Методическая разработка на тему: "Развитие технического мышления учащихся путем разноуровневого индивидуального обучения"

Міністерство освіти і науки України Донецька обласна державна адміністрація Департамент освіти і науки Державний професійно­технічний навчальний заклад «КРАМАТОРСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО­ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ» Розвиток технічного мислення учнів шляхом різнорівневого індивідуального навчання Онищенко Сергій Якович, «Заслужений вчитель України», «Відмінник освіти України», викладач­методист вищої категорії спеціальних дисциплін за фахом «Слюсар із збирання металоконструкцій; електрогазозварник» м. Краматорськ, 2017 Структура інформаційно­аналітичної роботи: «Розвиток технічного мислення учнів шляхом різнорівневого індивідуального навчання» Сфера   застосування:  професійне   навчання,   курсова перепідготовка і підвищення кваліфікації. Суб'єкти   інноваційної   діяльності:  група,   клас,   колектив   з різним рівнем знань. Прізвище, ім'я, по батькові автора: Онищенко Сергій Якович,  викладач вищої категорії, «Відмінник освіти України». Опис інновації: ­ індивідуальне і колективне проблемне навчання; ­ модульне навчання; ­ застосування нестандартних уроків; ­ використання різнорівневих карток­завдань. Мета впровадження нововведення: ­ підвищити інтерес учнів до освоєння предмету і професій; ­ підвищити активність учнів до засвоєння навчального матеріалу; ­ розвинути творчий інтерес. Ресурсоємкість нововведення. Шляхи залучення додаткових або удосконалення існуючих ресурсів Представляє розкриття і використання: ­ резервних знань в точних і природничих науках; ­ розвиток образного мислення; ­   використання   власних   ідей   і   прояв   самостійності   у   вирішенні технічних завдань. Одним з шляхів залучення додаткового ресурсу є необхідність наочно­ілюстрованого   матеріалу   для   формування   багатообразних асоціацій в розумовій діяльності учнів. Технологія впровадження: 2 Для   підвищення   рівня   знань   учнів   необхідно   впроваджувати: індивідуальне і колективне проблемне навчання, модульне навчання, проведення нестандартних уроків. Використання   цих   технологій   вимагає   дотримання   наступних вимог: 1.   Проблемне   навчання   має   бути   розвиваючим:   від   вирішення простих завдань ­ до складання складних технологічних процесів. 2. Колективне проблемне навчання дозволяє об'єднувати в одну групу слухачів з різним рівнем знань, що дає можливість: ­ виділити технічно грамотного лідера; ­ примушує слабких учнів творчо мислити в колективному рішенні; ­   привчає   слухачів   до   колективної   праці   у   вирішенні   поставлених завдань. 3. Модульне навчання дозволяє розділити необхідний навчальний матеріал   на   блоки   і   модулі   від   найпростіших   до   найскладніших. Засвоюючи   окремі   блоки   і   модулі,   учні   і   слухачі   можуть   вибрати доступний для них необхідний рівень знань. 4. Використання нестандартних уроків, різнорівневих  завдань  і ділових  ігор  дозволяє   активізувати   розумову  діяльність,  прищепити інтерес до набуття нових знань. Результативність   і   ефективність   впровадження   інновації (досягнута або очікувана) До впровадження інновації достатній і високий рівень в окремих  групах складав 20­30%, а після впровадження 90­96% 3 Розвиток технічного мислення учнів шляхом різнорівневого індивідуального навчання Розвиток науково­технічного прогресу вимагає технічно  грамотних фахівців, які виконують виробничі завдання творчо. Для підготовки робочих кадрів для підприємств існує система професійно­технічної освіти. Традиційні методи навчання знижують інтерес учнів до освоєння професії.   