Методическая разработка открытого урока по украинскому языку
Оценка 4.6

Методическая разработка открытого урока по украинскому языку

Оценка 4.6
doc
09.06.2021
Методическая разработка открытого урока по украинскому языку
Методическая разработка открытого урока по украинскому языку.doc

Тема. Пунктограми в складному реченні ( на основі творів Лесі Українки).

Мета

Методична:

·        удосконалювати методику організації діяльності студентів на занятті;

·        удосконалювати методику організації діяльності студентів на занятті;

методику застосування ТЗН, комп’ютерних технологій, методику використання внутрішньо- та міжпредметних зв’язків.       

Дидактична:

·        систематизувати й узагальнити знання студентів з теми «Складне речення»;

·        повторити й узагальнити матеріал про вживання коми, крапки з комою, двокрапки, тире у різних видах реченнях;

·        розвивати вміння робити висновки, творчі здібності студентів;

·        розвивати   орфографічну, пунктуаційну грамотність, пізнавальну  активність студентів, мислення, фантазію.

Виховна:

·        виховувати інтерес до вивчення літератури, до творчості Лесі Українки,

·        прищеплювати любов до рідної  мови.

Студенти повинні знати:

·        основні поняття з теми «Складне речення»;

·        розділові знаки у різних видах складного речення.

Студенти повинні вміти:

·        ставити розділові знаки у різних видах складного речення.

Тип заняття: систематизація і узагальнення знань і вмінь

Вид заняття: практичне

                   Методи і прийоми: слово викладача, евристична бесіда, метод вправ, метод «мікрофон», «мозкова атака», «клоуз-тест», «калейдоскоп», «подаруй квітку», «робота в парах»,  метод ілюстрацій,  самостійна робота студентів.

 

Міжпредметні зв’язки:

Забезпечуючі:  українська література, музика.

Забезпечувані: українська мова.

Обладнання і унаочнення:  портрет Лесі Українки, робочі сторінки студентів, зошити, презентації, музичний супровід, комп’ютер, телевізор.

Література:

Основна:

1.                 Глазова О. П.Українська мова. 10-11 класи. Матеріали до уроків.- Харків: Ранок, 2000.-176с.

2.              Юшук І.П. Українська мова. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2007. – 254с.

 Додаткова:

1.                 Великий зведений орфографічний словник СУМ /Уклад. і головний ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2008. – 896с.

2.                 Великий тлумачний словник СУМ / Уклад. і головний ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун»,2009. – 1736с.

3.                 Глазова О. П. Українська пунктуація: Навчальний посібник.- Х.: Веста: Ранок, 2006. – 352с.

4.                 Житар і., Матвійчук Т. Українська мова: Навчальний посібник для підготовки до ЗНО. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2013. – 384с.

5.                 Загнітко А. П. Український синтаксис (науково-теоретичний і навчально-практичний комплекс): Навч. посібник/ – У 2-х ч. – К.: ІЗМН, 1996. – Ч. 1. – 202 с; Ч. 2. – 240 с.

6.                  Зубков М. Українська мова: Універсальний довідник. – Харків: Веста: Вид-во „Ранок”, 2004.

7.                 Межов О. Порівняльні синтаксеми і підрядні конструкції в поетичних творах Лесі Українки.

8.                 Російсько-український словник та українсько-російський словник, в одному томі; 500000 слів та словосполучень / Уклад. і головний ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун»,2008. – 1848с.

9.                 Сучасна українська літературна мова: Підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; За ред. О. Д. Пономаріва. – К.: Либідь, 2008. – 488 с.

10.             Сучасна українська літературна мова: Підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; За ред. М. Я. Плющ. – К.: Вища шк., 2009. – 430 с.

11.             Українка Леся. Поезії. Поеми. – К.: Дніпро, 1989. – 501с.

12.             Українка Леся. Драматичні твори. – К.: Дніпро, 1989. – 761с.

13.             Шевчук С.В., Кабиш О.О., Клименко І.В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. – К.: Алеота, 2011. – 544с.

14.             Шевчук С.В. , Лобода Т.М. Практикум з української мови: Модульний курс: Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2009. – 304с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перебіг заняття

І. Організаційний момент (2 хв.).

1.1. Привітання викладача і студентів.

1.2. Перевірка присутності студентів на занятті.

1.3. Перевірка підготовленості аудиторії до заняття.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності студентів (1хв.).

25 лютого 1871 року народилася Лариса Петрівна Косач, відома всьому світу як Леся Українка. Українська письменниця, поетеса, перекладач, культурний діяч.

