Особливості обліку надходження товарів і тари в роздрібній торгівлі

Особливості обліку надходження
товарів і тари в роздрібній торгівлі

Товари в роздрібну торговельну мережу надходять на підставі договорів (замовлень), що укладаються з оптовими підприємствами або безпосередньо з виробниками товарів.

На відпущені товари постачальники подають до сплати розрахункові документи, до яких додають рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, сертифікати тощо. За цими документами роздрібні підприємства приймають товари й тару, а також перевіряють правильність цін, торгових знижок, націнок і тарифів на перевезення. За товарами, яких не вистачає, оформляють відповідні акти (комерційні, приймальні). На підставі останніх висувають претензії винному в нестачі (постачальникам, транспортним організаціям і т. ін.).

Одержують товари, як правило, матеріально відповідальні особи.

Ваговий товар, що надійшов, приймають за чистою масою (маса нетто), тобто без обліку маси тари. Тому в товарних документах окремо фіксується маса тари. Облік товарів провадять за місцями їх зберігання та матеріально відповідальними особами лише у вартісному вираженні без розбиття за окремими товарами. Натурально-вартісний облік товарів провадять, як правило, з товарами, щодо яких потрібний особливий контроль.

На кожну матеріально відповідальну особу відкривають особистий рахунок, в якому роблять записи з оприбуткування та витрачання товарів і виводять залишки на звітну дату. Кожна матеріально відповідальна особа складає у встановлені строки товарний звіт, який з доданими до нього прибутково-видатковими документами (рахунки-фактури, накладні тощо) є підставою для запису за рахунками синтетичного і аналітичного обліку.

Облік наявності і руху товарів провадять за продажними (роздрібними) цінами на рахунку «Товари», субрахунок «Товари в роздрібній торгівлі». Оприбуткування одержаних товарів відображається записом у залежності від того, за якими цінами — регульованими, чи нерегульованими вони одержані.

Якщо товари одержані за регульованими цінами, то роздрібне торговельне підприємство одержує у своє розпорядження торговельну знижку в повному розмірі в тому разі, коли воно придбає товари безпосередньо в постачальників — виробників товару. А якщо товар у роздрібну мережу надходить через посередницьку ланку, тобто від торговельних баз і складів, то роздрібне підприємство одержує торговельну знижку не в повному розмірі, а деяку її частку, що відповідає плановим витратам і нагромадженням у даній ланці. Інша частина торговельної знижки утримується на користь торговельних баз і складів. Отже, рентабельність роздрібних підприємств певною мірою залежить від ланок товаровиробничої мережі. Торгові підприємства зацікавлені у встановленні прямих договірних зв’язків з підприємствами виробниками щодо поставляння товарів.

Якщо товари одержані за вільними цінами, то запис у бухгалтерському обліку буде така як у оптовій торгівлі (з націнкою).

Якщо товари надходять у тарі багаторазового використання, то її вартість відображається записом на субрахунок «Тара під товарами».

Облік тари на роздрібних підприємствах має такі особливості. Тару, що вивільнилася з-під товару, роздрібні підприємства (мають) повертати постачальникам або здавати тароприймальним чи тароремонтним підприємствам для повторного використання. Дерев’яну тару оприбутковують і обліковують за цінами придбання. Деякі види тари (мішки) можуть бути оприбутковували не за цінами придбання, а за цінами, установленими для повернення цієї тари.

Різницю в цінах (знижку) у момент оприбуткування відносять на дебет рахунка, інші витрати на субрахунок.

Надходження товарів у порядку внутрішньосистемного відпуску обліковується у звичайному порядку, з тією різницею, що сплачувані базам і складам своєї системи відрахування відображають за дебетом рахунка «Інші витрати», субрахунок «Відрахування, сплачувані на покриття витрат з відпуску товарів» — кореспонденції з кредитом рахунка «Інші витрати».