ЛЕКЦИЯ НА ТЕМУ: Класифікація зовнішньо - економічних ризиків

  • docx
  • 11.10.2021
Публикация на сайте для учителей

Публикация педагогических разработок

Бесплатное участие. Свидетельство автора сразу.
Мгновенные 10 документов в портфолио.

Иконка файла материала 04Г1.docx

ЛЕКЦИЯ НА ТЕМУ:

Класифікація зовнішньо - економічних ризиків

 

Розвиток підприємницької діяльності, здійснення зовнішньоекономічних операцій зумовлює появу специфічних ризиків для тих суб’єктів господарювання, які проводять такі види операцій. Такі ризики насамперед супроводжують операції перевезення товарів (вантажів) з однієї країни в іншу, тобто торкаються майнових інтересів експортерів і імпортерів товарів та послуг. Тому при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності страхування здійснюється за такими видами:

1.     страхування засобів наземного транспорту;

2.     страхування засобів повітряного транспорту;

3.     страхування засобів водного транспорту;

4.     Страхування вантажів;

5.     Страхування контейнерів;

6.     Страхування фінансових ризиків;

7.     Страхування відповідальності.

Однією з найпоширеніших страхових операцій зовнішньоекономічної діяльності є страхування вантажів, яке тісно пов’язане з страхуванням транспортних засобів. У міжнародній практиці таке страхування розглядається як елемент транспортного страхування. Воно ґрунтується на міжнародних правилах та угодах з перевезення вантажів.

Правила міжнародних перевезень були розроблені ще в 1928 році Асоціацією міжнародного права і прийняті Варшавською конференцією. Пізніше вони були доопрацьовані в Оксфорді і отримали назву «Варшавсько – Оксфордських правил». Однак ці правила не мають юридичної сили і їх застосовують лише у випадку узгодження між покупцем і продавцем.

Пізніше Англією, Німеччиною, Францією були вироблені додаткові умови для перевезення вантажів з особливими властивостями, які враховували звичаї цих країн. Але ці умови також не мали юридичної сили, а носили рекомендаційних характер.

З метою уніфікації понять та правил їх трактування у зовнішній торгівлі Міжнародною торговельною палатою було прийнято міжнародні правила щодо тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС».

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності зумовлює появу валютних та біржових ризиків. Страхування валютних та біржових ризиків у багатьох країнах є обов’язковим і  введено з метою стимулювання експортної діяльності виробників, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Таке страхування надає гарантії відшкодування збитків тим підприємствам, зовнішньоторговельним об’єднанням, які зазнали втрат в результаті зміни курсів валют у країнах – експортерах.

Окреме місце займає страхування експортних кредитів. Можливість надання комерційних кредитів є важливим чинником підвищення конкурентноздатності на світовому ринку. Разом з тим, експортер, що надає відстрочку платежу та його банк наражаються на ризик непогашення заборгованості імпортером. Захистити експортера від такого ризику може страхування експортних кредитів.

Ризики, що покриваються страхуванням експортних кредитів, діляться на 2 групи:

1.     економічні ризики;

2.     політичні ризики.

Під економічними ризиками розуміють банкрутство імпортера або його тривалу неплатоспроможність, а також ухилення ним від виконання платіжних зобов’язань.

До категорії політичних ризиків відносять різного роду державні заходи та політичні подій, які перешкоджають виконанню контрактів імпортерами: ембарго, мораторій на платежі, військові дії, страйки. При цьому реальне відшкодування втрат від реалізації політичних ризиків може здійснюватись лише за рахунок державних коштів.

З метою спрощення операцій страхування економічних і політичних ризиків їх страхуванням в західних країнах займається одне страхове товариство з одночасним передаванням політичних ризиків на відшкодування державі. У багатьох західних країнах існують спеціалізовані заходи страхування таких кредитів, наприклад товариство «Гермес» у Німеччині, «Коф ас» у Франції та інші. Вони переважно належать державі або держава має в них контрольний пакет акцій.

Різноманітність умов експортного страхування та складність ідентифікації та оцінки кредитних ризиків призводить до того, що страхові тарифи суттєво різняться як у розрізі окремих країн, так і в розрізі окремих страхових організацій м межах однієї країни.