Чимало мовознавців досліджували мову поетичних творів Лесі Українки, які так багаті на семантико-синтаксичні, формально-граматичні структури та стилістичні функції. Нас будуть цікавити складні речення, яких чимало  в поезіях Лесі Українки.

 

ІІІ. Повідомлення теми й мети заняття ( 3 хв.).

На сьогоднішньому  занятті ми узагальнюватимемо знання з теми «Пунктограми в складному реченні»,  відпрацьовуватимемо пунктуаційні навички, вдосконалюватимемо вміння будувати схеми речень.

У роботі між собою  студенти спілкуються, доповнюють відповідь товариша; в кінці заняття кожен студент отримає бал, який відповідатиме середньому арифметичному всіх видів робіт.

 

ІV. Актуалізація опорних знань студентів.

4.1. «Мікрофон» ( 4 хв.).

1)              Складне речення - це…

( два або більше простих речень,  об’єднаних інтонаційно або за допомогою сполучників )

2)   Складні речення поділяються на …

( сполучникові та безсполучникові )

3)   У чому різниця між сполучниковим і безсполучниковим зв'язком?

( в сполучникових реченнях прості зв’язані за допомогою інтонації та сполуників чи сполучних слів; в безсполучникових – тільки за допомогою інтонації. )

4)   Що спільного і відмінного між складносурядним реченням і складнопідрядним?

(На відміну від складносурядних речень у складнопідрядних предикативні частини граматично залежні одна від одної: одна з них виступає головною, а друга — підрядною, тобто залежною від першої, підпорядкованою їй:

 «Поет не боїться від ворога смерті, бо вільная пісня не може умерти»                           

                                                                                                         (Леся Українка).

З погляду семантики друга частина важливіша, бо узагальнює життєвий досвід, однак граматично вона підпорядкована першій частині.)

 

4.2. Кодовий диктант ( 9хв.).

Кодовий диктант:

1 - ССР – складносурядне речення,

2 - СПР – складнопідрядне речення,

3 - БСР -  безсполучникове речення,

4 - ПР -  просте речення.

 

1.                 Глибока, тиха, нерозважна туга вникає в серце, каменем лягає….( ПР)

2.                 Мої слова не зброя, а ридання.( ПР)

3.                 Роки любії, дитячі, як весняні води, зникли, але гомін вод весняних не

забудеться ніколи. (ССР)

4.                 Поет не боїться від ворога смерті, бо вільная пісня не може умерти.(СПР)

5.                 Люди мучились, як в пеклі, пан втішався, як у раю.(БСР)

6.                 Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила. (ССР)

7.                 Знов мене колишуть мрії, сни про щастя навівають.( ПР)

8.                 Та була у нього пісня і дзвінкою, і гучною, бо розходилась по світу стоголосою луною…(СПР)

9.                 Глянь, як небо синіє вгорі! (СПР)

Відповіді: 4, 4, 1, 2, 3, 1, 4, 2, 2.

(  За кожну правильну відповідь – 1 бал, найвищий бал за кодовий диктант – 9 балів)

 

V.  Узагальнення й систематизація знань студентів.

5.1. «Калейдоскоп» ( 4хв.)

    “Складносурядне речення”.

        1) Складносурядне речення-це…
        2) Основні ознаки ССР: …

        3)  Для поєднання частин ССР використовують…         

        6) У ССР ставляться розділові знаки …

Відповіді:

1)                Складносурядне речення– це складне речення, в якому дві або більше предикативних частини, що є рівноправними і поєднуються в одне граматичне та смислове ціле сурядними сполучниками.

2)           

·              рівнозначність предикативних частин, що входять до його складу: вони відносно самостійні й мають певну синтаксичну незалежність;

·              сполучники сурядності, що поєднують предикативні одиниці в одне ціле й завжди займають позицію між предикативними частинами, не належачи до жодної з них;

·              позиція предикативних одиниць: одна з них може перебувати в середині іншої;

·              інтонація сурядності.

3) Частини складносурядного речення поєднуються сполучниками сурядності:

·        розділовими: одиничними або, чи, хоч; повторюваними аби…аби, чи…чи, хоч…хоч, то…то, не то…не то;

·        єднальними: одиничними і, й, та (в значенні і) та повторюваними і…і, ні…ні (ані…ані);

·        протиставними а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак.

 

4) Розділові знаки в ССР


      Прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою, крапкою з комою або тире

       Кома ставиться між частинами складносурядного речення, поєднаними сполучниками і (й), та, а, але, проте, зате, однак, або…або, чи…чи, ні…ні, то…то, не то…не то, хоч…хоч (Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький). Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М Коцюбинський)).

