність здійснюється згідно з чинним законо­давством:

•без використання найманої праці;

•з використанням найманої праці;

•без утворення юридичної особи;

•з утворенням юридичної особи.