Класифікація господарських засобів за джерелами утворення і цільовим призначенням

Класифікація господарських засобів за джерелами утворення і цільовим призначенням

Господарські засоби формуються за рахунок власних і позикових (залучених) коштів. Джерела утворення господарських засобів в умовах ринку називають капіталом. Тому за джерелами утворення та цільовим призначенням господарські засоби поділяються на:

-            джерела власного капіталу;

-            джерела позикового капіталу.

Групування джерел господарських засобів за наведеними ознаками зображено на рисунку 1.

Власний капітал визначається вартістю його майна, що обчислюється як різниця між вартістю майна підприємства і позиковими (залученими) коштами.

Джерела утворення власного капіталу поділяються на дві частини:

-                              інвестований власником капітал (статутний та пайовий);

-               капітал, створений в процесі господарської діяльності (додатковий та резервний капітал, нерозподілений прибуток).

1) Статутний капітал відображає зафіксовану в установчих документах суму внесків засновників (власників) у майно підприємства.

2) Пайовий капітал складається із сум пайових внесків членів споживчих товариств, колективних сільських господарств, що одержали колективну власність у результаті розподілу на паї;

3)             Додатковий вкладений капітал, що збільшує вартість власного капіталу за рахунок емісійного доходу акціонерного товариства від продажу власних акцій за ціною, вище номінальної; або за рахунок капіталу, вкладеного засновниками понад статутний капітал;

4)             Інший додатковий капітал, що збільшує вартість власного капіталу за рахунок приросту вартості основних засобів за їх переоцінкою або у випадках безкоштовного надходження майна від фізичних і юридичних осіб.

5)             Резервний капітал є додатковим внутрішнім фінансовим ресурсом підприємства. Резервний капітал створюється під резерв сумнівних боргів, на виплату дивідендів за привілейованими акціями, на розрахунки з кредиторами при ліквідації підприємства, форс-мажорні обставини тощо.

6)               Нерозподілений прибуток – сума перевищення доходів над витратами від усіх видів діяльності за звітний період.

Джерела господарських засобів

Рисунок 1 – Групування джерел господарських засобів за ознаками

У               практиці бухгалтерського обліку до власних джерел відносять також забезпечення та цільове фінансування.

Забезпечення – це зобов'язання, щодо якого сума або час майбутніх платежів не визначені.

Цільове фінансування – кошти, отримані з бюджету або цільових спеціальних фондів, які не підлягають поверненню.

Джерела позикових коштів (позиковий капітал) можуть бути довгостроковими і поточними та мають форму зобов’язань.

Залежно від терміну кредити поділяються на довгострокові (понад рік) і короткострокові (до року).

За цільовим характером довгострокові кредити надають під придбання основних засобів, капітальне будівництво, модернізацію, реконструкцію виробництва. Короткострокові кредити надають під товарно-матеріальні цінності і видачу зарплати (в окремих випадках).

До залучених джерел формування господарських засобів належать ті, якими тимчасово користується підприємство до повернення їх дійсному

власнику. Вони містять грошові кошти акціонерів, кредиторську заборгованість і поточні зобов’язання за розрахунками.

Кредиторська заборгованість – це заборгованість підприємства перед іншими фізичними і юридичними особами за отриману від них продукцію, надані послуги чи виконані роботи.

Кредиторська заборгованість виникає перед постачальниками, за векселями виданими, перед іншим кредиторами.

Поточні (короткострокові) зобов'язання – такі, що мають бути погашені протягом 12-ти місяців, починаючи з дати балансу. Всі інші зобов’язання є довгостроковими.

Поточні зобов'язання виникають по розрахунках з бюджетом, позабюджетними фондами, з одержаних авансів, із працівниками і власниками підприємства, з органами соціального страхування тощо.

До позикових коштів належать кредити, що надають банки або інші кредитні установи на умовах забезпечення, повернення, платності та цільового характеру використання.