Становлення і розвиток джазу в Україні, музичне мистецтво 8 клас

Амвросіївська   загальноосвітня  школа  I­III  ступенів  №6 Амвросіївської  районної  ради  Донецької  області  8 клас (11 урок)                                                                               Учитель методист  музичного мистецтва  вищої кваліфікаційної категорії Данильченко Світлана Анатоліївна 1 2008 р. Урок № 11 Становлення і розвиток джазу в Україні. Мета уроку:    ­    познайомити учнів зі становленням і розвитком радянського джазу та джазу в           Україні;     ­    закріпити визначення понять, розважальна (легка), академічна (серйозна)          музика;    ­    формувати вокально ­ хорові навички, зокрема навички кантиленного співу і           почуття ритму;    ­    розвивати інтерес до джазової музики;    ­    виховувати естетичний смак учнів у царині легкої музики;    ­    розвивати у школярів уміння співпраці;    ­    стимулювати емоційно­моральні переживання взаємного навчання. План уроку: 1.Вхід у супроводі звучання  «Блюзу Західної околиці» Л.Армстронга. 2.Слухання: А.Цфасман «Неудачное свидание»;                       І.Дунаєвський пісня «Как хорошо на свете жить» ; 2 А.Товмасян п’єса  «Господин Великий Новгород»;                      Г.Гаранян «Балада».  3.Розучування: Я.Дубравін, сл. В.Суслова «Джаз». Хід уроку Музичне вітання.  ВОКАЛЬНО – ХОРОВА  РОБОТА.             Поспівки:  вокальні вправи;            ­  повторення першого куплету пісні Я.Дубравін, сл. В.Суслова «Джаз».          ­  робота  над  текстом  другого куплету           ­  робота над художнім виконанням пісні               (доповнюючи виконання відтворенням пульсації «клацанням» пальців). Вікторина. 1. Назвіть основні стилі джазу. 2. Які основні особливості кожного стилю джазу? 3. Назвіть музичні інструменти джазу і поділіть їх на дві групи за однією ознакою. (Група ритму, група солістів). Наше знайомство з джазом буде не повним, якщо не розповісти про радянський джаз і джаз у нас в Україні. Першим,  хто   познайомив   радянську  публіку   з  джазом,  був  поет  Валентин Парнах.  Після   подорожі   до   Парижа,   де   він   був   на   концерті   негритянського ансамблю  Луїса Мітчела, і музика якого дуже вразила своєю самобутністю і незвичайністю. Він створює у Москві перший ексцентричний оркестр джаз­бенд. Це відбулося у 1992році. В цей же час, такий же оркестр було створено в Харкові українським композитором Юлієм Мейтусом. 3 У   1926   році   з   гастролями   до   країни   приїздили   негритянські   ансамблі.   Це сприяло   появі   інтересу   до   джазу   і   дало   певний   поштовх   до   створення   нових ансамблів у країні. А у 1927 році за ініціативою Олександра Цфасмана у Москві було   створено   перший   професійний   джаз­оркестр.   Послухайте   зразок цфасманського диксиленду «Неудачное свидание». (Слухання музики) В цей же час в Ленінграді створюється ряд джазових оркестрів, серед яких джаз­бенд Леопольда Теплицького, джаз­капела Георгія Ландсберга. У   30­ті   роки   зароджується   і   набирає   широкого   загалу   масова   пісня. Найяскравішим її творцем стає Ісаак Дунаєвський, який з’єднує пісню і джаз. В цьому йому, майстру легкої музики і оперети, диригенту мюзік­холу, допомагає співробітництво з «Теаджазом»  (театралізований джаз)  Леоніда Утьосова, до речі,   одесита.   Ми   знаємо   його   як   естрадного   співака,   актора,   який   знявся   в головній ролі у кінокомедії «Веселые ребята». Послухаємо пісню з цього фільму «Как хорошо на свете жить», музика І.Дунаєвського, виконує Л.Утьосов зі своїм оркестром. В цей час в Україні у Харкові дебютує ще один «Теаджаз» під керуванням (Слухання музики) Бориса Ренського. Більшість існуючих у країні джаз­оркестрів активно пропагандують радянську пісню, виконуючи акомпаніаторську функцію. В роки великої вітчизняної війни джаз­колективи виїжджали з концертами на фронт. Багато джаз­музикантів воювали у військових частинах і йшли в ополченці. (Учениця­декламатор читає вірш Булата Окуджави  «Джазисты»  на тлі мелодії пісні Яна Френзеля на слова Р.Гамзатова «Журавли»).                          