Ктп и рабочая программа по украинскому чтению 3 класс индивидуальное обучение

Пояснювальна записка Робоча програма з літературного читання для 3 класу на 2017­2018 н.р. для   освітніх   установ   з   російською   мовою   навчання   складена   відповідно   до «Приблизної освітньої програми курсу «Літературне читання» як комплексного розділу навчання українській мові для загальноосвітніх установ з російською мовою навчання (3­4 класи)» / О.В.Чорна, методист ДУ ЛНР «НМЦРО та ін. – Луганськ,   2015,   а   також   згідно   до   наступних   документів:  Закон   ЛНР   от 30.09.2016 г. №128­ІІ  «Об образовании», требований к результатам освоения основной  общеобразовательной  программы  начального  общего   образования, в соответствии с Временным государственным образовательным стандартом ЛНР, Примерной программы для образовательных организаций (учреждений) ЛНР по предмету «Украинский язык (литературное чтение)» для 1­4 классов (базовый уровень), утвержденной Министерством образования и науки ЛНР (приказ № 483   от   27.12.2016),   а   также   разработана   в   соответствии   с   приказом Министерства образования и науки ЛНР от 06.03.2017 № 86 «Об утверждении Порядка   организации   и   осуществления   образовательной   деятельности   по основным   общеобразовательным   программам   –   образовательным   программам начального   общего,   основного   общего   и   среднего   общего   образования     в образовательных   организациях   Луганской   Народной   Республики»   и   в соответствии   со   школьным   Положением   о   рабочей   программе   (протокол методического совета №3 от 25.12.2015).   Програма з «Літературного читання» спрямована на реалізацію основних принципів   освіти,   провідних   принципів   освіти,   закладених   у   Державному освітньому стандарті початкової загальної освіти, Концепції духовно­етичного розвитку   і   виховання   особи   громадянина,   та   враховуючи   статус   української мови як другої державної (ст. 9 Конституції ЛНР). Реалізація змісту курсу «Літературне читання» потребує гнучкого підходу до визначення мети, структури уроків, добору методів і прийомів, організації читацької діяльності молодших школярів.  Курс «Літературне читання» — органічна складова освітньої галузі. Його основною  метою  є   розвиток   дитячої   особистості   засобами   читацької діяльності,   формування   читацької   компетентності   молодших   школярів, ознайомлення учнів із дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі. Читацька   компетентність   є   особистісно­діяльнісним   інтегрованим результатом   взаємодії   знань,   умінь,   навичок   та   ціннісних   ставлень   учнів,   що набувається   у   процесі   реалізації   усіх   змістових   ліній   предмета  «Літературне читання». Під час навчання відбувається становлення і розвиток якостей дитини­ читача,   здатної   до   самостійної   читацької,  творчої   діяльності;   здійснюється   її мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток; формуються морально­ естетичні   уявлення   і   поняття,   збагачуються   почуття,   виховується   любов   до мистецтва слова, потреба в систематичному читанні. Для досягнення мети виконуються такі завдання: ­ формування   в   учнів   повноцінних   навичок   читання   як   базової   у   системі початкового навчання;  ­ ­ ­ ­ ­ ­ ознайомлення   учнів   із   дитячою   літературою   різної   тематики   і   жанрів; формування у дітей соціальних, морально­етичних цінностей через художні образи літературних творів;  формування   у   школярів   умінь   сприймати,   розуміти,   аналізувати   й інтерпретувати літературні тексти різних видів із використанням початкових літературознавчих понять;  розвиток   мовлення   учнів;   формування   умінь   створювати   власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);  розвиток творчої літературної діяльності школярів;  формування   у   школярів   прийомів   самостійної   роботи   з   дитячими книжками   різних   типів   і   видів,   довідковим   матеріалом,   умінь   здійснювати пошук, добір інформації для вирішення навчально­пізнавальних завдань;  виховання потреби в систематичному читанні як засобів пізнання світу, самопізнання, загальнокультурного розвитку.  