Загальні положення підприємницької діяльності

Загальні положення підприємницької діяльності

Методичні поради до вивчення теми. З даної теми передбачається вивчення слідуючих питань:

1.  Як змінювалися погляди економістів щодо поняття "підприємництво"?

2.          У   чому   полягає   сутність   новаторської   та   організаційної   функцій
підприємництва?

3.          Яка сутність підприємництва в його сучасному розумінні?

4.          У   чому   полягають   господарська,   соціальна   та   особистісна   функції
підприємства?

5.          Що вивчає навчальна дисципліна "Основи підприємницької діяльності" з
урахуванням "Економікс" та політичної економії?

6.          Які    найважливіші     елементи     діалектичного     методу    дослідження
використовуються в курсі "Основи підприємницької та управлінської
діяльності"?

У результаті вивчення даної теми студент повинен:

Знати: основні терміни та поняття , основні функції, які присутні підприємництву, основні методи, якими користується підприємець у своєї діяльності.

Розуміти: роль і місце підприємства та підприємництва у житедіяльності сучасного суспільства, мати чіткі уявлення про нього як про ринково-виробничу систему; взаємозв'язки функцій виробництва та функцій підприємництва; осмислити взаємозв'язок найважливіших параметрів підприємства як мікроекономічної моделі.

Вміти: визначати предмет та суб'єкти підприємницької діяльності; відрізняти такі поняття, як методологічна основа науки; системний аналіз; метод абстракції, історичне і логичне; аналіз і синтез; принцип суперечності.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 

У результаті вивчення теми студент повинен:

ЗНАТИ: основні терміни та поняття , основні функції, які присутні підприємництву, основні методи, якими користується підприємець у своєї діяльності.

ВМІТИ: визначати предмет та суб'єкти підприємницької діяльності; відрізняти такі поняття, як методологічна основа науки; системний аналіз; метод абстракції, історичне і логічне; аналіз і синтез; принцип суперечності.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності:

1  Суб'єкти підприємницької діяльності

2  Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності

3  Порядок ліцензування підприємницької  діяльності

4  Припинення підприємницької діяльності

ЛІТЕРАТУРА

1               Варналій З.С., Сизоненко В.О. Основи підприємницької діяльності. – К.: Знання України, 3003.

2               Кісельов Л.П. Основи бізнесу: Підручник. – К.: Вища школа, 1997.

3        Мочерний С.В., Устенко О.А., Чеботар С.І. Основи підприємницької діяльності. : Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001.

1 Суб'єкти підприємницької діяльності

Підприємницька діяльність здійснюється від імені і під майнову відповідальність певними суб'єктами. Хто ж може в Україні здійснювати підприємницьку діяльність?

Суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути: - громадяни України, інших держав, особи без громадянства,

не обмежені законом у правоздатності або дієздатності; - юридичні особи всіх форм власності, встановлених Зако­ном України «Про власність»; - об’єднання юридичних осіб, що здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції. Не допускаються до здійснення підприємницької діяль­ності такі категорії громадян: військовослужбовці, службові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внут­рішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади й управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств.

Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійс­нення відповідного виду діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду.

Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабар­ництво та інші корисливі злочини, не можуть бути зареєстро­вані як підприємці, не можуть виступати співзасновниками підприємницької організації, а також займати в підприєм­ницьких товариствах та їх спілках (об'єднаннях) керівні по­сади і посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю.

2 Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності

У Конституції України записано, що «кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом» (ст. 42). Тобто підприємці мають право без обмежень приймати рі­шення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить законодавству. Разом з тим законодавчими актами передбачено обмеження у здійсненні підприємницької діяль­ності, зокрема, законодавче встановлено перелік видів діяль­ності, підприємництво в яких не передбачено.

Так, діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, виготовленням і реалі­зацією військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин, видобуванням бурштину, охороною окремих особ­ливо важливих об'єктів державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'язана із розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками з будь-якою метою, може здійснюватися тільки державними підприємствами й організаціями.