Кома не ставиться, якщо перед єднальним чи розділовим сполучником у складносурядному реченні є спільний другорядний член, що стосується обох простих речень (На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні (Ю. Смолич)). Кома не ставиться між простими реченнями, що входять до складносурядного, і тоді, коли для обох простих речень є спільним не тільки повнозначне слово, а й неповнозначне (Лише гул од копит степом котився та хліба шелестіли (А. Головко)). Також кома не ставиться між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з’єднаними сполучниками і (й), та (у значенні і), або, чи (Котра зараз година і коли вже прибуде потяг?). Зазвичай не ставиться кома між двома односкладними безособовими або номінативними реченнями у складносурядному (Сумно й глухо! (П. Мирний). Ніч і тиша.).

Якщо прості речення, які є частинами складносурядного, дуже поширені, уже мають в середині розділові знаки або досить далекі за змістом, то між ними замість коми ставиться крапка з комою (Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання (Леся Українка)). 

Тире ставиться в складносурядних реченнях перед сполучниками і, та (у значенні і), коли в простих реченнях, що входять до складносурядного, говориться про швидку зміну подій, явищ або друге речення містить у собі несподіваний наслідок чи різке протиставлення (Несподіваний ривок — і ми відриваємося від землі (А. Шиян)).

 

 

5.2. «Лінгводвобій» ( 14 хв.).

Завдання.

-  Запишіть речення під диктовку. Поставте розділові знаки. Визначте граматичну основу речення.

Коментоване письмо.

1.               Мавка, зачарована, тихо колишеться, усміхається, а в очах якась туга аж до сліз.

2.               Час летів, немов на крилах, і, мов сон, життя минало.

3.               Може, квіти зійдуть – і настане   ще й для мене весела весна.

4.               А в кузні готують чересла вчорашні повстанці, а в небі зоря озуває червоні сап’янці

5.               Глибоке небо немов промовляло до неба огнисті слова, а море співало урочистій ночі свою могутню, величну, вічну поему.

6.               По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава.

 (Між частинами ССР, якщо вони мають спільний другорядний член речення або спільне вставне слово і з’єднані одиничним єднальним сполучником)

7.                 То шумів зелений лист, то в вінку мінявся злотом ряст весня­ний, то золотим дощем лились пісні.

8.                 Чи то галич налетіла чорна, чи то гору турки обступили?

9.                 Вона держала слово, і багато великих слів у ньому поміщалось: братерство, рівність, воля, рідний край...

 

Висновок:

- Яке речення називається ССР?

 - Які розділові знаки ставляться в ССР?

 

5.3. «Мозкова атака» (4хв.)

 “Складнопідрядне  речення”.

1)          Складнопідрядне речення –це…

2)          Засобом зв’язку у СПР є…

3)          СПР поділяються на …

4)          СПР обставинні речення поділяються на…

5)          Яку позицію може займати залежне речення у СПР?

Відповіді:

1)                Складнопідрядне речення — складне речення, в якому одне просте

речення за змістом граматично залежить від іншого і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.

2)                сполучник або сполучне слово

На відміну від сполучників, сполучні слова є членами речення, на них падає логічний наголос і до них можна поставити питання. В українській мові слова що, коли, як залежно від змісту речення, можуть бути і

сполучниками, і сполучними словами:

Я бачив яблуньку, що [яблунька] зацвіла восени.
У першому реченні слово що є займенником, виконує синтаксичну роль підмета, на нього падає логічний наголос, його можна замінити синонімічним займенником яка або іменником яблунька. Отже, це сполучне слово.

3)      За значенням і будовою складнопідрядні речення поділяються на три основні види:

- з підрядними означальними частинами,
- з підрядними з’ясувальними частинами,
- з підрядними обставинними частинами.

4)      Підрядні обставинні поділяються на кілька підвидів: місця, часу, способу дії, міри і ступеня, умови, причини, мети, порівняльні, допустові, наслідкові.

( Складнопідрядні речення (СПР) з підрядними означальними

СПР з підрядним означальним називається таке складне речення, у якому підрядна частина виконує функцію розгорнутого означення й пояснює в головній частині іменник, займенник або слово іншої частини мови в значенні іменника.

Підрядна означальна частина відповідає на запитання який? чий? котрий? і приєднується до головної підрядними сполучниками або сполучними словами: Я з тих країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї.

Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними

СПР з підрядним з'ясувальним називається складне речення, в  якому підрядна частина з'ясовує, пояснює в головній частині значення дієслова-присудка або інших частин мови: Раптом виявилося, що Павка великий винахідник-конструктор.

