Облік наявності основних засобів праці

Облік наявності основних засобів праці

Облік наявності основних засобів праці будується, як правило, централізовано в бухгалтерії підприємства (або в централізованій бухгалтерії).

Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об’єкт, яким уважається закінчена будова з усіма до нього пристосуваннями або окремий конструктивно відокремлений предмет, який виконує самостійні функції згідно з паспортом чи іншою технічною документацією.

Для побудови обліку, забезпечення контролю і виконання інших економічних функцій управління кожному інвентарному об’єкту присвоюється інвентарний номер.

Інвентарний номер зберігається за об’єктом протягом усього періоду його експлуатації на даному підприємстві. Він проставляється в усіх первинних документах, що оформляють наявність і рух об’єкта (акт приймання-передачі основних засобів, акт про ліквідацію основних засобів тощо).

На кожний об’єкт основних засобів на підставі приймально-здавального акта заповнюється інвентарна картка типової форми в одному примірнику.

Інвентарні картки підлягають обов’язковій реєстрації. Сукупність карток утворює картотеку, яка з усіма інвентарними картками забезпечує аналітичний облік основних засобів.

В економічних розрахунках використовують три види оцінювання основних засобів: первинну, відновлювальну, залишкову зношеність.

Первинна вартість дорівнює фактичній сумі затрат підприємства на придбання, за вирахуванням наданих торгівельних знижок; мито, інші податки, що не відшкодовуються підприємству; транспортування, монтаж, та інші витрати, що безпосередньо пов’язані з їх придбанням; затрати на побудову і спорудження основних засобів (інвентарна вартість);

відновлювальна — витратам на створення, будування, придбання, транспортування й монтаж даного предмета основних засобів у сучасних умовах за діючими цінами на момент переоцінки; залишкова вартість основних засобів — у первинній (відновлювальній) вартості за відкидання зносу (амортизації).

зношена (амортизована) вартість дорівнює фактичній сумі, яку основні засоби уже передали у процесі використання на затрати діяльності.

Придбані (створені) основні засоби праці зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів.

Первина вартість об’єкта основних засобів праці складається з таких витрат:

— суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

— реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

— витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

— витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

— інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первина вартість об’єктів основних засобів праці зобов’язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкта основних засобів.

Первина вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первиною вартістю основних засобів праці, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первина вартість об’єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» та 16 «Витрати».

Первісна вартість об’єкта основних засобів праці, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первина вартість об’єкта основних засобів праці, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первина вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісне очікуваних від використання об’єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів.

У бухгалтерському обліку основні засоби праці оцінюють також і за балансовою вартістю. В її складі можуть бути:

а) первинна вартість побудови (спорудження) або придбання (інвентарна вартість);

б) відновлювальна вартість основних засобів, які переоцінені раніш на різні дати;

в) облікова вартість основних засобів, що надійшли безкоштовно за даними обліку передаючої сторони разом із затратами одержувача на установлення.

Разом з тим, витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первино визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу поточних витрат операційної діяльності.