Загальна побудова обліку грошових коштів, їх еквівалентів та розрахункових операцій

Загальна побудова обліку грошових коштів,
їх еквівалентів та розрахункових операцій

Термін валюта (від італ. valuta — ціна, вартість) має кілька значень: грошова одиниця певної країни (долар, марка тощо); тип грошової системи (золота, срібна, паперова); грошові знаки іноземних держав, а також кредитні платіжні документи (векселі, чеки тощо) в іноземних грошових одиницях, які використовуються в міжнародних розрахунках (іноземна валюта).

Розрізняють такі поняття валюти як грошової одиниці: тверда — тобто стала щодо власного номіналу й курсу інших валют, забезпечена золотом та іншими коштовностями; падаюча— валюта, яка знецінюється щодо власного номіналу та сталих валют інших країн; конвертована— валюта, яка може бути без перешкоди обміняна на іншу валюту.

Валютні операції — це операції з грішми, їх еквівалентами, цінними паперами, кредитними та платіжними документами. За територіальною ознакою їх поділяють на операції з власною валютою та іноземною.

Побудову бухгалтерського обліку в управлінні валюти, еквівалентів та валютних операцій визначають законодавчі акти, які регламентують систему:

·   валютного регулювання та валютного контролю;

·   готівкового обігу, порядок ведення касових операцій;

·   безготівкового обігу (розрахунків): рахунки у банках, цінні папери, валютну біржу, векселі та вексельні розрахунки, кредитні операції тощо;

·   бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті.

У перебігу господарської діяльності підприємства, фірми здійснюють грошові операції, вступаючи у різні відносини з іншими юридичними фірмами, об’єднаннями, підприємствами, організаціями, установами і фізичними особами: постачальниками матеріалів, покупцями своєї продукції транспортними організаціями, фінансовими органами тощо.

Чинним законодавством України встановлено, що на території нашої держави всі юридичні особи всіх форм власності, у тому числі й організації торгівлі, а також фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності,— мають додержуватись таких положень:

·   розраховуватись між собою за товари, роботи і послуги, вартість яких перевищує встановлений ліміт, лише безготівково (установи банків видають протягом календарного місяця підприємствам, установам та організаціям готівку на поточні потреби в межах установленого ліміту, причому готівка на витрати для відряджень не належить до поточних потреб і видається банками за окремими чеками);

·   зберігати у своїх касах готівку лише у межах встановлених лімітів. Порядок лімітування готівки та організації контролю за його додержанням визначається Національним банком України;

·   зберігати у своїх касах суми готівки, які перевищують встановлені ліміти, лише для оплати праці, виплати допомоги за соціальним страхуванням, стипендій, пенсій і тільки, на строк не більш як три робочих дні, включаючи день одержання грошей в установах банків.

Переважна частина розрахунків ведеться безготівковими перерахуваннями, векселями, чеками тощо, і вельми незначна — у вигляді готівки. Касове обслуговування підприємств здійснюється банками, які організують, регулюють рух коштів і стежать, аби цей рух відбувався згідно із законодавчими актами. Правильна побудова обліку грошових коштів дає змогу забезпечити інформацію про їх наявність, цілеспрямоване використання, контроль за зберіганням та управляти грошовими потоками.

Основу обліку грошових коштів зумовлює їх класифікація — за призначенням та за місцем зберігання. За призначенням грошові кошти поділяються на кошти для обороту (оборотні) та для спеціального призначення (необоротні), за місцем зберігання — на грошові кошти в банку, касі підприємства, у підзвітних осіб, у контрагентів (видані аванси), вкладені в еквіваленти — цінні папери тощо. Усі грошові кошти підприємств, що призначені для здійснення господарської діяльності, мають зберігатися на рахунках у банку.

Бухгалтерський облік грошових коштів має такі основні завдання:

·   інформування про готівку;

·   контроль за їх зберіганням, своєчасним надходженням і цільовим призначенням;

·   забезпечення касової та розрахункової дисципліни;

·   дотримання постанов НБУ з питань регулювання цих операцій та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 4.

Важливим елементом побудови обліку в управлінні грошових коштів, їх еквівалентів та розрахункових операцій є система рахунків.

Для обліку готівки та руху грошових коштів за кожним місцем зберігання і кожним видом призначення, робочим планом, рахунків має бути передбачений певний рахунок: для обліку готівки і руху коштів у обороті, що зберігаються в банку, кошти господарства, що мають цільове призначення (розрахунки з постачальниками за акредитивом тощо); для обліку грошових коштів необоротного призначення (капіталовкладень, депозитів тощо) — рахунки в банку за коштами на капітальні вкладення; для обліку готівки і руху коштів; для обліку коштів у дорозі, грошових документів, сертифікатів; для куплених цінних паперів; для одержаних векселів. У всіх випадках на дебеті рахунків відображають надходження (збільшення), а на кредиті —вибуття (зменшення).