Групування елементів затрат за техніко-економічними факторами

Групування елементів затрат
за техніко-економічними факторами

При плануванні затрат промислової продукції і контролі за затратами, підприємствами здійснюється групування затрат за зв’язками з техніко-економічними факторами, що обумовлюють зміну рівня затрат.

У зв’язку з розрахунками собівартості за техніко-економічними факторами затрати групуються шляхом розчленування всієї їх сукупності на умовно-постійні (сталі) і умовно-перемінні (змінні) та виявлення зв’язку останніх з тими чи іншими умовами виробництва або змінами у його техніці, технології та організації, тобто техніко-економічними факторами.

До умовно-постійних (сталих) відносяться витрати, абсолютна величина яких при зміні обсягу випуску продукції суттєво не змінюється (витрати на опалення та освітлення приміщень, заробітна плата цехового і загальнозаводського управлінського персоналу, амортизаційні відрахування, грошові витрати на адміністративно-господарські потреби і т. д.).

Умовно-перемінними (змінними) називають витрати, розмір яких зростає чи зменшується відповідно до зміни обсягу випуску продукції (затрати на сировину та основні матеріали, технологічне паливо і енергію, основну заробітну плату виробничих робітників і т. п.).

Групування затрат по факторах застосовується також при аналізі собівартості промислової продукції.