У цьому реченні підрядна з'ясувальна частина пояснює в головній дієслово виявилося, яке вимагає конкретизації, бо без цього його значення неповне.

Підрядні з'ясувальні відповідають на запитання непрямих відмінків (хто? що? кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому?) і приєднуються до головної частини за допомогою сполучників і сполучних слів.

Підрядна частина стосовно головної може займати будь-яке місце.

Складнопідрядні речення з підрядними обставинними

Місця

СПР з підрядним місця називається таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на місце або напрям дії, про яку йдеться в головній частині: Де громи гриміли смертю огняною, зливи прошуміли сивою стіною.
У СПР з підрядними місця підрядна частина пояснює головну частину в цілому, відповідає на запитання де? куди? звідки? і приєднується сполучними словами де, куди, звідки. У головній частині цим словам можуть відповідати вказівні слова тут, там, туди, звідти, скрізь, всюди, кудись тощо: Де воля родиться, там загиба зневіра.

У СПР з підрядними місця сполучні слова де, куди, звідки є прислівниками і виконують синтаксичну роль обставини.

Часу

СПР з підрядними часу називається таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на час або тривалість дії, про яку йдеться в головній частині: Як на землю зійду з космічних висот, до струмка припаду між зелених осок.

У СПР з підрядними часу підрядна частина стосується всієї головної частини, відповідає на запитання коли? відколи? як довго? з якого часу? та приєднується до головної сполучниками коли, як, відтоді як, після того як, з того часу як, як тільки, тільки що, скоро, ледве, щойно або сполучними словами відколи, поки, доки, аж поки, аж доки. У головній частині цим словам можуть відповідати вказівні слова тоді, доти, до тиx пір, до того часу тощо: Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями.

Підрядна часу, як і підрядна місця, стосовно головної частини може займати будь-яке місце.

У СПР з підрядними часу, де зв'язок оформлюється сполучниками після того як, з того часу як, кому можна ставити як перед усім сполучником, так і після вказівної частини (перед як). Характер відношень від цього не змінюється; змінюється лише склад головної й підрядної частин та інтонаційне оформлення: 1. Після того, як луг покосять, знову трави ростуть у цвіту. 2. Після того як луг покосять, знову трави ростуть у цвіту.

Способу дії і ступеня

СПР з підрядним способу дії і ступеня називається таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на спосіб дії або ступінь вияву ознаки, про яку йдеться в головній частині: Мороз ударив так нагло, що побив геть усі чорнобривці в саду. І скільки видно було, на цілі кілометри рухались і рухались колони військ, здіймаючи куряву.
В аналізованих реченнях підрядна частина відповідає на питання як? яким способом? у якій мірі? наскільки? і поєднується з головною частиною сполучними словами як, скільки, наскільки та сполучниками як, мов (немов, мовби), наче (неначе, начебто), ніби (нібито), чим... тим, що, щоб.
У головній частині можуть бути вказівні слова так, такий, стільки, настільки: Будівництво нових населених пунктів будемо проводити так, щоб кожне село і кожне подвір'я були з садом. Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов.

Порівняльними

СПР з підрядним порівняльним називається таке складне речення, у якому сказане в головній частині розкривається через порівняння із змістом підрядної частини: А тепер у серці щось тремтить і грає, як тремтить на сонці гілка золота.

Підрядна порівняльна частина відповідає на запитання як? подібно до чого? і приєднується до головної сполучниками як, мов (немов, мовби, немовби), ніби, наче (неначе, начебто).

Підрядна частина залежить від головної в цілому і відносно неї може займати будь-яке місце. У головній частині може бути прислівник так: Немовби день чекає ночі, я так побачення чекав.
Підрядна порівняльна частина часто буває неповним реченням - з пропущеним присудком, який легко відновлюється з головної частини: Косарі тримали в руках коси, як воїни зброю.

Причини

СПР з підрядним причини називається таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на причину дії, про яку йдеться в головній: Земля прекрасна, тому що на ній живуть дзвінкоголосі малюки.
Підрядна частина причини відповідає на запитання чому? з якої причини? через що? і приєднується до головної частини сполучниками бо, тому що, оскільки, через те що, з тієї причини що, тим що, у зв’язку з тим що та ін.

Підрядна причини пояснює головну частину в цілому, тому питання до підрядної ставиться не від певного слова, а від головної частини в цілому. Складені сполучники тому що, через те що, тим що першою своєю частиною (тому, через те, тим) можуть міститися в головній частині речення, а другою частиною (що) - у підрядній. Це буває тоді, коли перша частина є логічно наголошеною і вимовляється підвищеним тоном. Кому ставимо перед що.