Часто   недоступність   рішення   задачі   через   низькі   знання викликає зниження активності до засвоєння навчального матеріалу і недооцінку знань учнів. Тому   використання   різнорівневого,   проблемного   і   модульного навчання   підвищує   його   якість,   дозволяє,   окрім   професійного навчання, проводити курсову підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників підприємств та незайнятого населення. Проблемне навчання полягає в постановці викладачем технічної або   технологічної   проблеми   перед   своїми   учнями,   вирішення   якої викликає у учнів творчий інтерес, вимагає творчого пошуку рішення задачі. Викладач керує пошуком рішення, направляючи до правильного результату. Проблемне   навчання   має   бути   розвиваючим:   від   вирішення простих завдань ­ до складання складних технологічних процесів. Проблемне навчання може бути індивідуальним або колективним. Індивідуальне проблемне навчання вимагає від кожного учня міцних знань, опори на власні сили. Тому при вирішенні складних завдань воно не завжди буває ефективним. Колективно­проблемне   навчання   дозволяє   об'єднувати   в   одну групу знань учнів з різним рівнем, що дозволяє: ­ ­ виділити технічно грамотного лідера; примушує   слабких   учнів   творчо   мислити   в   колективному рішенні; 4 ­ привчає   учнів   до   колективної   праці   у   вирішенні   поставлених завдань. Проблемне навчання добре застосовується при проведенні уроків у вигляді ділових ігор, коли себе можуть проявити і слабкі і успішні учні. Наприклад,   при   проведенні   занять   з   предмету   «Технологія   і устаткування   зварювального   виробництва»   викладач   пропонує   групі зіграти в ділову гру «Конструкторське бюро». ­ ­ ­ ­ ­ Учні розподіляються на підгрупи: відділ головного конструктора; відділ головного технолога;  відділ головного зварника;  відділ головного механіка;  відділ охорони праці і техніки безпеки. При розподілі учнів на групи викладач в кожну з них включає і слабких і сильних учнів. металоконструкції. Перед   учнями   ставиться   завдання:   виготовити   будь­який   вид Відділ головного конструктора розробляє креслення. Відділ головного технолога розробляє оснащення і матеріали для виготовлення. безпеки праці. Відділ   головного   зварника   підбирає   режими   зварювання, оснащення, зварювальні електроди. Відділ головного механіка підбирає необхідне устаткування. Відділ охорони праці і техніки безпеки обговорює всі питання Після підбору поставлених завдань всіма відділами відбувається захист своїх проектів, а інші відділи ставлять додаткові питання згідно поставлених завдань. Викладач   керує   обговоренням.   Часто   при   таких   обговореннях розробляються раціоналізаторські пропозиції, учні виготовляють макети устаткування, розробляють тести контролю знань (див. додаток 1),   складають   опорні   конспекти   з   різних   тем   курсу   навчання   (див. додатки 2 ­ 9).   5 6 Наочні посібники: 7 Модульне   навчання   дозволяє   розділити   необхідний   навчальний матеріал   на   блоки   і   модулі:   від   найпростіших   ­   до   найскладніших елементів програми. Засвоюючи окремі блоки і модулі, учні і слухачі можуть обрати доступний для них необхідний рівень знань. Використання   нестандартних   уроків,   різнорівневих   завдань дозволяє активізувати розумову діяльність учнів, прищепити інтерес до набуття нових знань. Модульне навчання добре застосовується при контролі   знань   учнів   за   картками­завданнями   різного   рівня   (див. додатки 10, 11). Учні,   які   успішно   виконали   завдання   нижчого   рівня,   можуть спробувати свої сили на картках вищого рівня. Для перевірки знань учнів практикуються ділові ігри «Технічне доміно»   або   «Склади   ланцюжок».   Правильно   складений   ланцюжок показує достатньо високий рівень знань учнів. «Технічне доміно» може бути розроблене з будь­якого предмету (див. додатки 12, 13). 