Групування елементів затрат за об’єктами та суб’єктами господарського процесу: місцями первинного виникнення (центрами затрат) та центрами відповідальності

Групування елементів затрат за об’єктами
та суб’єктами господарського процесу: місцями
первинного виникнення (центрами затрат)
та центрами відповідальності

Місцем виникнення (тобто центром затрат) — у фінансовому або внутрішньогосподарському обліку вважається місце, де фактично виникли затрати. Наприклад, борошно, з якого випекли хліб, було використано в цеху, або лампочка, яка дає світло в кімнаті горить в конторі управління тощо. Основними місцями виникнення (центрами) затрат можуть бути:

·   вид діяльності;

·   галузь (підгалузь) виду діяльності;

·   характер виду діяльності;

·   етапи діяльності;

·   вид структурних виробничих — технологічних або організаційних підрозділів;

·   вид затрат;

·   вид продукції.

За своєю природою кожне робоче місце — це центр затрат. Але в фінансовому обліку до такої деталізації не доходять.

Для побудови внутрішньогосподарського обліку використовується. додатковий об’єкт обліку — центри відповідальності.

Місцем виникнення як центром відповідальності вважається місце, де виникають правові відносини між учасниками господарських процесів. У вищенаведених прикладах це: у першому випадку — між робітником (або начальником цеху) та адміністрацією, а у другому випадку між адміністрацією підприємства (цеху тощо) та електростанцією через електролічильник.

Центри відповідальності слід розмежувати на два види:

— центр відповідальності за затрати;

— центр відповідальності за фінансові результати.

Основними центрами відповідальності можуть бути:

·   працюючий;

·   бригадир (майстер);

·   начальник цеху (дільниці);

·   начальник (завідуючий) служби, головний механік, головний інженер тощо;

·   адміністрація підприємства в цілому.