Зміст  літературного  читання  визначається на основі  таких  принципів: тематично­жанровий,   естетичний,   літературознавчий,   комунікативно­ мовленнєвий. Перші два принципи  є визначальними у виборі творів для читання. Коло читання охоплює доступні цій віковій групі учнів художні твори різних родів і жанрів, науково­художні, науково­пізнавальні, фольклорні твори української та зарубіжної літератури, періодику, довідкову літературу. Тематика   творів   відображає   різні   сторони   життя   і   діяльності   людини, сприяє   розширенню   світогляду   дітей,   поповненню   їхніх   знань,   засвоєнню найважливіших загальнолюдських цінностей. Естетичний   принцип  передбачає   добір   творів  словесного   мистецтва   за критеріями   естетичної   цінності.   Зміст   відібраних   творів   розкриває   перед читачем   різноманітність   навколишнього   світу,   людських   взаємин,   сприяє розвитку  почуттів   гармонії  і  краси,  формуванню  особистісного  ставлення  до дійсності. Літературознавчий принцип має на меті введення до системи підготовки дитини­читача початкових літературознавчих понять, які засвоюються учнями практично, на рівні уявлень. Він реалізується у процесі використання елементів аналізу й інтерпретації літературного тексту. Об’єктом уваги читача стає слово, що   осмислюється   ним   як   засіб   створення   словесно­художнього   образу,   за допомогою   якого   автор   виражає   свої   почуття,   ідеї,   ставлення   до   світу. Впровадження цього принципу передбачає усвідомлення учнями на практичному рівні таких понять, як тема, ідея, жанрові особливості твору, його персонажі, засоби художньої виразності. Визначальним у мовленнєвому розвитку учнів, у формуванні в них досвіду 2 міжособистісного   спілкування   є   комунікативно­мовленнєвий   принцип, пов’язаний із джерелом інформації. Під час навчання відбувається інтенсивний розвиток усіх характеристик навички читання вголос і мовчки при провідній ролі   смислового   читання;   учні   оволодівають   прийомами   виразного   читання, уміннями   будувати   власні   висловлювання   за   змістом   прочитаного (прослуханого), виявляти готовність уважно слухати і розуміти співбесідника, брати участь у діалозі. Впровадження  комунікативно­мовленнєвого  принципу   досягається діалоговою   взаємодією   читача   з   текстом,   автором,   героями   його   твору, застосуванням   технологій   кооперативного   навчання,   створенням   спеціальних навчальних  ситуацій (робота  в парах, малих  групах,  колективне  обговорення змісту   прочитаного,   прослуханого,   участь   у   літературній   бесіді,   рольових літературних іграх, декламація, драматизація тощо), у процесі яких формується культура спілкування. Формування читацьких умінь здійснюється у нерозривній єдності   з   мовленнєвими.   Якщо   система   читацьких   умінь   відображає   процес сприймання,   осмислення   твору,   то   мовленнєві   уміння   —   процес   створення власного   висловлювання   за   прочитаним   (прослуханим).   