8 Проведення   таких   уроків   вимагає   від   викладача   ретельної підготовки до занять, вивчення психології учня. Наприклад, вирішення ребусів (див. додатки 14, 15). Робота   викладача   ­   це   експеримент   і   постійне   навчання   і самоосвіта. Педагога, який  не експериментує, в природі немає. Кожен педагог­експериментатор   для   успіху   своєї   справи   повинен   вести записи свого досвіду, експерименту і створюваних при цьому ситуацій. Записи повинні вестися детально, без скорочень і випадкових умовних позначень. Через   рік,   а   краще   ­   через  два,   перечитувати  свої   записи, укладаючи   і   вносячи   корективи   до   свого   експерименту.   «Уміння писати починається з уміння закреслювати" (М.Горький). Викладач   повинен   спостерігати  за   учнями  в   розвитку   ­   від першого   блоку   навчального   матеріалу   до  останнього.   Завдання   на початку   носять   репродуктивний   характер,   потім   йде   закріплення практичних знань і навичок, а наприкінці ­  вони  повинні викликати творче мислення. Для   успішного   вирішення   цього  завдання  викладач   повинен застосовувати педагогіку співпраці, засновану на трьох принципах: 1. Пошана до учня. 2. Співпереживання успіхів і невдач. 3. Довірче ставлення до учня. Процес   навчання   буде   ефективним,   якщо   присутня   взаємодія педагога і учня. При   розробці   завдань   викладач   повинен   враховувати   необхідні умови високої активності: ­ ­ ­ ­ уміння педагога правильно подати цільову установку на уроці; наявність в учнів певних знань, умінь і навичок; формування позитивних мотивів навчання; формування   постійного   інтересу   до   навчально­виробничої діяльності: ­ ­ доступність виконуваного завдання; поєднання емоційного і раціонального. При   постановці   цільових   завдань   викладач   може   «прив'язати» матеріал   до   обраної   професії   учня.   Завдання   повинні   враховувати раніше   отримані   учнями   знання,   уміння   і   навички.   Їх   доцільно застосовувати   для   проведення   тематичних   атестацій.   Вони   повинні 9 містити і закріплення раніше вивченого матеріалу, і матеріал тільки що вивченої теми, а за бажанням учня ­ для отримання оцінки вищого рівня ­ випереджаючий або позапрограмний матеріал. ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ Формування позитивних мотивів включає: інтерес до світу дорослих;  інтерес до нового вигляду діяльності;  мотив досягнення успіху;  мотив визнання; мотив уникнення невдач; ігровий мотив;  навчальний мотив;  особисті мотиви учнів. Для підвищення інтересу учнів викладач повинен уникати: монотонності виступу; скутості в представленні матеріалу; відсутності спілкування з учнями; недоліку ілюстрацій. Будь­який матеріал повинен подаватися нестандартно: у вигляді ділових ігор, нести чинник несподіванки, бути захоплюючим. Отримати   додаткові   знання   учень   може,   використовуючи Інтернет   для   виконання   домашніх   завдань.   Вивчення   окремих   тем програми можна проводити в комп'ютерному класі, де учні, залежно від   поставленого   завдання,   можуть   самостійно   використовувати навчальну або контролюючу програму. Різнорівневі завдання можуть пропонуватися учням на вибір (для самооцінки свого рівня знань). Після успішного виконання учень може випробувати свої сили на складнішому завданні. Кожне завдання, окрім емоційного чинника, повинне враховувати раціональний   чинник,   тобто   йти   від   простого   до   складного,   від репродуктивного методу ­ до творчого вирішення завдань. 10 11 ДОДАТКИ ТЕМА: Перетини і розрізи. Картка 15­1. Додаток 1 1. У чому відмінність між перетином і розрізом? 