Порівняйте!
Я звернувся до брата тому, що він старший.
Я звернувся до брата, тому що він старший.

Мети

СПР з підрядним мети називається таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на мету дії, про яку йдеться в головній частині: Солдати не шкодували ніг на битих шляхах, аби швидше зустріти тепло рідної хати.

Підрядна мети стосується головної частини в цілому, відповідає на запитання з якою метою? для чого? навіщо? і поєднується з головною частиною сполучниками щоб, для того щоб, аби.

Умови

СПР з підрядним умови називається таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на умову, за якої можливе те, про що йдеться в головній частині: Коли б у людства не було фантазії, було б стократ на світі важче жить.

Підрядна частина умови відповідає на питання за якої умови? і приєднується до головної сполучниками коли (коли б), якби, аби, якщо, як. У головній частині цим сполучникам може відповідати слово-частка то: Якщо пошукаєш у книгах мудрості, то знайдеш велику користь для душі своєї.

Наслідковими

СПР з підрядним наслідковим називається таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на наслідок дії, про яку йдеться в головній частині: Листя горобини з зеленого стало жовтим, так що його важко було відрізнити від ягід.

Підрядна наслідкова частина майже завжди займає місце після головної частини і приєднується сполучником так що, який не розділяється комою. Від головної частини до підрядної питання поставити неможливо: Очерет шумів так, що заглушав навіть думки. Погода стояла тепла і сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли.

Допустовими

СПР з підрядним допустовим називається таке складне речення, у якому підрядна частина виражає твердження, всупереч якому дія головної частини все ж відбувається: Хоч земля вся укрита снігами, моє серце в цвіту.

Підрядна допустова частина відповідає на питання незважаючи на що? всупереч чому? і приєднується до головної сполучниками хоч (хоча); дарма що; незважаючи на те, що; хай; нехай; нащо; сполучними словами куди не; де не; скільки не; як не; які не. )

 

5) Підрядне речення може стояти перед головним, у середині головного, після головного.

 

5.4. Графічний диктант (12 хв.).

Завдання:

-  Намалювати схему + визначити вид підрядності.

Двоє студентів працюють біля дошки над 1-6 реченнями, всі інші -  на робочих сторінках над 7-12 реченнями.

  1. Він такий, що в неозорім полі уночі обійде хуртовину.

І   І, (що   ) ( СПР атрибутивне(означальне)

   2.  Молодь уся була на полі, бо якраз настали жнива

І   І, (бо   ) (СПР обставинне часу)

     3. Я збагнула, що забуття не суджено мені…

І   І, (що   ) ( СПР з’ясувальне)

  4. Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала...

І   І, (що   ) ( СПР означальне)

   5. Як я заплачу на малу хвилинку, то мусить хтось сміятися до смерті!

(Як   ), І то  І ( СПР обставинне умови)

  6. Глянь, як небо синіє вгорі!

І   І, (як   ) ( СПР з’ясувальне)

  7. Цілу ніч до зорі я не спала, прислухалась, як море шуміло.

І   І, ( як   ) ( СПР з’ясувальне)

  8. Тихо і тепло так, наче справді весна

І так   І, (наче   ) ( СПР обставинне способу дії)

  9. Лукаш хоче надрізати ножем б..резу, щоб сточити сік

І   І, (щоб   ) ( СПР обставинне мети)

  10. Поганий той школяр,  який учителя не переважить.

І   І, (який   ) ( СПР означальне)

  11. Я збагнула, що забуття не суджене мені.

І   І, (що  )(СПР з‘ясувальне)

 12. Я сміюсь, коли серце ридає..

І   І, ( коли   ) ( СПР обставинне часу)

Висновок:

-  Яке речення називається СПР?

-  На які види поділяються СПР?

      

5.5. «Подаруй  квітку» (4хв.)

“Безсполучникове   речення”.

                     1) Безсполучникове   речення –

                     2) Основні ознаки БСР: …

                     3) У БСР ставляться розділові знаки…

Відповіді:

1)                Безсполучниковим називається таке речення, частини якого об'єднані в одне змістове й синтаксичне ціле без сполучників чи сполучних слів, за допомогою інтонації: Визорилось небо, поля потонули в імлі, у синіх смереках.

2)                Для безсполучникового речення складних речень характерні такі

ознаки:

·        відсутність сполучників або сполучних слів;

·        менш тісний зв’язок між частинами.

3)                Розділові знаки в БСР:

Між частинами безсполучникового складного речення ставимо кому, якщо ці частини виражають одночасність або часову послідовність подій чи явищ і вимовляються з інтонацією переліку: Наc кличе у мандри дорога, нам грає чарівна струна.