При   цьому   діти   не копіюють текст­зразок, а використовують для побудови власних висловлювань засоби, аналогічні тим, з якими ознайомились на уроках читання. Цілеспрямоване   формування   читацької   діяльності   молодших   школярів знаходить   своє   продовження   й   розвиток   в   організації   самостійної   роботи   з дитячою книжкою, роботи з інформацією як на спеціально відведених заняттях у класі, так і в позаурочний час. Основний зміст програми Категорія учнів: учні 3 класу Час  засвоєння програми: 1 рік Об’єм   навчального   часу:  відповідно   плану   індивідуального   навчання   з літературного   читання   українською   мовою   в   школах   з   російською   мовою навчання вивчається в 3 класі  0,25 год. на тиждень. Загальна кількість годин ­ 9 год. за рік. Мета цієї робочої програми ­ створення умов для планування, організації і керування навчальним процесом. Принципи   відбору   навчального   матеріалу:   врахування   вікових особливостей,   органічне   поєднання   навчання   і   виховання,   засвоєння   знань   і розвиток пізнавальних здібностей дітей та практична спрямованість викладання. Технології, методи і форми роботи, які будуть використані: особистісно­ орієнтоване навчання, системно­діяльнісний підхід навчання та ігрові технології. Методи  навчання:   пояснювально­ілюстративний,   словесний,   практичний, наглядний. Форми навчання:індивідуальні. Основою структурування програми є змістові лінії з читання: «Коло читання»;  «Формування й розвиток навички читання»;  «Літературознавча пропедевтика»;  3 «Досвід читацької діяльності»;  «Робота з науково­художніми творами»  «Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією»;  «Розвиток літературно­творчої діяльності учнів на основі прочитаного».  Коло читання Коло читання молодших школярів охоплює твори різних родів і жанрів для дітей цього віку із кращих надбань української і зарубіжної літератури. Твори   усної   народної   творчості   –   малі   фольклорні   форми:   загадки, скоромовки, прислів’я ,приказки, ігровий фольклор; казки, легенди, міфи. Літературні казки українських та зарубіжних авторів.  Дитяча періодика: газети та журнали. Довідкова література: словники, довідники, енциклопедії для дітей. За жанрово – родовими формами це – епічні твори: оповідання, байки, повісті – казки; ліричні: твори різного змісту і форми; драматичні: п’єси для дітей. За тематичним спрямуванням – твори про природу, про дітей, взаємини в родині, школі; ставлення до природи, людей, праці, сторінки з життя видатних людей, твори про добро, людяність, працелюбність; гумористичні твори; науково – художні твори, пригодницькі та фантастика. Формування і розвиток навичок читання Протягом   навчання   в   початковій   школі   учні   оволодівають   повноцінною навичкою читання, яка характеризується технічною і смисловою її стороною. 1. Розуміння тексту.  2. Читання вголос.  3. Читання мовчки.  Літературознавча пропедевтика Передбачає ознайомлення з окремими літературознавчими поняттями. В учнів формуються найпростіші уявлення про сюжет і композицію твору, про художній образ – персонаж в епічному творі та художній образ – у ліричному, про   деякі   особливості   жанрів   художніх   творів,   засоби   художньої   виразності, авторську позицію, тему та основну думку твору. Хоча   у   програмі   літературознавчу   пропедевтику   виділено   в   окрему змістовну лінію, відпрацювання зазначених понять здійснюється у процесі всіх видів читацької діяльності. Робота з дитячою книжкою, робота з інформацією Основними   завданнями   уроків   роботи   з   дитячою   книжкою,   роботи   з інформацією   у   3   класі   є   розширення   кола   дитячого   читання,   формування   с читацької   самостійності   учнів,   сприяння   розвитку   інформаційної   культури молодших школярів. На   кожному   етапі   навчання   визначаються   завдання,   де   виховано особливості кожного вікового мікроперіоду, обумовлюються методика роботи та організація читацької діяльності учнів, вимоги до навчального матеріалу, види бібліотечно – бібліографічної допомоги, типи, структура уроку. Набуті у попередніх класах практичні уміння, способи роботи з дитячою 4 книжкою дають змогу школярам переважно самостійно розв’язувати спеціальні завдання, які становлять сутність читацької діяльності. Визначаючи   твори   для   позакласного   