Діяльність, пов'язана з технічним обслуговуванням та експлуатацією первинних мереж (крім місцевих мереж) та супутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування (крім супутникових систем телефон­ного зв'язку в мережах загального користування, які мають наземну станцію спряження на території України та ство­рюються або розгортаються за допомогою національних ракет-носіїв або національних космічних апаратів), пересиланням грошових переказів, листів до 20 грамів, поштових карток, ви­платою та доставкою пенсій, грошової допомоги малозабез­печеним громадянам, здійснюється виключно державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку.

Окремі види потребують спеціального дозволу (ліцензії). Ліцензуванню підприємницької діяльності підлягають лише ті види підприємницької діяльності, які безпосередньо впли­вають на здоров'я людини, навколишнє природне середовище та безпеку держави. Для здійснення підприємницької діяль­ності, що ліцензується, необхідно отримати відповідну ліцен­зію та дотримуватись певних умов і правил здійснення даного виду діяльності (ліцензійні умови), які встановлює Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган.

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуван­ню, порядок їх ліцензування визначається Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», який було ухвалено 1 червня 2000 р.

Ліцензія — це документ, що видається Кабінетом Мініс­трів України або уповноваженим ним органом виконав­чої влади, згідно з яким власник ліцензії має право займатися певним видом підприємницької діяльності.

3 Порядок ліцензування підприємницької  діяльності

Суб'єкт господарювання, який має намір провадити пев­ний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу, звертається до відповідного .органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:

1)       відомості про суб'єкта господарювання — заявника:

♦    найменування, місцезнаходження, банківські реквізити,
ідентифікаційний код — для юридичної особи;

♦    прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер
паспорта, ким і коли виданий, місце проживання),    
ідентифікаційний номер фізичної особи — платника   
податків та інших обов'язкових платежів — для фізичної

особи;

2)  вид господарської діяльності, вказаний згідно з статтею 9 Закону України «Про ліцензування певних видів госпо­дарської діяльності» (повністю або частково), на провад­ження якого заявник має намір одержати ліцензію.

У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на під­ставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаход­ження.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабі­нетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваже­ного органу з питань ліцензування.

Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не вказані у цьому Законі, крім документів, передбачених частиною п'ятою цієї статті.

Заява про видачу ліцензії та документи, що додатися до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцен­зування та підписом відповідальної особи.

Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень, якщо документи оформлені з порушенням вимог цієї статті.

Про залишення заяви щодо видачі ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії.

Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви щодо видачі ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається у порядку, встановленому цим Законом.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та доку­ментів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяль­ності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі

види діяльності.

Повідомлення стосовно прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (ви­дається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про від­мову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі

ліцензії є:

- недостовірність даних у документах, поданих заявником,

- для отримання ліцензії; - невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного у заяві про видачу ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у документах, поданих заявником щодо видачі ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника ліцензійним умовам, встановленим для виду госпо­дарської діяльності, вказаного в заяві про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву щодо видачі ліцензії після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі ліцензії.

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскар­жено у судовому порядку.

4 Припинення підприємницької діяльності

Підприємства можуть припинити свою діяльність не тільки з причини нерентабельності, а й тому, що змінюють форму функціонування, об'єднуються з іншим підприємством, відокремлюються з розподілом майна і т. ін. Проте в усіх цих випадках порушуються інтереси як власників, так і найманих працівників, які потребують допомоги, захисту і можуть розраховувати у цих випадках на державу.

Для припинення діяльності суб'єкта підприємництва існують два шляхи — реорганізація та ліквідація.