1. У перетині зображається, що лежить в січній площині, а в розрізі,  що лежить в січній площині і за нею. 2. Нічим не відрізняються. 3. Відрізняються позначеннями. 4. Відрізняються розташуванням на кресленні. 5. Відрізняються масштабом зображення. 12 2. Визначите правильний перетин. 3.  Які   бувають   розрізи   залежно   від розташування січної площини в просторі? 1. Фронтальні, профільні і похилі. 2. Винесені і накладені. 3. Прості, складні і місцеві. 4. Вертикальні, горизонтальні і похилі. 5. Ламані і ступінчасті. 4.  Якими   лініями   обводять   контури   накладених   на   одному   з   видів перетинів? 1. Основними. 2. Хвилястими. 3. Тонкими із зламом. 4. Суцільними тонкими. 5. Потовщеними. 5. У якому з позначень розрізів допущено застаріле позначення? 1 2 А­А 45о А – А/2:1/ 3 А – А М 2:1 4 А–А 30о 5 А – А  13 Додаток 2 14 Додаток 3 15 Додаток 4 16 Нормы  расхода Додаток 5 По масштабу  применения Индивидуальные По типам топлива и энергопотребяющим агрегатам и  установкам Групповые На производство планируемого объема одноименной продукции По типам технологических схем По составу расхода Технологические  На основные процессы производства На технологические процессы производства Расход на поддержания агрегатов в горячем состоянии Неизбежные потери Неизбежные потери Общепроизводственные Расход на основные и вспомогательные нужды Расход на основные и вспомогательные нужды Потери в тепловых и электрических сетях По времени  действия Годовые  Квартальные 17 Додаток 6 18 Додаток 7 19 и о г о н в о н с о   е и н я о т с о с   е о н ь л е т и р о в т е л в о д у е Н я и н а в о д у р о б о   о г о к с е ч и г о л о н х е т   Додаток 8 х ы в о н   е и н е р д е н в   в о с с е ц о р п х и к с е ч и г о л о н х е т   е о н ч о т а т с о д е Н   я и н а в о д у р о б о й и ц к у р т с н о к х ы в о н   е и н е р д е н в   е о б а л С Производственные и    технологические и и ц а т а у л п с к э   а р у т ь л у к я а к з и Н а н и л п и ц с и д   я а к с е ч и г о л о н х е т   я а н ч о т а т с о д е Н       а д о х с а р а т е ч у и я л о р т н о к в о р о б и р п   е и в т с т у с т О   Организационные и  эксплуатационные         и х ы н ь л а т и п а к х ы м и д о в о р п о в т с е ч а к   е о к з и Н   в о т н о м е р   х и к с е ч и т к а л и ф о р п Причины  повышения  расхода  энергоресурсо в Сырьевые в о т н е м у р т Низкое качество поступающего  с н И в о л а и р е т а м х ы н в на предприятие о н с О       я ь р ы С       в о л а и р е т а м х ы н ь л е т а г о м о п с В 20 Сырьевые Виды  потреблени я энергии в  машинос­ троении Металлообрабатывающие станки Додаток 9 Электричество Природный и другие  горючие газы Уголь, древесина Сварочное производство Электротранспорт Индукционные и электросталеплавильные печи Освещение Электровентиляция Железнодорожный электровозный транспорт Электроотопление Термические печи Газовая сварка и резка металлов энергия Теплоэлектроцентрали Автотранспорт Тепловые станции Литейное производство Автотранспорт  Автотранспорт  Нефтепродукты  Железнодорожный тепловозный транспорт Железнодорожный тепловозный транспорт 21 Лакокрасочные работы Лакокрасочные работы Тепловые станции Тепловые станции Сварочное производствоЭлектротранспортИндукционные и электросталеплавильные печиОсвещениеЭлектровентиляцияЖелезнодорожный электровозный транспортЭлектроотоплениеТермические печиГазовая сварка и резка металловТеплоэлектроцентралиэнергияАвтотранспортТепловые станцииЛитейное производство 22 ВЫСОКИЙ УРОВЕНЬ ЗНАНИЙ Додаток 10 СЕЧЕНИЕ ПРОСТОЙ РАЗРЕЗ СЛОЖНЫЙ РАЗРЕЗ ДОСТАТОЧНЫЙ УРОВЕНЬ ЗНАНИЙ СЕЧЕНИЕ ПРОСТОЙ РАЗРЕЗ СЛОЖНЫЙ РАЗРЕЗ 23 Додаток 11 СРЕДНИЙ УРОВЕНЬ ЗНАНИЙ СЕЧЕНИЕ ПРОСТОЙ РАЗРЕЗ СЛОЖНЫЙ РАЗРЕЗ 24 Додаток 12 25 Додаток 13 26 Ребусы Чертежные инструменты Додаток 14 27 Додаток 15 Составьте главный термин черчения + =   28