Облікові номенклатури різних етапів облікового процесу

Облікові номенклатури різних етапів облікового процесу

Для того, щоб визначити перелік облікових номенклатур з кожного топологічного підрозділу бухгалтерського обліку, складають перелік усіх об'єктів, які мають бути зафіксовані в первинних докумен­тах.

При розробленні облікових номенклатур первинного обліку потрібно там, де це можливо, укрупнювати одиниці вимірюван­ня.

Після визначення облікової номенклатури переходять до ви­бору носіїв облікової інформації.

Організація поточного обліку також починається з вивчен­ня складу облікових номенклатур, які слід відобразити, проте вже в системі облікових реєстрів та різних розрахункових формах.

За своїм змістом облікові номенклатури поточного обліку бува­ють двох видів: прості (тобто такі, які в майбутньому не будуть де­талізовані) і складні (які треба далі деталізувати).

Потім визначають облікові номенклатури господарських опе­рацій з обліку основних засобів. Вони можуть бути трьох видів: надходження, передача в межах підприємства, вибуття. З кожно­го виду операцій добирають показники вищого рівня групування, а далі групи поділяють на підгрупи відповідно до потреб управ­ління основними засобами. Орієнтовний перелік облікових номенклатур основних засобів наведено в табл. 1.

Таблиця 1

ПЕРЕЛІК ОБЛІКОВИХ НОМЕНКЛАТУР ПОТОЧНОГО ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Отже, перелік облікових номенклатур поточного обліку — це своєрідний перелік об'єктів обліку та їхнього руху за ознаками виду засобів, їхніми джерелами та процесами. Ця робота тісно переплітається з групуванням об'єктів обліку за різними ознаками.

Під час розроблення робочого плану рахунків використовують єдиний план рахунків, інструкцію щодо його застосування, різні нормативні акти, які стосуються окремих об'єктів обліку (основ­них засобів, матеріалів, продукції тощо). Далі складають систе­матизований перелік об'єктів поточного обліку. Кожному об'єк­ту, групі, підгрупі, субпідгрупі присвоюють порядковий номер. Виходячи з порядкового номера об'єкта найбільшої підгрупи, номерів груп, установлюють номер для кожного об'єкта і запи­сують його в перелік. Організація підсумкового (узагальнюючого) обліку починається з виявлення складу облікових номенклатур, які мають бути відо­бражені у відповідних підсумкових носіях облікової інформації. Формування показників залежить від багатьох факторів, які впливають на організацію підсумкового обліку.

Важливим чинником є звітність, яку має подати та чи інша гос­подарська система, періодичність цієї звітності, строки її подан­ня, джерела одержання інформації. За цими ознаками номенкла­туру підсумкового обліку поділяють на певні групи.

Так, за характером розрізняють фінансову та внутрішньогос­подарську номенклатуру. Такий поділ номенклатури є першим фактором, який впливає на її вибір.

За змістом номенклатура поділяється на статистичну, опера­тивну та бухгалтерську; за періодичністю складання — на поточ­ну та річну. При цьому до періодичної відносять разову, місячну, квартальну, піврічну та дев'ятимісячну. Цей поділ має певне зна­чення при організації підсумкового обліку.

Облікові номенклатури звітності поділяють на два види: ди­рективні та розрахункові.

Організація зовнішньої звітності залежить насамперед від ви­мог, поставлених до неї державними органами та контрагентами: банками, кредиторами.

Основними нормативними документами, що визначають обсяг робіт з організації підсумкового обліку як звітності, є Положення про бухгалтерський облік і звітність в Україні, Інструкція зі складання звітності.

Формуючи облікові номенклатури підсумкового обліку, слід пам'ятати, що в окремих випадках звітні дані господарства зано­сять у зведену консолідовану звітність асоціації, фірми. Тому но­менклатуру підсумкового обліку формують з урахуванням цієї вимоги.

Внутрішня звітність формується для потреб управління, оці­нювання діяльності відповідного підрозділу. При розробленні за­значеної номенклатури слід виходити з конкретних завдань, по­ставлених перед підрозділом.

У всіх випадках формування номенклатури внутрішньої звіт­ності слід додержувати затверджених у державних нормативних актах показників, щоб уникнути зайвої роботи на рівні господар­ства в цілому.

Облікові номенклатури підсумкового обліку як система фі­нансової звітності регламентовані законодавчими актами та стан­дартами бухгалтерського обліку. Тому кожну таку номенклатуру вибирають, переглядаючи ці нормативні акти.

Документи формуються не лише на першому етапі, а й на етапах поточного та підсумкового обліку. Наприклад, на етапі поточного обліку створюються первинні до­кументи про розподіл витрат на управління, різні бухгалтерські довідки тощо. Слід ураховувати також, що на етапі первинного обліку способами доказовості облікових даних і інформації є здебільшого документи, на другому — облікові реєстри, на тре­тьому — звітні форми.