Підприємство реорганізується у таких випадках: - злиття з іншим підприємством та утворення в результаті

нового підприємства, до якого переходять усі майнові

права та обов'язки обох підприємств; - приєднання одного підприємства до іншого. В результаті

до останнього переходять усі майнові права та обов'язки

підприємства, що приєднується; - поділу підприємства. Новим підприємствам, що виникли,

переходять за домовленістю сторін у відповідних частинах

(частках) майнові права і обов'язки розділеного під­приємства; - виділення з підприємства одного або кількох нових, яким

переходять за актом (балансом) у відповідних частинах (частках) майнові права і обов'язки реорганізованого під­приємства;

    перетворення одного підприємства в інше. До нового під­приємства переходять усі майнові права і обов'язки реорга­нізованого.

Ліквідація підприємства (фірми) здійснюється: - з власної ініціативи підприємця; - у разі закінчення строку дії ліцензії або її анулювання; - за рішенням вищого органу підприємства (фірми); -на підставі рішення суду або арбітражного суду: за клопо­танням банківських органів у разі неплатоспроможності та визнання його банкрутом; контролюючих органів за систе­матичне або грубе порушення чинного законодавства; - за іншими підставами, передбаченими засновницькими документами та законодавчими актами України. Ліквідація підприємства (фірми) здійснюється ліквідацій­ною комісією, яка створюється власником або уповноваженим ним органом, а у випадку банкрутства — судом або арбітражним судом. За рішенням судових органів ліквідація може прова­дитися і органом управління підприємством (фірмою).

Ліквідаційна комісія або орган, який провадить ліквідацію, публікує в офіційній пресі інформацію про ліквідацію під­приємства (фірми); повідомляє порядок і строк прийняття претензій; оцінює наявне майно підприємства; виявляє дебі­торів і кредиторів (розраховується з ними); здійснює заходи щодо сплати боргів третім особам; складає ліквідаційний ба­ланс і подає його власнику або органу, який призначив лікві­даційну комісію.

Майно підприємства (фірми) та його кошти після розра­хунків з бюджетом, кредиторами, оплатою праці працівників розподіляються між засновниками (учасниками) пропорційно до частки 'їх у майні підприємства в порядку та за умов, перед­бачених засновницькими документами і законодавчими ак­тами України. Претензії, не задоволені у зв'язку із відсутністю майна, а також не визначені ліквідаційною комісією, вва­жають погашеними. Спори, що виникають у процесі ліквідації між фізичними та юридичними особами, розглядають у судо­вому порядку.

Підсумки теми

* Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, а також юридичні особи всіх форм власності.

* Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяль­ність, що не суперечить чинному законодавству. Певні види діяльності можуть здійснювати лише державні підприємства, а окремі види діяльності по­требують спеціального дозволу (ліцензії).

* Ліцензії (спеціальні дозволи) на здійснення окремих видів діяльності видаються Кабінетом Міністрів Украї­ни або уповноваженим ним органом виконавчої влади.

* Ліцензії видаються не пізніше ніж за ЗО днів від дня одержання заяви та відповідних документів. Термін дії ліцензії встановлюється органом, що її видає, але не може бути меншим ніж три роки.

* Припинення діяльності суб'єкта підприємництва здійс­нюється шляхом його реорганізації або ліквідації.

Питання для самоконтролю

а) Дайте відповідь самостійно:

1. Хто в Україні може бути суб'єктом підприємницької діяльності?

2. Кому забороняється займатися підприємницькою діяльністю?

3.   У чому полягає свобода підприємницької діяльності?

4.   Які існують обмеження у здійсненні підприємницької діяльності?

5.     Які види діяльності можуть здійснювати лише дер­жавні підприємства?

6.     Які види діяльності потребують спеціального дозволу (ліцензії)?

7.   Що таке ліцензія?

8.     Ким видаються ліцензії на здійснення окремих видів діяльності?

9.  Протягом якого строку видається ліцензія?

10. Який термін дії ліцензії і ким він встановлюється?

11. Які документи необхідні для отримання ліцензії на кожний вид діяльності?

12. Як здійснюється ліквідація підприємства (фірми)?