Джазисты уходили в ополченье, 4 Цивильного не скинув облаченья. Тромбонов и чечеток короли В солдаты необученные шли. Кларнетов принцы, словно принцы крови, Магистры саксофонов шли, и, кроме, Шли барабанных палок колдуны Скрипучими подмостками войны. На смену всем оставленным заботам Единственная зрела впереди, И скрипачи ложились к пулеметам, И пулеметы бились на груди. Но что поделать, что поделать, если Атаки были в моде, а не песни? Кто мог тогда их мужество учесть, Когда им гибнуть выпадала честь? В післявоєнний період посилюється розвиток різноманітних інструментальних форм джазу:  біг­бен, диксиленд. Молоді джаз­музиканти країни знайомляться з кращими   європейськими   джазовими   колективами,   беруть   участь   у   молодіжних фестивалях як союзних, так і міжнародних. Спочатку в їх репертуарі превалюють твори зарубіжних джаз­композиторів. А починаючи з 60­х років вони виконують твори власних композиторів на національному матеріалі. В Ленінграді, в Москві, Києві   створюються   джаз­клуби,   які   сприяють   популяризації   джазу   та   надають професійну   допомогу   молодим   музикантам.   На   джазову   авансцену   виходить наступне   покоління   музикантів.   Це   –   студенти,   робітники,   інженери,   а   також музиканти­професіонали.   Серед   них   трубач  Андрій   Товмасян,  саксофоніст Георгій Гагарян. 5 В 1961 році А.Товмасян пише п’єсу «Господин Великий Новгород», істинне новаторство   якої   міститься   в   поєднанні   національних   традицій   і   сучасних прийомів джазу. (Слухання музики) Дивовижна   доля   Г.Гагаряна:   саксофоніст­самоучка,   студент   станко будівельного інституту, пізніше – учень курсів при Московській консерваторії, стає блискучим професіоналом­музикантом, членом спілки композиторів. Послухайте його п’єсу «Балада». Це, мабуть, згадка про балади з фольклору негрів…   Слухаючи   п’єсу,   зверніть   увагу   не   тільки   на   джазові   особливості,   на складну і приємну музику, а ще на те, які інструменти входять до складу квартету. (Слухання музики)  Учні висловлюють свої враження Які інструменти почули в складі квартету Г.Гагаряна? (Саксофон, гітара, контрабас, ударні) Чим відрізняються п’єси «Господин Великий Новгород» і «Балада»?      (Темпом, ладом, кількістю музикантів, характером…). (Відповіді учнів) Сьогодні на уроці у нас уже заходила мова про джаз в Україні.      Пригадайте, коли, де і які джаз­колективи було створено в Україні. (На початку 20­х років у Харкові створено перший оркестр джаз­бенд Юлієм Мейтусом.   В   30­ті   роки   в   Харкові   дебютує   оркестр   «Теаджаз»   Бориса Ренського. В 60­ті роки створюються джаз­клуби в Києві та інших містах України) (Відповіді учнів). Сьогодні на високому злеті українська естрадна пісня. Але інтерес до джазу не вщухає і в наші дні. У Києві створено Джазову Асоціацію України (1995р.). В 6 багатьох містах створено джаз­колективи, найбільш відомі з них: Київський біг­ бенд О.Шаповала, квартет П.Пашкова, диксиленд, дитячий оркестр та вокальний «Джаз­хорал»   О.Гебеля   з   Кривого   Рогу.   Взагалі   Кривий   Ріг   став   українською столицею   джазу,   де   щорічно   проводяться   міжнародні   фестивалі   «Горизонти джазу».   У   нас   є   можливість   послухати   запис   виступу   дитячого   джаз­оркестру Олександра Гегеля. Обмін враженнями. (Слухання музики). Так, джаз в Україні «прокидається», як вважають спеціалісти. В Києві, Одесі, Донецьку,   Вінниці,   Дніпропетровську,   в   Кривому   Розі   проходять   концерти, фестивалі.   Побачили   світ   компакт­диски   з   джазовою   музикою   у   виконанні вітчизняних і зарубіжних музикантів. Постійними стали не українському радіо і телебаченні джазові передачі. А тепер спробуємо підвести підсумки. 1. Назвіть основні стилі джазу. 2. Що нового про джаз ви дізналися на цих уроках? 3. Джаз – це «легка» чи «серйозна» музика? Чому? (Відповіді учнів) Таким чином,  джаз –  це легка, розважальна музика, але вона все частіше звучить   в  концертних   залах,  вона  складна   за  технікою   виконання,  а  іноді  й  за змістом. Джаз вимагає від слухачів не тільки зацікавленості, а хоча б початкових знань про історію, стилі та закони джазу; від музикантів, співаків – професійної майстерності, вправності, відвертості, закоханості у джаз, в його інтонації і ритми. Підсумок  уроку. Оцінювання роботи учнів на уроці. 7 Домашнє завдання:           Повторити  слова пісні Я.Дубравіна, сл. В.Суслова «Джаз»,                                                    Р.Паулса «Жовте листя».   Урок  склала: вчитель методист  музичного мистецтва  вищої категорії Данильченко  Світлана Анатоліївна Амвросіївської загальноосвітньої школи I­III ступенів № 6 Амвросіївської районної ради Донецької області. 8