Урок з української мови

Урок в 8 класі Тема. Другорядні члени речення. Мета:  поглибити   знання   учнів   про   другорядні   члени   речення;   розвивати   логічне мислення; виховувати культуру мовлення та спілкування. Обладнання: підручник, картки, таблиця, дидактичний матеріал. ХІД УРОКУ I. Актуалізація опорних знань учнів Перевірка домашнього завдання. II. Мотивація навчальної діяльності школярів 1. Завдання­гіпотеза. — Доведіть або спростуйте тезу: «Слово другорядний означає: не основний, менш важливий. Отже, другорядні члени речення менш важливі для вираження думок». 2. Мовний експеримент. — Спробуйте розповісти про свої канікули, вживаючи речення, що складаються лише з головних   членів.   Який   висновок   можна   зробити   про   роль   другорядних   членів   у мовленні? III. Оголошення теми й мети уроку IV. Опрацювання нового матеріалу 1.   Розповідь учителя. (Учитель   може   запропонувати   учням   прочитати   теоретичний   матеріал підручника.) Крім підмета і присудка, в реченні виступають й інші повнозначні слова, які розширюють його зміст, пояснюючи окремі його члени. У реченні Малесенька ластівка зранку співає пісні весняні (Олександр Олесь) слово малесенька залежить від підмета ластівка і пояснює його, слово пісні означає той   предмет,   на   який   спрямована   дія,   виражена   присудком   співає.   Слово   весняні пояснює   додаток   пісні.   Такі   повнозначні   слова,   що   залежать   від   головних   членів речення   чи   інших   слів   і   пояснюють   або   уточнюють   їх,   називаються   другорядними членами речення. Другорядні члени з іншими словами в реченні пов'язуються трьома способами: узгодженням,   керуванням,   приляганням.   Вони   мають   найрізноманітніші   значення: вказують на якість предмета та його ознаки, на приналежність предмета, називають предмет, на який спрямована дія, місце дії, час дії тощо. Деякі другорядні члени речення одночасно поєднують два значення. Наприклад: Моя Батьківщина — це поле без меж (М. Рильський). Без меж вказує на ознаку іншого предмета  (поля). До нього можна поставити два запитання:  поле (без чого?), поле (яке?). У реченні другорядні члени речення синтаксично залежать від різних частин мови — від іменників, прикметників, дієслів, прислівників тощо. Залежно від ролі в реченні та значення другорядні члени поділяються на три групи: додатки, означення і обставини. 2.   Розповідь учнів. (Користуючись опорною таблицею та знаннями з попередніх класів, учні розказують про означення, додаток і обставину.) V.   Закріплення вивченого матеріалу 1. Робота з підручником. (Учитель може запропонувати учням виконати вправу з підручника.) 2. Тренувальне завдання. — Прочитайте поезію, спишіть, підкресліть другорядні члени речення. Цей ліс живий Цей  ліс живий.  У нього  добрі  очі.  Шумлять  вітри  у нього  в голові.  Старезні  пні, кошлаті поторочі, Літопис тиші пишуть у траві. Дубовий Нестор дивиться крізь пальці На білі вальси радісних беріз. І сонний гриб в смарагдовій куфайці Дощу напився і за день підріс. Багряне сонце сутінню лісною У просвіт хмар показує кіно, І десь на пні під сивою сосною Ведмеді забивають доміно. Малі озерця блискають незлісно, Колише хмара втомлені громи. Поїдемо поговорити з лісом, А вже тоді я зможу і з людьми. (Ліна Костенко) 3.   Робота біля дошки. —   Прочитайте   речення,   знайдіть   фразеологізми,   випишіть   і   поясніть   їх   значення. Пояснення запишіть. У реченнях­фразеологізмах підкресліть другорядні члени. 1. Кожен живе своїм розумом, на чужий не зважає. (Є. Гуцало) 2. Тут Денис так глянув на   Трохима,   що   у   того   усі   жижки   задрижали   і   в   душі   похолонуло.   (Г.   Квітка­ Основ'яненко) 3. Орися сиділа позаду Василя ні жива ні мертва. (П. Автомонов) 4. Одним днем живе, як та качка: ряски нахапався, воло набив, і чого йому ще... (О. Гончар) VI. Підбиття підсумків уроку Творче завдання. Складіть казку про те, як посварилися головні та другорядні члени речення, бо всі хотіли бути головними і важливими. VII. Домашнє завдання 1. Скласти речення, у яких подані слова і словосполучення виступали б означеннями. Високого зросту, великий, імені Т. Шевченка, з дерева, з карими очима, верхи, років двадцяти, зопалу, сьогодні, писати, брата, чорні. 2. Виконати вправу з підручника (на вибір учителя).