Загальні
засади обліку визнання
та визначення доходу
Згідно з Національним та Міжнародним стандартами з бухгалтерського обліку термін «дохід» означає валовий приплив (надходження) економічної вигоди протягом звітного періоду, який виникає у процесі звичайної діяльності підприємства. Коли ці припливи сприяють збільшенню власного капіталу, окрім збільшення, яке пов’язане з внесками акціонерів, то його називають прибутком, коли зменшенню — то збитком.
Концептуальне визначення валового доходу, як збільшення економічних вигод, протягом звітного періоду в формі надходження (збільшення) активів чи зменшення зобов’язань, яке веде до зростання власного капіталу (крім вкладів власників), подане у статті 7 П(С)БОЗ. Окремі статті Положення конкретизує це поняття по відношенню до таких операцій, як продаж (реалізація) товарів і послуг (ст. 13), від участі у капіталі (ст. 26), дивіденди, відсотки (ст. 27), отримання доходів внаслідок використання іншими підприємствами активів даного підприємства (ст. 28) та інші (ст. 35).
Правило визнання доходу від продажу (реалізації) готової продукції, товарів тощо — це дата, коли підприємство:
— передало значний ризик і винагороду від володіння товаром покупцю;
— не зберігає ні такої спадкоємності керівництва, яка звичайно пов’язана з володінням, ні ефективного контролю за реалізованими товарами;
— може достовірно виміряти суму доходу;
— має впевненість, що економічні вигоди внаслідок реалізації надійдуть;
— може із значним ступенем достовірності оцінити фактичні чи очікувані витрати (рис. Б.4.32).

Рис.
Б.4.32. Аналіз
господарський операцій по продажу готової
продукції, товарів щодо наявності критеріїв визнання доходу
Доходи включаються до складу об’єктів облікового процесу на підставі принципів облікового періоду, нарахування та відповідності. (Рис. Б.4.33). Тому доходи визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку тих періодів, до яких вони відносяться. Крім того, затрати визнаються у звіті про фінансові результати на основі прямого зв’язку між ними та отриманими доходами.

1. Принцип облікового періоду.
2. Принцип відповідності.
3. Принцип нарахування.
Рис.Б.4.33. Базові принципи побудови обліку затрат,
доходів та результатів діяльності
Застосування принципів нарахування та відповідності під час визнання доходу як елемента обліку про фінансові результати відбувається таким чином (рис. Б.4.34).
|
ДОХОДИ |
|||
|
види |
|||
|
підлягали отриманню та отримані у звітному періоді |
підлягали отриманню але не отримані у звітному періоді |
отримані, але не підлягали отриманню у звітному періоді |
|
|
визнання |
|||
|
доходи звітного періоду |
доходи майбутніх періодів |
||
|
Звіт про фінансові результати |
Баланс |
||
|
Фінансові звіти |
|||
Рис. Б.4.34. Визнання доходу у фінансовому обліку та
звітах
під час використання припущення нарахування
Для визначення моменту визнання доходу потрібно знати економічний зміст господарської операції, внаслідок якої отримується дохід. Внаслідок врахування вимог принципу превалювання «змісту над формою дохід від продажу реалізації може бути визнаний як на дату відвантаження, так і до чи або після неї (рис. Б.4.35).

Рис.
Б.4.35. Можливі дати визначення доходу
від продажу (реалізації)
Разом з тим окремі види доходу мають певні особливості визнання. Це питання буде розглянуто після класифікації доходів.
Скачано с www.znanio.ru
Материалы на данной страницы взяты из открытых источников либо размещены пользователем в соответствии с договором-офертой сайта. Вы можете сообщить о нарушении.