читання,   враховуються   умови забезпечення   дитячою   літературою   районних   (міських,   шкільних,   домашніх) бібліотек. Окреслений зміст роботи реалізується на спеціально відведених уроках, бібліотечних заняттях (проводяться 1 раз на 4 тижні по 20 хв. уроку). Навчально­тематичний план 1­4 класи Зміст програмного матеріалу (розділи програми) Зміст програмного матеріалу за 3 клас Кількість Індивідуальне годин навчання № п/п 1 2 3 4 5 6 Усна народна творчість. Барви осені Ми зиму зустрічаємо Добре діло робиться, наче казка мовиться Прилинь, прилинь, весно красна!  Мій рідний край 4 5 8 5 7 5 34 Вимоги до рівня підготовки учнів ВСЬОГО 1 1 2 2 2 1 9 У   результаті   вивчення   літературного   читання   на   щаблі   початкової загальної освіти у випускників будуть сформовані особистісні, метапредметні та предметні універсальні навчальні дії як основа уміння вчитися. Особистісні результати учнів: ­  формування   засобами   літературних   творів   цілісного   погляду   на   світ   в єдності і різноманітності природи, народів, культур і релігій;  ­ формування етнічних і патріотичних цінностей;  ­   оволодіння   знаннями   про   українську   культуру,   релігії,   формування шанобливого   відношення   до   іншої   думки,   історії,   культури   і   релігії   інших народів;  ­ формування і розвиток уявлень про моральні поняття, родинні цінності, любов до природи, відображених в літературних творах;  ­ розвиток етичних почуттів, доброзичливості, розуміння і співпереживання почуттям інших людей.  Метапредметні результати учнів: ­ готовність слухати співбесідника і вести діалог, визнавати різні точки зору і право кожного мати і висловлювати свою думку і аргументувати свою точку зору і оцінку подій;  ­   використовувати   засоби   української   мови   для   вирішення   навчальних завдань;  ­   оволодіння   навиками   смислового   читання   текстів   відповідно   мети   і завдань, дій порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення, встановлення причинно­ наслідкових зв'язків, побудови міркувань;  Предметні результати учнів: 5 ­ розуміння літератури як явища національної і світової культури, засоби збереження і передачі моральних цінностей і традицій;  ­   формування   уявлень   про   український   народ   ,   навколишній   світ,   культуру, понять про добро і зло, дружбу, чесність;  ­ оволодіння читанням вголос і мовчки, прийомами аналізу художніх, науково­ пізнавальних   і   навчальних   текстів   з   використанням   елементарних   понять літературознавства;  ­ використання різних видів читання;  ­ формування потреби в систематичному читанні, умінь використовувати знання на практиці;  ­ уміння самостійно вибирати потрібну літературу, користуватися довідковими джерелами для розуміння і отримання додаткової інформації;  ­ уміння працювати з різними видами текстів, знаходити характерні особливості науково­пізнавальних і художніх творів.  В результаті вивчення літературного читання учень повинен ­ усвідомлено читати тексти;  ­ працювати з різною інформацією (слово, текст, книга);  ­ інтерпретувати інформацію відповідно до запиту. уміти  ­ розуміти на слух українську мову;  ­   розрізняти   на   слух   і   правильно   вимовляти   звуки,   поєднання   звуків української мови, правильно вимовляти слова, словосполучення і речення;  ­ розрізняти і дотримувати інтонацію основних типів речень;  ­ правильно утворювати форми змінюваних частин мови;  використовувати отримані знання і уміння в практичній діяльності і повсякденному житті для:  ­   ведення   діалогу,   побудови   монологічних   висловлювань   в   умовах побутового спілкування;  ­   дотримання   основних   норм   української   вимови   звуків,   слів, словосполучень і речень;  ­   збагачення   запасу   слів,   необхідного   для   навчального   і   побутового спілкування;  ­   дотримання   основних   правил   орфографії   і   пунктуації   в   самостійних зв'язних письмових висловлюваннях;  ­   володіння   нормами   українського   мовного   етикету   в   ситуаціях повсякденного і навчального спілкування.  