Побудова обліку оборотних швидкозношуваних засобів праці Загальні положення

  • docx
  • 21.10.2021
Публикация на сайте для учителей

Публикация педагогических разработок

Бесплатное участие. Свидетельство автора сразу.
Мгновенные 10 документов в портфолио.

Иконка файла материала Л1-409.docx

Побудова обліку оборотних
швидкозношуваних засобів праці

 

 

Загальні положення

 

На кожному підприємстві є значна кількість засобів праці, які у фінансовому обліку відносяться до швидкозношуваних предметів. Основна ознака швидкого зношування — термін використання у процесі діяльності.

У першу чергу до швидкозношуваних засобів праці відносять предмети, що служать менш як один рік (незалежно від їх вартості). Крім того за методом обліку швидкозношуваних предметів — засобів праці, облікують також предмети які мають специфічні ознаки (спецодяг, спецобладнання тощо), за якими матеріальні цінності відносять до групи оборотних засобів праці.

Основою побудови бухгалтерського обліку швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації, — склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробничої або невиробничої діяльності.

Як видно із рис. Б.3.6.1. швидкозношувані предмети доцільно виокремити у дві групи: малоцінні та дорогоцінні. Основні наслідки такого обліку наведені на рис. Б.3.6.3.

Побудова фінансового обліку швидкозношуваних предметів малоцінних (МШП) та дорогоцінних (ДШП).

а) Одиниця обліку.

Основною обліковою одиницею (МШП або ДШП є кожний предмет найменування інвентарного об’єкта. Він може визначатися паспортом, прейскурантом, технічними умовами та іншими ознаками. Синтетичні облікові одиниці — це групи, підгрупи та інші класифікаційні ознаки за потребами.

Поточний облік малоцінних і дорогоцінних швидкозношуваних предметів має відбуватися за обліковими цінам придбання (можливе виділення транспортно-заготівельних затрат).

У цьому випадку транспортно-заготівельні затрати обліковуються в межах кожної класифікаційної групи. В окремих випадках підприємства обліковують транспортно-заготівельні затрати в цілому за рахунком.

б) Побудова аналітичного обліку.

На кожний об’єкт в бухгалтерському обліку відкривається, у відповідності з принципом індивідуалізації, окремий аналітичний рахунок (див. рис. А.3).

Подальше групування окремих об’єктів у системі синтетичних рахунків залежить від фінансових та управлінських потреб.

Від моменту надходження до вибуття всі малоцінні і дорогоцінні швидкозношувані предмети мають бути закріплені за матеріально відповідальними особами.

в) Побудова синтетичного обліку.

Для бухгалтерського обліку наявності, руху і використання МДШП діючим планом рахунків не передбачено рахунки, бо той що визначений не відповідає призначенню. Він має назву «Малоцінні і швидкозношувані предмети», що не включає об’єкти дорогоцінні та швидкозношувані. Тому в робочому плані рахунків по підприємству в наказі про облікову політику, його потрібно перейменувати на рахунок «малоцінні та дорогоцінні швидкозношувані предмети». Та передбачити два субрахунка:

22/1 Малоцінні швидкозношувані предмети

22/2 Дорогоцінні швидкозношувані предмети.

У кожній групі доцільно організувати облік за такими групами:

інструменти і пристрої загального користування (різальні, ударні, слюсарно-вимірювальні тощо);

інструменти та пристрої спеціального призначення (моделі, прес-форми, вимірювальні прилади);

змінне обладнання, використовуване для заміни зношених частин без ремонту;

технологічна тара, багаторазово використовувана у технологічному процесі;

виробничий інвентар — робочі столи, обладнання, що сприяє охороні праці, шафи, стелажі, тумбочки тощо;

спеціальний одяг, взуття і запобіжні пристрої (рукавиці, халати, комбінезони, захисні окуляри тощо);

постільні приналежності (подушки, матраци, простирадла і т. ін.).

Тому класифікацію використовують у групуваннях. Вона важлива для правильного відображення в обліку затрат діяльності.

На підприємствах у межах груп, згідно з потребою, можна встановлювати підгрупи.