Між частинами БСР ставимо крапку з комою, якщо ці частини:
- дуже поширені і в їхніх межах уже є свої розділові знаки;
- далекі за змістом: Ми просто йшли; у нас нема зерна неправди за собою.
Кому або крапку з комою між частинами БСР ставимо тоді, коли ці частини можна з’єднати сполучником i, а отже, з них можна утворити ССР.

Між частинами БСР ставимо двокрапку, якщо друга частина:
- виражає причину того, про що говориться в першій (частини можна з'єднати сполучниками бо, тому що): Не кидай іскри в солому: і сама згорить, і село спалить;

- доповнює зміст першої (частини можна з'єднати сполучником що): Ти чуєш: плачуть за тобою;

- пояснює зміст першої (між частинами можна вставити а саме): Закон життя один: вірно служити своїй державі.

Між частинами безсполучникового речення тире ставиться у таких випадках:
1. Зміст одного речення протиставляється змістові іншого: Пан гуляв у себе в замку — у ярмі стогнали люди (Леся Українка). (Пор.: Пан гуляв у

себе в замку, а в ярмі стогнали люди.)

2. Перше речення вказує на час або умову того, про що йдеться в другому реченні: Будеш сіяти з сумом — вродить печаль (М. Стельмах).(Пор.: Якщо будеш сіяти з сумом, то вродить печаль. Коли будеш сіяти з сумом — вродить печаль.)

3. Друге речення містить у собі наслідок того, про що говориться в першому реченні (між ними можна вставити сполучники так що, тому): Зацвіли в саду гвоздики — осінь тільки починається (В. Ткаченко). (Пор.: Зацвіли в саду гвоздики, так що осінь тільки починається.)
4. Коли зображується швидка зміна подій: Вітер війнув — листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло (П.Ти чина).

5. Друга частина містить порівняння з тим, про що йдеться в першій (їх можна з'єднати сполучниками наче, як): Гляне - холодною водою обіллє.

 

 5.6. "Клоуз-тест" (5хв). .

Завдання (усно, колективно).

Вам необхідно продовжити речення одним словом.

1.    Якщо частини складного безсполучникового речення вказують на  часову  послідовність, то між ними ставиться ...кома.
2.    Якщо у другій частині вказано на причину того, про що говориться у першій, то між ними ставиться ....
двокрапка.
3.    Якщо друга частина вказує на наслідок того, про що говориться у першій, то між ними ставиться ....
тире.
4.    Якщо частини складного безсполучникового речення вказують одночасність
дії, то між ними ставиться ....кома.
5.    Якщо  частини  складного  безсполучникового речення  менш  пов'язані  за
змістом, дуже поширені, то між ними ставиться ....крапка з комою
6.    Якщо друга частина розкриває зміст першої, то між ними ставиться ...
двокрапка.
7.    Якщо в першій частині вказується на час того, про що говориться в другій, то між ними ставиться ..
тире..
8.    Якщо зміст обох частин протиставляється, то між ними ставиться ...
тире.
9.    Якщо друга частина виражає висновок з того, про що говориться у першій, то між ними ставиться ..
тире..                
10.  Якщо друга частина доповнює зміст першої, то між ними ставиться ...
двокрапка.
11.  Якщо в першій частині вказується на умову того, про що говориться в другій, то між ними ставиться ...
тире.
12.  Якщо зміст обох частин зіставляється, то між ними ставиться ...
тире.

 

5.7. Самостійна робота ( 10 хв. ).

Завдання.

-   Вставте пропущені букви і розділові знаки.

1.   Поблискують ч..решеньки в  листі з..л..ненькім черешеньки ваблять очі діточ..кам мален..ким.

2.   Вдалась ти кр..латою мус..ш летіть.

3.   Ще соняч..ні промені сплять досвітні вогні вже горять.

4.   Рвет..ся осінь руками кривавими до далекого сонечка любого  кров на шатах пр..пишних шарієт..ся оксамит і парчу зал..ва.

5.   Погасли в..чірні огні усі  ..почивають у сні.

6.   Пан гуляв у себе в замку  у ярмі стогнали люди.

7.   Всі наші сльози тугою палкою ..падуть на сер..це  сер..це запалає.

8.   Бачу здалека  хвиля іскриста грає віл..но по синьому морі.

9.Вам страшно  геть ідіть з дороги.

10.А вас просив/би я зразки ліпити ви чоловік тямущий і бувалий.

11.Мені снилося червоні рожі пломеніли в промінні золотистім.

 

Відповіді:

1.Поблискують ч..решеньки в  листі з..л..ненькім, ч..решеньки ваблять очі діточ..кам мален..ким.