1. Примерная программа для образовательных организаций (учреждений) Література Луганской Народной Республики (с русским языком обучения). Литературное чтение на украинском языке. III­IV классы. Базовый уровень – Луганск, 2016 2. Дмитренко   М.  К.   Уроки   з   народознавства.   –   К.:   Редакція   часопису «Народознавство», 1997. 6 3. Петраковська   Р.О.   Заняття   курсу   «Абетка   юного   поета»   .   –   Х.:   ВГ «Основа», 2010. 4. Січкарук Л.В. Читання і розвиток мовлення. 3 клас. – Х.: ВГ «Основа», 2011. Календарно­тематичне планування з літературного читання (українське)  (індивідуальне навчання) Примітки напам׳ять напам’ять   П. Тичина  «Осінь така  мила» № п/п 1 № уроку в темі Тема уроку Дата проведення За Фактично  планом Тема 1.  Усна народна творчість 1 Колискові пісні, потішки,  28.09 вв лічилки.   Прислі  я, приказки  та загадки. Українська народна казка  «Дружні звірі». Укра­ їнська народна казка «Пан  Коцький». Перевіримо себе 2 1 Тема 2. Барви осені  02.11 І. Прокопенко «Як берізка  листя роздарувала». Г.Дем­ ченко «Сонцевик­чарівник і  Холодний вітер». В.Заслав­ ський «Музична поезія»,  П.  Тичина «Осінь така мила», О.  Олесь «Вишиває осінь…», Я.  Щоголів «Осінь», А. Костець­ кий «Осінній дощ». М. Слабо­ шпицький «Папуга з осінньої  гілки». А. Кислій «Про що  розповів вітер» Тематичний контроль ­ ТЕМА Тема 3. Ми зиму зустрічаємо  7 № п/п 3 4 5 6 7 Дата проведення За Фактично  планом 23.11 Примітки напам’ять П. Во­ ронько  «Сніжинки» № уроку в темі Тема уроку 1 П. Воронько «Сніжинки»,  Л.Первомайський «Срібні де­ рева», Ю. Старостенко «Лісові  розмови». О. Копиленко «Пе­ рнаті гості», В. Заєць, «Шип­ шинові ліхтарі». Л.Письменна  «Чарівна гостя»,  І. Бондарчук  «Зимова пригода». Є. Гуцало  «Зайці». Загадки Діда Мороза 21.12 рв 2 В.Сухомлинський «Як дзвенять сніжинки», Н. Кі  ян «Зимові  слова». А. Костецький «Лист  до птахів»,  В.Скура­тівський  «Чого лютий лютим зветься».  Перевіримо себе Тематичний контроль – ТЕМА Тема 4.  Добре діло робиться, наче казка мовиться  1 О. Буцень «На вулиці», Ю.  Ярмиш «Ким бути і ким не  бути». В. Сухомлинський «Для чого кажуть спасибі»,      О.  Моторний «Мудрі порадники» Я. Щоголів «Вчіться, діти», М.  Слабошпицький «Хлопчик  Валь» 2 Батьківські поради (з народної  творчості), М. Стельмах «Мій  дідусь». Д. Ткач «Моя мама».  Перевіримо себе 25.01 22.02 Тема 5. Прилинь, прилинь, весно красна!  1 Березень (з народної  22.03 творчості), В. Сухомлинський  «Весняний вітер» П. Капельгородський «Та це ж  весна», В. Бичко  Підсніжник», Т. Шевченко «Встала весна» С. Носань «День блакитної  весни» напам’ять Я. Щого­ лів  «Вчіться,  діти» напам’ять Т. Шев­ ченко  «Встала  весна» 8 № п/п 8 № уроку в темі 2 Тема уроку «Як квітень до березня в гості  їздив» (казка). В. Чухліб  «Журавлі­веселики», «Повінь» Л. Українка «Давня весна»,  «Конвалія», «Вишеньки» Перевіримо себе Дата проведення За Фактично  планом 19.04 Тематичний контроль – ТЕМА Тема 6. Мій рідний край  9 24.05 1 Д. Павличко «Де найкраще  місце на землі», І. Низовий  «Домівка». Б.Грінченко «Укра­ ла». В. Даль «Що означає  дозвілля». П.Бондарчук «Бать­ ківщина», М. Підгірянка «Що я люблю». І. Бердецька «Най­ рідніше», А. Мостепаненко  «Від щирого серця». Підсумко­ вий урок Тематичний контроль ­ ТЕМА Примітки напам’ять Л. Укра­ їнка  «Давня  весна» напам’ять П.Бондарч ук «Бать­ ківщина» РАССМОТРЕНО:                                                                    СОГЛАСОВАНО: Протокол заседания МО  учителей начальных классов от «28» августа 2017 года № 1          Зам. директора по УВР           ___________Вельченко А В..                       «___» сентября 2017 года 9