б) Обговоріть у групі:

1.      Чому, на вашу думку, не всі громадяни України, інших держав, можуть здійснювати підприємницьку діяль­ність? Наведіть конкретні приклади осіб, які обмежені законом у правоздатності або дієздатності.

2.     Поясніть, чому в Україні отримала поширення уява (твердження), що підприємництво є легким видом великих прибутків?

3.     Чому, на вашу думку, особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть бути зареєстровані як підприємці, не можуть виступати співзасновниками підприємницької організації, а також займати в підприєм­ницьких товариствах керівні посади?

4.   Як ви вважаєте", чому окремі види діяльності можуть здійснюватися лише державними підприємствами?

5.     У яких випадках орган, який видає ліцензії, має право зупинити її дію?

6.     Якими шляхами здійснюється припинення діяльності

суб'єкта підприємництва?

ТЕСТИ

Питання 1.

Хто може бути підприємцем?

1.1.Усі громадяни України.

1.2.Громадяни інших держав.

1.3.Громадяни, які досягли працездатного віку.

1.4.Громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності.

Питання 2.

Які категорії громадян не допускаються до заняття

підприємницькою діяльністю?

2.1. Військовослужбовці.

2.2. Службові особи органів державної влади.

2.3. Особи, які не мають спеціальної освіти.

2.4. Особи, яким суд заборонив займатися певним видом діяльності.

2.5. Особи, які не мають стартового капіталу.

Питання 3.

Яка діяльність може здійснюватися

лише державними підприємствами?

3.1.Пошук та експлуатація родовищ корисних копалин.

3.2.Діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів.

3.3.Виготовлення та реалізація військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин.

3.4.Діяльність, пов'язана з охороною окремих особливо важливих об'єктів державної власності.

3.5.Створення та утримання гральних закладів, організація азартних ігор.

3.6.Розроблення, виробництво, випробування та експлуатація ракет-носіїв.

3.7. Технічне обслуговування та експлуатація первин­них мереж та супутникових систем телефонного зв'язку.

3.8. Видобування, виробництво й використання радіоактивних відходів, джерел іонізуючого випромінювання.

3.9. Виплата та доставка пенсій, грошової допомоги малозабезпеченим громадянам.

Питання 4.

Ким видається спеціальний дозвіл (ліцензія) на певні види підприємницької діяльності?

4.1.Верховною Радою України.

4.2.Президентом України.

4.3.Кабінетом Міністрів України.

4.4.Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом виконавчої влади.

4.5.Органами виконавчої влади

Питання 5.

Протягом якого терміну надається ліцензія або відмова у її видачі?

5.1. Не пізніше ніж 5 робочих днів.

5.2. Не пізніше ніж 10 робочих днів.

5.3. Не пізніше ніж 20 робочих днів.

5.4. Не пізніше ніж ЗО робочих днів.

5.5. Не пізніше ніж 40 робочих днів.

Питання 6.

Який термін дії ліцензії?

6.1. Не менше одного року.

6.2. Не менше двох років.

6.3. Не менше трьох років.

6.4.Не менше чотирьох років.

6.5.Не менше п'яти років.

Питання 7.

Що є підставою для припинення підприємницької діяльності?

7.1.Власна ініціатива підприємця.

7.2.Закінчення терміну дії ліцензії.

7.3. Закінчення терміну договору з постачальником.

7.4.Закінчення терміну договору із споживачем.

7.5. Рішення суду або арбітражу.

Теми рефератів

1.  Заняття підприємницькою діяльністю — конститу­ційне право громадян.

2. Основні передумови організації підприємницької
діяльності.

3. Складові свободи підприємницької діяльності.

4. Проблеми обмеження у здійсненні підприємницької
діяльності.

5. Стан та перспективи розвитку ліцензування видів
діяльності.

6. Протидіючі чинники ліквідації підприємства (фірми).