2.Вдалась ти кр..латою, - мус..ш летіть.

3.Ще соняч..ні промені сплять — досвітні вогні вже горять.

4.Рвет..ся осінь руками кривавими до далекого сонечка любого; кров на шатах пр..пишних шарієт..ся, оксамит і парчу зал..ва.

5.Погасли в..чірні огні, усі  ..почивають у сні.

6.Пан гуляв у себе в замку — у ярмі стогнали люди.

7.Всі наші сльози тугою палкою спадуть на сер..це, — сер..це запалає.

 ( Безсполучникові речення і прнчинно-наслідковими відношеннями складаються тільки з двох частин, з яких перша має значення причини, а друга — наслідку. Після першої частини перед другою у вимові робиться пауза, на місці якої на письмі ставиться тире.)

8.Бачу здалека: хвиля іскриста грає вільно по синьому морі. (пояснення)

9.Вам страшно – геть ідіть з дороги. ( наслідок, висновок)

10.А вас просив би я зразки ліпити: ви чоловік тямущий і бувалий. ( Якщо друге речення вказує на причину того, про що говориться в першому реченні (А вас просив би я зразки ліпити: (чому?) ви чоловік тямущий і бувалий (Леся Українка)).

11.Мені снилося :червоні рожі пломеніли в промінні золотистім.

 

VІ. Підсумок заняття.

6.1. «Есе»( 7-8хв.)

6.1.1. Слово викладача ( 1хв.).

      - Сьогодні ми з вами узагальнювали свої знання з теми «Пунктограми в складному реченні». Нехай же своєрідним підсумком заняття стане написання есе  як вшанування пам’яті великої української поетеси Лесі Українки. В цій творчій праці вам слід вжити складні речення різних видів і висловити своє ставлення до творчості Лесі Українки (Чим зацікавила мене постать Лесі Укра­їнки?; У чому неповторність Лесі Українки?; Яка поезія найбільш мені подобається? Чому?.)

( Музичний супровід. Уривки з оперети «Лісова пісня»)

6.1.2.Написання есе студентами (6-7 хв).

 

6.2.Перевірка викладачем самостійної роботи студентів.

 

6.3. Оцінювання студентів. Виставлення оцінок (3 хв.).

 

VІІ. Домашнє завдання (1 хв).

·        Повторити вивчений теоретичний матеріал.

·        Скласти 3 складні речення , використовуючи приклади з життя і творчості Лесі Українки, зробити їх синтаксичний розбір.

 

 

 

 

 

 

 

 

Робоча сторінка студента

   1.  Кодовий диктант. (взаємоперевірка, правильна відповідь – 1б)

1 - ССР – складносурядне речення, 2 - СПР – складнопідрядне речення,

3 - БСР -  безсполучникове речення, 4 - ПР -  просте речення.

  1.___   2.___   3.___   4.___    5.___     6.___    7.___   8.___    9.____

2._______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

    3.  Графічний диктант.

1.      Він такий, що в неозорім полі уночі обійде хуртовину.

________________________________________________________________

   2.  Молодь уся була на полі, бо якраз настали жнива.

________________________________________________________________

   3. Я збагнула, що забуття не суджено мені…

_________________________________________________________________

   4. Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала...

_________________________________________________________________

   5. Як я заплачу на малу хвилинку, то мусить хтось сміятися до смерті!

__________________________________________________________________

  6. Глянь, як небо синіє вгорі!

_________________________________________________________________

  7. Цілу ніч до зорі я не спала, прислухалась, як море шуміло.

_________________________________________________________________

  8. Тихо і тепло так, наче справді весна

_________________________________________________________________

  9. Лукаш хоче надрізати ножем б..резу, щоб сточити сік

_________________________________________________________________

 

10. Поганий той школяр,  який учителя не переважить.

____________________________________________________

  11. Я збагнула, що забуття не суджене мені.

__________________________________________________________________

  12. Я сміюсь, коли серце ридає..

___________________________________________________________________

   3.   Самостійна робота. Завдання: вставте пропущені букви і розділові знаки.

1.Поблискують ч..решеньки в  листі з..л..ненькім черешеньки ваблять очі діточ..кам мален..ким.

2.Вдалась ти кр..латою мус..ш летіть.

 3.Ще соняч..ні промені сплять досвітні вогні вже горять.

 4Рвет..ся осінь руками кривавими до далекого сонечка любого  кров на шатах пр..пишних  

 шарієт..ся оксамит і парчу зал..ва.

 5.Погасли в..чірні огні усі  ..почивають у сні.

 6.Пан гуляв у себе в замку  у ярмі стогнали люди.

 7.Всі наші сльози тугою палкою ..падуть на сер..це  сер..це запалає.

 8.Бачу далека  хвиля іскриста грає віл..но по синьому морі.

 9.Вам страшно  геть ідіть з дороги.

10.А вас просив/би я зразки ліпити ви чоловік тямущий і бувалий.

 11.Мені снилося червоні рожі пломеніли в промінні золотистім.

 

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Леся Українка. Фото 1887 року.

 

 


Скачано с www.znanio.ru

Тема. Пунктограми в складному реченні ( на основі творів

Тема. Пунктограми в складному реченні ( на основі творів

Міжпредметні зв’язки: Забезпечуючі: українська література, музика

Міжпредметні зв’язки: Забезпечуючі: українська література, музика

Сучасна українська літературна мова:

Сучасна українська літературна мова:

Перебіг заняття І. Організаційний момент (2 хв

Перебіг заняття І. Організаційний момент (2 хв

У чому різниця між сполучниковим і безсполучн иковим зв'язком? ( в сполучникових реченнях прості зв’ язані за допомогою інтонації та сполуників чи сполучних слів; в…

У чому різниця між сполучниковим і безсполучн иковим зв'язком? ( в сполучникових реченнях прості зв’ язані за допомогою інтонації та сполуників чи сполучних слів; в…

Знов мене колишуть мрії, с ни про щастя навівають

Знов мене колишуть мрії, с ни про щастя навівають

Частини складносурядного речення по єднуються сполучниками сурядності: · розділовими: одиничними або, чи, хоч ; повторюваними аби…аби, чи…чи, хоч…хоч, то…то, не то…не то; · єднальними: одиничними…

Частини складносурядного речення по єднуються сполучниками сурядності: · розділовими: одиничними або, чи, хоч ; повторюваними аби…аби, чи…чи, хоч…хоч, то…то, не то…не то; · єднальними: одиничними…

Якщо прості речення, які є частинами складносурядного, дуже поширені, уже мають в середині розділові знаки або досить далекі за змістом, то між ними замість коми…

Якщо прості речення, які є частинами складносурядного, дуже поширені, уже мають в середині розділові знаки або досить далекі за змістом, то між ними замість коми…

То шумів зелений лист, то в вінку мінявся злотом ряст весня­ний, то золотим дощем лились пісні

То шумів зелений лист, то в вінку мінявся злотом ряст весня­ний, то золотим дощем лились пісні

Отже, це сполучне слово. 3)

Отже, це сполучне слово. 3)

Підрядна частина стосовно головної може займати будь-яке місце

Підрядна частина стосовно головної може займати будь-яке місце

Характер відношень від цього не змінюється; змінюється лише склад головної й підрядної частин та інтонаційне оформлення: 1

Характер відношень від цього не змінюється; змінюється лише склад головної й підрядної частин та інтонаційне оформлення: 1

Підрядна порівняльна частина часто буває неповним реченням - з пропущеним присудком, який легко відновлюється з головної частини:

Підрядна порівняльна частина часто буває неповним реченням - з пропущеним присудком, який легко відновлюється з головної частини:

СПР з підрядним умови називається таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на умову, за якої можливе те, про що йдеться в головній частині:

СПР з підрядним умови називається таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на умову, за якої можливе те, про що йдеться в головній частині:

Підрядне речення може стояти перед головним, у середині головного, після головного

Підрядне речення може стояти перед головним, у середині головного, після головного

Я сміюсь, коли серце ридає.. І І, ( коли ) (

Я сміюсь, коли серце ридає.. І І, ( коли ) (

ССР. Між частинами БСР ставимо двокрапку , якщо друга частина: - виражає причину того, про що говориться в першій (частини можна з'єднати сполучниками бо, тому…

ССР. Між частинами БСР ставимо двокрапку , якщо друга частина: - виражає причину того, про що говориться в першій (частини можна з'єднати сполучниками бо, тому…

Вам необхідно продовжити речення одним словом

Вам необхідно продовжити речення одним словом

Ще соняч .. ні промені сплять досвітні вогні вже горять

Ще соняч .. ні промені сплять досвітні вогні вже горять

А вас просив би я зразки ліпити : (чому?) ви чоловік тямущий і бувалий (Леся

А вас просив би я зразки ліпити : (чому?) ви чоловік тямущий і бувалий (Леся

Робоча сторінка студента 1

Робоча сторінка студента 1

Поганий той школяр , який учителя не переважить

Поганий той школяр , який учителя не переважить

Методическая разработка открытого урока по украинскому языку

Методическая разработка открытого урока по украинскому языку
Скачать файл